Є колізія. Чи можна виїжджати за кордон, якщо близький родич загинув або зник під час війни?

Близькі родичі загиблих або зниклих безвісти військових мають право на відстрочку від мобілізації та виїзд за кордон.

Та чи працює ця опція, якщо ваш родич був не військовим, а цивільним?

Чи можна виїхати за кордон, якщо рідна людина загинула від рук росіян або зникла безвісти в окупації?

Чи можуть виїжджати родичі загиблих учасників АТО чи ООС?

З такими запитаннями до "УП. Життя" зверталися читачі та колеги.

Зауважимо, що запитання виникає тільки до виїзду за кордон військовозобов’язаних чоловіків віком 18-60 років. Жінки можуть виїжджати безперешкодно.

У рамках спецпроєкту "Запитай Життя" ми спробували дізнатися, чиї близькі родичі можуть перетинати кордон під час воєнного стану, які документи потрібно надати і як усе це відбувається на практиці.

Розібратися нам допомогли:

  • адвокатка, керівниця волонтерського руху "Адвокати ЗСУ" Євгенія Рябека;
  • адвокат Адвокатського об'єднання "Іваненко та партнери" Дмитро Ганга;
  • адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак;
  • а також роз‘яснення Державної прикордонної служби України, Генштабу і Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

[BANNER1]

❗️ Важливо: "Українська правда. Життя" не закликає читачів виїжджати за кордон. Цей матеріал – спроба розібратися в нормах закону та відповісти на поширені запитання від читачів.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (Стаття 65 Конституції України).

Чому ми про це пишемо?

Фото: yanosh_nemesh/Depositphotos

Під час воєнного стану чоловіки віком 18-60 років підлягають мобілізації – виїзд за кордон для них заборонений, крім деяких випадків.

Право на відстрочку мають близькі родичі загиблих або зниклих військових.

Однак 9 абзац 3 частини статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який регулює це питання, містить дещо розмите формулювання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Також відстрочка не дорівнює праву на виїзд за кордон: категорію людей, які можуть виїжджати з України під час воєнного стану, визначають Правила перетинання державного кордону, і саме прикордонники уповноважені випускати або не випускати з країни.

Тому у вересні 2022 року УП надіслала запит до ДПСУ. Прикордонники відповіли, що категорія громадян, зазначена у 9 абзаці, може перетинати кордон.

Як повідомили прикордонники, для виїзду потрібно надати документи, що підтверджують сімейні зв’язки із загиблою чи зниклою безвісти людиною та інформацію про факт її загибелі чи зникнення безвісти.

Інших деталей нам не надали – тож ми звернулися до юристів. І отримали суперечливі відповіді.

Версія №1: право на виїзд мають лише родичі людей, які загинули або зникли безвісти, безпосередньо обороняючи Україну.

Версія №2: родичі загиблих цивільних також мають право виїжджати – навіть якщо ті не брали участі в бойових діях.

Читайте також: Жінка – на війні, допоки тато з дитиною: чи можливо виїхати чоловіку за кордон

Чи можуть виїжджати родичі цивільних загиблих внаслідок бойових дій: що каже закон

Юристи вважають, що за буквою закону родичі загиблих цивільних мають право на виїзд.

У 23 статті Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" прописано, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації або має відстрочку.

Це великий перелік громадян: багатодітні батьки неповнолітніх дітей, люди з інвалідністю, опікуни дітей-сиріт, студенти, нардепи тощо.

Наразі нас цікавить 3 частина 23 статті.

У цій частині йдеться про студентів, аспірантів, науковців, родичів загиблих/зниклих "атовців", а також родичів загиблих/зниклих під час повномасштабної війни (9 абзац).

У законі вказано, що призову на військову службу не підлягають "жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра):

  • загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях,
  • а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану".

У 9 абзаці частини 3 нічого не вказано про статус військового чи цивільного, безпосередню участь у бойових діях чи навіть смерть унаслідок бойових дій (та й "під час здійснення заходів" – це не означає "під час безпосереднього здійснення заходів)".

Читайте також: Як потрапити на війну

Як трактує закон Комітет з питань національної безпеки

У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки відповіли, що право на відстрочку від призову військовозобов’язаних виникає у разі, коли їхні близькі родичі загинули або пропали безвісти – незалежно від того, чи є вони військовослужбовцями.

