Держкіно намагається розподілити півмільярда гривень попри нелегітимну Раду
Всупереч визнанню судом нелегітимною Ради з державної підтримки кінематографії, Державне агентство з питань кіно проводить 19-й конкурсний відбір кінопроєктів. Щоб в подальшому розподілити між переможцями понад півмільярда гривень.
Нинішній склад Ради з державної підтримки кінематографії при Держкіно визнав незаконним Шостий апеляційний адміністративний суд міста Києва 23 квітня. Її повноваження закінчилися ще рік тому – 31 березня 2023 року. Втім, 7 березня 2023 року Кабінет міністрів постановою продовжив повноваження членів Ради на чолі з продюсером та колишнім бізнес-партнером Андрія Єрмака Артемом Колюбаєвим.
Як розповіла у коментарі УП.Культура адвокатка Надія Денисюк, яка представляла інтереси Національної спілки кінематографістів у цій справі, за законом після квітневого рішення апеляційного суду Держкіно мало б оголосити конкурс на новий склад Ради. Також мали б зупинити реалізацію всіх її рішень, прийнятих після 31 березня минулого року. А значить – і нинішнього пітчингу.
"Адже постанова була прийнята для продовжених повноважень з 31.03.2023, і її скасування, хоч і в 2024 році, означало, що Рада не мала повноважень з 31.03.2023", – пояснила Денисюк.
Натомість наприкінці травня Кабінет міністрів подає клопотання до Верховного суду України про зупинення дії рішення щодо незаконності Ради. Пояснюють, що наразі треба провести 19-й консурс. Суд відмовляє.
Наступного дня, розповідає Денисюк, Держкіно подає аналогічне клопотання на папері, дещо змінивши підстави: "Нібито вони збираються дуже швидко провести конкурс і відповідно буде два органи, поки триває касаційний розгляд. Суд задовольняє таке клопотання".
Адвокатка каже, що ухвала Верховного суду з'явилася онлайн 24 травня. "За процесом суд приймає такі рішення без участі сторін. Проте в цьому випадку суд не мав права розглядати таку заяву Держкіно, адже вони подали її з порушенням процесу", – підкреслює Денисюк.
Як розповідає експертка з комунікацій Марія Кравченко, про ухвалу Верховного суду кіноспільнота дізналася від адвокатки Денисюк.
За словами Кравченко, кінематографісти чекали на оновлення Ради, а не нашвидку проведений незаконний конкурс: "В ідеальному світі мало б бути повне перезавантаження Ради. Мали оголосити новий конкурс, а вже опісля – справедливий розподіл коштів і якісно проведений пітчинг. Також хотілося б якісної комунікації, де Держкіно не ігнорує представників спільноти. Але зараз Держкіно в доволі оперативному режимі здійснює розподіл бюджету на 2024 рік, знаючи, що легітимність повноважень Ради під дуже великим питанням".
На момент визнання Ради з державної підтримки кінематографії нелегітимною у Держкіно був у розпалі відбір проєктів на 19-й пітчинг. Цього року на підтримку кіновиробництва запланована рекордна сума – 589,6 млн гривень.
Найвідоміші українські режисери та продюсери на цей конкурс подаватися відмовилися, протестуючи проти незаконної Ради і сумнівних рішень Держкіно. Однак охочих зняти свої фільми на державні гроші все одно набралося достатньо.
Про те, що Держкіно націлене таки розподілити державні гроші на кіно, свідчать повідомлення агенції про процес конкурсного відбору. Так, вже за два дні після ухвали Верховного суду, 27 травня, Держкіно опублікувало висновки експертної оцінки кінопроєктів за результатами першого етапу конкурсу.
Ще за кілька днів – список кінопроєктів, які пройшли до другого етапу. І нарешті на початку червня – розклад презентацій учасників другого етапу. Завтра, 11 червня, має відбутися останній день таких презентацій.
