Мінкульт приховує дані про музейні колекції, бо побоюється мародерів та злодіїв
Міністерство культури та інформаційної політики просило українців збирати відомості про пошкодження або руйнування культурної спадщини на сайті державної урядової платформи.
При цьому людей закликають у жодному разі не публікувати інформацію про переміщення музейних колекцій та рівень руйнації культурних пам'яток України.
Про це заявила заступниця міністра культури Катерина Чуєва під час брифінгу 17 березня.
"І музейні працівники, і працівники інших пам'яток охоронних культурних інституцій просять не поширювати інформацію про переміщення об'єктів культурної спадщини. Наприклад, музейних колекцій під час війни.
 |
| Annakovalkovalenko/Depositphotos |
Поширення подібної інформації так само, як і розповсюдження неперевірених даних або даних про детальні ушкодження музейних будівель наражають колекції та людей, які ними опікуються, на додаткову небезпеку", – наголосила Чуєва.
У Мінкульті побоюються, що вцілілі музейні колекції можуть стати привабливими цілями як для противника, так і для мародерів або злодіїв, тому інформацію стосовно їхнього переміщення та заходів охорони ретельно приховують.
На сьогодні відомство перевірило дані про близько 60 культурних пам'яток.
Докази про їх пошкодження або руйнування будуть використані у міжнародному суді Гааги, аби притягнути Росію до відповідальності.
"У цій базі зафіксовано перевірену інформацію щодо 59 об'єктів і вона постійно поповнюється.
Ми дуже вдячні тим, хто почав надсилати інформацію. Жодні приватні дані про людей, які надсилають ці відомості (про пошкодження чи руйнування культурних пам'яток – ред.), не оприлюднюються, вони захищена.
Після перевірки даних Міністерство культури оприлюднює інформацію, яка може знаходитися у відкритому доступі", – розповіла заступниця глави Мінкульту.
Так виглядає сторінка з перевіреними даними: вказано регіон, адресу об'єкту, опис, причини руйнування а також джерело надходження доказів з поміткою "свідок" або "виявлено в інтернеті".
 |
| Фото: Державна платформа Мінкульту для збору доказів руйнування та пошкодження культурних пам'яток України |
За словами Чуєвої, зазвичай фотодокази знаходять в інтернеті або ж надсилають громадяни.
Додала, що форма на сайті, де можна залишити докази вандалізму російських окупантів, достатньо легка у заповненні.
Перелік даних для форми Мінкульт розробив спільно з регіональним центром прав людини, а також у консультаціях із залученням досвіду розробників платформи Офісу генерального прокурора та інших держплатформ, де збирається і фіксується інформація про всі пошкодження чи руйнування, завдані в різних сферах життя України.
Чуєва також запевнила, що всі питання вивірені юристом, адже таку інформацію вкрай важливо правильно оформлювати.
Якщо дані не будуть задокументовані належним чином, їх не можна буде використати як докази, що можуть стати основою для визначення відповідальності та сум збитків у міжнародному суді Гааги.
Ця інформаційна база є основою доказів, які у майбутньому допоможуть визначити масштаби руйнувань пам'яток архітектури.
"Ми намагаємось фіксувати якомога більше інформації для аналізу та подальшого використання як правоохоронними органами, так і самим Міністерством культури, оскільки у повоєнний час обов'язково будуть відновлювати всі культурні пам'ятки", – запевнила Катерина Чуєва.
Вас також може зацікавити:
Мінкульт закликає ЄС розширити санкції проти Росії у культурній та інформаційній сферах
Музеї, палаци та церкви: Мінкульт оприлюднив список зруйнованих окупантами об'єктів
В Україні створили портал "Доказ", щоб фіксувати злочини окупантів. Як долучитися?
Ворог руйнує культурні пам’ятки: куди надсилати докази для Гааги?
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.