"Вказане положення не містить вказівки чи обмеження щодо того, до якої категорії – цивільних чи військових – мають належати близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) жінок та чоловіків, щоб на них поширювалася дія абзацу дев’ятого частини третьої вказаної статті", – йдеться у відповіді на запит УП.

Адвокатка Євгенія Рябека також додає:

"Жодного тлумачення або уточнення, що це обов’язково військовослужбовець чи мобілізована особа, ми не маємо".

Якщо в інших абзацах частини 3 чітко вказано, що загибла людина мала безпосередньо обороняти державу, то в 9 абзаці про це не йдеться.

Можна зробити висновок, що йдеться не лише про бійців, а й про цивільних, які загинули внаслідок війни.

Інших деталей не зазначено, але гіпотетично це може бути смерть внаслідок обстрілу, вбивство російськими окупантами, підрив на міні тощо.

Читайте також: Що не так з виплатою компенсацій за загибель військовослужбовців?

Що про виїзд родичів цивільних загиблих за кордон кажуть у ДПСУ

Уривок з відповіді ДПСУ

У ДПСУ роз’яснили, що українці, про яких йдеться у 9 абзаці, мають право на виїзд.

"Право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Тобто категорія осіб, зазначена в абзаці дев’ятому частини третьої статті 23 Закону, має право на виїзд за межі території України під час дії правового режиму воєнного стану", – йдеться у відповіді на запит.

Залишається питання: у ньому йдеться лише про військових чи про цивільних також?

На гарячій лінії ДПСУ відповіли, що йдеться лише про родичів військових.

Тобто виїжджати можуть військовозобов’язані, чиї родичі загинули або зникли під час безпосереднього захисту держави.

У цей перелік входять військовослужбовці ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ, Нацполіції та інші військові.

При цьому сюди не входять учасники АТО, а "початковою датою" вважається 30 квітня 2018 року.

Реальна практика і відповідь ДПСУ доводять, що прикордонники, найімовірніше, відмовлять вам у виїзді, якщо ваш загиблий родич був цивільним.

Ви можете боротися за своє право на перетин кордону в суді – однак кінцевий результат важко передбачити.

У прикордонників можуть бути внутрішні розпорядження, тому їхня відповідь – про те, як перетин кордону відбувається на практиці.

"Я цитую статтю, але у прикордонників можуть бути внутрішні розпорядження, як вони працюють. Тому вони кажуть, ми розглядаємо тільки родичів загиблих військових", – каже Євгенія.

Отже, є відмінність між "сухою теорією" щодо розмитого формулювання та реальною практикою. Попри розмитість формулювання, яке нібито вказує і на військових, і на цивільних, ДПСУ випускає за кордон лише родичів загиблих/зниклих бійців.

Читайте також: Сім’ї загиблих військових можуть отримати 15 млн компенсації від держави. Як це зробити?

[BANNER3]

Чи можуть родичі загиблих учасників АТО/ООС виїжджати за кордон?

Фото: IvanSemenovich/Depositphotos

Точно відомо, що родичі загиблих/зниклих безвісти захисників мають право на виїзд за кордон.

Але про яких бійців йдеться і чи входять сюди учасники АТО, зважаючи на те, що бойові дії в Донецькій та Луганській областях таки згадані у 9 абзаці?

У Генштабі ЗСУ відповіли, що родичі учасників антитерористичної операції не мають права на перетин кордону.

На гарячій лінії ДПСУ підтвердили: родичі загиблих/зниклих учасників АТО не мають права на виїзд. Але родичі загиблих/зниклих учасників ООС – мають.

Датою, від якої відштовхуються прикордонники, вважається 30 квітня 2018 року – початок Операції об’єднаних сил.

Родичі тих, хто загинув або зник раніше – не можуть виїжджати.

Водночас право на відстрочку від мобілізації залишається в силі для близьких родичів усіх загиблих/зниклих захисників.

Що не так із нормою закону?

29 липня 23 статтю доповнили 9 абзацом, оскільки попередні пункти стосувалися лише АТО/ООС і не враховували подій повномасштабної війни.

Утім, Андрій Новак вважає, що 9 абзац 3 частини 23 статті прописаний недостатньо чітко.

