Чим ми повільніші, тим "розумніший" вірус. Це перегони, і питання – хто виграє. Інтерв’ю з главою ВООЗ в Україні

8014
9 листопада 2021

З моменту, як регіони почали вводити "червоні зони", а з ними обмеження для тих, хто не встиг отримати щеплення проти COVID-19, навколо пунктів вакцинації виник справжній ажіотаж. 

Деякі люди, щоб отримати укол, навіть блокували бригади медиків, які хотіли піти додому в кінці зміни. 

Інші ж вийшли на протест, вважаючи, що вакцинація та обмеження для невакцинованих є дискримінацією.

Дискусії між прихильниками та противниками вакцинації ще й підігріли два нові випадки поліомієліту, які зафіксували в Рівненській та Закарпатській областях.

Чому в Україні все настільки драматично? Чи мають рацію противники вакцинації та чи очікувати нам нових випадків поліомієліту?

Про щеплення, комунікації, обмеження та про дискримінацію, зокрема тих, хто щепився CoronaVac, "Українська правда. Життя" поговорила з представником Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні доктором Ярно Хабіхтом. 

 Ярно Хабіхтом, глава ВООЗ в Україні

– В Україні зафіксували спалах поліомієліту, який призвів до паралічу в дітей. Оскільки відомо, що це так званий "вакцинний" штам, навколо хвороби виникло багато маніпуляцій. Деякі вдаються до фейків, що саме щеплення в цих випадках і винне. Як ви можете прокоментувати нові випадки поліомієліту?

– Наразі ми маємо один випадок гострого в'ялого паралічу (ГВП), пов'язаний з циркулюючим поліовірусом вакцинного походження 2-го типу (цПВВП2), та другий випадок, який після лабораторного підтвердження виявився не (цПВВП2). Наразі щодо цих випадків проводиться розслідування. Ми намагаємось зрозуміти, як поширився вірус в громаді, щоб надати рекомендації національним органам влади для вживання відповідних заходів.

Розслідування проводиться ВООЗ, Глобальною ініціативою з ліквідації поліомієліту, партнерами UNICEF, CDC США  місцевими органами охорони здоров'я. Наразі ми зафіксували 17 випадків у двох регіонах України. 

Треба усвідомити, що вакцинний штам загрожує саме невакцинованим. І поширюється він саме тому, що в Україні низьке охоплення щепленням, та під час COVID-19 система рутинної вакцинації стає вразливою. 

Наразі стратегія з реагування на спалах розробляється, тому я закликаю щепити своїх дітей. Ми не хочемо бачити повернення вірусу. Україна не унікальна в цьому випадку. Ми бачимо такі випадки в Таджикистані, де зараз відбувається реагування на спалах, та деяких інших країнах. 

– Чи правильно ми реагуємо на ситуацію? Коли зафіксували перший випадок в Рівненській області, у МОЗ оголосили, що планується "нульовий тур" вакцинації інактивованої поліовакциною (ІПВ). Проте в документах ВООЗ вказана важливість застосування саме "живої", оральної поліовакцини (ОПВ).

– Для першого реагування дійсно важливо пришвидшити щеплення інактивованою вакциною, як частини планової інтенсифікації імунізації. Не можна сказати, що варто обирати один підхід, зараз необхідно робити одночасно багато дій. ІПВ дозволяє захистити дітей від паралічу. Так, вона не зупиняє розповсюдження, але надає сильний індивідуальний захист. 

Інші країни, які зіткнулись з цим питанням, також активно використовували інактивовану вакцину. Але важливо бути готовим до щеплення оральною вакциною. Це необхідно робити практично одночасно з інактивованою. Оральних вакцин декілька і, так само як з COVID-19, завжди є питання вчасного постачання. 

Поліомієліт: чим небезпечний та чи допоможе вакцинація захиститися

– Нещодавно зареєстрували нову оральну поліовакцину другого типу, яка має захищати від другого штаму поліовірусу. Які переваги саме цієї вакцини? Чи є шанси в України її отримати?

– Ця вакцина набагато стабільніша генетично. Тобто у вірусу менше шансів мутувати, а отже, ймовірність повернення у форму, яка може викликати параліч в умовах низького імунітету, значно нижча.

