"Лікарі в шоці": чому в Україні змінюють правила призначення ліків проти діабету і що про це каже МОЗ

Нещодавні зміни у призначенні та частковому покриттю вартості ліків проти діабету II типу спричинили нерозуміння та занепокоєння в спільнотах пацієнтів і лікарів.

Хворі переймаються, що через нові правила значно погіршиться доступ до ефективних препаратів, які допомагають уникнути ускладнень. При цьому лікарі матимуть менший арсенал доступної терапії.

Натомість у МОЗ заявляють, що через зміни не постраждають пацієнти, які справді потребують ліків. При цьому зайві витрати зможуть скоротити.

"УП. Життя" зібрала позиції сторін.

Чому спільноти пацієнтів б'ють на сполох через зміни в призначеннях ліків?

Нещодавно в Threads ендокринологиня Марія Ліпінська опублікувала скриншоти з онлайн-зустрічі, під час якої обговорювали правила призначення комбінованих інсулінів. Як свідчать слайди, МОЗ запроваджує "чіткі критерії" для комбінованих інсулінів – готових сумішей короткої та середньої дії.

Після впровадження змін ліки зможуть отримати лише ті пацієнти, показники здоров'я яких одночасно відповідають п'ятьом критеріям:

• цукровий діабет II типу триває щонайменше п'ять років;
• рівень HbA1c (глікованого гемоглобіну) дорівнює або перевищує 8% за двома послідовними вимірюваннями з інтервалом до трьох місяців;
• глюкоза венозної плазми натщесерце більше 8 ммоль/л за двома вимірюваннями;
• індекс маси тіла складає щонайменше 32 кг/м³;
• неефективність інших ліків (метформіну, ігнібітора НЗКТГ-2 та базального інсуліну або агоніста ГПП-1) підтверджена документовано.

Голова спільноти пацієнтів "Діа-Дзен" Юлія Кукліна у коментарі для "УП. Життя" каже, що нові критерії вважають дивними і не реальними для дотримання не лише пацієнти, а й самі лікарі.

"Виходить, тепер комбіновані інсуліни можна призначати за дотриманням всіх п'яти критеріїв. Але це технічно неможливо. Наприклад, якщо перша вимога не дотримана – п'ять років людині будуть говорити: "Ні, ми не дамо тобі ліки, які допоможуть, приходь пізніше", – поділилася роздумами Юлія.

На її думку, медикам корисно мати великий арсенал препаратів, адже так простіше підібрати найкраще лікування для конкретного пацієнта з огляду на його стан і те, як організм реагує на інші ліки.

"Лікарі в шоці. Якщо критеріїв немає і є вибір, то, звісно, ефективна терапія знайдеться швидше. Але ці вимоги неможливо виконати. Медики, з якими я говорила, кажуть: "Це прямий шлях до відміни", – додає виконавча директорка "Діа-Дзен".

В організації звертають увагу й на іншу ініціативу, яка потенційно може зменшити вибір ліків для пацієнтів з діабетом II типу. МОЗ пропонує змінити правила пільгового надання гліфлозинів, або інгібіторів НЗКТГ-2 – сучасного класу цукрознижуючих препаратів, які також захищають від ускладнень для серця та легень.

Наразі в Україні вони входять до протоколів лікування діабету II типу, а також пацієнтів, які мають серцево-судинні захворювання.

"Що старший діабет і довше людина живе на підвищених рівнях цукру, то більше страждають судини, серце і нирки. Часто удар отримують очі та кінцівки.

Гліфлозини – інноваційні препарати, які комплексно запобігають ускладненням. Це величезний крок вперед у терапії діабету II типу. У багатьох іноземних країнах їх уже включити в першу лінію (терапія, яку застосовують першою через найбільшу ефективність і безпечність для більшості пацієнтів – ред), а в нас ще ні", – розповіла Юлія.

Лише нещодавно – на початку травня 2026 року – гліфлозини додали до програми реімбурсації. Завдяки цьому пацієнти отримали можливість купувати ліки з частковою доплатою.

