Long COVID-19: науковці поступово розкривають довготривалі наслідки інфекції
Науковці продовжують вивчення наслідків пандемії COVID-19 та її тривалого впливу на організм.
Багато симптомів так званого Long COVID уже знайомі: від затуманення свідомості до постійної втоми. Але нові дослідження показують, що наслідки можуть бути набагато глибшими, складнішими та менш помітними, пише The New York Times.
Мозок: чому туманіє свідомість
У багатьох пацієнтів під час захворювання фіксують головний біль, запаморочення, сплутаність думок, труднощі з концентрацією та проблеми з пам’яттю. Ці симптоми можуть зберігатися протягом місяців. За різними оцінками, до 30% людей відчувають подібні ефекти ще щонайменше через три місяці після перенесення інфекції.
Головним винуватцем цієї проблеми є запалення. Воно пошкоджує нейрони та заважає формуванню зв’язків між ними.
Також є припущення, що вірус порушує бар’єр між кров’ю та мозком, а фрагменти самого вірусу можуть залишатися в мозкових тканинах довше, ніж ми думали.
Легені: шрами, що залишаються
COVID-19 може викликати довготривалі проблеми з диханням, навіть якщо основна хвороба вже минула. У деяких випадках розвивається пневмонія або з’являються рубці в легенях, що знижує їхню здатність забезпечувати організм киснем.
Дослідження показують, що понад 10% госпіталізованих пацієнтів через два роки мають ознаки ураження легень.
Вірус уражає клітини дихальних шляхів та викликає запалення, яке руйнує здорову тканину. Після цього на її місці формуються рубці, що обмежують здатність легень розширюватися.
Серце: прихована загроза
COVID-19 може підвищувати ризик серцевих захворювань – інфарктів, інсультів, аритмій. Одне з масштабних досліджень показало, що ризик розвитку серцево-судинних хвороб у таких пацієнтів залишається підвищеним протягом трьох років.
Інфекція створює сильне навантаження на серце. Вірус також може пошкоджувати стінки судин, викликати запалення або сприяти утворенню тромбів, що перекривають кровотік.
Кишківник: довготривалі проблеми з травленням
Після COVID-19 дехто стикається з рефлюксом, запорами, діареєю або болем у животі. У 2024 році дослідники виявили, що у 10% людей після інфекції спостерігався постійний біль у животі, а у 13% – інші проблеми з ШКТ.
Вірус порушує баланс мікробіому – зменшує кількість "хороших" бактерій і збільшує кількість "поганих". Це призводить до запалення стінок кишківника та пошкоджень, через які токсини можуть потрапляти в інші частини тіла.
Запалення, викликане самою інфекцією, а також зміненими кишковими мікробами, може пошкодити слизову оболонку кишківника. Це дозволяє токсинам і розщепленим компонентам їжі виходити в інші тканини тіла.
Потім імунні клітини можуть викликати на це реакцію, подібну до алергії на певні продукти, що призводить до харчової непереносимості.
Запалення може також "пережовувати" нерви, які сигналізують про біль у кишківнику та контролюють скорочення, які забезпечують рух їжі. Відповідно, крім болю, у пацієнтів може виникати діарея чи запор.
Кровообіг і судини: чому важко повернутися до спорту
У деяких пацієнтів із постковідним синдромом порушується циркуляція крові. Організм гірше перекачує кров від нижніх частин тіла до серця, а це може викликати втому, задишку, нездужання після фізичної активності.
Причиною цього вчені називають запалення, що пошкоджує нервові волокна, які керують судинним тонусом. Також уражаються мітохондрії – джерела енергії клітин. У результаті м’язи гірше використовують кисень.
