Дермографізм або "візерунки на шкірі", що сверблять: що це і як з ним жити
Провели по шкірі нігтем чи потерлись об одяг і вже бачите "візерунки-царапки"? Це явище називається дермографізм.
Що це таке і чому виникає? Про це "УП. Життя" поговорила з лікаркою-дерматологинею Тетяною Куліковою.
Що таке дермографізм?
Дермографізм – це стан, при якому шкіра надмірно реагує на механічне подразнення. Якщо провести по шкірі нігтем, шпателем або навіть потерти її одягом, через кілька хвилин з'являється червона смуга, набряклий "валик" і часто свербіж. Шкіра ніби "запам'ятовує" дотик і "малює" його контур.
Дермографізм буває різним. Тетяна Кулікова перераховує такі форми:
- простий дермографізм. Є у багатьох здорових людей і не викликає свербежу чи дискомфорту. Це скоріше фізіологічна особливість.
- симптоматичний дермографізм. Найпоширеніша форма хронічної індукованої кропив'янки. Для нього характерні свербіж, печіння, виражені смуги після тертя та дискомфорт від одягу, рушників, ременів і лямок сумок.
За кольором смуг дермографізм буває червоним (рожеві смуги) або білим (білі смуги).
Чому виникає?
Точна причина досі не встановлена.
Дерматологиня пояснює, що сучасна теорія полягає в тому, що механічне навантаження на шкіру активує опасисті клітини (mast cells). Це клітини імунної системи сполучної тканини, які містять великі гранули з гістаміном, гепарином та іншими біологічно активними речовинами.
"Ці клітини вивільняють гістамін та інші речовини, які запускають запалення. Через них судини розширюються, а шкіра набрякає і починає свербіти. Також, імовірно, свою роль можуть відігравати алергічні механізми, антитіла, які помилково реагують на власні тканини, нервова система та інші шляхи активації цих клітин", – каже вона.
Що провокує загострення
- тертя одягу, розчісування;
- витирання рушником після душу;
- ремені, гумки, лямки, будь-який тиск на шкіру;
- гаряча вода;
- стрес;
- іноді фізичне навантаження.
Як встановлюють діагноз
Діагноз, зазвичай, клінічний. Тобто, базуючись на проявах стану. Лікар проводить по шкірі тупим предметом або спеціальним дермографом. Через 5–10 хвилин з'являється типовий валик. Цей провокаційний тест вважається золотим стандартом діагностики.
Кулікова каже, що причину шукати в аналізах не варто.
"У більшості випадків рутинне широке обстеження зазвичай не виявляє конкретної причини й не рекомендується без додаткових симптомів", – додає лікарка.
Як лікувати
1. Уникати тригерів. Не розчісувати шкіру, уникати тісного одягу, не користуватися жорсткими мочалками, контролювати сухість шкіри емолієнтами.
2. Неседативні H1-антигістамінні препарати (лише після консультації лікаря!). Це перша лінія лікування: цетиризин, біластин тощо.
3. Підвищення дози антигістамінних. Якщо стандартна доза не працює, міжнародні рекомендації з кропив'янки дозволяють підвищувати її до 4-кратної. Для симптоматичного дермографізму цей підхід використовують за аналогією з іншими формами хронічної кропив'янки.
4. Омалізумаб (лише за показанням лікаря). Біологічний препарат із групи моноклональних антитіл, який блокує імуноглобулін E (IgE) та зупиняє алергічні реакції. Може підійти для тяжких або резистентних випадків. Є дані про значне покращення симптомів у пацієнтів, які не відповідають на антигістамінні.
Загалом, лікарка заспокоює, що цей стан доброякісний і не переходить у небезпечні системні захворювання. Проте симптоми можуть зберігатися роками та істотно погіршувати якість життя через постійний свербіж і дискомфорт.
А що кажуть міжнародні джерела?
По суті, підтверджують слова експертки. На сайті Американської академії дерматології (AAD) немає окремої сторінки лише про дермографізм. AAD відносить дермографізм до індукованої кропив'янки, коли висипання виникає у відповідь на конкретний фізичний подразник, наприклад тиск або сонячне світло.
Найпоширеніший тип індукованої кропив'янки виникає, коли шкіру дряпають, труть або проводять по ній, і це називають дермографізмом, що означає "писати по шкірі". Він спричиняє набряк і свербіж у місці подразнення, а висипання зазвичай зникають за кілька хвилин після припинення подразнення.
Також Американська академія радить вести облік загострень і фотографувати висипання, бо на прийомі шкіра може бути чистою. Стрес теж може провокувати кропив'янку, тому AAD рекомендує способи його зниження: фізичну активність, медитацію, психотерапію. За потреби – медикаментозну терапію певних ментальних станів.