Вона внесена до переліку ВООЗ для застосування у надзвичайних ситуаціях в усьому світі. Тут також питання, чи достатньо буде цієї вакцини. Чи отримає її Україна, буде зрозуміло зі стратегії, яка буде схвалена. 

Поточні глобальні поставки вакцин найближчими місяцями будуть здійснені до інших країн, і тоді можна буде казати щось конкретніше. Зараз Україні важливо зосередитись на нарощуванні темпів щеплення інактивованою вакциною, завершити розслідування та визначити стратегію реагування. 

– Отож, у нас зафіксовано поліо у двох різних областях. Чи означає це, що нам варто очікувати додаткові тури вакцинації по всій країні?

– Поки про це рано говорити, але дивлячись на ці дані, які ми вже маємо – я б не виключав цієї можливості.

 Ярно Хабіхт: "Наразі стратегія з реагування на спалах розробляється, тому я закликаю щепити своїх дітей. Ми не хочемо бачити повернення поліовірусу"

– Перейдемо до питання коронавірусу. Нещодавно в Україні відбувся протест тих, хто проти щеплення та обмежень, які наразі зазнають невакциновані проти COVID-19. 

Люди вважають це дискримінацією. Але ми офіційно маємо пандемію. Ті чи інші обмеження вводять всі країни. Чи можна їх вважати нелегітимними у ситуації, в якій опинився світ?

– Я б більше хвилювався за Україну, якби тут не було протестів. Протести – це нормальна частина демократичного суспільства, і те, що люди не бояться висловитись – це хороший знак. Але люди мають зрозуміти, а проти чого вони протестують? 

Якщо ми подивимось на обмеження, які впровадили протягом останніх тижнів, то вони дуже схожі на ті, що є в інших країнах, і вони цілком обґрунтовані з точки зору громадського здоров'я, поширення хвороби та стресу в лікарнях. 

Україна надала опції. Окрім щеплення, є довідка перехворілого чи наявність ПЛР-тесту. Ви також можете отримати жовтий сертифікат вже після першої дози. 

Особисто нашу організацію хвилює не те, що люди повинні показувати сертифікат, якщо це не єдиний можливий варіант. Але, окрім дискусії про сертифікати, нам потрібно зосередитись на збільшенні рівня вакцинації, щоб рятувати життя. Сьогодні фактом є те, що відповідно до даних, 70-80% населення віком 60+ в Україні – невакциновані. 

За нашими даними, в жовтні в цій віковій групі одна людина з трьох навіть не знала, де їй щепитись. Є люди, які хочуть щепитись, але не мають інформації, як їм отримати вакцину. Важливо зосередитись на цій категорії суспільства, як пріоритеті номер один. 

Демократія – це добре. Але епідеміологічні дані показують, що нас очікує дуже важка хвиля захворюваності. Якщо ми не будемо накладати жодних обмежень, то сукупна кількість випадків захворювання збільшиться втричі, і наступні три місяці ми побачимо багато людських трагедій. 

І люди, які виражають свою незгоду, мають подумати про це також. Нас може очікувати дуже важка зима. Обмеження, які ми наразі маємо, обґрунтовані.  

– Чому в Україні процес щеплення йде так важко? Якщо порівнювати з іншими європейськими країнами?

– Я б не сказав, що країна сильно відрізняється від інших країн Східної Європи. Такі ж протести ми бачили і країнах-членах ЄС, які приєднались до союзу у 2004 році. 

Іноді проблема в комунікації, іноді – в суперечливих меседжах на початку пандемії, у пріоритетах, які конкурують між собою, причин дуже багато. 

Візьмемо мою рідну країну, Естонію. Там були такі самі протести, так само блокували рух на дорогах. Люди протестували і проти карантинних обмежень, і проти обмежень для невакцинованих. І це відбувається зараз, на початку листопада, коли  Естонія має один з найвищих показників захворюваності на COVID в Європі, а медичні працівники докладають значних зусиль для лікування пацієнтів. 

Треба прийняти факт, що Україна – дуже різноманітна, і регіони дуже по-різному розв'язують ці проблеми. Я все літо мандрував країною і бачив доволі креативні рішення на локальному рівні. Деякі громади мотивували людей щепитись на прикладі місцевої футбольної команди. 

