Чому діти легше переносять COVID-19? Вчені вважають, що причина в активності клітин носа
Більш легкий перебіг COVID-19 у дітей можна пояснити тим, що перша лінія захисту організму – назальні клітини – працює краще, ніж у людей похилого віку, які схильні до важкого перебігу хвороби.
Такого висновку вчені дійшли за результатами дослідження, опублікованого в Nature Microbiology, пише MedicalXpress.
Вчені зосередились на ранньому впливі інфекції SARS-CoV-2 на епітеліальні клітини носа людини (NEC). Науковці взяли зразки у здорових дітей (від 0 до 11 років), дорослих (30-50 років) та людей похилого віку (старше 70).
Ці клітини вирощували за допомогою спеціальних методів та отримали різні їхні типи.
За допомогою методу секвенування одноклітинної РНК вчені ідентифікували 24 різні типи епітеліальних клітин.
Культури клітин з кожної вікової групи потім були або по-справжньому заражені SARS-CoV-2 або мали лише імітацію інфікування.
Через 3 дні епітеліальні клітини носа швидко відреагували у дітей: вони підвищили рівень інтерферону (першої лінії противірусного захисту організму), що обмежує розповсюдження вірусу. Однак ця противірусна реакція була слабшою у старших учасників дослідження.
Вчені також визначили, що NEC у людей похилого віку виробляли більше інфекційних вірусних частинок та частіше мали пошкодження клітин.
"Дослідження показує, як тип клітин, які ми маємо в носі, змінюється з віком і як це впливає на нашу здатність боротися з SARS.
Інфекція CoV-2 може мати вирішальне значення для розробки ефективних противірусних засобів, адаптованих до різних вікових груп, особливо для людей похилого віку, які піддаються більшому ризику важкої форми COVID-19", – зауважила керівниця проєкту доцентка Інституту дитячого здоров’я Клер Сміт.
Сильна противірусна реакція на епітеліальні клітини носа у дітей може пояснити, чому молоді люди зазвичай відчувають легші симптоми. Але чим старшою людина стає, тим вище пошкодження та швидша реплікація вірусу, що, ймовірно, і спричиняє важчий перебіг захворювання.
Ризик смертності серед інфікованих людей старше 85 років залишається високим, попри вакцинацію та покращення варіантів лікування.
"Дивно, що коли ми забираємо імунні клітини з назальних зразків і залишаємо лише епітеліальні клітини носа, вирощені в чашці, ми все ще можемо визначити вікові відмінності у реакції нашого організму на SARS-CoV-2 між молодими та літніми людьми, щоб пояснити, чому діти зазвичай захищені від важкої форми COVID-19", – заявив співавтор дослідження. доктор Марко Ніколіч.
Докторка Сміт додала, що розуміння клітинних відмінностей на ранній стадії інфікування – це лише початок. Далі вчені планують дослідити довгострокові наслідки цих клітинних змін і перевірити терапевтичні втручання.
Команда припускає, що майбутні дослідження мають розглянути, як старіння впливає на реакцію організму на інші вірусні інфекції.
