Чому вакцини мають різну тривалість дії? Вчені кажуть, що розгадали одну з найбільших таємниць науки
Науковці створили аналіз крові, за допомогою якого можна передбачити тривалість імунітету після вакцинації.
В основі тесту лежить дослідження мегакаріоцитів – клітин, що беруть участь у згортанні крові.
Про це йдеться в дослідженні, яке опублікували в Nature Imunology, пише MedicalXpress.
Роботу проводила група науковців під керівництвом фахівців зі Стенфордського медичного університету (США).
Протягом тривалого часу вчені не мали відповіді на питання, чому вакцини по-різному впливають на здатність організму людини до захисту від захворювань.
Наприклад, коли діти отримують друге щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, то отримують імунітет на все або більшу частину життя.
Однак якщо отримати вакцину проти грипу на початку епідемічного сезону в жовтні, то її ефективність починає слабшати наступної весни.
"Питання про те, чому одні вакцини формують стійкий імунітет, а інші – ні, було однією з найбільших загадок у науці про вакцини", – сказав Балі Пулендран, доктор філософії, професор мікробіології та імунології.
Як кров після вакцинації може вказати на тривалість імунітету
Науковцям вдалося визначити молекулярну сигнатуру (ряд символів) у крові протягом перших кількох днів після вакцинації. Вона передбачає тривалість дії імунітету проти захворювання.
У ході дослідження науковці вивчали реакцію організму на експериментальну вакцину проти пташиного грипу H5N1, яку вводили з ад'ювантом – хімічною сумішшю, яка посилює імунну відповідь.
Науковці розділили 50 здорових учасників на дві групи, які отримували по дві дози щеплення з ад'ювантом або без нього.
Протягом перших 100 днів після вакцинації вчені збирали зразки крові піддослідних її їх згодом вивчали за допомогою машинного дослідження.
Програма виявила молекулярну ознаку в крові, пов'язану з інтенсивністю реакції людини на антитіла через декілька місяців. Ця сигнатура переважно відображалася в крихітних частинах РНК у тромбоцитах, які створюють згустки крові і утворюються з мегакаріоцитів – клітин кісткового мозку.
"Ми дізналися, що тромбоцити є індикаторами того, що відбувається з мегакаріоцитами в кістковому мозку", – пояснив автор дослідження Балі Пулендран.
Аби перевірити існування зв'язку мегакаріоцитів та стійкістю вакцини, вчені провели експеримент. Науковці одночасно дали мишам вакцину проти грипу та препарат, що збільшує кількість активованих мегакаріоцитів у кістковому мозку.
Як наслідок, за два місяці це призвело до шестикратного підвищення рівня антитіл проти пташиного грипу.
Подальші дослідження показали, що мегакаріоцити виробляють ключові молекули, які збільшують виживання клітин, відповідальних за вироблення антитіл (плазматичних клітин).
"Наша гіпотеза полягає в тому, що мегакаріоцити забезпечують живильне, сприятливе для виживання середовище в кістковому мозку для плазматичних клітин", – сказав Пулендран.
Чи працює цей підхід для вакцин проти інших захворювань
Команда вчених побачила, що така реакція на збільшення активних мегакаріоцитів актуальна і для інших типів вакцин, як-от проти сезонного грипу, жовтої лихоманки, малярії та COVID-19.
Надалі команда вчених планує з'ясувати, чому деякі вакцини стимулюють вищі рівні мегакаріоцитів. Ці відкриття допоможуть створити препарати, за допомогою яких людських організм отримає більш тривалий захист від захворювань. Також подальші дослідження допоможуть пришвидшити клінічні випробування вакцин.
"Ми могли б розробити простий ПЛР-аналіз, який вимірюватиме рівень експресії генів (реалізації спадкової інформації – ред.)у крові лише через кілька днів після щеплення.
Це може допомогти нам визначити, кому може знадобитися бустерна доза вакцини і коли", – вважає Балі Пулендран.
Раніше науковці розповіли, який небезпечний патоген має найбільшу ймовірність стати причиною пандемії в 2025 році.