Наша наступна мета – вакцинувати 40% населення до кінця року. Минулі тижні в Україні робили понад 1,5 мільйона щеплень на тиждень, і зараз це потрібно продовжувати. Буквально, наступні 2 місяці необхідно вводити стільки ж доз вакцини від COVID, скільки за останні 8 місяців, оскільки вакцини стали доступними в Україні.

– В деяких країнах вже почали вводити треті, бустерні дози. Міністр Віктор Ляшко заявляв в одному з інтерв’ю, що в Україні питання бустерної дози розглянуть, коли буде щеплено хоча б 50% населення. 

При цьому запевнив в інтерв’ю Українській правді, що бустерна доза буде доступна для всіх. Чи варто чекати?

– Для того, щоб вирішити, чи варто впроваджувати бустерну дозу, важливо подивитися на три критерії:

  • чи спостерігаємо ми зменшення імунного захисту;
  • ефективність вакцини;
  • рівність постачань.

Також  важливе загальне охоплення. Країни, які вводять бустерну дозу, вже мають 60-90% повністю щепленого населення.

В багатьох країнах зважають саме на ці три критерії, щоб вирішити, чи варто щепити населення третьою дозою.

Якщо йдеться про вразливі групи, в цьому випадку третю дозу можна розглядати як частину первинного курсу вакцинації від COVID. Важливо розуміти, яку саме вакцину отримала людина. Наприклад, все більше даних підтверджує, що якщо людина з серйозними імунними проблема була щеплена CoronaVac, їй необхідна третя доза, щоб завершити повний курс щеплення. Ця третя доза не буде вважатися бустерною. 

В Україні точно будуть бустерні дози, коли для цього буде правильний час. Важливо зрозуміти, хто повинен отримати бустерну дозу першим. 

Проте наразі найважливіше, щоб українці отримали дві перші повноцінні дози. Ця хвиля буде важкою. Якщо не потурбуватись про імунний захист, то і під час наступної хвилі, навесні, буде не легше. 

– Чи буде щеплення від коронавірусу таким же, як від грипу? Чи необхідно нам буде щороку робити бустерні дози? 

– Така ймовірність існує. Є можливість, що коронавірусна вакцина стане сезонною. Але стверджувати щось остаточно занадто рано. Це також залежить від мутації вірусу. Наразі є 4 штами, які виникають занепокоєння. І ще декілька штамів, за якими важливо спостерігати.

І тут варто зрозуміти одну річ: це перегони. 

Чим швидше буде зростати охоплення щепленням, тим нижчі ризики того, що ми побачимо нові варіанти вірусу. Чим повільніше ми будемо рухатись – тим більше шансів у вірусу створити нові версії. А чим більше варіантів, тим частіше будуть лунати питання: а чи працюють вакцини?

Наразі вакцини, які ми маємо, ефективні проти тих варіантів, які циркулюють. Це війна. Чим ми повільніші, тим "розумніший" вірус. 

Це перегони. Питання, хто виграє. 

Ярно Хабіхт: "Якщо ми не будемо накладати жодних обмежень, то сукупна кількість випадків захворювання збільшиться втричі, і наступні три місяці ми побачимо багато людських трагедій"

– Китайська інактивована вакцина CoronaVac визнана ВООЗ. Величезна кількість людей в Україні та світі нею щеплені. Проте ціла низка країн CoronaVac не визнає. Ви не вбачаєте в цьому дискримінації? Люди зробили те, що від них очікують.

– Так, і це стосується не лише вакцин китайського виробництва. Низка країн не визнає і AstraZeneca індійського виробництва (Covishield). 

Всесвітня організація охорони здоров'я з літа закликає країни-члени ВООЗ визнати всі вакцини, які схвалені нами для використання в надзвичайних ситуаціях. Ми вбачаємо тут нерівність. Люди, які зробили все можливе, щоб зупинити спалах та щепились першою доступною вакциною, опинились в незручній ситуації. Зсуви є, деякі країни визнала вакцину, але рух не настільки швидкий. 

Важливо розуміти, що вакцини ми насамперед робимо для життя. Проте, зрозуміла річ, люди хочуть мандрувати. Ми від початку були проти, що лише вакцинальний статус вирішує питання дозволу в’їзду в країну. Мають бути опції, наприклад, ПЛР-тест, оскільки ми й досі маємо нерівність в доступі до щеплення. 

