ЮНЕСКО допоможе з археологічними розкопками на місці Каховського водосховища
У середу, 5 серпня, у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулась зустріч з представниками бюро ЮНЕСКО в Україні, Інституту археології України та Національного заповідника "Хортиця". Вони обговорили можливі археологічні дослідження на територіях, що постраждали через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Про це повідомляє МКІП.
"Ми готові надавати всебічну підтримку, зокрема щодо того, аби сприяти співпраці між органами влади та різними організаціями, також підтримувати цей процес логістично та організаційно", – наголосила Голова бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Вона також додала, що ЮНЕСКО має доступ до супутникових зображень. Це допоможе моніторити ситуацію на археологічних обʼєктах на окупованих територіях та може додатково скоординовувати дослідників. також представники від ЮНЕСКО може проводити тренінги з фіксації злочинів, пов’язаних з незаконним обігом культурних цінностей.
Відповідальними за дослідження територій довкола Каховської ГЕС визначили експертів Національного заповідника "Хортиця". Також виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв запропонував розглянути пропозиції, за якими "Хортиця" в перспективі досліджуватиме лівий берег Дніпра. Зараз ці території знаходяться в тимчасовій окупації та постійно обстрілюються.
"Національний заповідник "Хортиця" знаходиться поряд з об’єктами та вже має певну історію участі в проєкті. На місці легше вирішувати усі оперативні питання", – підкреслив Карандєєв.
Крім археологів місцевість мають опрацювати військові. Як зазначив міністр, посадовці мають актуалізувати питання створення спеціальних підрозділів ЗСУ та МВС, які б допомагали археологам, а також захищали території від пограбування.
Директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай підтримав думку, що потрібно запобігти пограбуванню територій, які стали доступними після знищення росіянами дамби Каховської ГЕС. Всього Інститут археології зміг дослідити близько 6 тисяч квадратних метрів територій по всій Україні, що постраждали від дій росіян.
Заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар також уточнила, що до початку осіннього сезону міністерство має отримати звітність про стан археології, пошкодженої внаслідок знищення Каховської ГЕС. Вона також наголосила, що МКІП має отримати чіткий план виїздів на території, де можливо проводити дослідження з урахуванням безпекової ситуації.
Наслідки підриву Каховської ГЕС
6 червня 2023 року росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, чим спричинили техногенну катастрофу на Півдні України. За рік площа водосховища скоротилася на 91%, а об'єм води – на 96%. Проте завдяки паводку у травні 2024 року водойма почала часткове відновлення.
Науковці дійшли висновку, що колишня територія водосховища тепер змінюватиметься в залежності від сезону. Влітку та восени під час зниження рівня води в Дніпрі і зменшення кількості опадів вона майже повністю осушуватиметься, а навесні та на початку літа знову затоплюватиметься водою.
На територіях, що постраждали від підриву гідроелектростанції почали знаходити артефакти, які раніше були приховані під водою. Так, у червні 2023 року в запорізькому заповіднику "Хортиця" виявили дубовий довбаний семиметровий човен, вік якого може сягати понад 1000 років. Його знайшли працівники заповідника, коли досліджували ділянку берегової зони, яка обміліла після підриву Каховської ГЕС. Ще за кілька місяців на території заповідника знайшли кілька сотень нових археологічних предметів. Їх "відкрило" різке падіння рівня води на береговій смузі острова після підриву ГЕС.
Крім того, на території самого Каховського водосховища вже почали проростати дерева. Вони почали вкривати територію близько 2 тисяч квадратних кілометрів.
