Це читомо: фантастичний Крим, бунтарі-шістдесятники та інші книжкові новинки, які варті ваших бібліотек

Художка чи научпоп, українські автори чи переклади – які книжки не пропустити в книгарнях? Адже вони, попри війну, виходять у великій кількості.

Щоб встигнути за книговиданням, УП.Життя звернулось по компетентну допомогу до колег з "Читомо" – медіа про мистецтво читання оглянути книжкові новинки, які не можна пропустити. Ось список на будь-який смак – тут є фентезі про Крим, несумний наукпоп і важлива для вашої бібліотеки книжка про бунтівних шістдесятників.

Художня література

Ольга Богомаз. Весілля Настусі

Київ: Лабораторія, 2023. – 208 с.

У видавництві "Лабораторія" вийшла друком книга Ольги Богомаз "Весілля Настусі". Фото: Facebook "Лабораторія".

"Весілля Настусі" – це роман про подорож додому. До заблокованих дитячих спогадів. До нереалізованих мрій, невисловлених образ і токсичної домашньої атмосфери. До забутих епізодів власного становлення й пошуку свого місця в житті. Це книжка, що тримає напругу не гірше від гостросюжетних трилерів. З тою лише відмінністю, що демони тут будуть суто внутрішніми, сусідськими й родинними, як от священник, що вже давно проповідує повернення до Росії. Будуть тут і свої містечкові привиди – друг дитинства, який чи не єдиний так і не виїхав до кращого життя кудись у столицю.

Читайте також: Книжковий Арсенал у Вільнюсі та в Болоньї: досвід підтримки і досвід нав'язування "хороших рускіх"

Про сюжет. Яра й Олег зустрічаються перед поїздкою на весілля своєї молодшої сестри Настусі. Вона єдина з трьох дітей залишилася жити в рідному місті на Сході України разом із матір’ю та дідом. Тож подорож на весілля – це також подорож до своїх джерел, якої Яра й Олег до останнього намагаються уникати. І вже з перших напружених телефонних розмов із мамою ми розуміємо: поїздка буде складною.

Не обійдеться у книзі й без детективної лінії – пошуку батьківського спадку. Олег шукатиме сліди картин свого батька, який був художником-абстракціоністом. Звісно, цей сюжет більшою мірою відображає символічні шукання дорослих дітей своїх зв’язків з минулим і домом. Проте хто сказав, що останній батьківський шедевр загубився назавжди?

Світлана Тараторіна. Дім солі

Харків: Vivat, 2023. – 560 с.

Світлана Тараторіна написала фентезійний роман про Крим. Фото: Facebook Vivat.

"Дім солі" – це постапокаліптичний роман, наповнений атмосферою степового Криму і його ж міфологіями.

Після масштабної катастрофи Кіммерик змінився назавжди. Його мешканці зазнали численних фантастичних мутацій. А в повітрі над Кіммериком зависла літаючи станція Старших Братів, які колись захопили цю територію. Талавір, – один зі Старших Братів – спускається на землю для виконання місії. Проте він також має особисті питання до цієї землі: чоловік не пам’ятає, ким він був і що з ним сталося. На землі він зустрічає лікарку Ма, яка, як і багато інших мешканців цієї варварської території, страждає від амнезії. Тож для обох головних героїв починається довга подорож у пошуках себе. Подорож, в якій вони мають згадати себе і захистити найдорожче.

Читайте також: Джамала випустила альбом кримськотатарських пісень Qirim

Через фантастичні образи роман "Дім солі" описує сучасну окупацію Криму. Іронічна назва Старших Братів дуже прозоро відсилає до нашого горезвісного самоназваного "старшого брата", який знищує наші території, бреше, забороняє все, що було до його анексії, і експериментує з межами здорового глузду. Але крім відсилок до сучасності, в книзі змальовано переплетення різних історичних і міфічних пластів півострова. Світлана Тараторіна ніби прикидає, а що буде, якщо помістити персонажів кримської історії в одному часопросторі. Адже у "Домі солі" є місце і для амазонок, і для повстанської армії й для жертвопринесень із прачасів.

Інґеборґ Бахман. Тридцятий рік

переклад Володимира Кам'янця. – Чернівці: Видавництво 21, 2023. – 192 с.

У Чернівцях видали"Тридцятий рік" австрійської авторки Інґеборґ Бахман. Фото: Facebook "Видавництво 21".

Збірка "Тридцятий рік" належить перу Інґеборґ Бахман, одній з найяскравіших австрійських авторок другої половини минулого століття. Це блискучі тексти, які поміщають нас в епіцентр почуттів та інсайтів героїв цієї прози.

Це тексти, сповнені екзистенційних переживань і розгубленості. Наприклад, однойменне оповідання "Тридцятий рік" відображає екзистенційну кризу, цілком співзвучну сучасним людям. Частково це вікова криза, адже герой одного дня прокидається й розуміє, що почати спочатку більше не вийде. Час для молодечих безумств і пробування себе в різних ролях і ландшафтах вичерпався.

