У басейн з народження. Чи корисно дітям спершу плавати, а вже потім ходити

У басейн з народження. Чи корисно дітям спершу плавати, а вже потім ходити

Останнім часом в Україні, як і в Європі, модним стало раннє плавання.

Звичайно, батьки не записують малюка в басейн ще до народження, як у Франції, однак навіть у басейнах обласних центрів інструктор може мати до 150 "маленьких" клієнтів на день.

Що робить раннє плавання таким популярним, які малючкові проблеми воно допомагає вирішити, та як правильно ним займатися, щоб не зашкодити дитині?

Про це "Українська правда. Життя" розпитала спеціалістів у сфері плавання та педіатрії.

ЮЛІЯ ШЕПЕЛЮК,

РЕКЛАМА:

тренер Центру здоров'я та краси "АкваРай" (Рівне)

Плавання для немовлят з'явилося на початку 1960-х років, і діти, які пірнали тоді, вже виросли й довели, що насправді плавання приносить тільки користь.

По-перше, коли малюк пірнає, він затримує вдих, і в нього розробляються легені. Надалі діти, які пірнають, набагато менше хворіють на респіраторні захворювання.

По-друге, пірнання сприяє інтелектуальному розвитку, бо в цей час відбувається приплив крові до мозку, що активізує його діяльність.

По-третє, в ранньому плаванні передбачено багато загальнорозвиваючих вправ для зміцнення м'язів та фізичного розвитку організму. До того ж раннє допомогає при лікуванні або ж є прекрасним профілактичним засобом при гіпо-, гіпертонусі, кривошиї, дисплазії.

Плавати в домашній ванній можна щодня з моменту загоєння пупочної ранки. З 3-4 місячного віку, можна ходити в басейн (оптимально 2 рази на тиждень).

Юлія Шепелюк стверджує, що протипоказань для занять плаванням для немовлят
практично немає. Фото info.zonecreative.it/Depositphotos

Навпаки – деякі прогресивні лікарі-ортопеди, неврологи і так далі рекомендують раннє плавання як елемент терапії.

Оптимально займатися раннім плаванням два рази на тиждень. За умови регулярних занять дитина нічого не забуде.

Якщо ж малеча не плавала до року, то їй треба буде трішки більше часу, щоб адаптуватися у воді.

Якщо вона лякається й не хоче плавати, то треба знайти підхід до дитини в ігровій формі. У будь-якому випадку, все має приносити радість.

Єдине застереження – займатися раннім плаванням самостійно, без інструктора, небезпечно для дитини. Вона може або напитися води і злякатися, або травмуватися.

АНДРІЙ ЛЯШЕНКО,

тренер з плавання спорткомплексу "Олімпійський стиль", магістр з біомеханіки спорту та кінезіологїї (Київ)

Плавання – дуже корисне заняття, але завжди варто підходити до занять обережно. Особливо, коли мова йде про раннє плавання.

Є основні правила, не дотримуючись яких, ви можете заподіяти дитині шкоду.

По-перше, треба чітко розуміти, що при плаванні з немовлятами мова йде про гімнастику у воді, а не про навчання плаванню.

Батьки приводять дитину зміцнювати здоров'я і знайомитися з водою. Навчання ж плаванню починається з 4-5 років.

По-друге, людина, яка буде працювати з малюком, повинна бути професіоналом. Інструктор буде займатися формуванням правильної постави і розвитком вашої дитини. І його помилка буде дорого вам коштувати.

Тому не треба соромитися запитувати у інструктора про досвід роботи з немовлятами, просити сертифікат про проходження курсу навчання плаванню з дітьми цієї вікової категорії.

В інститутах, що готують тренерів з плавання, раннє плавання входить в базовий курс, але лише як теоретичний курс. Без практичного відпрацювання на ляльках дані знання не є достатніми.

У Франції пірнають з дітьми дуже мало. Фото supok/Depositphotos

По-третє, потрібно знати, що є дві методики занять – із зануренням під воду і без нього.

Особисто я не бачу сенсу у використанні методики із зануренням, так як дитина буде періодично ковтати хлоровану і не ідеально чисту воду в басейні, що може негативно позначитися на формуванні її дихальної системи.

Бонусом від методики із зануренням є збереження рефлексу затримки дихання і красиві підводні фото.

В чотири роки навчання правильному диханню і занурення під воду займає всього 1-2 заняття. Тому не бачу сенсу ризикувати.

Також важливо вибрати час початку й місце занять. Я рекомендую починати заняття з дитиною у ванній. Бажано запросити тренера й поєднати заняття у воді з масажем.

Я не рекомендую починати заняття в басейні до восьми місяців. Також не варто починати займатися в басейні в холодну пору року, так як це буде додатковим навантаженням на імунітет дитини.

Важливо також правильно підібрати басейн для занять. Вода в ньому повинна мати додаткові системи очищення (озонування, ультрафіолет, іонізація), що дозволяє знизити кількість хлору в воді. Температура води повинна бути 32-34 градуси.

ЮЛІЯ СОБУЦЬКА,

засновниця школи раннього плавання "Немо" (Париж, Франція)

У Європі вагітна жінка реєструє дитину на раннє плавання ще до її народження, одночасно з реєстрацією в дитячий садок.