Фраза про "здійснення заходів забезпечення національної безпеки" мала б означати, що йдеться лише про загиблих/зниклих військових.

Однак якщо читати норму буквально і враховувати роз’яснення Комітету – ця норма поширюється і на цивільних громадян.

"Вони чомусь не прописали, що "під час безпосередньої участі". Може вони реально мають на увазі, що всі родичі вбитих цивільних мають право виїжджати за кордон. І ще мати відстрочку – їх можуть призвати тільки за власним бажанням", – каже Андрій Новак.

Однак в умовах жорстких боїв на фронті під час воєнного стану таке нововведення здається нелогічним.

Тільки за даними ООН станом на 7 березня в Україні загинуло 1335 людей, 474 з яких були вбиті. Та реальна кількість жертв – значно більша.

Тисячі людей загинули або зникли безвісти під час окупації Київщини, Харківщини, Херсонщини. Лише в Маріуполі – десятки тисяч загиблих цивільних.

Скільки людей при такій нормі закону можуть виїхати за кордон – передбачити важко.

"Інші пункти говорять про солдат, які брали безпосередню участь, а тут говориться про всіх. Оце є нелогічним", – каже Новак.

Андрій Новак вважає, що перетинати кордон фактично можуть лише чоловіки-родичі загиблих захисників України, а не вбитих цивільних людей.

Юрист сумнівається, що військкомат поставить відповідну відмітку у військовому квитку, а прикордонник дозволить виїхати людині, у якої цивільний родич загинув через війну. Таку ж позицію поділяє адвокат Дмитро Ганга.

Як відбувається виїзд родичів загиблих: практичний кейс

Адвокат Дмитро Ганга поділився випадком зі своєї практики. Його клієнт – батько військовослужбовця, який загинув на Миколаївщині під час повномасштабного вторгнення.

Чоловік мав усі документи: свідоцтво про народження для підтвердження родинного зв’язку, результати розслідування про смерть, довідку військової частини про те, що син загинув під час заходів з оборони і стримування агресії Російської Федерації, свідоцтво про смерть.

"На руках є усі документи. Він їде на КПП, посилається на пункт 2.6 Правил перетину кордону, на 9 абзац. Йому відмовляють", – каже адвокат.

Прикордонники відповіли, що батько бійця не надав підтверджуючих документів.

"При цьому перелік тих документів, які в нього були, вони не вказують. Ми звернулися зі скаргою на дії цього прикордонника і отримали відповідь прикордонного загону, що скаргу розглянуто, але нам у ній відмовляють.

Чому? Так, дійсно такі особи мають можливість виїжджати, однак нічим не підтверджено, що в нього є відстрочка від мобілізації за цією підставою", – пригадує Дмитро.

Прикордонники порекомендували батьку бійця звернутися до районного ТЦК, щоб отримати відмітку про відстрочку у військово-обліковому документі – і тоді він зможе виїхати.

Зауважимо, що немає правил, які б вимагали відмітку від військкомату для виїзду. Також військкомат може відмовити вам у такій відмітці – і це буде законно.

"Нічим не передбачено, що ця відмітка має обов’язково стояти. Ні в порядку виїзду, ні в законах про перетин державного кордону немає чіткого переліку документів, який потрібно надати.

Перед тим, як він їхав на кордон, ми звернулися до гарячої лінії та спитали, які документи потрібно. Вони нам сказали – документ про родинний зв’язок, свідоцтво про смерть і документ військового характеру, який підтверджує, що син – воїн і загинув після 24 лютого", – каже Дмитро Ганга.

Батько загиблого бійця звернувся до військкомату.

У військовому квитку розписали, на якій підставі його звільняють від проходження військової служби під час мобілізації.

"Прикордонна служба не хоче брати на себе відповідальність і оцінювати, чи дійсно він є батьком загиблого воїна, і каже "хай ТЦК поставить відмітку, що в нього є відстрочка за цим пунктом".

ТЦКСП відповів "ми не уповноважені надавати такі відмітки, у нас немає таких обов’язків". Просто вони увійшли в наше положення і зробили цю відмітку, заздалегідь кажучи "ми не зобов’язані, але ми вам допоможемо", – каже Дмитро Ганга.

На думку юриста, навіть родичу загиблого бійця важко отримати "добро" на виїзд, не кажучи вже про родичів цивільних людей.

