Спазми, нудота і обвисання шкіри. Темна сторона "Оземпіку" та подібних ін’єкцій, на яких худнуть
Такі засоби, як "Оземпік", "Вегові" та "Саксенда", активно обговорюються у соцмережах, як препарати для схуднення, які вражають результатами зовнішніх змін у тих, хто їх використовував.
"Чарівні" ін'єкції нібито допомагають позбавитися бажання їсти та втратити зайву вагу без зусиль.
Водночас з'являється дедалі більше даних про неприємні або навіть важкі побічні ефекти, зокрема у людей, які не мають показань до застосування цих препартів.
Серед "бонусів" до зниження ваги додаються: нудота і блювання , стан, коли майже неможливо їсти через повну втрату апетиту, діарея та спазми, різкі перепади настрою та виснаження, а в окремих випадках – виражений біль у животі , жовчні камені, випадіння волосся , обвисла шкіра і різке старіння обличчя.
"УП. Життя" поспілкувалася з лікаркою-ендокринологинею Валерією Прапорщіковою та скористалася джерелами Natinal Library of Medicine, Medical News Today, JAMA Ophthalmology, Healthline, Drugwatch, Canadian Obesity Weekend, FDA, щоб розібратися в побічних ефектах "ін'єкцій для схуднення" та небезпеці самолікування.
Що відомо про популярні препарати, які колють заради схуднення?
Наразі одними з найефективніших засобів для боротьби з ожирінням є препарати з діючими речовинами ліраглутид (торгова назва "Саксенда") та семаглутид (торгова назва "Вегові"). У складі популярного засобу "Оземпік" теж є семаглутид, проте препарату немає в переліку зареєстрованих ліків при ожирінні. Всі три препарати – це клас ліків, які в основному допомагають контролювати рівень цукру в крові (глюкози) у людей з діабетом 2 типу, змушуючи підшлункову залозу виділяти більше інсуліну.
Іншою дією ліків є пригнічення апетиту, відчуття голоду та збільшення відчуття ситості після їжі шляхом уповільнення спорожнення шлунка. Вони активують рецептори GLP-1 – особливі структури на поверхні клітин, які розпізнають гормон GLP-1 (glucagon-like peptide-1, глюкагоноподібний пептид-1), який виділяється в кишківнику після їжі. У відповідь на це формуються сигнали, що регулюють апетит і передаються до мозку, зокрема, через блукаючий нерв.
У результаті зменшується сприйняття голоду та посилюється відчуття ситості, а також уповільнюється моторика шлунка: зменшується сила його скорочень і подовжується утримання їжі.
Препарати "Оземпік", "Вегові" та "Саксенда" є агоністами рецепторів GLP-1 – вони імітують дію гормону GLP-1, зв'язуються з його рецепторами та активують їх, викликаючи зниження апетиту та рівня цукру в крові.
Хоч основне призначення засобу – лікування діабету, семаглутид у складі препарату "Оземпік" може сприяти схудненню. Втрата ваги є очікуваним ефектом препарату, проте іноді вона може бути надмірною або занадто швидкою. У такому разі процес потребує контролю та, за потреби, корекції лікування.
Самі по собі препарати не можуть лікувати діабет 2 типу або ожиріння. Обидва стани потребують модифікації способу життя: здорового харчування та занять спортом.
Ефективність і безпеку застосування лікарського засобу "Оземпік" науковці оцінювали лише за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Клінічні випробування довели ефективність препарату при цукровому діабеті та для зниження розвитку серцево-судинних захворювань. Про лікування ожиріння не йдеться.
До прикладу, препарат "Оземпік" не був систематично протестований на людях з нормальною масою тіла, і цілком можливо, що пацієнти, які не належать до групи, для якої він призначений, можуть відчувати більш інтенсивні побічні ефекти. Без додаткових досліджень незрозуміло, наскільки шкідливими вони можуть бути.
