Найкращі події української класичної музики 2022 року

Найкращі події української класичної музики 2022 року

Свист ракет, гудіння "шахедів", артилерійські залпи, звуки вибухів… Зовсім не таку музику ми очікували почути у 2022-му.

Через повномасштабну війну українські музиканти постали перед новими викликами. Хтось проміняв концертні зали на окопи, а скрипку і смичок – на гаубицю. Комусь довелося виїхати за кордон, а хтось залишився в Україні з її воєнними реаліями.

Попри велику кількість втрат, музичний академічний світ отримав нове дихання. Українська музика позбувається ореолу меншовартісної. Хвилю популярності в умовах війни зловила камерна музика. Українські музиканти успішно виступають за кордоном.

Проте війна не вплинула на кризу музичної освіти в Україні - головна alma mater українських музикантів стагнує в лещатах "руского міра". Більшість викладачів Національної музичної академії і досі не готові цих лещат позбутись.

Головні події української класичної музики для УП.Життя аналізує оглядачка Радіо Культура Наталка Писанка.

ВІДЕО ДНЯ

Харків. Фестиваль у метро

Харківська спільнота класичної музики чи не найбільше постраждала від війни Росії. Перші пів року повномасштабного вторгнення Харків став прифронтовим містом, росіяни щодня наносили по ньому масовані ракетні та артилерійські удари. Більшість музикантів (переважно жінки) були змушені виїхати з міста у безпечніші місця.

У березні в Харкові мав відбутися Kharkiv Music Fest, на який традиційно запросили сотні закордонних гостей. Які, звісно, не приїхали. Та попри війну, музиканти, які залишилися у місті, спустилися у метро на станцію "Історичний музей" і зіграли музику Баха, Шуберта, Дворжака, Скорика, обробки українських народних пісень. Бо коли гармати говорять, музика не має мовчати.

Kharkiv Music Fest у метро. Фото: Олександр Осіпов / Facebook

Концерти в укриттях

Воєнні умови продиктували обмеження на кількість відвідувачів театрів і концертних залів. У Київській опері (Київський муніципальний театр опери і балету для дітей та юнацтва) найбезпечнішою сценою став майданчик у підвалі, який функціонував і до війни. Зараз це сцена-укриття, на якій можливо проводити різні заходи навіть під час повітряних тривог.

Київська спільнота класичної музики надихнулась відкриттям нового мистецького простору VERE MUSIC HUB. В умовах війни це стало справжньої несподіванкою: тут є дві зали – основна на 100 місць і нижня – репетиційна (вона ж – сховище).

Читайте також: Як українська культура виходить з тіні Російської Імперії: пояснює креативна директорка Українського Інституту

Через тиждень після відкриття хабу довелося організовувати реєстрацію на події. Бо кількість охочих відвідати концерти значно перевищила можливості зали – слухачі сиділи на підвіконнях і навіть під роялем.

За пів року з часу відкриття у VERE MUSIC HUB відбулися безкоштовні концерти і майстер-класи за участі як досвідчених музикантів, так і зовсім юних.

Фото: VERE MUSIC FUND

У VERE MUSIC HUB створено камерну, майже сімейну атмосферу, яка по-особливому сприймається у воєнний час. Окрема подяка за це ведучому концертів і директору благодійної організації Vere Music Fund Павлу Пімінову, який вміє нестандартно подати інформацію про музикантів і твори, які вони виконують.

Я - віртуоз

Через повномасштабну війну багато молодих українських музикантів були змушені виїхати і продовжити навчання чи кар’єру за кордоном. Тим, хто залишився, проєкт Суспільного мовника "Я – віртуоз!" дав можливість виступити на сцені Будинку звукозапису Українського радіо з Симфонічним оркестром Українського радіо під орудою Володимира Шейка.

Продюсерка проєкту Алла Шейко упродовж 4 років знаходить талановитих українських дітей і молодих музикантів, щоб сформувати концертні програми. Цей сезон "Віртуозу" видався найскладнішим.

Виступ мав відбутися 15 листопада 2022-го, але у зв’язку з масштабною повітряною тривогою і обстрілами юні музиканті понад три години сиділи у бомбосховищі.

Читайте також: Коли слухаєш барокову музику – здається, що летиш: у Кирилівській церкві заспівали одразу два хори

Концерт усе ж відбувся через два дні, і його учасники продемонстрували не лише віртуозність, а й розуміння музичного матеріалу.

