Цибуля – проти нежитю, гірчичник – проти кашлю? Які народні методи лікування можуть нашкодити дитині

Коли дитина кашляє або має нежить, батьки хочуть допомогти їй якомога швидше. За таких умов у хід можуть йти методи, які не підтверджені доказовою медициною: інгаляції, гірчичники, компреси чи гарячі ванни, в надії, що вони покращать ситуацію.

На перший погляд, такі процедури здаються цілком безпечними, проте "натуральне" – не завжди безпечне, а деякі методи можуть не лише бути марними, а й нашкодити.

Які народні методи можуть травмувати та що батькам насправді слід робити, аби допомогти дитині одужати, пояснює педіатриня Марія Лозюк.

Від гірчичників до гарячих ванн: які народні методи можуть нашкодити?

Інгаляції

Інгаляції з різними не лікарськими засобами (картопля, трави, ефірні олії тощо) є одними з найпоширеніших народних методів лікування кашлю, зазначає Лозюк.

Однак такі процедури можуть бути небезпечними найперше через вплив гарячого повітря – діти можуть отримати опік слизової.

"Слизова органів дихання, носу, горла, трахеї у дітей дуже ніжна та тонка, тому високі температури можуть нести за собою негативні наслідки", – пояснює Марія.

Крім того, всі інгаляції з природними речовинами можуть спричиняти набряк гортані та утруднювати дихання. Також може виникнути спазм бронхів. Тобто, намагаючись полегшити кашель інгаляціями, можна навпаки посилити симптоми, додає лікарка.

Гірчичники та банки

Ці методи зараз застосовують значно рідше, зауважує експертка. Проте однаково дехто може вважати їх дієвими при лікуванні кашлю. Але ні банки, ні гірчичники ніяким чином не лікують та не можуть прискорити одужання.

"Гірчичники можуть викликати опіки, тому що шкіра у дітей відрізняється від шкірного покриву дорослої людини. Вона тонша, і більш схильна до опіків.

Банки теж можуть травмувати шкіру, викликаючи гематоми", – розповідає педіатриня.

Користі від таких процедур немає, а ризики значні. Батьки можуть вважати, що прогрівання полегшує відкашлювання, але під час запального процесу, який супроводжує застуду, такі процедури можуть погіршити стан і сприяти ускладненням. Наприклад, зігрівальні процедури посилюють набряк через підвищення кровообігу, що може посилити запалення.

Зігріваючі мазі

Мазі з ментолом чи евкаліптом здаютьсяшвидким способом зігріти дитину. Однак вони можуть спричинити подразнення шкіри, дерматит або алергічну реакцію, адже організм кожної дитини може реагувати по-різному.

"Крім того, такі мазі можуть викликати спазм дихальних шляхів – бронхоспазм (неконтрольоване скорочення м'язів бронхів) або ларингоспазм (раптове скорочення м'язів гортані). Це може статися через те, що дитина вдихає пари таких засобів, які найчастіше наносять на передню частину грудної клітки або спину.

Тож зігрівальні мазі можуть призвести до утрудненого дихання, що є ознакою негайного звернення до лікаря", – розповідає Марія Лозюк.

Гарячі ванни та парення ніг

Процедури на кшталт гарячих ванн, парення ніг чи відвідування сауни старшими дітьми не рекомендуються під час хвороби, особливо якщо в дитини підвищена температура.

"Гарячі процедури несуть ризик опіків. А в дітей система терморегуляції ще недостатньо зріла, тому вони можуть швидше перегріватися", – застерігає експертка.

Саме система терморегуляції відповідає за підтримання стабільної температури тіла. Тому важливо розуміти, що означає термін терморегуляція – це реакція нашого організму на зміни температури. Тобто, коли температура навколишнього середовища різко змінюється, людський організм включає захисні реакції, щоб температура тіла залишалася стабільною.

Натомість діти значно чутливіші до перегрівання та переохолодження, ніж дорослі. Якщо для зрілої людини гаряча ванна може бути приємною процедурою, то у хворої дитини висока температура води може призвести до перегрівання чи теплового удару. В загальному, діти, особливо маленькі, чутливіші до високих температур.

Крім того, під час перебування в гарячому середовищі судини розширюються, внаслідок чого може знижуватися артеріальний тиск, через що дитина може відчути запаморочення і навіть знепритомніти, додала Лозюк.

А про те, як розпізнати симптоми при тепловому ударі та як надати першу медичну допомогу, читайте у матеріалі.

Прогрівання носа

Популярними засобами й досі залишаються теплі компреси, наприклад нагріта сіль, для прогрівання області носа. Але місце, де є запалення, ні в якому разі не можна гріти.

"Під дією тепла набряк може посилюватися, а запальний процес – погіршуватися. Зокрема, прогрівання носа може сприяти розвитку бактеріального риносинуситу (гайморит)", – розповідає Лозюк.

Крім того, у дітей на фоні нежитю часто може проявлятися отит (запалення вух). При болю у вухах також не можна використовувати прогрівання, зігрівальні краплі чи спирт. Це може посилити запалення.

Закапування носа натуральними продуктами (каланхое, цибуля, часник, сік буряка та моркви)

Такі засоби викликають значний дискомфорт у дитини та не полегшують носове дихання.

