Літературний міст на Варшаву. Україна стала "почесним гостем" книжкового ярмарку у польській столиці

43 українських видавництва та стенд площею у 200 метрів – це найбільше представництво України на закордонних міжнародних книжкових виставках за останній рік. Варшавський книжковий ярмарок, що завершився 28 травня, наділив українську програму і делегацію особливим статусом.

Читайте УП.Культура у Telegram

Що це дає українській книжці та її творцям, як це відображає занепад державної підтримки українського книгодруку вдома та чому у Варшаві не оголосили переможця Dragoman Prize – про це УП.Життя розповідає з польської столиці.

Голосно заявити про себе і... свої проблеми

"Україна – почесний гість", – такими словами зустрічав гостей Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві з 25 до 28 травня. Шлях до українського стенду проходив повз стелажі польських книгарень, на полицях – російська класика у польському перекладі. Десь в іншій частині споруди невеликий стенд білорусів – вони презентують "незалежні" видавництва.

Україна була почесним гостем книжкового ярмарку у Варшаві. Фото: Олена Лисенко

На українському стенді особливо людно. Сюди кожен видавець приїхав зі своєю метою. Директор видавництва "Нора-Друк" Микола Кравченко ділиться своїми спостереженнями: "Одні орієнтуються на те, щоб продати книжки і постачати їх на європейський ринок, а інші націлені на пошук потенційних партнерів та продаж прав". З 2005 року "Нора-Друк" намагається вийти на польський ринок і знайти тут партнерів. Поки цього зробити не вдавалось.

Невелике видавництво "Моторний равлик" орієнтуються у Варшаві на продаж книжок. "Інтерес до української книжки менший порівняно з минулим роком. Але Варшавський ярмарок дає видавництвам впізнаваність. На подібних заходах видно, хто є хто", – розказує директорка видавництва Любов Базь

Директорка одного з найбільших видавництв "Vivat" Юлія Орлова, навпаки, каже, що їм ідеться не про продаж книг: "Варшавський ярмарок – не про продаж книг. Він про те, що видавці мають можливість представити свої книжки іноземцям. Тут відбувається купівля і продаж авторських прав. Українські видавництва мають чим пишатися і що показати Європі".

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, який організовував стенд і програму, каже, що мета участі в такому ярмарку - впізнаваність України закордоном.

"Кожна дія, кожен крок назовні видавців, УІК, письменників, перекладачів має наблизити кращу впізнаваність України у світі. Досі наша присутність в медійному просторі була обмежена через побутування російських наративів. На такому ярмарку, як Варшавський можуть зустрітися лице до лиця письменники і видавці з читачами, щоб дізнатися їхні потреби. Бути почесним гостем на ньому – це інший масштаб. Торік ми були тут з невеликим 20-метровим стендом. Цього року маємо 200", - говорить директорка УІК.

Олександра Коваль (справа). Фото: Олена Лисенко

Для подій Україна має дві сцени - "Львів" та "Київ". Наші видавництва і автори мали загалом 58 заходів – на власному стенді під гаслом "Мільйони мостів" і в рамках українсько-польського фестивалю "Сила слова – польсько-українські літературні діалоги". Свої виступи мали Юрій Андрухович, Ярина Чорногуз, Остап Сливинський, Вахтанг Кебуладзе, Світлана Тараторіна, Арт Антонян і багато інших. Говорили про війну, книжки і допомогу, на яку очікує Україна від Заходу найближчим часом.

Для того, щоб Україна мала таке широке представлення, до організації, окрім УІК, долучилась чимала кількість інституцій: Фундація "Історія і Культура", Польський Інститут книги, Міністерство культури та національної спадщини Польщі, Посольство України в Польща, польське МЗС та Український інститут. Польський Фонд історії та культури надав Україні стенд безплатно.

Саме на Варшавському ярмарку Олександра Коваль розповіла про найбільші проблеми українського книговидавництва зараз: в Україні на третину скоротилась кількість книгарень, половина бібліотек не працює, бібліотечні фонди не поповнюються. Як вирішити ці проблеми - ще міркують.

На урочисте відкриття ярмарку приїхав Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Українці видавці мали змогу поставити йому важливе питання, що турбує книжкову спільноту. А саме директор видавництва "Підручники і посібники" Сергій Гап’юк запитав у спікера парламенту, чому ухвалений закон про заборону ввезення російських книжок та їх переклад вже майже рік як не підписує Президент. Стефанчук пообіцяв найближчим часом вирішити проблему.

Dragoman Рrize на паузі

На цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку мали оголосити переможця перекладацької премії Drahoman Prize. Проте не склалося. Зазвичай переможця нагороджують у квітні, але через потенційну небезпеку фіналісти відмовились їхати у Київ. Оголошення переможця мало відбутися у Варшаві, проте його скасували через брак коштів на грошову винагороду премії.

На українському стенді було особливо людно. Фото: Олена Лисенко

Олександра Коваль пояснила досить безапеляційно: "Drahoman Prize – це дороге задоволення для бюджету наших установ". Директорка УІК не уточнила, яких зусиль доклали чи до кого звертались, аби знайти 2000 євро переможцю.

Drahoman Prize вручається щорічно найкращому перекладачу з української мови на мови світу. Премію УІК заснував разом з Українським інститутом і Українським ПЕН.