Водночас застосування препаратів "Оземпік", "Вегові" та "Саксенда" може супроводжуватися появою різноманітних небажаних симптомів, як у людей без зайвої ваги, так і в пацієнтів з підтвердженим ожирінням.
"В моїй практиці доволі часто зустрічаються побічні ефекти цих препаратів. Більшість симптомів пов'язані зі шлунково-кишковим трактом: нудота, біль в шлунку, закрепи або діарея. Ці ефекти дозозалежні, найчастіше виникають на старті лікування або при збільшенні дози. Проте під наглядом кваліфікованого спеціаліста критичних побічних ефектів можна уникнути", – розповідає лікарка-ендокринологиня Валерія Прапорщікова.
В інструкції Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration, FDA) до препарату "Оземпік" вказані найпоширеніші побічні реакції, що трапляютьсяя приблизно у 5% пацієнтів: нудота, блювання, діарея, біль у животі та закреп.
Важливо, щоб засіб призначав саме кваліфікований фахівець при поставленому діагнозі діабет чи ожиріння.
"В терапії GLP-1 є багато нюансів, які потрібно розуміти перед застосуванням: покази та протипокази до терапії, титрація дозування, темпи схуднення, супутні зміни способу життя, які можуть вплинути на зменшення побічних ефектів, та інші. Більшість пацієнтів, які займаються самопризначенням, банально не розуміють і не враховують всі ці моменти", – каже ендокринологиня.
Самостійно приймати препарати на основі ліраглутиду та семаглутиду не можна! Перед призначенням обов'язковими є обстеження та консультація лікаря-ендокринолога.
Які "побічки" можуть бути від Оземпіка, Вегові та Саксенди? Огляд наукових досліджень
- Вплив на шкіру
Одними з перших побічних змін, які помітили при застосуванні препарату "Оземпік", стали так звані "оземпікове лице" та "оземпікові сідниці".
При "оземпіковому лиці" обличчя втрачає жир, що може призвести до старечого, зморшкуватого вигляду.
"Оземпікові сідниці" – це неофіційний термін, яким описують обвисання шкіри в ділянці сідниць, що може виникати через швидку втрату ваги під час застосування засобів для схуднення.
Хоч при використанні інʼєкцій можна швидко побачити результати схуднення, організму потрібен додатковий час, щоб "наздогнати" зміни.
При наборі ваги шкіра розтягується поступово, а якщо худнути занадто швидко, – не може миттєво повернутися в нормальний стан (особливо якщо надмірна вага зберігалася протягом кількох років).
Найбільше до обвисання схильні вигнуті ділянки, як-от живіт, сідниці, стегна та щоки.
Такі ефекти не вважають прямою побічною дією препаратів, а радше наслідком екстремальної втрати значної маси тіла за короткий проміжок часу.
"При швидкій втраті ваги важко запобігти обвисанню шкіри. Єдиним методом превенції таких змін є поступове, повільне та безпечне для організму схуднення", – зазначає ендокринологиня.
- Ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту
Науковці дійшли висновку, що люди, які отримували семаглутид, повідомляли про найбільшу кількість побічних ефектів, пов'язаних із ШКТ. "Оземпік", вжитий без призначення лікаря, може викликати такі побічні ефекти, як нудота, блювота, діарея, закрепи, біль і здуття у шлунку.
Вони виникають через те, що діюча речовина збільшує відчуття ситості, а його штучне введення дає організму сигнал про те, що ви наїлися.
"Нормальними побічними ефектами агоністів рецептора GLP‑1 вважаються легка нудота та відчуття насичення чи легкого перенаповнення шулнка після прийому їжі, діарея чи закрепи. Але все це можна профілактувати за допомогою корекції дозування, зміни способу життя та призначення певних медикаментів. В будь-якому разі варто не зволікати та звертатися до лікаря для корекції стану", – наголошує лікарка-ендокринологиня Валерія Прапорщікова.