Особливо запам’яталося проникливе звучання віолончелі в "Елегії-спомині" українського композитора Ігоря Щербакова (соліст – Гліб Сасько), енергійний "Танець гномів" Антоніо Бацціні (соліст – Мар’ян Пукаляк, який сам написав перекладення твору для кларнета з оркестром). Піаністка Анастасія Козяр обрала "Інтродукцію і Allegro Apassionato" для фортепіано з оркестром – маловідомий твір Роберта Шумана, її виконання вразило різнобарвною звуковою палітрою.

Учасники проєкту "Я – віртуоз!" після концерту. Фото: Суспільне мовлення

Цього разу всі учасники юнацького "Віртуозу" – студенти й аспіранти Національної музичної академії України, яка досі не може позбутися імені російського композитора Петра Чайковського. На конференції трудового колективу НМАУ, яка відбулася 26 грудня, питання про перейменування було вчергове відтерміновано.

Зміна назви академії – лише необхідна "косметична" процедура. Сентенції, які прозвучали на конференції на захист імені Чайковського з вуст професорсько-викладацького складу НМАУ, змусили вкотре замислитися про капітальний ремонт не лише будівлі академії. Прикро, що талановитій молоді доводиться навчатися у такій нездоровій атмосфері.

Букет український і міжнародний

Як і попередні два пандемічні роки, фестиваль Bouquet Kyiv Stage постав перед новими викликами. Одна з локацій проведення подій залишилася незмінною – територія заповідника "Софія Київська".

Реєстрація на події тут завершувалася майже блискавично - не всі охочі змогли потрапити на концерт "Київської камерати" у Софійському соборі.

Концерт "Київської камерати" у Софійському соборі. Фото: Bouquet Kyiv Stage

Столична частину Bouquet Kyiv Stage була найкоротшою за всю історію проведення – лише три дні.

Проте цьогоріч фестиваль зміг організувати події на іншій локації - за 3 тисячі кілометрів від Софії Київської, в британському Оксфорді.

Упродовж чотирьох днів вибаглива публіка університетського міста мала можливість чути українську музику й українських виконавців, а також поспілкуватися з видатним українським композитором Валентином Сильвестровим. Саме в Оксфорді Сильвестров відсвяткував свій 85-річний ювілей. Оксфордська частина фестивалю Bouquet Kyiv Stage відбулась в рамках Сезону культури Велика Британія/Україна.

Міжнародні конкурси і гастролі

2022-й приніс кілька гучних перемог українців на міжнародних конкурсах. 23-річний скрипаль Дмитро Удовиченко став лауреатом третьої премії Міжнародного конкурсу скрипалів Яна Сибеліуса у Гельсінкі і переможцем Міжнародного конкурсу скрипалів у Сингапурі.

Дмитро Удовиченко

Піаніст Дмитро Чоні – лауреат третьої премії конкурсу Вена Клайберна у США.

Дмитро Чоні

Олексій Шадрін – перший з українців лауреат у категорії "віолончель" конкурсу королеви Єлизавети у Брюсселі.

Олексій Шадрін

Можна стверджувати, що українська музика вирвалася з консервної бляшанки, ставши відкриттям для самих українців і для Європи. Симфонічна українська музика звучала під час європейських турне Kyiv Symphony Orchestra, Національного симфонічного оркестру України, ансамблю "Київські солісти". Українську музику Бориса Лятошинського і Федора Якименка із захватом сприйняла французька публіка на концерті камерного ансамблю "Лятошинський-тріо" в Опера-Комік у Парижі.

Концерт "Лятошинський-тріо" в Опера-комік

29-го та 30-го жовтня у Литві відбулися аншлагові вистави балету "Аладдін" на музику сучасного українського композитора Олександра Родіна. І це перша така постановка українського балету в європейському репертуарному театрі. "Аладдін" був створений на замовлення Київської опери, де він збирає повні зали другий сезон поспіль.

Одеса перечитує класику

Катерина не давала спокою Одесі цьогоріч. Одну, яка російська імператриця, домовились знести. Іншу, яка героїня поеми Тараса Шевченка, повернули до Одеської опери.

Перша постановка опери "Катерина" відбулася ще за життя поета, але ні лібрето, ні партитура того твору не збереглися. Понад 30 років в Одеському оперному з успіхом йшла "Катерина" композитора Миколи Аркаса.

