Чому День пам'яті та перемоги над нацизмом в Україні тепер святкують 8 травня?
У 2023 році Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей же день дату відзначає більшість європейських країн, проте у країнах колишнього Радянського Союзу День перемоги досі святкують 9 травня.
Раніше 9 травня було офіційним святом і в Україні, однак 8-го додатково вшановували День памʼяті та примирення. Тепер ці дати обʼєднали.
Чому в європейських та пострадянських країнах різні дні вшанування і в чому важливість зміни дати для України – розповідаємо разом з кандидаткою історичних наук та співробітницею Українського інституту національної пам’яті Вікторією Яременко.
Коли Німеччина офіційно програла у Другій світовій війні?
Перший Акт про капітуляцію нацистської Німеччини підписали ще 7 травня 1945 року у французькому Реймсі. Радянський Союз під час підписання представляв генерал Іван Суслопаров.
Однак тодішній радянський диктатор Йосип Сталін відмовився визнавати цей документ і вимагав, щоб новий підписали у Берліні, у який увійшла Червона армія. Він заявив, що капітуляцію мають прийняти не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія.
Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом у передмісті Берліна. За московським часом тоді ж уже настало 9 травня – 00:43, розповідає Вікторія Яременко.
Тож у 1945 році указом президії Верховної Ради СРСР 9 травня оголосили "Днем всенародного торжества", Святом Перемоги та вихідним днем.
Як День Перемоги став головним святом Радянського Союзу?
24 червня 1945 у Москві провели перший парад Перемоги за наказом Сталіна. Однак у 1947 році день державного свята знову став робочим, а будь-які виплати та пільги для ветеранів з державними нагородами скасували.
"Протягом наступних 17 років 9 травня в СРСР у "містах-героях" і столицях союзних республік давали артилерійський салют, на перших сторінках радянських газет публікували офіційні вітання з Днем Перемоги.
Однак, якщо порівнювати з іншими святами, наприклад, 1 травня – Днем міжнародної солідарності трудящих та 7 листопада – річницею Жовтневої революції, то їх в СРСР відзначали зі значно більшим розмахом", – каже історикиня.
Вихідним День Перемоги у Радянському Союзі і, відповідно, в Українській РСР знову став лише за генерального секретаря Леоніда Брєжнєва у 1965 році. Поступово "Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні" перетворилося на головне свято СРСР.
Компартія та особисто Брєжнєв намагалися підвищити авторитет керівної верхівки в суспільстві з допомогою культу "Великої Перемоги". З'явився й культ ветеранів війни, які стали головною статусною групою в державі. Ці традиції "побєдобєсія" перейняла сучасна Росія.
У 1965 провели другий парад Перемоги в честь 20 річниці закінчення Другої світової. На параді демонстрували зразки радянських міжконтинентальних ракет.
"Втім паради Перемоги в СРСР не стали щорічним заходом. Третій парад відбувся у 1985-му, а четвертий – у 1990. В ранг щорічних дійств їх ввели вже в Російській Федерації з 1995 року. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну продовжують залишатися осердям ідентичності, а їхні комеморативні практики отримали назву "побєдобєсіє", – говорить Вікторія Якименко.
День перемоги і сучасна Україна
У 1991 році, за законом про працю Української РСР, 9 травня почали називати "Днем Перемоги". Щороку цього дня в Україні традиційно проводили паради, у яких брали участь військові та ветерани війни.
У 2010 році в Києві вперше за роки незалежності на параді представили військову техніку. Крім того, у цей день вшановували пам'ять загиблих від воєнних дій, покладали квіти до військових меморіалів та служили панахиди у храмах.
Після початку декомунізації та війни з Росією з 8 травня 2015 року в Україні щорічно відзначають День пам'яті та примирення. Саме тоді з українського законодавства прибрали термін "Велика Вітчизняна війна", заборонили пропаганду комунізму й нацизму та використання радянської символіки для вшанування загиблих.
"У Російській Федерації впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у потворне явище "побєдобєсія", метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу "головного переможця". Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну", – пише Український інститут національної пам'яті.
День Перемоги в Україні офіційно не відзначається з 2016 року. Замість нього 9 травня встановили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який до 2023 був державним святом. Тодішній президент Петро Порошенко пояснив це "нагадуванням про те, що перемога не могла б відбутися без українців, які звільняли не лише Україну, а й усю Європу".
8 травня 2023 року президент Володимир Зеленський запропонував об'єднати дві дати, щоб вшановувати День пам'яті та перемоги над нацизмом в один день, як це роблять у більшості європейських країн. Після закінчення воєнного стану він буде офіційним вихідним. 12 червня президент підписав відповідний закон.
"Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це – історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу. Сьогодні ми повертаємо її нашій державі", – сказав Зеленський у минулорічному зверненні.
З 9 травня 2023 року Україна також почала святкувати День Європи. Цього дня у 1950 році французький міністр закордонних справ Роберт Шуман запропонував створити Європейську спільноту вугілля і сталі для всіх європейських країн. Ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, тому окрема держава не могла б підготуватися до нової війни.
Як до пам'ятної дати ставляться українці?
Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, у 2010 році 58% українців вважали День Перемоги одним із найважливіших свят. Популярнішими для опитаних виявилися лише Новий рік, Різдво та Великдень.
До 2021 року популярність Дня Перемоги впала вдвічі, і найважливішим святом його вважали 30% українців. У 2023 році залишилося тільки 13% прихильників свята.
За результатами опитування інституту, яке провели в 2023 році, більшість – 62% українців, підтримують вшанування памʼяті про Другу світову війну саме 8 травня.
Втім День перемоги 9 травня досі відзначають у багатьох посткомуністичних країнах: Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані, Туркменістані, Сербії, Боснії та Герцеговині. А також в Азербайджані, Грузії, Узбекистані та Молдові.