У рідкісних випадках ліки можуть збільшити ризик панкреатиту (запалення підшлункової залози) та утворення каменів у жовчному міхурі.
Причому, при вживанні дози 50 мг частіше виникали побічні ефекти, порівняно з дозами 3 мг, 7 мг, 14 мг та 25 мг.
Дослідження також показали, що "Оземпік" та інші схожі медикаменти можуть створювати проблеми зі здоров'ям у людей, які перебувають під анестезією. Вчені стверджують, що вони можуть викликати накопичення шлункового вмісту, що підвищує ризик аспірації (попадання шлункового вмісту в дихальні шляхи) під час операції.
"Обов'язково за 2-3 тижні до оперативного втручання з загальною анестезією відмінити прийом препаратів. Тому що це може призвести до аспірації – закиду залишків їжі зі шлунку у дихальні шляхи", – радить експертка.
- Погіршення зору
Американські вчені вказали на ще один можливий негативний ефект препаратів з діючою речовиною семаглутид ("Оземпік" та "Вегові") – порушення зору. У журналі JAMA Ophthalmology опублікували дослідження, яке виявило зв'язок між семаглутидом та рідкісним захворюванням очей, яке називається ішемічна нейропатія зорового нерва. Це пошкодження зорового нерва, що виникає через його недостатнє кровопостачання.
У дослідження взяло участь 16 827 пацієнтів. Серед них ті, які приймали семаглутид, мали вищий ризик розвитку ішемічної нейропатії зорового нерва порівняно з пацієнтами, які отримували інші засоби проти діабету або ожиріння.
В іншому дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Ophthalmology, повідомляється, що у дев'яти осіб, які приймали семаглутид і тирзепатид (інший новий ін'єкційний препарат для лікування цукрового діабету), виникли значні проблеми із зором.
Зір може погіршуватися внаслідок впливу різкого зниження цукру в крові на артеріоли – малесенькі судини, які знаходяться в сітківці. Проте зазвичай "Оземпік" викликає не таке різке зниження цукру в крові, тому ця побічна дія є рідкісною.
"Порушення зору може виникнути в тому разі, якщо препарати застосовуються у пацієнтів з декомпенсованим діабетом, які мають високий рівень глюкози крові. Після початку застосування агоністів рецептора GLP‑1 цукор крові може різко знизитися, а це великий стрес для судин сітківки ока", – розповідає Валерія Прапорщікова.
- Неврологічні побічні дії
У дослідженнях було показано, що серед небажаних явищ, окрім шлунково-кишкових, також спостерігалися головний біль, запаморочення та втома, які виникали у значної частки пацієнтів.
Оскільки такі препарати як "Оземпік" знижують рівень цукру в крові, при неадекватному харчуванні виникає ризик гіпоглікемії (падіння рівня цукру), що призводить до головного болю, слабкості, запаморочення та сонливості.
"Такі симптоми, як головний біль і запаморочення, пов'язані з коливанням рівня глюкози крові та голодом, відчуття якого може взагалі зникати на фоні застосування препаратів. Водночас агоністи рецептора GLP‑1 можуть впливати на коливання артеріального тиску, за чим також варто слідкувати", – зазначає експертка.
Зокрема, головний біль відчували приблизно 14-15% учасників, що перевищувало показники у групі плацебо. Запаморочення виникало приблизно у 8% пацієнтів, втома – у близько 10-11% учасників.
При цьому такі симптоми зазвичай мають легкий або помірний характер та не вказують на те, що препарат обов'язково слід відміняти або змінювати.
- Алергічні реакції
Відомо, що у деяких пацієнтів після вживання семаглутиду виникали серйозні алергічні реакції, серед яких:
- анафілаксія – гостра, системна алергічна реакція всього організму з можливим різким падінням тиску і порушенням дихання;
- ангіоедема – швидкий набряк глибоких шарів шкіри та слизових, часто обличчя і дихальних шляхів.
Такі реакції вважаються рідкісними, але є достатньо серйозними. При появі таких реакцій препарат слід негайно відмінити.
