"У мене довідка": чому важливо розвивати фізичну активність дітей ще зі школи

Фізкультура – один із найулюбленіших предметів учнів молодшої школи. Регулярна фізична активність сприяє зміцненню імунітету, розвиває силу й характер дитини.

Проте підлітки часто уникають цього предмету, інколи прикриваючись тим, що мають "довідку" про звільнення за станом здоров'я.

Як зробити заняття спортом корисною звичкою на довгі роки, ми поцікавилися у кандидатки біологічних наук, тренерки Світлани Малишевої та лікарки-педіатра Анни Матвєєвої.

Всесвітня організація охорони здоров'я вважає недостатню фізичну активність одним із ключових факторів ризику, які є причинами смертності у світі.

Недостатня рухливість і загальна фізична інертність призводять до розвитку неінфекційних захворювань та погіршують стан здоров'я людей в цілому.

Саме тому ВООЗ розробила Глобальні рекомендації з фізичної активності для здоров'я у всіх вікових групах.

Для дітей та молоді (група 5-17 років) її основою є ігри, змагання, заняття спортом, оздоровчі заходи, фізкультура та планові щоденні вправи.

В цілому, дітям та підлітками потрібно займатися фізичною активністю, щонайменше, 60 хвилин упродовж щодня.

Помірні фізичні вправи позитивно впливають на серцево-судинну систему, допомагають розвивати координацію та контроль рухів, підтримувати здоровими кістки, м’язи та суглоби.

Тривалість, частоту та інтенсивність занять доцільно поступово збільшувати: так, фізична активність високої інтенсивності у дітей має бути тричі на тиждень.

Світлана Малишева, кандидатка біологічних наук, тренерка

[BANNER1]

Світлана Малишева уточнює, що дорослі, які займалися в дитинстві спортом чи фізкультурою, швидше навчаються і мають кращу нейро-м'язову координацію, простіше відновлюють навички після перерви.

"Мені дуже подобається словосполучення "фізична культура" – культура взаємин зі своїм тілом.

Це ті щоденні організовані (спорт, фітнес) і неорганізовані (побут, прогулянки) практики, які ми робимо разом з обов'язковими гігієнічними процедурами (душ, чистий одяг).

Усі ці дії впливають на самопочуття, рівень енергії та якість життя.

Базис цієї культури може бути закладений ще у школі. З точки зору теорії та методики фізичного виховання, шкільна програма враховує всі сенситивні періоди розвитку рухових якостей дитини.

А отже, сила, витривалість, швидкість, гнучкість та спритність якнайкраще розвиваються в різні вікові періоди.

Школярі 7-11 років володіють низькими показниками м'язової сили: силові, статичні вправи на кшталт планки їм не підходять. Для занять фізкультури у дітей цього віку краще обирати нетривалі швидкісно-силові вправи, наприклад, стрибки на скакалці.

Не варто забувати про те, що заняття фізичною культурою сприяють формуванню правильної постави. Набагато простіше простежити за цим у дитинстві, ніж виправляти потім у дорослому віці".

Дітям та підлітками потрібно займатися спортом, щонайменше, 60 хвилин упродовж щодня

Середня швидкість бігу у дітей помітно підвищується тільки до 10 років, а от в учнів молодшого шкільного віку вона ще розвинена слабо.

Натомість дівчата такого віку добре стрибають у довжину (у хлопців цей показник найвищий у 13-14 років).

На думку фахівців, вік 8-11 років є найбільш сприятливим для виховання швидкісних можливостей, оскільки у підлітковому та дорослому віці спритність виховати вже набагато важче.

Швидкісно-силові, а також спринтерські вправи найкраще сприяють збільшенню швидкості в період 11-12 років у дівчаток та 12-13 років у хлопчиків.

Вже до 14-15 років темпи вікових функціональних і морфологічних перебудов, які забезпечують зростання показників швидкості, знижуються, а отже, зменшується ефективність швидкісних та швидкісно-силових вправ.

Попри любов до спорту, стан здоров'я іноді вносить свої корективи.

Не секрет, що впродовж навчального року молодші школярі часто хворіють на ГРВІ, а батьки переймаються через те, чи можна після хвороби відвідувати уроки фізкультури.

Анна Матвєєва, лікарка-педіатр

[BANNER2]

Лікарка-педіатр Анна Матвєєва радить не хвилюватися, адже саме регулярні фізичні навантаження зміцнюють імунітет дитини:

"Для школярів заняття фізкультурою важко переоцінити: вона не лише зміцнює фізичне здоров'я та імунітет, допомагає менше хворіти на ГРВІ, а й стимулює дитину краще долати стреси та розумові навантаження.

Спорт розвиває характер дитини, вчить її бути в команді, змагатися, вигравати і приймати поразку, вчить не здаватися.

Українське законодавство не має жодних рекомендацій щодо звільнення від занять фізкультурою після грипу, пневмонії, бронхіту.

Також двотижневе звільнення не потрібне й після ГРВІ, ангіни чи кишкової інфекції.

До школи та уроків спорту можна повертатися із залишковим кашлем.

А от, наприклад, інфекційний мононуклеоз є вагомою підставою для звільнення учня від спортивних занять. Також обґрунтованим протипоказанням є хронічні захворювання в стадії загострення, травми чи перенесені недавно операції".

Крилатий латинський вираз нагадує: "У здоровому тілі – здоровий дух". А розвиток здорових звичок із самого дитинства – найкраща інвестиція у здоров’я людини впродовж цілого життя.

Ярослава Кобинець, журналістка проєкту "Дружня школа"

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Вас також може зацікавити:

Хортинг. Народжене в Україні унікальне бойове мистецтво

Міфічний бренд айкідо. Розтлумачує майстер Андрій Павлович

Феномен бразильського джиу-джитсу. Пояснює майстер Артем Сидоров

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.