"Варто розуміти, що навіть звичайні лікувальні краплі дитині закапати складно, особливо в ранньому віці: вона пручається, плаче, намагається втекти. А якщо речовина має неприємний запах і ще й пече, це може сформувати негативне ставлення до лікування загалом", – розповідає Марія.

Сік цибулі, часнику, каланхое також можуть викликати алергічну реакцію, алергічний риніт (запалення слизової оболонки носа) чи набряк носу. Крім того, такі продукти можуть викликати опіки, бо мають подразнювальний ефект.

До того ж, буряковий і морквяний сік дійсно є натуральними продуктами, але це не означає, що їх безпечно закапувати в ніс дитині. Особливо це стосується маленьких дітей, які ще навіть не вживали ці продукти в їжу. Такі засоби теж можуть викликати подразнення, зазначає педіатриня.

Трав'яні чаї та відвари

Безумовно, при хворобі потрібно підтримувати питний режим, але в більшості тут йдеться про звичайну воду.

Експертка зазначає, що трав'яні чаї не рекомендують давати дітям до 6 або навіть до 12 років – залежно від рекомендацій доказових джерел.

Такі обмеження існують через ризики алергічних реакцій та більші шанси розвитку анемії, через те, що трав'яні чаї зменшують всмоктування заліза.

Мед

До року мед є категорично забороненим продуктом, бо є ризик виникнення ботулізму (важке харчове отруєння, спричинене вживанням продуктів з ботулотоксином).

"Саме в меді й міститься ця речовина. Для дорослих він не несе загрози, оскільки їхня травна система вже достатньо зріла, порівняно з немовлятами", – пояснює Лозюк.

Після року його вже можна споживати, але в обмеженій кількості, як і інші джерела цукру: дві чайні ложки на добу. Також слід виключити прояви алергічної реакції на цей продукт.

"Якщо ж говорити про захворювання, то деякі доказові джерела, наприклад Американська академія педіатрії, рекомендує використовувати мед як один із методів зменшення кашлю та полегшення його симптомів.

У такому випадку, мед можна вживати як окремий продукт або розведеним у воді", – зазначила педіатриня.

Що справді можна робити вдома?

Якщо дитина захворіла, навіть без попередньої консультації з лікарем, важливо обирати лише ті методи, які точно є безпечними та можуть полегшити її стан:

Мікроклімат

Оптимальною температурою в приміщенні, не лише під час хвороби, а й загалом для нормального функціонування організму, є 18-22 °C, а вологість повітря має становити 40-60%.

Прохолодне та вологе повітря є ідеальним для слизових оболонок, бо слиз не стає в'язким. Завдяки цьому дитині легше відкашлювати, а ніс стає менш закладеним, розповідає Лозюк.

Натомість сухе й гаряче повітря, навпаки, може погіршувати стан дитини. Воно пересушує слизові оболонки та робить слиз більш в'язкою, через що дитині важче відкашлювати та більше набрякає ніс.

Питний режим

Денна норма води здорової дитини відрізняється залежності від віку. В середньому це 50-60 мілілітрів на кілограм. Тобто, якщо дитина має вагу 10 кілограмів, то вона має випивати приблизно 500 мілілітрів води щодня.

"Під час хвороби ці показники зростають, особливо коли спостерігається підвищена температура тіла. У таких випадках варто збільшувати кількість рідини на 10 мілілітрів на кілограм маси тіла на кожен градус підвищення температури. Якщо дитина важить 10 кілограмів і має температуру 39 °C, то їй потрібно приблизно на 200 мілілітрів води більше на день, ніж зазвичай", – пояснює педіатриня.

Також, підтримка водного балансу в організмі допомагає зменшувати в'язкість мокротиння, що полегшує кашель.

"Крім того, достатнє споживання рідини здатне полегшити біль і подразнення в горлі, зволожуючи слизову", – додала Марія.

Сольові розчини при нежитю

Для зволоження та очищення носа можна використовувати ізотонічні сольові розчини або морську воду (для дітей до року краще обирати краплі або монодози, а після року можна використовувати спрей). Вони допомагають зволожити слизову, а під час нежитю – очистити ніс від слизу.

"Такі розчини нейтральні щодо слизової, тому не будуть викликати дискомфорт та спричиняти опіки як деякі народні методи. Натомість крім очищення носової порожнини, ці засоби матимуть незначний протинабряковий ефект, що буде полегшувати дихання", – зазначає Марія Лозюк.

Варто зазначити, що немає сталої норми використання таких спреїв. Їх можна використовувати в міру необхідності. Але важливо, щоб сольовий розчин справді полегшував стан дитини. Якщо їй від нього не стає краще, постійно користуватися ним не обов'язково, рекомендує експертка.

Коли слід звернутися до лікаря?

Важливо звертати увагу на характер кашлю та загальний стан дитини, зазначає Марія Лозюк.

Якщо кашель супроводжується утрудненим або шумним диханням чи високою температурою, потрібно звернутися до лікаря.

Якщо дихання нормальне і температури немає, але протягом кількох днів дитині не стає краще або стан погіршується, також варто проконсультуватися з фахівцем.

При нежитю приводом для звернення до лікаря є висока температура, біль в області носових пазух або якщо симптоми тривають понад два тижні.

"Натомість, якщо йдеться про немовлят, то навіть зі звичайним кашлем і нежитем бажано показати лікарю одразу ж, найближчими днями", – додала вона.

Анастасія Боднар, "Українська правда. Життя"