Чому більшість авторитетних кінематографістів не подавалися на 19-й конкурс, пояснив кінооператор та продюсер Андрій Котляр. "Переважна більшість режисерів та продюсерів, які представляли Україну на найбільших кінофестивалях, ігнорують цей пітчинг, адже усвідомлюють, що так не має бути. Ми потребуємо чесного і прозорого конкурсу, а також професійних людей, які розуміють важливість розподілу коштів та тверезо оцінюють інформаційні потреби, які нові фільми можуть закрити", – каже він.
За його словами, нині кіноспільнота існує в умовах, коли здеградоване Держкіно "намагається створити свою паралельну реальність, де кошти розподіляються не прозоро, а за принципом лояльност і замість професіоналізму".
Незаконно продовжена у своїх повноваженнях Рада з державної підтримки кінематографії допомагає Держкіно поділити ці кошти між "зручними" режисерами та продакшенами".
"З березня 2023 року ми спостерігаємо, як замість дотримання законодавства, замість прозорого конкурсу та перезавантаження інституції, кіноіндустрія отримала "подовження повноважень [Ради] до кінця воєнного стану". Це виглядає досить іронічно, враховуючи той факт, що за цей самий час в країні змінився головнокомандувач та міністр оборони. Тож за такою логікою виглядає, що Рада при Держкіно грає якусь ключову роль в системі обороноздатності України, і зміни не можуть її стосуватися. Що звучить, щонайменше, абсурдно", – додає Котляр.
Наразі кіноспільнота планує зробити усе можливе, щоб фінансування проєктів 19-го конкурсу не розпочали. "Ми будемо робити усе можливе в юридичному полі, аби цей конкурс фактично не відбувся остаточно, а фінансування проєктів не було розпочато. Оскільки зараз розподіл коштів відбувається неправомірно і незаконно людьми, легітимність яких виглядає сумнівно", – каже Кравченко.
Адвокатка додає, що кіноспільнота як позивач подала "заяву про забезпечення позову, як єдиний спосіб забезпечити захист своїх прав до винесення рішення Верховним судом... У цьому забезпеченні позивач просив суд заборонити Раді ухвалювати рішенння, а Держкіно вчиняти будь-які дії, направлені на впровадження і виконання таких рішень Ради".
"Важливо розуміти, що зараз ми мусимо не лише врятувати українське кіно всередині держави, а й зробити усе, щоб ці дії Держкіно отримали мінімальний вплив на сприйняття нас серед міжнародної спільноти та повернення довіри до українських інституцій, адже це все – про репутацію не окремих людей, а держави в цілому", – підсумовує Кравченко.
Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) — створений у 2011 році орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері кінематографії. Підпорядковується Кабміну.
Вже першого року існування Держкіно організувало перший пітчинг, де держфінансування розподілялося після презентації проєктів перед експертами і відповідно до їхніх оцінок. Тоді фінансування, виділене на виробництво фільмів, склало 111 млн грн.
Згодом почали проводити по пітчингу щороку. Фінансування за новою схемою могли отримати і відомі кінематографісти, і дебютанти.
У 2018 році при Держкіно утворили Раду з державної підтримки кінематографії. Серед небагатьох її повноважень – затверджувати перелік фільмів, яким надається державне фінансування за результами пітчингів Мінкульту, Держкіно та УКФ. Раду змінюють щодва роки.
Першим керівником Ради у 2019-2020 роках став продюсер та режисер Андрій Дончик.
5 березня 2021 року було обрано другий склад Ради на чолі з Артемом Колюбаєвим. Також до Ради увійшли телепродюсер, телеведучий Юрій Горбунов, телережисер Анатолій Матешко, актор Олексій Тритенко, колишня директорка з маркетингу Film.ua Поліна Толмачова, продюсерка кінокомпанії Solar Media Entertainment Маріанна Новікова, телепродюсер кінокомпанії Prime Story Pictures Олександр Недбаєв та юрист Микола Чиханцов.
Попри те, що їхні повноваження завершилися ще 2023 року, їх досі намагаються залишити в Раді.