- Вплив на ендокринну систему
В інструкції до засобів на основі семаглутиду ("Оземпік" та "Вегові") міститься офіційне попередження про потенційний ризик розвитку пухлин щитоподібної залози.
В дослідження на тваринах на фоні прийому семаглутиду було відмічено розвиток медулярної карциноми – злоякісної пухлини, яка розвивається з особливих клітин щитоподібної залози (С-клітин).
Це відбувається через те, що у щурів на С‑клітинах щитоподібної залози багато GLP‑1 рецепторів. Коли ці рецептори тривалий час стимулюються, клітини починають активно ділитися, що іноді призводить до пухлин.
Тому такі засоби протипоказані пацієнтам із особистою чи родинною історією медулярного раку щитоподібної залози або MEN2.
"Функцію щитоподібної залози варто оцінити перед початком прийому таких засобів. Тому що в моделях досліджень агоністів GLP‑1 на тваринах було виявлено, що вони можуть викликати злоякісні захворювання щитоподібної залози. Це не було підтверджено у людей, проте все ж таки ми перевіряємо щитоподібну, особливо якщо у пацієнта вже є вузлові утворення чи підозра саме на медулярний рак", – зазначає ендокринологиня Прапорщікова.
Проте через можливий ризик препарат не можна застосовувати пацієнтам із медулярною карциномою щитоподібної залози або спадковим синдромом MEN2.
У когортному дослідженні пацієнтів із діабетом, які отримували агоністи рецептора GLP‑1 (включно із семаглутидом), спостерігали зміни в діаметрах вузлів щитоподібної залози та зміни деяких параметрів функції щитовидної залози після 12 місяців лікування, хоча прямий причинно‑наслідковий зв'язок не був однозначно встановлений.
Чому засоби для схуднення небезпечні для людей із нормальною вагою?
Для визначення наявності ожиріння чи надлишкової маси вираховують індекс маси тіла.
Індекс маси тіла (ІМТ) – показник вмісту жирової тканини в організмі, що вираховується на основі зросту та ваги у дорослих чоловіків і жінок. Він розраховується за формулою: ІМТ = маса тіла (кг)/ріст (м)². ІМТ в межах 18,5 - 24,9 вказує на те, що вага у нормі.
Прийом засобів для схуднення людям без показань, особливо з нормальною вагою, може мати значні негативні наслідки для здоров'я.
- Втрата м'язової тканини
Під час зниження маси тіла втрачається не лише жирова тканина, але й безжирова маса, зокрема скелетні м'язи. Це тягне за собою негативні метаболічні наслідки.
"У людей з нормальною масою тіла при прийомі засобів для схуднення може виникнути саркопенія (тобто втрата м'язової тканини, що є нашим метаболічним органом). Втрата м'язів знижує базовий обмін речовин, що потенційно може призводити до повторного більш швидкого набору ваги, зниження чутливості до інсуліну та підвищення глюкози крові", – пояснює лікарка Валерія Прапорщікова.
- Втрата кісткової тканини
Деякі джерела описують клінічні випадки втрати не тільки м'язової , але й кісткової тканини, що може призводити до ризику переломів.
"Мінімізувати втрату кістково-м'язової тканини допоможуть: поступове повільне схуднення, достатня кількість білкової їжі та продуктів з кальцієм в раціоні, силові та анаеробні навантаження", – радить ендокринологиня Прапорщікова.
- Дефіцит вітамінів та мікроелементів
На фоні застосування препаратів для зниження маси тіла зникає апетит, що може призводити до недостатнього надходження вітамінів і мінералів. При цьому виникають дефіцитні стани, які можуть мати різноманітні негативні наслідки для здоров'я.
"Такі дефіцити вітамінів та мікроелементів можуть призводити до випадіння волосся, сухості та тьмяності шкіри, а також порушення роботи органів і систем", – розповідає ендокринологиня Валерія Прапорщікова.