"Навіть якщо ми будемо вважати, що сюди підходять цивільні. Як я побачив на своєму досвіді, прикордонна служба не буде випускати таку людину без відмітки у військово-обліковому документі. І військкомати не поставлять звичайним людям цю відмітку.

Також представники ТЦКСП і прикордонники будуть трактувати 9 абзац на власний розсуд – мовляв, тут тільки правоохоронці або військові", – додає Дмитро.

Які ж документи потрібно надавати при виїзді?

Фото: korobskyph/Depositphotos
  • Документ, який підтверджує родинний зв‘язок зі зниклим/загиблим

Це може бути свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

  • Документ, який підтверджує загибель/зникнення

Важливо належним чином оформити документ, який підтверджує зникнення або загибель військовослужбовця, каже Євгенія Рябека.

Це може бути сповіщення сім’ї центром комплектування, свідоцтво про смерть.

Юристка також радить брати усі документи про обставини загибелі людини – висновок судмедексперта, довідки з військкомату тощо.

"Причинно-наслідкові зв'язки можуть бути відображено в довідках лікаря. Причини смерті, настання смерті і звернення особи – вони всі фіксуються.

Просто взяти будь-яке свідоцтво про смерть і сказати, що у нас воєнний стан і ми в цьому вбачаємо причинно-наслідковий зв’язок – не можна", – каже юристка.

У випадку з родичами зниклих, потрібно надати рішення суду про визнання особи зниклою безвісти (спочатку рідні звертаються до поліції, ведеться розслідування, а потім суд може це визнати).

  • Військово-обліковий документ

З практики адвоката бачимо, що варто також навідатись до ТЦКСП.

  • Інші документи, необхідні для виїзду

Потрібно мати з собою паспорт, закордонний паспорт та інші необхідні вам документи.

Наголошуємо: виїзд за кордон можливий, лише якщо у вас є для цього законні підстави.

Чи є сенс судитися, якщо вас не випустили?

Юристи кажуть, що ви можете поїхати на інший КПП, врахувати зауваження ДПСУ (наступного разу взяти з собою документ, якого не вистачало), а за потреби – звернутись до суду і оскаржити дії того чи іншого прикордонника.

"Фінальне рішення ухвалює конкретний прикордонник. Навіть якщо ми з вами оскаржимо його рішення в суді, приїдемо на прикордонний контроль, то інший прикордонник ухвалить уже своє рішення про те, що він відмовляє. Можна оскаржувати до посиніння.

Така ж ситуація зі студентами, які не можуть виїхати. Навіть коли вони виграють суди, вони отримують нову відмову від нового прикордонника", – вважає Дмитро Ганга.

Водночас Євгенія Рябека додає: якщо ви виграєте суд і надасте відповідне рішення прикордоннику, він не може проігнорувати його – це буде зловживання службовими обов’язками.

"Якщо людина має при собі постанову про відмову, ми її оскаржили, отримали позитивне рішення суду – малоймовірно, що інший прикордонник буде на цих самих підставах відмовляти.

Якщо ж це буде інша підстава – треба буде розбиратися ще раз", – коментує юристка.

Навіть якщо ви оскаржите постанову про відмову у перетині кордону, інша постанова з іншим обґрунтуванням може бути.

Підсумуємо:

  • Юристи припускають, що закон дозволяє виїзд за кордон усім військовозобов’язаним, чиї близькі родичі загинули або зникли під час ООС та воєнного стану – і вважають, що це можна доводити в суді.
  • На гарячій лінії ДПСУ відповіли, що право на відстрочку від мобілізації та виїзд за кордон мають близькі родичі військових, які загинули або зникли під час оборони держави (починаючи з 30 квітня 2018 року).
  • Щоб виїхати за кордон, така категорія військовозобов’язаних повинна мати при собі документи, які підтверджують родинні зв’язки з особою та інформацію про факт її загибелі чи зникнення безвісти.
  • Водночас "останнє слово" – за прикордонниками. І у вас можуть попросити відповідну позначку від ТЦКСП у військово-обліковому документі.

Нагадаємо, у форматі AMA (ask me anything) ви можете поставити нам будь-яке запитання в Google-формі й ми знайдемо експерта, який на нього відповість.

Наприклад, ми вже пояснювали:

Реклама:

Головне сьогодні