Школа, осінь та COVID-19: як зміцнити імунітет дитини. 8 порад медичних експертів

Це – дії, яким батьки й діти регулярно приділяють увагу. Одноразова прогулянка осіннім сосновим лісом навряд матиме довгостроковий ефект.

До щоденних звичок для міцного імунітету належать збалансоване і різноманітне харчування, гігієна сну, регулярна фізична активність, закалювання, режим навчання та відпочинку, стрес-менеджмент та творча діяльність.

Ці поради працюють, якщо виконуються на постійній основі, пояснює імунологиня Марія Полозова.

"Неможливо лише дитині "завдати непоправного добра". Вся родина має бути фізично активна, раціонально харчуватися, – пояснює лікар-педіатр Лідія Бабич.

За дослідженнями науковців, імунітет є складною та надзвичайно досконалою системою. Лікар зазначає, що дійсно інколи бувають вроджені імунодефіцитом, але це відбувається не так часто.

Лідія Бабич радить не намагатися "стимулювати імунітет" при будь-якому кашлі, а вдягати дитину по сезону, "без кутання і шапочок в +20".

[BANNER1]

Крім того, спростовує звичні стереотипи: не варто лякати дитину протягом, а їсти та пити холодне – можна дозволяти, бо це нормально і не шкідливо.

"Батьки мають показувати на собі приклад та мотивувати формування у дитини здорового ставлення до свого організму", – вважає Марія Полозова.

Не варто купувати препарати, які "підвищують" імунітет, вважає імунологиня Марія Полозова.

За її словами, більшість імуномодулювальних засобів на українському фармацевтичному ринку не мають доказової бази: низький рівень безпеки, перевірки у дослідженнях, відсутність у міжнародних протоколах лікування.

Засоби, які використовують при серйозних захворюваннях та порушеннях імунітету, не допомагають побороти застуду чи швидше одужати.

"БАДи можуть спричинити алергічну чи токсичну реакцію у дитини, а індуктори інтерферону та інтерферони при нераціональному застосуванні можуть підвищити ризик неадекватної роботи імунної системи, зокрема, автоімунні та онкологічні захворювання", – пояснює Марія Полозова.

Збалансоване та різноманітне харчування цілком забезпечує потреби імунної системи та допомагає сформувати міцний імунітет.

Вакцинація формує імунітет до збудника: імунні клітини пам’яті, тобто антитіла, швидко та ефективно поборють інфекцію у разі зустрічі з нею або допоможуть перенести хворобу значно легше.

Як працює вакцина? Вона містить частинку вбитого чи ослабленого патогену, наприклад, бактерію чи вірус, у відповідь у відповідь на яку формується імунна відповідь без розвитку інфекції та тяжких симптомів, але з формуванням антитіл.

"Вакцина – це просто та ефективно. Але чомусь навколо щеплень ціла теорія змови.

Поки одна частина людства вакцинується і не хворіє, інша частина – шукає таємну змову "фарммафії". Захищайтеся від інфекцій, а не вакцин", – зазначає педіатр Лідія Бабич, та додає, що грип – це важка інфекція, яка настає зненацька, й людина не може знайти, чи настане хвороба чи ні.

Щеплення від грипу захищає від 3-4 видів вірусу грипу. Щороку вакцина інша залежно від прогнозованих штамів вірусу грипу. Вона допомагає уникнути тяжкий перебіг захворювання або ускладнення грипу.

"Сезонна вакцинація від грипу допомагає сформувати не тільки індивідуальний, а й колективний імунітет.

Чим більше вакцинованих, тим менше ймовірність, що постраждають групи ризику, люди зі слабким імунітетом з різних причин", – пояснює імунологиня Марія Полозова.

Подбати про щеплення варто на початку жовтня, радить неонатолог Лідія Бабич. Вакцинувати дитину можна з 6-місячного віку.

Раціон має бути збалансованим та відповідати потребам дитини.

За словами Марії Полозової, важливим фактором, який впливає на стан імунітету, є мікробіота (мікрофлора) кишківника, здоров’я та різноманіття якої напряму залежить від харчування як дитини, так і дорослого.

Згідно з науковими дослідженнями, 70% імунних клітин знаходяться саме у кишківнику.

Мікробіота – це трильйони мікроорганізмів (переважно бактерії, але є і віруси, і гриби), які живуть у кишківнику, ротовій порожнині, шкірі та інших органах.

Бактерії допомагають перетравлювати складні вуглеводи, у процесі роботи утворювати вітаміни К, В2, В6, В9 та коротколанцюгові жирні кислоти.

Міжнародні інститути здоров’я рекомендують вживати на кожні 1000 ккал їжі 14 г клітковини (як дітям, так і дорослим).

Добові норми, за даними Food and Nutrition Board of the Institute of Medicine, для дітей: 1-3 роки – 19, 4-8 років – 25 г, старші – від 25 г клітковини.

Стежити за своїм здоров’ям потрібно навчати з дитинства. Наприклад, вчити, як правильно мити руки й користуватися антисептиком, як одягати, носити та знімати маску.

"Це дійсно може врятувати. Але за умови, якщо маска закриває рот і ніс, прилягає до обличчя, а не висить на підборідді.

Не збиткуйтеся з теми коронавірусу. У родині обговорюйте сьогодення спокійно. Якщо удати, що вірусу немає, від цього він не зникне", – коментує педіатр Лідія Бабич.

[BANNER3]

Неправильні звички шкодять здоров’ю швидко. "Якщо чіпаєш ніс немитими руками у маршрутці – матимеш ГРВІ.

Не тому, що "імунітет упав восени". А тому що необачно себе поводиш", – звертає увагу лікарка.

Саме тому важливо пояснювати дитині, як та чи інша дія вплине на його організм, варто звикати не лише до корисних звичок, а й позбуватися неправильних. Бо дія від них матиме негативний ефект вже незабаром.

Фізичні вправи та спорт формують здоровий зв’язок між трьома системами: нервовою, ендокринною та імунною.

"Регулярна помірна активність, як біг, плавання, спортивні секції чи ранкова гімнастика, знижує рівень гормонів стресу, позитивно впливає на інтелектуальний розвиток, запобігає інфекційним хворобам, покращує сон і травлення", – пояснює імунологиня Марія Полозова.

Не варто призначати препарати дитині самостійно, довіряти рекламі чи публікаціям в інтернеті.

Варто радитися зі своїм довіреним лікарем – сімейним чи педіатром, який керується принципами доказової медицини.

"Не довіряйте, якщо призначають препарати без обґрунтування причини, для "підняття імунітету", "прискорення одужання", "для профілактики застуди", – радить Лідія Бабич.

Шукайте перевірену інформацію про здоров’я на офіційних сайтах Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я, Української академії педіатричних спеціальностей.

Крім того, наукові дослідження та перевірену інформацію варто шукати на англомовних ресурсах: Американська академія педіатрії, Американський національний інститут здоров'я, CDC, Mayo Clinic, PubMed, Medscape, UpToDate.