Дитина хоче смерті Путіна: чи це нормально?

21276
30 березня 2022

24 лютого українські діти прокинулися від слів батьків: "Вставай, почалася війна".

В один день малеча втратила звичний спосіб життя. Замість сну в затишному ліжку – ночівля у підвалі чи метро, у ванній чи в коридорі. 

Діти змушені переживати втрату домівки, переїзд за кордон, розлуку з близькими, страх за батьків, які воюють.

Усе це – величезне випробування для дитячої психіки.  

"Чи нормально це, коли дитина малює смерть Путіна?", – запитав наш читач у рамках спецпроєкту "Запитай Життя".

"Українська правда. Життя" вирішила знайти відповідь на такі запитання:

  • чи нормально це – хотіти смерті Путіна;
  • як зрозуміти, коли бажання виходить за межі норми;
  • як говорити з дітьми про їхні почуття;
  • і як допомогти малечі ефективно виразити агресію.

Розібратися в цій темі нам допомогли: 

  • дитяча психіатриня Алла Петрів
  • дитячі психологині Катерина Гольцберг, Лілія Міліневська, Анна Покровська і Людмила Колядка.

Нагадаємо, у форматі AMA (ask me anything) ви можете поставити нам будь-яке запитання в Google-формі й ми знайдемо експерта, який на нього відповість.

Наприклад, ми вже пояснювали:

Чому хотіти смерті Путіна – це нормально?

Фото: micheleursi.hotmail.com/Depositphotos

Якщо під час війни дитина бажає смерті президенту ворожої держави, яка бомбить мирні міста, і відчуває при цьому лють та злість це нормально, вважають психологині. 

"Доволі часто ми застосовуємо подвійні стандарти до себе і до дітей. В Україні напевно зараз немає людини, яка б не мріяла про смерть Путіна.Чому ми забороняємо таку думку дітям?

Побажання смерті ворогу дає нам можливість проявити свої емоції – і не обов'язково агресивно, а навіть зі своєрідним гумором. Це дає нам можливість не втрачати надію.

Тому проблеми в тому, що дитина малює смерть Путіна, я не вбачаю. Якщо дитина малює, це вже добре", – каже психіатриня Алла Петрів.

За її словами, під час війни у дітей загострюються прояви тривоги та агресії, можуть посилюватися страхи.

Емоційна реакція і поведінка також можуть регресувати – тоді дії дитини не відповідають її віку.

 Малюнок з проєкту УП "Діти малюють війну"

Також може порушуватися сон, харчова поведінка, змінюватися звичний тип активності, можуть загострюватися хронічні захворювання – це реакція на переживання стресу.

"Першою емоційною реакцією на стреси у дітей є поява страхів. Вони спричинені потребою уникнути повторного переживання загрозливої події. 

Також і дітей, і дорослих в умовах війни турбує втрата контролю над ситуацією. Грубо кажучи, в бункері сидить злобний карлик, від якого залежить життя мільйонів людей, і ми особливо нічого не можемо з цим зробити, тому діти, як і дорослі, намагаються хоч щось контролювати у житті", – пояснює психіатриня.

Дитині легше контролювати ситуацію, коли вона вигадує гру, складає казку чи малює.

У такі моменти вона зображує те, чого хоче, і так, як хоче. Тобто сама вибудовує сюжет, може впливати на фінал історії – і це її заспокоює.

"І дорослі, і діти відчувають гнів, і це нормально. Це здорова ситуація, коли дитина виражає гнів у малюнках, у грі, у спортивних іграх, співає пісні або навіть нецензурно висловлюється.

Значно небезпечнішою є ситуація, коли діти та дорослі не виражають своїх емоцій і "замикаються", – наголошує Алла Петрів.

 Малюнок з проєкту УП "Діти малюють війну" 

Те, що об'єктом гніву дитина обрала саме Путіна також не дивно, адже він безпосередньо винен у цій війні, дитина чує його прізвище у новинах.   