В МОЗ розповіли, як правильно змішувати вакцини проти COVID-19

– Час від часу піднімаються питання ефективності інактивованих вакцин (CoronaVac, Sinopharm). Чи є ймовірність того, що ВООЗ перегляне своє схвалення?

– Ми весь час оцінюємо та переглядаємо ефективність тих чи інших вакцин. Наприклад, з 21 жовтня ми почали рекомендувати третю дозу для літніх людей та людей з імунними проблемами, щеплених інактивованими вакцинами.

Та наразі прогнози оптимістичні. Всі вакцини ефективні в попередженні важких форм захворювання. Ми спостерігаємо в Україні ситуацію, коли понад 90% хворих на COVID у лікарнях не вакциновані.

Вакцинація в Україні поступово набирає обертів. Але що нас хвилює – так це поведінкові нюанси. Вимога носити маску та тримати дистанцію нікуди не зникла. 

Ми наразі порівнюємо дані, які збирали протягом останньої хвилі в березні з даними, які отримали з початком нової хвилі в жовтні. Ми бачимо, що в березні 91% людей розуміє важливість носіння маски. Зараз ці показники впали до 83%. 

Те саме з соціальною дистанцією: навесні 72% людей намагались тримати соціальну дистанцію. Тепер ці показники впали до 57%. Так, вірус мутує. Але і наша поведінка змінюється йому на користь. 

– Компанія Merk наразі проводить клінічні випробування ліків проти коронавірусу. Якщо ліки матимуть успіх, чи може це стати альтернативою щепленню?

– Це не альтернатива. Це додатковий інструмент. Вакцинація допомагає знизити ризики потрапити в лікарню та реанімацію. Лікарні наразі переповнені. Ви можете уявити ситуацію, коли ми маємо багато ліків, але ліжка все ще заповнені. Це не те, що допоможе нам подолати пандемію.

ДОВІДКА: Вже після розмови стало відомо, що в Британії агенція з регуляції ліків (MHRA) авторизувала використання перших у світі пігулок проти коронавірусу від компанії Merk. Проте ліки – не панацея: препарат захищає від госпіталізацій та смерті в 50% випадках. Ліки важливо прийняти на початку захворювання. 

– Часто люди в Україні бояться щепитись, тому що не бачать чіткої статистики ускладнень та смертей після вакцинації. Важко зрозуміти, це після щеплення чи внаслідок щеплення. Які останні дані в Україні щодо поствакцинальних ускладнень?

– Показники в Україні не сильно відрізняються від інших країн. 

Загалом показники поствакцинальних ускладнень в Україні становлять 0,1%. На момент нашої розмови випадки анафілактичного шоку після щеплення становлять 14 випадків на 17,9/18 мільйонів проведених щеплень. Тобто менше ніж 1 випадок на мільйон. Наразі жодна смерть поки не асоціюється з вакцинацією проти коронавірусної хвороби.

Коли люди простими словами отримують інформацію про переваги та ризики, то ми вже були свідками, як сотні людей приймають рішення на користь щеплення. 

Також хочу нагадати, що якщо ви маєте будь-які побічні ефекти після щеплення, ви можете звітувати їх тут. 

– Одне з найбільш поширених питань, яке хвилює людей: "Чому я маю щепитись, якщо вже хворів? І якщо я вирішив щепитись, коли це найкраще робити?"

– Якщо ви перехворіли та щепились, ваш імунний захист сильніший. 

Ви можете щепитись вже протягом 2-4 тижнів після завершення захворювання. Головний критерій – це ваше самопочуття. 

Рекомендації чекати після одужання базувались виключно з міркувань рівності:  весною, коли кількість вакцин була обмежена, люди, які не мали жодного імунітету, були в пріоритеті. Наразі вакцин в Україні достатньо. Ви можете себе захистити.  

Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя

Вас також може зацікавити:

МОЗ оприлюднило перелік протипоказань та застережень щодо COVID-вакцинації

Поліомієліт: чим небезпечний та чи допоможе вакцинація захиститися

Що страшніше: наслідки після COVID-19 чи побічні ефекти від вакцини?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua