Чому День пам'яті та перемоги над нацизмом в Україні тепер святкують 8 травня?

Pavlo Palamarchuk/Depositphotos
Чому День пам'яті та перемоги над нацизмом в Україні тепер святкують 8 травня?
Pavlo Palamarchuk/Depositphotos

У 2023 році Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей же день дату відзначає більшість європейських країн, проте у країнах колишнього Радянського Союзу День перемоги досі святкують 9 травня.

Раніше 9 травня було офіційним святом і в Україні, однак 8-го додатково вшановували День памʼяті та примирення. Тепер ці дати обʼєднали.

Чому в європейських та пострадянських країнах різні дні вшанування і в чому важливість зміни дати для України – розповідаємо разом з кандидаткою історичних наук та співробітницею Українського інституту національної пам’яті Вікторією Яременко.

Коли Німеччина офіційно програла у Другій світовій війні?

Перший Акт про капітуляцію нацистської Німеччини підписали ще 7 травня 1945 року у французькому Реймсі. Радянський Союз під час підписання представляв генерал Іван Суслопаров.

Однак тодішній радянський диктатор Йосип Сталін відмовився визнавати цей документ і вимагав, щоб новий підписали у Берліні, у який увійшла Червона армія. Він заявив, що капітуляцію мають прийняти не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія.

РЕКЛАМА:
Німеччина програла у Другій світовій війні і підписує Акт про капітуляцію
Перший Акт про капітуляцію Німеччина підписала ще 7 травня 1945 року
Hulton Archive/Getty Images

Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом у передмісті Берліна. За московським часом тоді ж уже настало 9 травня – 00:43, розповідає Вікторія Яременко.

Тож у 1945 році указом президії Верховної Ради СРСР 9 травня оголосили "Днем всенародного торжества", Святом Перемоги та вихідним днем.

Як День Перемоги став головним святом Радянського Союзу?

24 червня 1945 у Москві провели перший парад Перемоги за наказом Сталіна. Однак у 1947 році день державного свята знову став робочим, а будь-які виплати та пільги для ветеранів з державними нагородами скасували.

"Протягом наступних 17 років 9 травня в СРСР у "містах-героях" і столицях союзних республік давали артилерійський салют, на перших сторінках радянських газет публікували офіційні вітання з Днем Перемоги.

Однак, якщо порівнювати з іншими святами, наприклад, 1 травня – Днем міжнародної солідарності трудящих та 7 листопада – річницею Жовтневої революції, то їх в СРСР відзначали зі значно більшим розмахом", – каже історикиня.

Радянські солдати на День перемоги у Києві в 1945 році
Перший парад Перемоги у Києві у 1945 році
Григорій Угринович

Вихідним День Перемоги у Радянському Союзі і, відповідно, в Українській РСР знову став лише за генерального секретаря Леоніда Брєжнєва у 1965 році. Поступово "Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні" перетворилося на головне свято СРСР.

Компартія та особисто Брєжнєв намагалися підвищити авторитет керівної верхівки в суспільстві з допомогою культу "Великої Перемоги". З'явився й культ ветеранів війни, які стали головною статусною групою в державі. Ці традиції "побєдобєсія" перейняла сучасна Росія.

У 1965 провели другий парад Перемоги в честь 20 річниці закінчення Другої світової. На параді демонстрували зразки радянських міжконтинентальних ракет.

"Втім паради Перемоги в СРСР не стали щорічним заходом. Третій парад відбувся у 1985-му, а четвертий – у 1990. В ранг щорічних дійств їх ввели вже в Російській Федерації з 1995 року. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну продовжують залишатися осердям ідентичності, а їхні комеморативні практики отримали назву "побєдобєсіє", – говорить Вікторія Якименко.

У Росії відзначення перемоги над нацизмом перетворилося на культ і пропаганду війни
У Росії відзначення перемоги над нацизмом перетворилося на культ і пропаганду війни
Tian Bing/Getty Images

День перемоги і сучасна Україна

У 1991 році, за законом про працю Української РСР, 9 травня почали називати "Днем Перемоги". Щороку цього дня в Україні традиційно проводили паради, у яких брали участь військові та ветерани війни.

У 2010 році в Києві вперше за роки незалежності на параді представили військову техніку. Крім того, у цей день вшановували пам'ять загиблих від воєнних дій, покладали квіти до військових меморіалів та служили панахиди у храмах.

Після початку декомунізації та війни з Росією з 8 травня 2015 року в Україні щорічно відзначають День пам'яті та примирення. Саме тоді з українського законодавства прибрали термін "Велика Вітчизняна війна", заборонили пропаганду комунізму й нацизму та використання радянської символіки для вшанування загиблих.

Українці вішають на дерево червоні маки на день памʼяті та примирення
Після початку декомунізації та війни з Росією з 2015 року в Україні відзначали День пам'яті та примирення
Pavlo Palamarchuk/Getty Images

"У Російській Федерації впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у потворне явище "побєдобєсія", метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу "головного переможця". Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну", – пише Український інститут національної пам'яті.

День Перемоги в Україні офіційно не відзначається з 2016 року. Замість нього 9 травня встановили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який до 2023 був державним святом. Тодішній президент Петро Порошенко пояснив це "нагадуванням про те, що перемога не могла б відбутися без українців, які звільняли не лише Україну, а й усю Європу".

8 травня 2023 року президент Володимир Зеленський запропонував об'єднати дві дати, щоб вшановувати День пам'яті та перемоги над нацизмом в один день, як це роблять у більшості європейських країн. Після закінчення воєнного стану він буде офіційним вихідним. 12 червня президент підписав відповідний закон.

У День памʼяті та перемоги над нацизмом українці покладають квіти до меморіалів загиблим у Другій світовій війні
З 2023 року День памʼяті та перемоги над нацизмом українці відзначають 8 травня
Les Kasyanov/Getty Images

"Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це – історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу. Сьогодні ми повертаємо її нашій державі", – сказав Зеленський у минулорічному зверненні.

З 9 травня 2023 року Україна також почала святкувати День Європи. Цього дня у 1950 році французький міністр закордонних справ Роберт Шуман запропонував створити Європейську спільноту вугілля і сталі для всіх європейських країн. Ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, тому окрема держава не могла б підготуватися до нової війни.

Батьківщина-Мати у вінку з червоних маків - символів памʼяті та примирення
Тепер 9 травня Україна святкує День Європи разом з іншими європейськими країнами
ALTANA-STUDIO/DEPOSITPHOTOS

Як до пам'ятної дати ставляться українці?

Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, у 2010 році 58% українців вважали День Перемоги одним із найважливіших свят. Популярнішими для опитаних виявилися лише Новий рік, Різдво та Великдень.

До 2021 року популярність Дня Перемоги впала вдвічі, і найважливішим святом його вважали 30% українців. У 2023 році залишилося тільки 13% прихильників свята.

За результатами опитування інституту, яке провели в 2023 році, більшість – 62% українців, підтримують вшанування памʼяті про Другу світову війну саме 8 травня.

Втім День перемоги 9 травня досі відзначають у багатьох посткомуністичних країнах: Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані, Туркменістані, Сербії, Боснії та Герцеговині. А також в Азербайджані, Грузії, Узбекистані та Молдові.

Реклама:

Головне сьогодні