Синдром "підсмаженої шкіри": лікарка назвала ще одну загрозу від грілок та обігрівачів
Тримаєте ноутбук на колінах, зокрема, на голій шкірі? Кладете грілку просто на живіт? А може, сидите надто близько до пічки, намагаючись зігрітися без опалення?
У вас може виникнути синдром "підсмаженої шкіри" (теплова еритема), попереджають лікарі.
Як розпізнати цей стан, чим він небезпечний та як запобігти його розвитку – "Українській правді. Життя" розповіла лікарка-дерматологиня медичної мережі "Добробут" Наталія Женжеруха.
Важливо! Цей матеріал ґрунтується на останніх та актуальних наукових дослідженнях, носить виключно інформаційно-довідковий характер і не може бути основою для встановлення медичного діагнозу. Щоб встановити діагноз, обов'язково зверніться до лікаря!
Що таке "синдром підсмаженої шкіри": симптоми та фото
Тривалий вплив тепла від грілок, обігрівачів, камінів або печей може призводити до розвитку рідкісного дерматологічного стану – erythema ab igne, відомого також як синдром "підсмаженої шкіри".
За словами лікарки Наталії Женжерухи, така еритема виникає через хронічний вплив теплового агента або інфрачервоного випромінювання на одну й ту саму ділянку шкіри.
"Чинником може виступати як тепловий агент, так і інфрачервоне випромінювання. Тобто це грілки, різні обігрівачі. На шкірі це виглядає як коричневий або сітчастий візерунок – ніби проявляється сітка судин", – пояснює дерматологиня.
Найчастіше зміни з'являються на спині, животі або ногах – у місцях, які тривалий час контактують із джерелом тепла. Переглянути фото шкіри з тепловою еритемою різного ступеня можна у галереї нижче.
Ускладнення при erythema ab igne трапляються рідко, однак ризик зростає за тривалого впливу тепла.
"Якщо ушкодження шкіри обмежується лише тепловим чинником, серйозні наслідки виникають вкрай рідко. Проте за наявності розчухів або саден порушується шкірний бар'єр, що створює умови для проникнення інфекції, зокрема з-під нігтів або через контакт із забрудненим одягом. У таких випадках можливе вторинне інфікування", – говорить лікарка.
За її словами, у разі дуже тривалого впливу тепла можуть з'являтися навіть виразки, які здатні нагноюватися.
"За тривалого теплового впливу шкіра може стоншуватися, розвивається атрофія, а це вже незворотні зміни", – додає дерматологиня.
Як лікують цей стан
Основний етап лікування – припинити вплив тепла на шкіру.
"Перш за все необхідно усунути тепловий чинник, тобто припинити його вплив на шкіру. Фактично, це і є основне лікування", – наголошує лікарка.
Додатково можна застосовувати зволожувальні засоби, які сприяють відновленню шкірного бар'єра та швидшому загоєнню.
У деяких випадках візерунок на шкірі не зникає одразу після припинення теплового впливу.
"Він може зберігатися досить тривалий час, оскільки йдеться про післязапальну гіперпігментацію. Така пігментація може тривати до року й навіть довше", – пояснює дерматологиня.
За потреби з такою пігментацією можна працювати за допомогою місцевих засобів, однак виключно після консультації з лікарем.
"Можуть застосовуватися локальні засоби – зокрема третиноїн у вигляді лосьйону чи крему, спрямовані на корекцію пігментації. Водночас топічні ретиноїди призначаються лише за рекомендацією лікаря, оскільки мають побічні ефекти й можуть викликати реакції, які потребують медичного контролю", – пояснює лікарка.
Якщо ж на шкірі було лише почервоніння без стійких змін, такі препарати не призначають.
У чому небезпека "синдрому підсмаженої шкіри"
Окрім естетичного дефекту, erythema ab igne може мати й серйозніші наслідки.
"Атрофія шкіри – це незворотна зміна, на яку ми фактично вже не можемо вплинути. Шкіра стає тонша і натягнутіша, що може спричиняти дискомфорт", – пояснює лікарка.Також, за даними деяких досліджень, хронічний тепловий вплив може підвищувати ризик раку шкіри.
"Існують дані, що тривалий вплив тепла може підвищувати ризик розвитку карциноми шкіри в цій ділянці. Втім, йдеться саме про хронічний, довготривалий вплив, а не про короткочасний контакт із теплом", – зазначає Наталія.
Як запобігти цьому стану
Для профілактики лікарка радить уважно стежити за станом шкіри під час використання грілок і обігрівачів.
"Якщо з'являються почервоніння, свербіж чи сітчастий малюнок, необхідно негайно усунути тепловий чинник. Важливо спостерігати за станом шкіри та не ігнорувати жодних змін", – наголошує вона.
Також важливо не класти грілки до голої шкіри, а використовувати рушники. Але врахуйте: навіть якщо між джерелом тепла і тілом є прошарок тканини, ризик не зникає повністю.
"Вплив може бути менш вираженим, але він усе одно можливий. Незалежно від температури важливо орієнтуватися на кінцевий результат – стан шкіри", – зазначає лікарка.
Окрему увагу вона радить приділяти зволоженню шкіри взимку, коли активно працюють обігрівачі.
"Будь-який обігрівач сушить повітря, а отже і шкіру. Зволоження часто недооцінюють, однак воно надзвичайно важливе: добре зволожена шкіра має міцніший захисний бар'єр", – підсумовує дерматологиня.