"За образ Путіна дитячій психіці зачепитися значно легше, ніж за образ умовного російського солдата. Тому й агресія спрямовується на нього", – пояснює психологиня Лілія Міліневська

Водночас побажання смерті не завжди пов’язане з агресією, зауважує Анна Покровська.

В умовах війни навіть маленькі діти розуміють, що хтось конкретний захотів завдати лиха нашій країні, забрати наше життя.

"Аналізуючи це, діти логічно приходять до висновку, що є така людина – президент іншої країни, який хоче завдати нам шкоди. 

Водночас діти зараз зіштовхнулися зі смертю, тому вони логічно можуть прийти до висновку, що якщо не буде цього президента, тоді й не буде лиха, не буде війни", – каже психологиня.

  Малюнок з проєкту УП "Діти малюють війну" 

Діти можуть озвучувати бажання смерті Путіна, шукаючи спосіб, як зупинити війну.

"Іноді це навіть не агресія – це не про те, що дитина візьме рушницю або ніж і вб’є людину. Це більше логічна розв’язка, як можна зупинити цей жах, у якому зараз живуть люди в Україні",  говорить Анна Покровська. 

Коли дитина говорить про помсту і бажає комусь смерті, вона виливає емоції – сум, страх, тривогу.

"Думки про помсту вже є помстою. Коли мені дуже боляче, я починаю фантазувати, як мій ворог переможений, лежить у моїх ніг та просить вибачення. 

Це – як сатисфакція. Так саме відбувається і у дітей, але в більш яскравій формі", пояснює Катерина Гольцберг

 Малюнок з проєкту УП "Діти малюють війну" 

Якщо дитина заявляє, що хоче вбити Путіна, головне, щоб вона розуміла неможливість реалізувати цей намір. 

"Я не бачу в цьому небезпеки. Але треба казати дитині:  "Я розумію, як тобі боляче і хочеться, щоб ця людина не існувала, однак, на жаль, це – не в наших силах". 

Бо іноді у дітей буває таке відчуття могутності, нібито вони можуть все", – каже Гольцберг. 

На її думку, діти, як і дорослі, можуть казати на когось "щоб ти здох", насправді не бажаючи людині смерті. 

А коли з тією людиною щось трапляється – у того, хто побажав їй загибелі, може з'явитися відчуття провини. 

Однак Путіна це не стосується, каже експертка. 

Якщо він нарешті помре після всіх прокльонів, то у дитини скоріше може з'явитися віра у власні магічні здібності. 

Тому психологиня радить повернути дитину в реальність та запропонувати їм віру не в містику, а в наші Збройні Сили, які обов’язково звільнять Україну від окупантів. 

Як пояснити дітям злість чи образу, які вони відчувають?

 Фото: [email protected]/Depositphotos

Насамперед, дітям треба говорити правду і не приховувати своїх емоцій, вважають Людмила Колядка та Анна Покровська

Можна сказати дитині: "Ми ображені тим, що до нас прийшли вороги. Ніхто це російське військо не кликав, не запрошував. Ми ображені на них за їхній вчинок, і ми дуже розлючені. Ми будемо захищати свою землю. Кожен її сантиметр".

Також важливо дати дитині впевненість в тому, що злість на ворога необхідна для перемоги. 

"Поясніть, що ця війна не дає нам іншого шансу на перемогу, крім того, як розлютитися на ворога і наступом вигнати його з нашої землі. Діти зрозуміють таке пояснення",  каже психологиня. 

Як допомогти дитині ефективно виразити агресію?

Відверто розмовляйте

Анна Покровська радить говорити з дитиною, щоб допомогти їй висловити свої почуття.

Наприклад, можна спитати: "Наскільки ти ненавидиш ворога і лютуєш? Що б ти зробив з цими ворогами? А якби ти був воїном, як би ти їх переміг?"

"Треба давати дітям прожити почуття, які накопичилися. Бо у дітей зараз дуже змішані почуття – і страх, і сум, і тривога, і злість, і безсилля. 

Це дуже сильні емоційні реакції, які зараз не дають дітям відчуття стабільності й безпеки", – каже Анна Покровська. 