Читайте УП.Культура у Telegram

Інший прекрасний текст "Крок до Гоморри" показує жінку, затиснену рамками чоловічого світу й чоловічої мови. Це пронизлива феміністична рефлексія, адже в цьому оповіданні героїня усвідомлює себе в просторі дому, цілком і повністю зробленим за подобою її чоловіка. В цьому домі немає нічого її, нічого обраного нею. І героїня фантазує, як створить свій власний світ, на цей раз за своїм образом і подобою. Що цікаво, поштовхом до цієї рефлексії стають її несподівані стосунки з іншою жінкою.

Науково-популярна література

Радомир Мокрик. Бунт проти імперії: українські шістдесятники

Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2023. – 416 с.

У Києві видали книгу про українських шістдесятників. Фото: "А-ба-ба-га-ла-ма-га".

Як із дітей, вихованих за всіма канонами комунізму, виросли дисиденти? Цей процес розкриває книжка "Бунт проти імперії", яку можна назвати біографією українських шістдесятників. Тут під однією обкладинкою зібрано все, що треба знати про феномен шістдесятників. Додайте до цього любовні історії, унікальні спогади, зібрані автором, і розвінчування міфів навколо цього покоління свідомих українців.

Ця праця і справді має структуру біографії. В ній показані ранні роки, моменти становлення й основних зламів у біографії шістдесятників. Автор показує нам канонічну радянську атмосферу, в якій зростали майбутні бунтарі. Хтось плакав за Сталіним в день його смерті, хтось вірив у догми радянського союзу. Але виростаючи, вони бачили невідповідності в системі. Шістдесятники ставали свідками Куренівської трагедії та процесу над Погружальським – спалення бібліотечних фондів україністики. Саме шістдесятники відкрили Биківню, місце масових поховань жертв репресій.

Читайте також: Золотий пил пам'яті. Літературні роковини вбитого росіянами письменника Володимира Вакуленка

Книжка показує, що попри цілісний шістдесятницького міфу, це було дуже різні люди. Скажімо, двоє видатних донеччан Стус і Дзюба, вчились в тому самому університеті в Донецьку. Але Дзюба замолоду був нейтральним до російської мови й вчився на російській філології (на хвилиночку, ми говоримо про автора "Інтернаціоналізму чи русифікації"!), а Стус мав яскраву проукраїнську позицію. І навіть вв’язувався в бійки через мовні утиски.

Крім того, книжка показує важливість тяглість поколінь, яка, попри сталінські чистки, збереглася. Шістдесятники були в дуже гарних стосунках з Максимом Рильським, Вінграновський вчився в Олександра Довженка, а юна Ліно Костенко подарувала саморобну дитячу книжечку віршів Павлу Тичині.

Олександр Рундель. Наукове мислення

Київ: Віхола, 2023. – 176 с.

Олександр Рундель написав нетиповий нон-фікшн "Наукове мислення". Фото: Facebook "Віхола".

"Наукове мислення" – це щеплення від конспірологічних теорій та інших науково не обґрунтованих тверджень, які витають у просторі навколо. Це книжка, що показує нам, як діють і мислять науковці. Тобто як треба мислити, щоб не втрапити в антинаукову пастку.

Автором книжки є Олександр Рундель – кандидат фізичних наук і популяризатор науки. У своїй книзі він розповідає, як формуються наукові теорії, чому науковці часто помиляються і що таке псевдонаука. На відміну від типового нон-фікшну про науку "Наукове мислення" не є збіркою неймовірних фактів зі світу фізики чи хімії. Це книжка про методологію науковців, вступний текст, який має прочитати кожен, хто не хоче випадково поширювати фейки чи вестися на необґрунтовану маячню. І, безперечно, вона буде корисною всім, хто цікавиться наукою і бажає краще зрозуміти її.

Читайте також: Першу виставку присвятили закатованому письменнику Вакуленку – Харківський літературний музей повернувся додому

А ще "Наукове мислення" – це пропозиція не боятись заглядати у словник, як писав колись у вірші Максим Рильський. Тобто не боятися зазирати у великі наукові книжки.

Себастьян Юнґер. Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти

переклад Ольги Корнюшини. – Київ: Наш Формат, 2023. – 128 с.

У Києві вийшла друком книжка колишнього військового журналіста Себастьяна Юнґера. Фото: Facebook "Наш Формат".

Повернення ветеранів додому і їхня адаптація в мирному світі – це те, що стосується всіх мешканців України сьогодні. І щоб розібратися, як ми можемо допомогти ветеранам повернутися до цивільного життя, книжка колишнього військового журналіста Себастьяна Юнґера стає в неабиякій пригоді.

"Плем’я" осмислює тезу про те, що ми всі потребуємо відчуття приналежності до своєї громади. Саме це відчуття на думку автора штовхає людей ризикувати життям рятуючи незнайомих їм людей під час катастроф. І це ж відчуття приналежності до свого племені формується на війні серед побратимів. Але в момент повернення додому ветерани втрачають своє звичне плем’я, і від того, наскільки мирне суспільство готове прийняти цих людей і допомогти їм адаптуватися до нового світу залежить їхній добробут.

Читайте також: "Коли все має значення": Книжковий Арсенал 2023 оголосив фокус-тему та кураторів

Автор книжки – американський журналіст і автор нон-фікшн бестселерів Себастьян Юнґер неодноразово у своїх книжках звертається до теми війни й переживань людей в межових ситуаціях. Книга "Плем’я" збудована на його досвіді військового журналіста, адаптації ветеранів у США та широкому дослідженні теми племінного життя.