"Не ковідом єдиним". Пульмонолог пояснює, що варто знати про хронічне обструктивне захворювання легень

10059
19 січня 2021

Нині всі прислухаються до своїх легень. Але більшість в контексті COVID-19.

Разом з тим, від 7 до 19% дорослого населення у світі страждають на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Щоправда, це лише орієнтовна цифра, а в реальності хворих може бути набагато більше.

Точне поширення ХОЗЛ визначити важко через проблему діагностики захворювання: хвороба викликає задишку, кашель і її можна легко сплутати з респіраторними захворюваннями та навіть коронавірусною хворобою.

Вона погіршує якість життя та часто призводить до інвалідності та смерті, оскільки багато людей ігнорують ці симптоми і звертаються до лікаря занадто пізно.

Як вберегти себе від цієї загадкової хвороби та не пропустити симптоми – говоримо із лікаркою-пульмонологом та експерткою з пульмонології Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяною Барановською.

Тетяна Барановська, лікарка-пульмонологиня
та експертка з пульмонології Департаменту охорони здоров’я КМДА

– Що таке ХОЗЛ?

– Хронічне обструктивне захворювання легень – одне із найрозповсюдженіших захворювань органів дихання, яке проявляється хронічним кашлем та задишкою.

Характеризується воно обмеженням швидкості потоку повітря, яке проникає в легені.

При цій хворобі найперше пошкоджуються бронхи, які є провідними шляхами для повітря.

Стінки бронхів змінюють свою структуру, перебудовуються (ремоделюються), порушується робота миготливого епітелію та продукція бронхіального секрету, розвивається набряк слизової оболонки, виникає гіперреактивність бронхів і, як прояв – бронхообструкція.

Людина втрачає можливість дихати на повні груди, відчуває задишку, нестачу повітря, її турбує постійний кашель.

Відбувається так через хронічний запальний процес, що виникає внаслідок впливу різних пошкоджуючих факторів.

ХОЗЛ – це незворотний патологічний процес. Захворювання постійно прогресує.

Повернутись до здорового стану легені вже не зможуть, якщо процес руйнування (ремоделювання) вже почався. Але можливо призупинити прогресування хвороби!

– Які найпоширеніші симптоми?

Кашель. Протягом дня, або вранці, найчастіше він супроводжується виділенням слизового або слизово-гнійного мокротиння, іноді кашель може бути сухим.

Задишка. Спершу після фізичного навантаження, а згодом і у стані спокою.

Свистячі хрипи під час дихання. Це ознака бронхообструкції: того, що звужені бронхи перешкоджають проходженню повітря до легенів.

Підвищення температури тіла виникає рідше і як правило, є ознакою загострення ХОЗЛ, приєднанням інфекційного (бактеріального або вірусного) процесу в легенях.

– Як пандемія коронавірусу вплинула на ситуацію із хронічним обструктивним захворюванням легень?

– Ми ще досі повністю не знаємо, як саме впливає вірус COVID-19 на організм, які віддалені наслідки хвороби, вчені все ще досліджують це.

Але те що ми бачимо зараз – вірус має дуже багатогранний вплив на різні системи організму, має багато проявів.

Лікарська спільнота вже зараз прогнозує стрімкий ріст захворюваності на ХОЗЛ після епідемії коронавірусу.

COVID-19 уражає дихальні шляхи, розвивається пульмоніт, вірусна пневмонія. Вірус уражає не тільки бронхіальний епітелій та альвеолоцити, а й ендотелій судин, призводячи до важких дихальних розладів та тромбоемболічних ускладнень.

Наслідком важкого перебігу коронавірусної хвороби та вірусної пневмонії і є розвиток важких фіброзних змін в легеневій тканині.

Клінічно це проявляється важкими дихальними розладами, які можуть привести до подальшого розвитку ХОЗЛ.

Тож, лікуючи важку вірусну пневмонію, викликану коронавірусом, лікарям потрібно прикладати максимум зусиль, аби профілактувати розвиток фібротизації легенів.

Лікарі застерігають, що COVID-19 викличе стрімкий ріст захворюваності на ХОЗЛ.
Фото prahprah/Depositphotos

– Чому ХОЗЛ виникає?

– Хронічний запальний процес в бронхах виникає через негативний вплив різноманітних екзогенних інгаляційних чинників (полютантів) – шкідливих домішків в повітрі, яке вдихає людина: це тютюновий дим, продукти горіння від пічок, вихлопні гази від автомобілів, шкідливі викиди в повітря на виробництві, тяжкі метали, пилові агенти.

Найчастіше "хронічний бронхіт курця" прогресує в хронічне обструктивне захворювання легень.

Багато курців постійно кашляють та вважають це "нормою життя", навіть не підозрюючи, що кашель – це патологічний симптом, який може бути проявом багатьох важких захворювань, зокрема, хронічного бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу, раку легень та ХОЗЛ.

Окрім кашлю, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень також турбує задишка. Спочатку вона виникає при звичному фізичному навантаженні, що хворі найчастіше пояснюють курінням чи навіть старінням.

З часом симптоми прогресують, стають все сильнішими, а задишка починає з’являтись при незначних фізичних навантаженнях, а також у стані спокою. Із цим загрозливими симптомами треба обов’язково звернутися до лікаря.

Найбільша небезпека ХОЗЛ у тому, що розвивається це захворювання повільно та дуже поступово. Людина не завжди може зрозуміти, що щось не так.

Перші симптоми можуть з’явитись після 45-50 років, стрімкого зростання хвороба набуває після 60-ти.