Важливо дати дитині зрозуміти, що злитися, навіть так сильно – це нормально, і це не робить її злою чи поганою людиною. 

"Це робить дитину людиною, яка може відчувати такі сильні емоції. Обов'язково варто нагадати дитині, що вона може і радіти, і сумувати, і любити так само сильно", рекомендує Лілія Міліневська.

Малюйте війну, фантазуйте, грайтеся

 Малюнок з проєкту УП "Діти малюють війну"

Запропонуйте дитині виліпити або намалювати Путіна, а потім сплющити чи розірвати малюнок, перетворити його фігурку на смішний, потворний образ.  

Якщо дитина малює смерть або вбивство Путіна – це також один зі способів прожити і виразити тривогу, страх, біль.

"Через такі малюнки може відбуватися "відреагування агресії", тобто у дитини накопичився досвід від побаченого, і вона так проживає ці емоції. 

Це не обов’язково означає, що дитина має садистські нахили, але за цим треба стежити і давати дитині площину, де вона може виразити злість", – каже Анна Покровська.

Схожу думку також висловлює психіатриня Алла Петрів:

"Я б рекомендувала батькам не забороняти дітям проявляти свої емоції. Інша справа – їх треба направляти у потрібне русло".

Наприклад, можна запропонувати дитині намалювати не лише війну, але й сценарій, як Україна перемагає, а потім – що буде після перемоги.

"Намагайтеся вести дитину до позитиву і своєю поведінкою, своїми словами давати дитині зрозуміти: ти – у безпеці, я завжди тобі допоможу", – наголошує психіатриня.

Діти також можуть зображувати на малюнках, як українські військові розтрощили російських ворогів, фантазувати про це і навіть гратися одне з одним у війну.

"Навіть під час такого напруження, коли є небезпека і загроза життю, діти вміють брати ресурс через гру, відволікати себе. 

Я бачила відео з метрополітену в Києві, де діти гралися у хованки, гойдалися на перилах, бігали одне за одним. Так дитяча психіка з емоції страху намагається перейти на інші більш позитивні емоції", – пояснює психологиня.

Крім того, щоб повернути дитині відчуття контролю над ситуацією, експертка радить фантазувати, як дитина може себе захистити.

Наприклад, можна запитати, яку б домівку побудувала дитина, якби знала, що буде війна, а потім разом намалювати цей міцний дім.

 Фото: [email protected]/Depositphotos

Читайте казки, в яких перемагають головного лиходія 

Катерина Гольцберг радить почитати з дітьми казки, де є головний злочинець, який несе страждання людям, але врешті-решт помирає. 

"Коли я сиділа в підвалі, то вбила таргана з криком: "путін!" Смішна історія, але для дитини важлива символізація об'єкту", розповідає психологиня. 

Спробуйте також скласти разом з дитиною свою казку: ім'я головного героя має бути схожим на ім'я дитини, а в сюжеті – ворог Путін, який буде перешкоджати герою.

Головне, щоб у цієї казки був хороший кінець, наголошує Гольцберг. 

Пропонуйте фізичні вправи

Агресія як біологічна реакція пов'язана з мобілізацією, активацією організму, приведенням його в тонус. 

"Важливо зняти напругу фізичними вправами, бажано регулярними", радить Лілія Міліневська.  

Дозвольте побити подушку, покричати 

Дуже важливо допомагати дітям повертати відчуття контролю над  їхнім тілом, над особистими кордонами, безпекою і життям.

"Це може бути тілесне вираження – ми можемо дозволяти дітям побити подушку кулаками, стрибати, гарчати, зціплювати зуби – щоб через м’язи виходила напруга", – радить Покровська.

Варто запропонувати дитині ігри та заняття, в яких вона може відчути власну силу.

При цьому дуже важливо, щоб дитина не переносила свою злість до ворога на людей, які її оточують, наголошує Катерина Гольцберг. 

"Головне, щоб агресія не перейшла на молодшого брата, сестру чи домашню тварину. 

Щоб дитина не "призначила" собі домашнього путіна і не почала його цькувати", – каже психологиня. 