Зі слів голови "Діа-Дзен", у травні люди з діабетом доплачували приблизно 150 гривень, щоб отримати препарат. Раніше вони щомісяця мали оплачувати повну суму (орієнтовано тисячу гривень) або взагалі відмовлятися від ефективного засобу.

Того ж місяця активісти помітили, що відомство готує зміни – частково вартість препаратів покриватимуть лише тим пацієнтів, які одночасно:

• приймають метформін (цукрознижуючий лікарський засіб);

• мають ускладнення діабету – серйозні проблеми із серцем, ампутації або важку хронічну хворобу нирок.

"Це суперечить самій ідеї ранньої профілактики ускладнень діабету II типу. Більш людяно і економічно доцільно запобігати таким станам, адже державі їх дорого лікувати. Зокрема, Програма медичних гарантій покриває медичну допомогу при інсультах, інфарктах та діалізі, яких можна було б не допустити.

По суті МОЗ пропонує не оплачувати профілактику, але коли невідворотні ускладнення настануть, то ліки для їхнього запобігання будуть. Це не відповідає ні українським, ні міжнародним настановам з лікування діабету II типу та його ускладнень", – зазначає Юлія.

У громадській організації кажуть, що не чули, аби до розробки змін залучали представників пацієнтських чи лікарських спільнот. При цьому там розуміють, що під час війни кошти в країні обмежені, але зауважують – фінансові можливості зменшуються і в хворих на діабет.

"Ми говоримо про 1,3 мільйона людей – це велика пацієнтська група. По суті їх прирікають на відсутність доступу до сучасних ефективних препаратів, які могли б продовжити і зберегти життя", – наголошує Юлія.

Що про зміни в призначенні ліків для пацієнтів з діабетом кажуть у МОЗ?

Заступник міністра охорони здоров'я Євгеній Гончар підтвердив редакції, що відомство "працює над впровадженням чіткіших критеріїв" того, як лікарі мають призначати комбіновані інсуліни, а держава – відшкодовувати їхню вартість аптекам.

Водночас у відомстві чітко не відповіли, чи нові правила вже почали працювати.

"Це дороговартісні препарати, які мають призначатися за конкретними клінічними показаннями, а не як універсальна терапія для всіх пацієнтів з цукровим діабетом II типу", – стверджує Гончар.

За словами заступника міністра, над змінами почали працювати після аналізу практики призначень. У МОЗ вважають, що деякі лікарі не виконують вимоги протоколів і інструкцій, призначаючи препарати пацієнтам, які не мають діабету II типу. При цьому витрати на найдорожчі інсуліни перевищують 1 мільярд гривень на рік.

"Такий підхід відповідає практиці країн ЄС. Наприклад, у Польщі такі препарати відшкодовуються лише за наявності чітких клінічних критеріїв, зокрема щодо типу діабету, рівня HbA1c (глікованого гемоглобіну – ред.), індексу маси тіла та серцево-судинного ризику. У Данії ці препарати також мають умовне відшкодування і застосовуються переважно як етап інтенсифікації терапії, коли попереднє лікування не дало належного контролю захворювання.

Для України це питання важливе з погляду якості призначень і раціонального використання коштів програми реімбурсації", – додали в МОЗ.

Заступник міністра запевнив, що зміни не призведуть до обмеження доступу до інсулінів, адже пацієнти, які їх потребують, і надалі будуть отримувати необхідне лікування.

"Все це ми робимо не щоб "забрати ліки", а для більш справедливого й доказового призначення дороговартісної терапії.

Нові критерії допоможуть розв'язати одразу кілька задач: уникнути необґрунтованих призначень, дублювання терапії та неефективного використання коштів програми реімбурсації – щоби державні кошти працювали на пацієнта, а не на необґрунтовані призначення", – додав Євгеній Гончар.

Згодом "УП. Життя" звернулася до відомства з проханням прокоментувати ймовірні зміни щодо відшкодування гліфлозинів. Після майже трьох тижнів очікування редакція так і не отримала відповіді.