Наслідки вакцинації: які симптоми нормальні, а коли слід звернутися до лікаря
З 1 січня 2025 року в Україні вакцинацію почнуть проводити за оновленим календарем щеплень. Попри те, що медичні фахівці вважають цю процедуру одним із найбезпечніших втручань, часом реакції організму на щеплення можуть викликати занепокоєння.
У Міністерстві охорони здоров'я та Національному порталі з імунізації розповіли, які наслідки вакцинації вважають очікуваними, що таке несприятлива подія після імунізації та за яких реакцій варто навідатися до лікаря.
Що таке несприятлива подія після щеплення та які реакції на вакцину нормальні?
Несприятливою подією після імунізації вважають подію, що виникла протягом 30 днів після вакцинації. До неї належать реакції, які не обов'язково мають причинно-наслідкові зв'язки зі щепленням.
"Те, що подія сталася після щеплення, не завжди означає, що вона сталася через або внаслідок нього. Це може бути просто збіг обставин, наприклад, дитина вже підхопила вірус у садочку до візиту до лікаря, або окремі події, які сталися одна після іншої тощо", – наголосили в МОЗ.
Фахівці зауважують, що очікувані реакції на щеплення демонструють, що організм "тренується" реагувати на патоген і формує імунну відповідь. При цьому відсутність реакції на щеплення також вважають варіантом норми.
Нормальними тимчасовими наслідками вакцинації вважають:
- невелике почервоніння;
- набряк або легкий біль у місці уколу;
- помірне підвищення температури;
- легку млявість;
- головний біль.
Такі реакції зазвичай самостійно проходять після кількох днів. За відсутності суттєвих порушень у поведінці дитини, звертатися до лікаря не потрібно.
Крім того, при страху перед щепленнями в людей можуть виникати реакції, пов'язані з переживаннями:
- нудота;
- запаморочення;
- непритомність та інші стани.
"Це не пов'язано безпосередньо із вакциною, що вводиться, і може також проявлятися після будь-якої іншої ін'єкції", – додають у МОЗ.
У випадку щеплень проти вітряної віспи кожен п'ятий пацієнт (понад 20%) матиме незначні симптоми в місці введення вакцини – біль чи почервоніння.
Ще менше ніж у 5% щеплених може виникати вітрянкоподібна висипка в період від 5 до 26 днів після вакцинації. Підвищення температури тіла вважають нетиповою реакцією.
Біль у місці введення препарату виникає у переважної більшості людей (90%), які отримали щеплення проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Часом трапляються інші місцеві реакції – почервоніння чи припухлість. Підвищення температури зустрічається рідко (у приблизно 6%).
Як й інші "неживі" вакцини, препарати проти кашлюку, дифтерії та правця можуть спричиняти загальні реакції – підвищення температури тіла та пов'язане з цим станом загальне нездужання, як-от головний біль та нудоту. Також можуть виникати місцеві реакції:
- набряк;
- почервоніння;
- ущільнення;
- біль у місці введення вакцини.
Особливістю вакцини БЦЖ для профілактики туберкульозу є місцева реакція в місці введення препарату. Через 1-6 місяців на тому місці утворюється папула – пляма, що виступає над поверхнею шкіри, має червоний колір і загоюється за декілька тижнів.
Через 6-12 тижнів на місці папули може утворитись невеличка виразка, на яку можна накласти суху пов'язку. Фахівці не радять використовувати пластирі.
"Процес загоєння виразки може зайняти близько трьох місяців, після чого утвориться невеличкий шрам. Цей процес є нормальним і очікуваним, хоча відсутність рубчика також є варіантом норми", – додають на Національному порталі імунізації.
Лікарі категорично забороняють після вакцинації використовувати будь-які мазі чи компреси, адже вони можуть призвести до ускладнень, зокрема абсцесів.
"Єдина маніпуляція, дозволена з місцем введення – прикладання прохолодної (не занадто холодної!) вологої тканини для охолодження та зниження дискомфорту", – наголошують експерти.
Також для знеболення радять використовувати протизапальні засоби. Щоб дізнатися, які препарати та дозування дозволені вам, варто проконсультуватися з лікарем.
Чи варто для профілактики приймати жарознижуючі?
Немає доведених доказів того, що перед щепленням слід приймати жарознижувальні препарати, щоб запобігти лихоманці та мимовільним скороченням м'язів при цьому у дітей (фебрильним судомам).
При цьому існує одна вакцина, перед прийомом якої рекомендують вживати парацетамол – щеплення проти менінгококу серогрупи B.
Як часто викликає тяжка алергічна реакція на вакцину?
Тяжка реакція на щеплення виникає вкрай рідко. Наприклад, тяжка алергія (анафілаксія) трапляється один раз на мільйон введених доз. Дещо вищі показники мають мРНК вакцини від COVID-19 – анафілаксія виникає два-п'ять випадків на мільйон.
"Тобто більшість медпрацівників та медичних установ, що вводять десятки доз вакцини щодня, можуть навіть не зіткнутися з анафілактичною реакцією у своїй практиці", – кажуть фахівці Національного порталу з імунізації.
Крім того, незначний ризик компенсується тим, що процедуру, на відміну від прийому ліків удома, проводять виключно в лікарнях. Тому навіть якщо тяжка алергічна реакція трапиться, пацієнту зможуть надати необхідну допомогу.
Коли слід звернутися до лікаря?
При тривожних реакціях варто звернутися до лікаря, якщо:
біль та лихоманка не зменшуються після вживання ліків, які дозволив медичний фахівець, що проводив вакцинацію;
з'явилися ознаки анафілаксії – почервоніння та/або свербежу, набряку в місці ін'єкції, утрудненого дихання, постійного кашлю, хрипоти в голосі та відчуття дистресу.
У випадку вакцинації дитини "червоними прапорцями" вважають виражені зміни в поведінці дитини, як-от:
- відмова від пиття;
- лихоманка з судомами;
- затьмарення свідомості;
- поява висипки;
- неможливість зігнути шию;
- симптоми інших серйозних захворювань тощо.
За таких обставин важливо вчасно проконсультуватися з лікарем.
"Статистика ВООЗ свідчить: вакцинація рятує до 5 мільйонів життів щороку, запобігаючи смертельним інфекційним хворобам.
Це найкращий доказ того, що ризики від небезпечних інфекцій незрівнянно вищі за ризики від щеплення. Обираючи вакцинацію, ви обираєте надійний захист для себе або дитини", – наголошують у МОЗ.
Раніше науковці підрахували, що за останні 50 років вакцини для профілактики та лікування хвороб врятували життя 154 мільйонів людей.
