Топ-благодійники України і проблемні фонди без звітів та сайтів

Скільки коштів витрачають фонди на благодійність? Як про це дізнатися з надійних джерел?

У США чи, скажімо, Великій Британії, для цього достатньо відвідати сайт фіскальної служби.

Дані податківців легко можна порівняти з тими, які декларує фонд у своїх публічних звітах (які, знову ж таки, у відкритому доступі).

В Україні ж навіть на депутатський запит щодо обсягів витрат на благодійність у 2015 році, Державна фіскальна служба (ДФС) лише привідкрила завісу над офіційними показниками.

Український форум благодійників разом з партнером-аудитором, компанією EY в Україні проаналізував ці звіти (як єдине достовірне джерело фінансової інформації) і склав Національний рейтинг благодійників.

Обов’язкова умова участі в Рейтингу – відкрити податковий звіт.

Учасниками Рейтингу стали 74 благодійні організації, усю інформацію про них можна знайти на Карті благодійності.

Основні витрати благодійників минулого року були спрямовані на сферу соціального захисту (59%), охорону здоров’я (15%), економічний розвиток громад (8%), допомогу армії (7%).

На освіту, культуру, спорт, захист навколишнього середовища було витрачено менш ніж 5% на кожну з сфер.

При цьому минулого року 74 фонди працевлаштували 891 особу (тобто в середньому 11 осіб на фонд).

Також вони залучили 24 637 волонтерів, що майже у 30 разів перевищує кількість залученого персоналу.

Суспільнокорисні фото, на відміну від приватних, залучають кошти з різних джерел і повинні витрачати свої кошти виключно на суспільнокорисні цілі в соціальній сфері, освіті, культурі, охороні здоров'я тощо. Фото damedeeso/Depositphotos

СТАТИСТИКА ВІД ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

У 2015 році за даними Державної фіскальної служби на благодійні програми були витрачено

9 434 380 442 грн.

При цьому за даними Державної реєстраційної служби на початок 2016 року в Україні було зареєстровано понад 15 000 благодійних фондів та організацій.

Де звіти решти 6000 організацій — невідомо.

До кінця цього року всі громадські та благодійні організації проходять обов'язкову перереєстрацію.

І є надія, що вже на початку наступного року ми будемо мати більш реалістичний реєстр благодійних організацій, які існують не на паперах, а на практиці.

ВЕЛИКІ І ПІДЗВІТНІ: В ЯКИХ ТОЧКАХ ПЕРЕТНУЛИСЯ РЕЙТИНГИ ДФС І УФБ

Найбільший інтерес викликає перелік ТОП-100 фондів, які витратили найбільші суми на благодійні програми у 2015 році.

Дванадцять фондів, які представлені у списку ТОП-100, стали також учасниками Національного рейтингу благодійників, а отже надали свої фінансові показники.

Маючи чіткі фінансові результати рейтингу та перелік фондів від ДФС можна провести певні математичні підрахунки.

Цифри говорять про те, що ТОП-100 фондів витратили разом на благодійні програми близько 6 млрд грн.

Тобто 100 фондів покрили разом 2/3 всіх минулорічних благодійних витрат.

Але більш цікавим фактом є те, що майже третина всіх офіційних благодійних витрат в Україні у 2015 році приходиться на долю першої п'ятірки списку: МБФ "Альянс громадського здоров'я" (804 млн грн), БФ Ріната Ахметова "Розвиток України", БО "Мережа" (536,5 млн грн), БО БФ "Квітучий край", МФ "Відродження" (308,4 млн грн).

Організатори рейтингу спрямували запит до цих фондів із проханням надати цифри.

Свої фінансові показники відкрили три з п'яти організацій-лідерів разом із лінками на звіти аудиторів.

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" протягом двох років з початку військових дій не озвучує фінансові показники, проте звітує на своєму сайті про види та обсяги наданої допомоги.

БФ "Квітучий край" не має власного сайту, а отже неможливо зрозуміти чим займається фонд та на які програми йдуть його мільйонні витрати.

На жаль БФ "Квітучий край" не є єдиним фондом, який не має власного сайту.

Ще чверть фондів зі списку ФДС не має ані сайту, ані Фейсбук-сторінки. Більшість фондів, про які майже відсутня публічна інформація, пов'язані з медичною сферою.

До топ-100 ДФС увійшли кілька фондів приватних благодійників (окрім Ріната Ахметова, це фонди Віктора Пінчука та Олени Пінчук "АнтиСНІД", фонд Ігоря Палиці), низка корпоративних фондів (фонд "Зміцнення громад", фонд агрохолдингу "Мрія", благодійний фонд "Фармак" тощо).

25 зі ста фондів із багатомільйонними оборотами без жодного веб-сайту, фейсбук-сторінки та відкритої інформації про витрати і діяльність. Фото Wavebreakmedia/Depositphotos

Потужні благодійні програми здійснюються мережею фондів, що підтримують єврейське населення в Україні, а також залучають кошти для підтримки соціально-уразливих груп.

Так мережа фондів Карітас завдяки діаспорі та західним партнерам велику підтримку надала внутрішньо переміщеним особам з окупованих територій України, а фонди "СОС дитяче містечко", "Благополуччя дітей" за допомогою зарубіжних партнерів надають значну підтримку програмам деінституалізації дітей-сиріт.