 Фото: belchonock/Depositphotos

Скажіть, що війна обов'язково закінчиться

Обов'язково кажіть дитині, що війна закінчиться, адже вся країна, ЗСУ, і кожен українець роблять все можливе, щоб наблизити перемогу. 

"Якщо дитина наразі в безпеці, акцентуйте на цьому її увагу. 

Також наголошуйте, що ви, як батьки, робите все можливе для її безпеки", –  говорить Лілія Міліневська.

Не забувайте про себе

В умовах війни дитина втрачає впевненість у собі і в тому, що відбувається.

Це особливо проявляється у підлітків, коли вони стають дуже тривожними, пояснює Алла Петрів.

У дітей цю стабільність і впевненість забезпечують батьки, тому реакція батьків на стресову ситуацію дуже важлива.

Чим дитина молодша, тим більшу роль відіграє поведінка батьків.

"Батьки – це своєрідний форпост безпеки. Якщо батькам вдається більш менш спокійно та адекватно переживати ситуацію і транслювати дитині такі емоції, дитина буде краще почуватися. 

А якщо мама дуже тривожна, дитина зчитуватиме це і буде відчувати небезпеку, навіть якщо вона перебуває у місці, де немає вибухів і сирен", – каже психіатриня.

Отже, одна з найважливіших рекомендацій для батьків – подбати про своє психічне здоров’я.

Де межа між здоровою агресією і травмою?

Діти можуть між собою гратися у війну, обговорювати, якою зброєю вони б розгромили ворога, малювати ці сцени – і це здорова агресія.

Однак батькам варто насторожитися, коли сюжети ігор чи малюнків переходять у реальне життя, наголошує Анна Покровська.

Ймовірно, більшість українців після війни потребуватимуть тієї чи іншої психологічної допомоги.

Утім, насамперед потрібно надати допомогу дитині, якщо вона стала жертвою чи очевидцем якоїсь серйозної травматичної ситуації. 

"Якщо її безпосередньо торкнулася загибель близьких, якщо завалився будинок, якщо дитина була свідком вибухів тощо. 

Такі речі можуть спровокувати розвиток гострої реакції на стрес або посттравматичного стресового розладу – тоді дитина однозначно потребує допомоги психолога.

Але навіть якщо дитина не проживала такі події – те, що ми бачимо по телебаченню, це теж стресова ситуація, на яку можна реагувати по-різному. Тут треба дивитися по стану дитини", – каже лікарка.

Дитині обов’язково потрібно отримати психологічну допомогу, якщо ви помітили такі "червоні прапорці":

 Фото: Nastyaofly/Depositphotos

Агресивна поведінка

Якщо дитина проявляє агресію до інших дітей, рідних чи людей навколо, виражає емоції тільки через агресію, б’ється, не контролює себе – їй потрібна допомога спеціаліста. 

Аутоагресія

Інколи діти, які пережили психологічну травму, можуть спрямовувати негативні емоції на себе і завдавати собі шкоди.

"Наприклад, дитина може перестати плакати чи говорити про свої почуття, і, коли вона нервує або збуджена, почати ранити, бити себе – це називається самоушкоджуюча поведінка або аутоагресія. Така дитина потребує допомоги", – каже психологиня Анна Покровська.

Шокова травма

Психологічні травми можуть бути різними.

Зокрема, якщо дитина отримала шокову психологічну травму, вона взагалі може не йти на контакт з іншими.

При шоковій травмі у людини не змінюються емоції та навіть вирази обличчя, вона "завмирає", впадає в ступор, пояснює психологиня.

Нестабільна і неконтрольована поведінка

"Дитина може бути в шоковому стані, бити когось із рідних, плакати або в дитини буде істерика, яку вона сама не зможе контролювати чи зупинити", каже Анна Покровська. 

Різка зміна поведінки, порушення сну, апетиту

Якщо дитина була рухлива, активна, а потім стала замкнена, спокійна, апатична – це тривожний дзвіночок, пояснює Алла Петрів.