Французи ходять з дітьми у басейн з чотирьох місяців, після того, як їм роблять останнє важливе щеплення. Далі лікар видає батькам сертифікат, який підтверджує, що дитині можна ходити в басейн.

У Франції раннє плавання розглядають як один із видів дозвілля у воді.

Не як реабілітацію, чи спорт, чи метод раннього розвитку дитини. А саме дозвілля у воді з мамою, свого роду релакс.

Батьки з дітьми граються в басейні м’ячиками, роблять певні вправи, а ось пірнають дуже мало.

Хоча й без цього раннє плавання приносить величезну користь для дитини. Адже немає жодної системи в організмі, на яку б воно не впливало.

Наприклад, статистична й динамічна гімнастика впливає на розвиток м’язового корсету, дозволяє прокачати м’язи. Завдяки плаванню й пірнанню збільшується об’єм легень, краще стає працювати серцево-судинна система.

Крім того, дитина загартовується, оскільки у воді людина втрачає в сім разів більше тепла, ніж на суші.

В Україні система раннього плавання також активно розвивається, однак досі в нас немає жодної державної інстанції, яка б сертифікувала та контролювала інструкторів.

Якщо, наприклад, у Європі, можна закінчити державні курси або стати членом Федерації з раннього плавання, то в Україні люди, які навчають інструкторів, незрозуміло де навчалися самі. Хтось по YouTube, хтось – при громадських організаціях.

Тому рівень підготовки інструкторів, звичайно, повинен бути кращим.

ЙОСИП СІЛАДІ,

лікар-педіатр Американського медичного центру (Київ)

На жаль, я не зустрічав статистичних даних, як конкретно впливають на дітей заняття плаванням, особливо заняття раннім плаванням.

Але, з практики зі своїми дітками, з якими я займався плаванням уже у віці 3-4 тижнів, я чітко бачив, що вони краще й активніше розвиваються. У малюків тенденція до того, що вони впевненіше повертаються і висаджуються, і всі процедури роблять активніше, без завалювання і хитання.

Тобто при ранньому плаванні завдання – не прискорити процес розвитку (як деякі мами люблять говорити, що в них дитина в ранньому віці вже сидить, стоїть на двох ніжках або бігає), а досягти того, щоб дитина робила все це менш травматично, більш впевнено і простіше.

Старт занять можна починати вдома у ванній, температура води повинна бути десь +36°С. У басейні вода холодніша, у межах +33°С (плюс-мінус два градуси, залежно від басейну), тому починати краще вдома.

Інструктора також можна запросити додому. Потрібно подивитися і зрозуміти, як дитина поводиться у воді, як саме цій дитині комфортно в ній.

Якщо дитина не кричить, не плаче, не намагається з цієї води втекти чи не групується "грудочкою" і не відчуває відразу до процедури – то шкоди однозначно в цьому немає.

Це, в першу чергу, має бути задоволення не для батьків, а для малюка, який плаває.

Басейн, в першу чергу, має бути задоволенням не для батьків, а для малюка.
Фото yanlev/Depositphotos

Коли в домашніх умовах малюка опускають в теплу ванну, він розслаблюється, заспокоюється, ніби щось згадує (як затишно було у мами в животі) і отримує задоволення. І потім уже включається механізм плавання, дитина починає активніше поводитися у воді.

Щодо "пронирювання". Усім відомо, що є рефлекс затримки дихання. Він функціонує в середньому до четвертого місяця від народження, тому елемент "пронирювання" відбувається дуже просто як для немовляти, так і для інструктора.

"Пронирюючи" під воду на кілька секунд, дитина автоматично затримує дихання і під час виринання не чхає і не кашляє. Може бути трохи схвильована, збуджена, але ніякого дискомфорту не відчуває.

Можна спочатку пройти елемент тренування "пронирювання" за командою або без, обливаючи обличчя водою, тоді дитина може запросто пірнути, а дистанція і затримка дихання у воді можуть бути більш тривалими.

Надалі, якщо цей механізм активно розвивати, етап рефлексу зникає, і вже з'являється свідома затримка дихання під водою. І механізм плавання теж з'являється свідомий.

Тобто ми вчимо дитину на основі рефлексу затримати подих, коли вона пірнає, і тим самим вчимо її плавати. Усе це можна перевести з елементу "рефлекс" на елемент повноцінного плавання.

[L]Але слід пам'ятати, що не можна займатися раннім плаванням фанатично.

Наприклад, ми не рекомендуємо в перші кілька днів активно пірнати. Спочатку треба пройти мінімальну підготовку. Потім одне-два пірнання, можна довести максимум до десяти.

Але якщо взяти і все це скопом повісити на одне немовля – так званий "забіг на виживання", велика кількість занурень і довге перебування у воді – то зрозуміло, що це буде шкідливо для здоров'я малюка.

Також, якщо дитина не хоче плавати в грудному віці, її не треба змушувати. Коли вона підросте, наприклад, до трьох-п'яти років, можна спробувати ще раз і почати все з нуля.

Олена Романюк, журналістка, спеціально для УП.Життя

Реклама:

Головне сьогодні