Цьогоріч Одеська опера знову звертається до "Катерини" - кожне покоління має переосмислити класику по-своєму. Погодьтеся, знамените шевченківське "Кохайтеся, чорнобриві..." нині звучить геть інакше, ніж 10 років тому.

Читайте також: "Росіяни від нас вже не сховаються": розмова про європейський тріумф української сучасної опери з композиторами Opera Aperta

Нова "Катерина" пройшла трирічний (і непростий) шлях – від задуму директорки Одеської опери Надії Бабіч до постановки, яка переносилася кілька разів через карантинні обмеження і воєнні події.

Задля кращого занурення у матеріал композитор Олександр Родін відвідав найвідоміші Шевченкові місця. Він же написав лібрето, використавши не лише текст "Катерини", а й інших поезій Шевченка і народні пісні.

Опера "Катерина"

Режисерка Оксана Тараненко прагнула змінити стереотипні зневажливі уявлення про українців, які століттями насаджувалися російською імперією.

Головна героїня опери в інтерпретації Оксани Тараненко відходить від ролі жертви, вона – жінка, яка щиро кохає і залишається вірною собі, своєму слову.

Опера "Катерина"

"Катерину" Родіна важко розкладати на складові, адже музика, слова, сценічні образи, костюми, декорації, світлове оформлення – абсолютно все сприймається, як єдине ціле.

Вертеп на сцені (оригінальна композиційна знахідка), тонка грань між реальним і потойбічним світом, екзотичні інструменти з містичним звучанням створюють ілюзію занурення в інший вимір. І млинарське жорно на сцені щоразу нагадує про те, що ми приречені обертатися по замкненому колу, поки не припинимо дивитися на себе очима свого сусіда і не позбавимося комплексу меншовартості.

Опера "Катерина"

Оновлення Національного будинку органної та камерної музики

Пожежа у костелі Святого Миколая позбавила Національний будинок органної музики інструмента – органа і приміщення для репетицій і концертів.

У таких умовах колективу вдається реалізовувати унікальні проєкти – наприклад, літній гастрольний тур Нідерландами "Ми є". На ньому прозвучала камерна, хорова та оркестрова музика 20 українських композиторів.

Або ж відкриття сезону у Національній філармонії "Вечірнею" Клаудіо Монтеверді. До виконання твору, який востаннє звучав наживо тут 30 років тому, долучилися італійські музиканти та італійський диригент, фахівець у сфері барокової музики Антоніо Греко.

Антоніо Греко і Liatoshynskyi Capella після виконання "Вечірньої" Монтеверді у Національній філармонії. Фото: Sera Luciferchik

Ще один проєкт Національного будинку музики - меморіальна акція "Буча: Реквієм", присвячена пам’яті убитим під час російської окупації жителям Київщини. Тоді у храмі Андрія Первозванного у Бучі прозвучала музика українських композиторів Євгена Станковича, Ганни Гаврилець, Ігоря Тилика, Юрія Шевченка та Євгена Петриченка.

2022-го солістом Національного будинку музики став талановитий український піаніст Роман Лопатинський, а до колективів приєднався ансамбль Nota Bene Chamber Group. Його учасники мають 8-річний досвід концертних виступів, у новому сезоні музиканти уже підготували 6 різних програм.

Львівська сцена

Львівський опера запам’яталася двома масштабними проєктами.

23 вересня 2022-го минуло 150 років від дня народження Соломії Крушельницької. Цю дату Україна святкувала разом з усім світом, оскільки вона входить до списку пам’ятних дат під егідою ЮНЕСКО.

23-25 вересня у Львові відбулася низка подій до ювілею Крушельницької. На гала-концерті "Соломія. Brava" у день народження оперної співачки у Львівській опері прозвучали арії з репертуару Соломії Крушельницької у виконанні артистів з різних міст України.

Гала-концерт "Соломія. Brava"

Цьогорічною прем’єрою Львівської опери стала "Страшна помста" Євгена Станковича – до 80-річчя композитора. Ця містична історія про страшну розплату за скоєні злочини суголосна з подіями сьогодення.

Сцена зі "Страшної помсти"

У Львівській філармонії під гаслом "Україна-2022. Музи не мовчать" відбувся щорічний фестиваль сучасної музики "Контрасти". Усі події фестивалю транслювалися онлайн.

Читайте також: Важливі прем'єри 2022: як українські театри творили дива під обстрілами

Реклама:

Головне сьогодні