Те ж саме, якщо дитина навпаки була спокійною, і стала надзвичайно метушливою, гіперактивною.

Зацикленість на одній грі

Батькам варто насторожитися, якщо дитина постійно відігрує сценарій, який міг її травмувати.

"Немає проблеми, якщо дитина малює або грається у війну чи солдатиків. Але якщо дитина застрягає на якомусь конкретному сюжеті чи конкретних діях – і це не обов'язково має бути війна…

Якщо дитині потрібно постійно гратися, ніби вона, скажімо, поливає квіти, але це такий ритуал, від якого дитину практично неможливо відірвати, неможливо переключити її увагу на щось інше – це тривожний дзвіночок", – розповідає психіатриня.

Куди звернутися по безкоштовну психологічну допомогу для дитини?

Фото: [email protected]/Depositphotos

Безкоштовну психологічну допомогу українцям цілодобово надає онлайн-платформа "Розкажи мені".

Зокрема, на сайті батьки можуть звернутися до таких фахівчинь:

  • Анна Марченко-Коваленко

Дитяча психологиня, сертифікована арт-терапевтка.

  • Олена Коляда

Психологиня, сімейна, дитяча та підліткова психотерапевтка.

  • Олександра Музика

Арт-терапевтка, дитяча психологиня та педагогиня раннього розвитку

  • Тетяна Сухіна

Психолог-практик, дитяча клінічна психологиня, членкиня Української асоціації транзактного аналізу.

✅ Фонд "Маша" спільно з центром нейропсихології "Рівновага" надають дітям і батькам безкоштовні онлайн-консультації фахівців.

Щоб отримати психологічну допомогу, потрібно заповнити цю форму.

Українські психологи та вчителі з медитації спільно з командою додатку Mindist запустили Telegram-канал "Ми поруч" для психологічної підтримки батьків і дітей.

Щоб отримати консультацію, потрібно перейти на канал і залишити заявку.

Тернопільський центр реабілітації та розвитку дитини надає безкоштовні послуги з реабілітації дітям до 7 років.

У Центрі консультують дитячий невролог, психіатр, лікар фізичної реабілітаційної медицини тощо.

Адреса: Тернопіль, вулиця Академіка Сахарова 2.

Telegram-канал швидкої психологічної допомоги

Тут можна знайти базові психотехніки та терапевтичні практики.

На цьому порталі також працюють дитячі психологи, педагоги, волонтери.

Міжнародна група психологічної допомоги дітям та молоді України у Telegram

Тут спеціалісти цілодобово надають допомогу молодим сім'ям, дітям та підліткам з України.

Telegram-канал "Психологічна допомога українцям під час війни"

Тут можна знайти психолога чи психотерапевта, зокрема для дітей.

✅ Безкоштовну психологічну допомогу малечі також надають:

  • Алла Петрів

Дитяча психіатриня. Веде прийом у Львові та консультує онлайн безкоштовно. 

Контакти: +380503785288, Facebook.

  • Анна Покровська

Дитяча психологиня.

Контакти: Facebook.

  • Вікторія Сідненко

Дитяча психологиня.

Контакти: +380507322024.

  • Аліна Євросенкова

Доросла, сімейна, підліткова та дитяча психологиня. 

Контакти: +380983446289.

  • Неля Тройчук

Дитяча психологиня.

Контакти: +380955617092 (Whatsapp, Viber, Telegram). 

Веде прийом у Київському обласному центрі соціально-психологічної допомоги.

  • Лілія Міліневська

Дитяча і підліткова психологиня.

Контакти: +380509637680, Facebook.

  • Дар’я Гудир 

Сімейна і дитяча психологиня.

Контакти: Facebook, Instagram, +380632248316.

Олена Барсукова, УП. Життя

Фото обкладинки: 

Вас також може зацікавити:

Як батькам поводитися з дітьми під час війни: 5 порад

Як батькам вберегти дітей від психологічної травми під час війни: поради

В укритті, під час евакуації, коли батьки йдуть на війну: як говорити з дитиною. ВІДЕО

Як говорити з дітьми про війну?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.





Головне на сайті