Без вчасної діагностики та лікування, а ще зміни способу життя (припинення тютюнопаління) – захворювання прогресує та приводить до інвалідизації.

Загальмувати розвиток хвороби та незворотних процесів в бронхах та легенях можливо, якщо вчасно розпізнати хворобу, відмовитись від куріння та впливу несприятливих інгаляційних чинників і призначити адекватне лікування.

Від ХОЗЛ у світі страждає близько 10% дорослого населення у віці понад 45-50 років. І чим розвиненіша країна – тим більший відсоток жителів із ХОЗЛ.

Так, можемо припустити, що в Україні з цим діагнозом живуть близько 1,5-2 мільйони людей.

Всесвітня організація охорони здоров’я говорить про те, що ХОЗЛ є однією з найрозповсюдженіших хвороб століття. Хронічне обструктивне захворювання легенів стоїть на одному рівні за поширеністю із серцево-судинними захворюваннями, онкологічними захворюваннями та на 4 місці у світі серед причин смерті.

– У Києві зараз близько 15 тисяч пацієнтів з підтвердженим діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень.

На скільки насправді ця цифра більша?

– Останнім роками фіксують більше нових випадків ХОЗЛ, але пов’язано це, в першу чергу, з тим, що ми навчились виявляти хворобу.

За ініціативи головного пульмонолога України, голови Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України, академіка, д.м.н. Юрія Івановича Фещенка, ХОЗЛ виділили в окрему статистичну групу і розпочали вести облік таких хворих.

Близько 85% курців страждають на ХОЗЛ. Можна сказати, що хронічне обструктивне захворювання легень – це ускладнення тютюнопаління.

Близько 85% курців страждають на ХОЗЛ. Фото thomasbl/Depositphotos

– А куріння електронних цигарок чи вейпів безпечніше?

– Легені негативно реагують на будь-які подразники. Куріння в будь-якому виді, в тому числі електронні цигарки, вейпи чи кальян, шкідливо впливає на респіраторну систему людини.

У диму, який вдихають курці, є велика кількість шкідливих речовин та хімічних сполук, які вкрай небезпечні для людського організму.

Значно посилює негативний вплив куріння і те, що всі шкідливі речовини надходять у формі гарячого диму. Гарячий тютюновий дим, у прямому сенсі, припікає слизову оболонку, випалюючи миготливий епітелій бронхів, який допомагає виводити мокротиння з легенів.

Слиз, що утворюється бокаловидними клітинами слизової оболонки бронхів, виконує важливу функцію: затримує різні мікрочастинки з повітря (в тому числі віруси, бактерії, пил, смолу від тютюну), що в’язнуть у слизу.

У здорової людини в день виділяється близько 500 мл слизу – бронхіального секрету, який допомагає виводити "бруд" з наших легень та бронхів.

У курців, під впливом гарячого диму від цигарок, ворсинки миготливого епітелію випалюються, припікаються та гинуть. Це порушує транспортування слизу, який накопичується в легенях, відтак погіршується захисна функція легенів, розвиваються важкі захворювання дихальної системи.

– Як в Україні діагностують хронічне обструктивне захворювання легень?

– Найбільш доступним та поширеним методом діагностики ХОЗЛ є спірограма.

Це дослідження, яке показує функціональні можливості легенів: наскільки добре бронхи проводять повітря, чи є обструкція і чи зворотня вона, чи є рестриктивні порушення.

Апаратура для проведення спірометрії – спірографи – сьогодні є практично у всіх амбулаторних та стаціонарних закладах Києва та України.

На жаль, ми виявляємо лише 25% хворих на ХОЗЛ. Тобто за допомогою до лікарів звертається лише чверть пацієнтів. Більшість хворих приходять до лікарів тоді, коли симптоми значно утруднюють життя, погіршують їх активність.

– Як лікують ХОЗЛ в Україні?

– Пацієнти із ХОЗЛ повинні отримувати базисну терапію, яка здатна призупинити прогресування хвороби і покращити якість життя пацієнтів.

До базисної терапії входять три групи препаратів: холінолітики, бета-агоністи та  глюкокортикостероїди.

Препарати розроблено у зручній формі у вигляді дозованих інгаляторів. На сьогодні в Україні ці препарати доступні і їх можна придбати, але, на жаль, вони дороговартісні.

Зважаючи на те, що на ХОЗЛ найчастіше хворіють люди старшої вікової групи – не кожен може дозволити собі постійно купувати такі препарати. Це велика проблема, адже пацієнти з ХОЗЛ потребують тривалого, фактично пожиттєвого лікування.

Ліки для пацієнтів з бронхіальною астмою передбачені державними гарантіями програми "Доступні ліки", тобто їх вартість компенсують з бюджету. Препарати для пацієнтів з ХОЗЛ у цей список поки не внесли.

Хоча я знаю, що існує ініціатива і лікарської спільноти, НЗСУ та МОЗ та фармацевтичних виробників щодо забезпечення пацієнтів потрібним лікуванням за кошти держбюджету.

Віра Стадник, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Mehaniq/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Симптоми, наслідки, імунітет, вакцини та інше: що світ знає про COVID-19. Підсумки-2020

Як передається COVID-19 та грип? Спільне та відмінне

Імунітет до COVID-19 може тривати до 8 місяців – довше, ніж думали раніше. Дослідження

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 1)

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 2)

Стовщення пальців та інші важливі симптоми раку легенів. ФОТО

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua