У Києво-Печерській лаврі обмежили доступ відвідувачів

Відсьогодні, 11 серпня, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово припинив доступ відвідувачів на територію Нижньої лаври.

Читайте УП.Культура у Telegram

Про це повідомила пресслужба заповідника у Facebook.

"З 7:00 11 серпня 2023 року тимчасово припинити доступ на територію Нижньої лаври усіх відвідувачів (за виключенням священників, ченців та працівників чоловічого монастиря)", - уточнили у повідомленні.

У заповіднику пояснили, що це рішення було ухвалене через системне перешкоджання доступу до приміщень Нижньої лаври.

Також там додали, що для проведення богослужінь і відвідування будуть відкриті п'ять храмів на території Лаври: Храм Сергія Радонезького, Храм Агапіта Печерського, Храм Воскресіння Христового ("Афганська церква"), Храм Антонія та Феодосія Печерських із Трапезною палатою та Успенський собор.

Адміністрація заповідника нагадала, що 9 серпня Господарський суд Києва визнав законним рішення про розірвання цього договору із чоловічим монастирем УПЦ (МП). Тож, згідно ухвали суду, територію Нижньої лаври мають повернути у користування державі.

Що відбувається довкола Лаври?

1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.

У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі.

Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП. 

А намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ МП не планує покидати Лавру до закінчення судового розгляду. 1 квітня Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.

12 квітня на території Лаври нарешті розпочала свою роботу Комісія з приймання-передачі державного майна. 5 червня вона завершила свою роботу і заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю. Напередодні стало відомо, що церква у встановлений термін не підписала акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври.

13 червня Господарський суд Києва ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову УПЦ МП до Національного заповідника Києво-Печерська лавра щодо проведення богослужінь у Києво-Печерській лаврі.

6 липня комісія за допомогою поліції змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69, 70 та 71. У 69 корпусі правоохоронці натрапили на несподівану знахідку – портрети російського імператора Миколи II та імператриці Олександри.

Комісія планувала опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.

Читайте також: Лавра після обшуків СБУ: порожній храм, мовчазний заповідник, туристи-паломники і business as usual