Індивідуальний план і жодних недоказових методів: в Україні змінили ліцензійні умови надання послуг з реабілітації

29 листопада набули чинності зміни до ліцензійних умов для реабілітаційних закладів, відділень і фахівців, які надають послуги з реабілітації.

Як розповів "УП.Життя" директор Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров'я України Василь Стрілка, нові ліцензійні вимоги направлені на забезпечення якості реабілітації.

"Тепер у постанові Кабінету міністрів зафіксовано, що реабілітаційна допомога повинна починатися з реабілітаційного обстеження, в ході якого буде визначено, якої саме допомоги потребує конкретна людина і якого результату вона хоче досягнути", – каже він.

За словами Василя Стрілки, після обстеження має бути розроблений і затверджений індивідуальний реабілітаційний план пацієнта. Цей документ розробляють фахівці з реабілітації із залученням пацієнта та врахуванням його потреб і побажань.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

"Наприклад, людину після інсульту з порушенням функціонування рук запитують: "Чого ви найбільше хочете?" Вона відповідає, що обійняти онука. Це важливо знати, адже реабілітація неможлива без "включення" людини. Реабілітація в сфері охорони здоров’я направлена на те, щоб людина досягла своїх потреб і бажань", – пояснює фахівець МОЗ.

Над реабілітацією працюватиме мультидисциплінарна команда. В індивідуальному реабілітаційному плані для кожного фахівця будуть прописані завдання.

"Наприклад, керівником команди є лікар фізичної реабілітаційної медицини, але з пацієнтом також працюватиме фізичний терапевт – після відновлення рухових функцій його завданням буде навчити людину жити з тими обмеженнями, які можуть залишитися, а також доглядати за собою.

Для того, щоб мотивувати людину активно включатися в процес реабілітації, працюватиме психолог або психотерапевт. Якщо пацієнт з ампутацією, до мультидисциплінарної команди також входитиме протезист", – каже Василь Стрілка.

Читайте також: Як ефективна освіта медичних сестер допоможе трансформувати систему реабілітації в Україні

Обов’язковість індивідуального реабілітаційного плану зафіксована в ліцензійних умовах. У МОЗ кажуть: держава готова платити за реабілітаційну допомогу, але хоче знати, на що саме спрямовують кошти, і контролювати витрати.

"Бо є різні випадки: в одні реабілітаційні заклади і відділення, де добре надають послуги, стоять черги, а інші не працюють так, як спроможні. Однак і тим, і тим держава платить однаково. Ліцензійні умови допоможуть контролювати надання реабілітаційних послуг пацієнтам і застосовувати санкції за їхнє невиконання", – роз’яснює фахівець міністерства.

Якщо під час моніторингу закладу будуть виявлені порушення, у нього можуть забрати ліцензію на надання реабілітаційних послуг і позбавити контрактування Національної служби здоров’я України.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Нові ліцензійні умови мають на меті також знизити вірогідність використання недоказових методів реабілітації.

"У цієї проблеми є історична тяглість. З радянських часів люди звикли, що коли вони їдуть у санаторій, там їх мастять гряззю, роблять парафінотерапію та інші негігієнічні процедури. Попит на них досі є, а отже є й ті, хто надають такі послуги. Однак вони не мають доведеної дії, тож держава не оплачуватиме такого виду реабілітації", – наголошує Василь Стрілка.

Читайте також: "Недоказова реабілітація": в МОЗ розповіли про дієвість лікування ультразвуком

Крім того, відтепер запроваджується ліцензування реабілітаційних закладів, які не є закладами охорони здоровʼя – тобто там не працюють лікарі, а фізичні терапевти.

"Це буде сприяти виведенню "з тіні" фахівців із реабілітації, які надають послуги за межами медичних закладів в так званому монопрофесійному середовищі", – стверджують у МОЗ.

Василь Стрілка пояснює: з 1990-х років в інститутах фізичної культури готували фахівців з реабілітації, які зараз працюють на посадах фізичних терапевтів, однак протягом багатьох років вони не могли легально надавати окремі реабілітаційні послуги.

"До прийняття закону про реабілітацію в сфері охорони здоров’я державної інфраструктури для відновлення, наприклад, після інсульту, не було, а підготовлені фахівці не могли відкрити приватну практику через відсутність ліцензування. Іншого виходу, окрім як надавати таку домопогу вдома за пряму оплату від пацієнта, в них не було. Впровадження можливості ліцензування надавачів таких послуг має вивести їх "з тіні", – каже фахівець.

Раніше ми писали, де надають послуги з реабілітації після опіків.

Читайте також: Міфи та факти про систему реабілітації, які варто знати кожному