До складу і ТОП-100, і Національного рейтингу благодійників увійшли фонди, які залучають ресурси переважно шляхом фандрейзингу від широкого кола приватних та корпоративних благодійників, наприклад, Українська біржа благодійності, Український фонд допомоги, фонд "Таблеточки".

Чому це важливо? Це забезпечує інше ставлення суспільства для фондів, в тому числі й з боку бізнесу, який готовий їх підтримати.

Дивлячись на цифри, можна спрогнозувати, що переважно весь основний благодійний бюджет України покривається 500-1000 організаціями з 15 000 офіційно зареєстрованих.

У ЧОМУ ПОМИЛЯЄТЬСЯ ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

Аналіз даних рейтингу та списків ДФС свідчить про те, що цифра 9,3 млрд грн, озвучена ДФС, не відображає реального стану обсягів благодійної допомоги.

Як свідчать результати Національного рейтингу благодійників, 12% благодійних коштів розподіляється через грантові програми. А це значить, що одні й ті ж самі кошти можуть пройти через 2-3 фонди, доки дійдуть до кінцевого благоотримувача.

Ці 2-3 фонди звітують про одні й ті ж самі суми у своїх податкових звітах.

Беручи до уваги показник 12%, можна стверджувати, що реальних "чистих" коштів на благодійність було витрачено близько 8 млрд. грн.

На думку експертів, аби уникнути ситуації подвійного чи потрійного обрахування, слід внести зміни у бухгалтерську звітність благодійників: запровадити нові форми звітності, де б структура витрат благодійних організацій була представлена в розрізі джерел доходів.

ОСОБИСТІ ТА СУСПІЛЬНОКОРИСНІ: БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ СЛІД РОЗДІЛИТИ

25 зі ста фондів із багатомільйонними оборотами без жодного веб-сайту, фейсбук-сторінки та відкритої інформації про витрати і діяльність.

Цей показник свідчить про те, що народні депутати мають певну рацію, не бажаючи послаблювати податковий режим для фондів. Адже частина з них справді використовує кошти не зрозуміло яким чином.

Єдиний аргумент, який вимальовується наразі — цих фондів значна меншість. І нам слід запровадити механізми, щоб діяльність цих фондів не впливала на репутацію тих, хто звітує.

У світі вже давно знайшли відповідне рішення — це надання фонду офіційного статусу "public benefit foundation" – суспільнокорисний фонд.

Особливість цього статусу в тому, що такі фонди, на відміну від приватних, залучають кошти з різних джерел і повинні витрачати свої кошти виключно на суспільнокорисні цілі в соціальній сфері, освіті, культурі, охороні здоров'я тощо.

Ці фонди зобов’язані оприлюднювати щорічну фінансову звітність.

Але мають певні податкові преференції на відміну від приватних та інших категорій фондів.

За даними Європейської мережі донорських асоціацій DAFNE, членами якої є Український форум благодійників, на початок 2016 року в Європі діє понад 140 000 суспільнокорисних фондів.

Переважно весь основний благодійний бюджет України покривається 500-1000 організаціями з 15 000 офіційно зареєстрованих.реальних "чистих" коштів на благодійність було витрачено близько 8 млрд. грн. Фото SergeyNivens/Depositphotos

Хоча інших фондів зареєстровано значно більше. Так, наприклад, у маленькому Ліхтеншнейні наразі зареєстровано понад 30 000 благодійних фондів, але лише 4,5 тисячі мають статус суспільнокорисних фондів.

Ця проблематика може набрати нових обертів в Україні з січня 2017 року.

Адже з нового року згідно з новими змінами до Податкового Кодексу України благодійні фонди не зобов’язані отримувати статус неприбуткової організації і можуть заробляти гроші, сплачуючи відповідні податки.

Тому розподіл фондів за своєю стратегічною місією та формами діяльності матиме дуже важливе значення для тих, хто розвивається за рахунок збору публічних пожертв.

КУДИ ТА ЯК РУХАТИСЬ ДАЛІ

Чи потрібні рейтинги благодійних фондів та відкриття даних фіскальної служби про їх діяльність?

Так, потрібні. Вони потрібні хоча б для того, щоб благодійні фонди почали активно застосовувати у своїй практиці міжнародні стандарти благодійної діяльності, в першу чергу, стандарти прозорості та підзвітності.

Вони потрібні для того, щоб депутати довіряли фондам та створювали для них сприятливі законодавчі та податкові умови.

Щоб нарешті 5 жовтня у другому читанні підтримали запровадження СМС-благодійності, яке допоможе перейти від готівкового збору пожертв, до безготівкових переказів.

Вони потрібні для того, аби благодійні фонди позбулися практики збору пожертв на приватні банківські картки, а добродійники зрозуміли, що перераховуючи на приватну картку вони породжують непрозорість.

А для попередження цієї практики, хотілося щоб наші банки нарешті запропонували швидкі, зручні та прозорі механізми переказу коштів від приватних осіб на рахунки благодійних організацій.

Прозорість та підзвітність сектору має досягатися всіма доступними засобами, аби зміцнювати суспільну довіру до благодійних інституцій та розвивати благодійництво як суспільну цінність українців.