Олександра Коваль розповідає, на що ще не вистачило коштів:

"Кошти були тільки частково. Ми не змогли б орендувати приміщення для нагороди переможця, обладнання для запису події і тд. Тому оголошення лауреата поки відклалося. Ми не визначились, чи варто оголошувати імʼя без церемонії і поки це вирішуємо. Через те, що скасування премії відбулося за тиждень чи півтора перед Варшавським ярмарком, ми не мали можливості про це поговорити зі співорганізаторами. Нам треба визначитись де і коли буде проходити вручення. Поки нічого не вирішено – може у Франкфурті, може у жовтні…"

Майже Арсенал і трошки "байрактарщини"

Одна з видавчинь-учасниць зізналась мені: "Ти ніби приїхав на Арсенал чи BookForum у Львів – тут всі свої, почуваємось як вдома". А Микола Кравченко і Богдан Будний жартома додають: цей ярмарок важливий, бо українські видавці можуть нарешті побачитись і поспілкуватися одні з одними.

Фото: Олена Лисенко

Проте не лише теплота людського спілкування була важливою у ці дні у Варшаві. Війна Росії проти України звучала рефреном на всіх подіях і зустрічах – навіть на презентаціях дитячої книги.

Студенти Української академії лідерства привезли на Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві 43-кілограмову книгу "Злочин без кари". Вона має більше 6000 сторінок, які символізують 6000 дітей, викрадених росіянами.

Про книжку розповідає одна зі студенток Академії Когут Катерина: "За даними Єльського університету понад 6 тисяч українських дітей росія вивезла на свої території. Це діти віком від 4 місяців до 17 років. Це офіційні цифри. Реальні – більші, бо є діти, яких ніхто не шукає, у яких загинули сімʼї або їхніх батьків досі катують в окупації. У книжці багато чорних ліній, бо інформація про цих дітей засекречена".

Студенти привезли до Варшави книгу "Злочин без кари". Фото: Олена Лисенко

Піксель поетки Ярини Чорногуз миготить як постійне нагадування про війну, російські дрони і ракети, що продовжують бомбити українські міста і наших захисників та захисниць, які продовжують ці міста захищати. На урочистому відкритті воєнна поетка (у нас тепер є такий термін) жартує, що після перемоги одягне рожеву сукню: "я не можу собі дозволити говорити про ціннісні речі в цивільному одязі, хоч у вас вільна країна і я хочу вірити, що вона такою завжди буде. Про них я можу говорити лише в пікселі".

Неочікувано багато людей зібрала презентація коміксу "Пес Патрон і Шкарпетковий монстр" видавництва Ранок. Організатори події зізналися, що на презентацію у Варшаву хотіла взяти самого пса, але не вдалося. Проте задля настрою увімкнули один з хітів байрактарщини – "Хто тримає цей район? Пес Патрон" звучало на українському стенді. Діти і дорослі розкупили усі примірники комікса.

Не обійшли увагою війну і автори коміксів. Говорили про технофентезі, а також на теми: "Метафора чи реалізм – історичні комікси обговорюють: Вʼячеслав Бугайовський та Дмитро Бірюков – видавці, Кирило Малов – автор коміксу "Перемога" та Марек Олексіцький – співавтор серії коміксів "Брадл"" і "Війна і фантастика: у пошуках нових світів". З українського боку цю секцію представляла Світлана Тараторіна – авторка роману "Дім солі", а також Марія Шахурі, з польського – автор "Відьмака" Анджей Сапковський і Рафал Косік. Говорили про те, як фантастика дозволяє пережити війну і її виклики, сховатися від реальності і навпаки – спробувати її змінити.

Фото: Олена Лисенко

Успіх фентезі та коміксу безаперечний, Світлана Тараторіна у коментарі розказує: "У мене завжди було враження, що фантастика – це маргінальний жанр. Але це не так. Фантастика подекуди говорить про дуже серйозні теми. Коли ти пишеш про майбутнє, то жанр фантастики найбільш відповідний. З війною популярним став жанр пост-апокаліптики, героїчного фентезі і альтернативної історії. Панель про фантастику і війну на ярмарку була дуже важлива. Фентезі – це водночас проговорювання важливих подій і станів через метафори і певний ескапізм, коли ти тікаєш у вигаданий світ від реальності".

Я проходжу повз шопінг-моли, навколо яких стоять, сидять і майже лежать під палючим сонцем підлітки, діти і дорослі. Запитую, куди веде ця довжелезна черга. Одна з підліток відповідає: "Ми хочемо автограф письменниці Вероніки Марчак. Вона крута".

Таких черг по автограф до українських авторів я не помітила, хоча після презентації польського перекладу роману "Радіо Ніч" Юрій Андрухович навіть не встиг підписати книжку всім охочим – так багато їх було. Видавництво Андруховича у Польщі "Czytelnik" зізнається, що навколо цієї книжки найбільше читацької уваги і продажів впродовж ярмарку. А її автора "не треба представляти в Польщі, бо він тут знаний" – сказав модератор презентації "Радіо Ночі" Єжи Кіселевський.

Юрій Андрухович підписував книги шанувальникам. Фото: Олена Лисенко

Сам автор на запитання, чи змінило повномасштабне вторгнення щось для нього як одного з найбільш перекладуваних авторів за кордоном, відповідає, що його "Московіада" отримала нове життя після 24 лютого 2022 року. "Успіхи наших ЗСУ заспокоїли європейців. Коли вони бачать, що ми тримаємось і даємо собі раду, то починають менше нами цікавитись. Але я думаю, що перемога стане ще одним великим вибухом зацікавлення українською книжкою в Європі", – додає Андрухович.

Читайте також: Директорка Українського інституту книги розповіла, скільки книгарень та бібліотек зараз працює в Україні