Від руйнувань до нового кампусу: показали проєкти майбутньої Академії Бойчука
Національна спілка архітекторів опублікувала проєкти переможців конкурсу "Бойчук Арт-Кампус: Хаб Гармонії" щодо переосмислення Київської академії імені Михайла Бойчука, яка в березні 2024 року постраждала від російської ракетної атаки.
Про це повідомляє Національна спілка архітекторів.
До фіналу увійшли проєкти п'ятьох команд із Києва, Львова, Дніпра, Одеси та студентів академії.
Учасники мали не лише запропонувати варіанти відновлення, а й сформувати проєкт сучасного відкритого кампусу, який поєднає освіту, мистецтво, культуру, спорт та громадський простір.
У конкурсних роботах архітектори, дизайнери та студенти представили рішення для формування нового середовища: переосмислення території навколо символічного простору "Дерево життя", створення доступних маршрутів та безбар'єрної інфраструктури, розвиток спортивного та рекреаційного хабу, інтеграція мистецьких просторів і місць для спільної роботи, створення середовища, яке продовжує ідеї Михайла Бойчука про синтез мистецтв.
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука постраждала внаслідок російського удару 25 березня 2024 року. Внаслідок удару було пошкоджено перший корпус академії: зруйновано частину освітніх і громадських просторів, спортивну залу, виставкові приміщення та майстерні.
За словами ректорки Академії Олени Осадчої, у приміщення, у яке влучив снаряд, знаходилися архіви.
"Це був золотий фонд Академії. Це роботи переважно декоративного мистецтва: сакральний живопис, іконопис, вітраж, мозаїка, текстиль, вишивка, моделювання костюмів. Ми сподіваємося, що ми зможемо врятувати частину наших робіт, а якщо не зможемо, то це буде прямим свідченням російського геноциду проти української культури", – додала ректорка.
У травні 2025 року Мінкульт разом з академією та ЮНЕСКО підписали меморандум, відповідно до якого ЮНЕСКО профінансує та організує роботу з відновлення Академії. Нині організація вже уклала договір з експертом технічного обстеження будівель та отримала від нього звіт для подальших робіт.
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука – вищий мистецький навчальний заклад, заснований у грудні 1999 року на базі Київського художньо-промислового технікуму.
До заснування та розвитку навчального закладу причетні Марфа Тимченко, Марія Примаченко, Іван Гончар, Параска Власенко та інші українські митці. Твори вихованців та викладачів академії Бойчука містяться в колекціях музеїв Німеччини, Австралії, США, Канади, Японії, Чехії та багатьох інших країн.
Академія названа на честь Михайла Бойчука – видатного художника-авангардиста, новатора, педагога-реформатора, представника розстріляного відродження.
Він формував українську ідентичність, зберігав, популяризував та розвивав українське народне мистецтво і традиції.
Бойчук є одним з найяскравіших представників українського модернізму. І водночас – один з найменш знаних і досліджених: наприкінці 1930-ї років радянська влада розстріляла самого Бойчука, його дружину та майже усіх його учнів, а мистецький доробок бойчукістів знищила.
Митець родом з села Романівці на Тернопільщині. Його хист до малювання помітили ще зі школи. Першим учителем Бойчука Юліан Панькевич, художник, що займався релігійним малярством. І звідки бере початок той монументалізм, який дослідники Бойчука простежують в усіх його творах. Панькевич забрав шістнадцятирічного підлітка до Львова й влаштував на навчання у своїй студії. Там навчання Михайлу допоміг профінансувати Михайло Грушевський.
Бойчук вчився у Відні, Кракові, Мюнхені, Франції тощо.
Стиль художника називають бойчукізмом, інколи – неовізантизмом. Тобто, він поєднував традиції візантійського іконопису, українського народного мистецтва та ідеї сучасного монументалізму. Бойчукісти працювали переважно з монументальним живописом – робили фрески та мозаїки. Напрям був знищений радянською владою у 1930-х роках, а Олександра Бойчука розстріляли разом з учнями 15 липня 1937 року.