Головний герой "Майже чоловіка": Наша молодь відтягує доросле життя
28 лютого в український прокат виходить норвезька комедія "Майже чоловік" Мартіна Лунда. Головний герой картини, 35-рчний Генрік, ніяк не може подорослішати, і лише вагітність коханої дівчини змушує його взятися за розум.
Любителі європейського кіно вже мали нагоду переглянути фільм у жовтні на МКФ "Молодість", і ось фестиваль знову привіз його до України. Минулого року "Майже чоловік" отримав Гран-Прі на кінофестивалі у Карлових Варах, а виконавець головної ролі Генрік Рафаельсен здобув там нагороду за акторську майстерність.
Нещодавно Рафаельсен відвідав Україну, щоби представити фільм "Майже чоловік" на допрем’єрному показі у столичному кінотеатрі "Київ".
"Українська правда. Життя" зустрілася із відомим норвезьким актором театру і кіно та поговорила з ним про інфантильність його співвітчизників, акторські професійні виклики та улюблені фільми.
- Ви щойно мали нагоду поспілкуватися з українською публікою. Які враження залишила у вас ця зустріч?
- Я був приємно вражений реакцією українських глядачів, вони задавали багато цікавих запитань. Мені також було цікаво дізнатися, що вони чули про Норвегію. Коли представляєш фільм за кордоном, завжди переживаєш, чи виявиться він близьким тамтешнім глядачам, і дуже добре, коли люди можуть співвіднести себе з героями картини.
- Коли "Справжнього чоловіка" показували на "Молодості", чимало глядачок відверто критикували головного героя Генріка за інфантилізм. На зустрічі з режисером картини Мартіном Лундом одна дівчина навіть запитала, як може Тоне (кохана Генріка) жити з таким бовдуром. Якою була реакція норвезьких глядачів?
- Якщо говорити про норвезьку публіку, то ставлення до Генріка також було неоднозначним. Думаю, що цей герой буде близьким насамперед чоловікам.
Йому подобалося жартувати і клеїти дурня із Тоне, але тепер все зайшло занадто далеко. Він не герой, йому страшно. Я хотів, щоби цей образ був правдивим та реалістичним. Генрік не завжди чинить правильно, але його можна зрозуміти: його дівчина вагітна, він щойно купив новий будинок, влаштувався на роботу, яка йому не подобається, спілкується із неприязними колегами…
Значно легше повернутися до старих друзів, які навіть інфантильніші за нього, бо не стикалися з подібними проблемами. Ніхто не ідеальний, особливо під час життєвих потрясінь та кризи у стосунках.
- Мартін Лунд зауважував, що у Норвегії існує велика проблема із молодими людьми, які навіть після тридцяти не хочуть брати на себе дорослих зобов’язань. Вони воліють довше залишатися студентами і жити як заманеться. Також Мартін казав, що зняв фільм про своє покоління, а у Генріка частково змалював самого себе. Чи це справді велика проблема у Норвегії, і чи близький вам стиль життя вашого героя?
- Не зовсім. Я пережив подібне кілька років тому, але зараз змінився. Ця проблема із молоддю справді існує. Думаю, вона виникла через те, що Норвегія стала заможною країною у дуже короткий час, і молоді люди заявили: "Я можу більше не працювати. В нас є нафта, в нас є все, що потрібно".
Багато людей працює лише час від часу, хтось вчиться в університеті, але їхня ціль – не освіта, а просто відтягування дорослого життя. Так можна вчитися і до тридцяти п’яти.
- Хто оплачує їхні рахунки?
- Батьки. Найбільш кмітливі знаходять спосіб як отримувати державну допомогу, вона доволі велика.
- А національному кінематографу держава допомагає?
- Так, в останні роки йшлося про те, щоби знімати більше норвезьких фільмів, тож держава виділяла більше грошей на кіно, ніж зазвичай. Скажімо, вона може покрити частину видатків, якщо фільм матиме хороші касові збори.
- Я бачила три фільми за вашої участі – "Шалено щаслива", "Радіоняня" та "Майже чоловік", і у двох із них ви знімалися голим. Це частина вашого акторського амплуа? Наскільки екстремально було зніматися у стрічці "Шалено щаслива", адже вам довелося роздягатися на натурі, а довкола лежав сніг?
- (Сміється) Я навіть не знаю, що сказати. Ні, це не частина мого амплуа, просто я без проблем роблю такі речі. Між іншим, я знімався оголеним не у двох, а у трьох фільмах.
Зйомки у "Шалено щасливій" були дуже екстремальними, адже ми працювали у грудні і на вулиці було – 20 по Цельсію! Режисерка (Анн Севітскі, - прим. ред) хотіла, щоби моя партнерка також повністю роздяглася, але вона відмовилася. Я ж сказав: "Гаразд, але мусиш зробити все за один дубль, бо інакше я захворію". Тож сцену зняли з першого дубля.
- А як щодо сцени з фільму "Майже чоловік", де Генрік пісяє на книжку про Пітера Пена – там теж все було по-справжньому?
- Так. Мені довелося пісяти навіть двічі, бо Мартін спочатку зняв сцену із книжкою про Дональда Дака, а потім вирішив повторити все із Пітером Пеном. Але це було не складно, бо перед тим я випив багато води.
Ми знімали у машині, і щоби не забруднити салон, використовували спеціальну кишеню. Так що машина не постраждала. Це дуже символічна сцена у фільмі, адже Пітер Пен – це хлопчик, який не хоче ставати дорослим. Тож для мого героя це момент самодеструкції.
- Ви відомий актор театру і кіно. Що вам подобається у кожному з цих видів мистецтва?
- Норвегія – маленька країна, і актор там не може жити на заробітки з самого кіно чи театру. Я люблю і екран, і сцену, це абсолютно різний досвід. Театр дарує свободу, а кіно – загадку. Мені подобається їх поєднувати. Я люблю грати різних, не подібних за характером персонажів, намагаюся розширювати своє акторське амплуа.
- Незабаром відбудеться вручення "Оскара". Ви маєте свої фаворитів?
- Я не знаю. Хто там номінується цього року?... "Кохання" Міхаеля Ханеке, "Джанго звільнений" Квентіна Тарантіно… Я дуже люблю Тарантіно, це один з моїх найулюбленіших режисерів, але цього фільму я не бачив. У мене багато улюблених стрічок, але помпезні кінокартини не для мене. Я полюбляю камерні історії про стосунки між людьми.
Нещодавно я переглянув "Фауст" Алєксандра Сокурова. Видатний фільм! Особливо мене вразила робота актора Антона Адасінського, який зіграв Мефістофеля. …які ще фільми номінуються на "Оскар"? "Знедолені"… Не люблю мюзикли.
- Ви чудово співаєте. Якби вам запропонували зіграти у мюзиклі, ви б погодилися?
- Нізащо! Це не для мене.