У всьому винні "Тачки". Як 8-річний киянин став професійним гонщиком

Киянину Сашку Бондарєву, який скромно усміхається в своїй кімнаті, лише 8 років.

Він уже встиг виграти всі чемпіонати України з картингу й увійти в першу десятку на RotaxGrandFinal – найпрестижніших перегонах у його віковій категорії.

Сашко показав найкращий результат України за всі її роки незалежності.

А якщо хлопцю вдасться досягнути своєї наступної мети – можливо, він стане першим українцем, який потрапить у всесвітньо відому "Формулу-1".

Сашко у своїй кімнаті показує шолом. Фото Дмитра Ларіна

"Я ХОТІВ БУТИ ЯК МАККВІН"

Вся стіна у кімнаті Сашка заповнена кубками – до самої стелі.

І "винен" у цьому популярний дитячий мультик "Тачки" – про автомобілі, які змагаються за звання найкращого гонщика.

Сашко побачив історію про блискуче червоне авто Блискавку Макквіна у 3 роки – і захопився.

Постійно його передивлявся, зібрав колекцію усіх машинок з цього мультика, постійно ними грався, влаштовував перегони.

До "Тачок" Сашко машинами взагалі не цікавився. Не було навіть поширеного у хлопчиків захоплення сісти до тата в машину за кермо.

– Я хотів бути як Макквін, – пригадує Сашко. – Він і добрий, і швидкий. Йому всі довіряють і запросили в найкращу команду.

Сашко під час змагань їде попереду під номером 24. Фото надане батьками хлопчика

БОЯВСЯ БІЛЬШЕ ЗА ТРЕНЕРА, НІЖ ЗА СЕБЕ

Якось його мама Оксана поїхала на СТО і побачила там кубки. Запитала чиї. Виявилось, директор СТО Олександр Іванченко – багатократний чемпіон з картингу, перегонів на невеликих гоночних автомобілях.

Він порадив тренера Олександра Кононця, з яким Сашко почав займатись.

– Я дала йому можливість спробувати, і почало виходити. З’явились амбіції. Тренер розповідав, як Саша з ним торгувався: "Я проїду 8 кіл". Тренер: "Ні, 10". Дитина, – усміхається Оксана.

– Спочатку незвично було. Перший раз тренер сів біля мене на боковій "губі" (бампері – УП). Він мене вчив, казав: "Газ", "Тормоз". Я спочатку боявся, більше за тренера: якщо я десь різко поверну, він злетить, – пригадує Сашко.

За себе не боявся:

– Там нічого складного: тиснути педалі і крутити руль, – скромно усміхається гонщик.

Сашко їздить на карті з п'яти років. Фото Дмитра Ларіна

У картингу немає ні пасків безпеки, ні захисного скла, водія відділяє від траси лише кілька сантиметрів. В основному гонщика захищає спецкостюм.

Під час їзди карт набирає швидкість до 100 км/год.

Батькам було страшно, що 5-річна дитина "літає" на такій швидкості. Але "все, що завгодно, може трапитися і поза треком", каже його тато Аркадій.

Коли Сашку було 6, він грався в дідуся і бабусі на дачі:

– Заліз на шведську стінку, взяв два пістолета, щось перед дівчатами "видєлувався", і впав головою вниз на бетонну підлогу, – пригадує батько.

Дві тріщини в черепі, реанімація, питання життя і смерті.

Коли Сашко прийшов до тями в лікарні, перше, що запитав: "А я зможу їздити?".

Зміг.

Сашко виграв всі чемпіонати України з картингу. Фото надане батьками хлопчика

"НЕ РАХУЮ СВОЇ КУБКИ"

Після року тренувань 6-річний хлопчик потрапив на перші змагання.

Приїхав 7-м і розплакався, бо від нагороди його відділяло лише 2 місця – призи отримували перші п’ять фіналістів.

Згодом почав вигравати і переміг на всіх трьох чемпіонатах в Україні.

– У гонках головне не швидкість, а правильна реакція. Був один випадок, у мене навіть кубок звідти є. Я зайняв перше місце, бо на останньому колі той, хто їхав перший, пішов в одну сторону, а я в другу і так його обігнав, – розповідає Сашко.

– Скільки у тебе вже кубків? – питаю.

– Я не рахував, як дехто "103-й, 105-й…", мені це не цікаво, – байдуже реагує хлопець.

– Кубки для тебе щось означають?

– Нічого. Просто стоять.

Сашко каже, що для нього головне у гонках – отримати задоволення. А кубки матимуть значення, коли потрапить у "Формулу".

Кубки матимуть значення для Сашка тоді, коли він потрапить у всесвітньо відому "Формулу-1". Фото надане батьками хлопчика

У школі та друзям про картинг хлопець теж неохоче розповідає.

– Мусить тато все вчителям розказувати, я мовчу, – сміється. – Я не такий хлопчик: "Я зірка!". Зірки на небі. Тренери кажуть, що маю зробити, і я намагаюсь це виконати. Я через тренера мушу перші місця займати.

– А для себе?

– Для себе чуть-чуть, більше для тренера. Він старається, а у мене не залишається вибору. Моя мрія – потрапити у десятку найкращих гонщиків світу.

Більшість гонщиків "Формули-1" починали кар'єру з картингу: Міхаель Шумахер, наприклад, та кумир хлопця Фернандо Алонсо. Це дворазовий чемпіон світу у класі Формула-1, який свого часу став наймолодшим чемпіоном в історії цього турніру.

Щоб змогти взяти участь у "Формулі" за віком, Сашку залишилося почекати ще 10 років.

Сашко у школі відмінник. Фото Дмитра Ларіна

Тому він активно тренується і на відмінно вчиться у школі.

– Добре вчитися – мій обов'язок, бо не буде хороших оцінок – не буде гонок. Так сказав тренер, – каже школяр.

Якщо він щось забув чи не доробив "домашку", може встати о 6 ранку, щоб усе завершити, додає його мама.

ПІДКОРИТИ ЄВРОПУ

В Україні Сашко взимку не тренується – немає де, ганяє лише з весни до осені.

Та й картинг у нас не дуже розвинутий, розповідає його тато.

– В Україні є лише 3 сертифіковані траси, тоді як в європейських країнах у кожній державі не один десяток.

У Києві траса ще з радянських часів, давно не ремонтована. Ще одна стара в Полтаві, і новіша – у Кам'янському, більш наближена до європейських.

Та й питання не стільки в самій трасі, скільки в кількості пілотів, які беруть участь. Якщо в Україні – це 6-8 дітей на трасі в одній віковій категорії, а в Європі – 30. Це зовсім інша тактика, в Україні навчитися цьому неможливо, – пояснює Аркадій.

Батьки зрозуміли, що для професійного розвитку Сашку потрібно в Європу.

І минулоріч почали їздити на змагання туди.

Сашко почав підкорювати європейські змагання рік тому. Фото надане батьками хлопчика

На перших заїздах Сашко був 18-20-й. Через три місяці – уже 10-12, ще через кілька місяців почав отримувати призові місця.

За кілька днів до змагань хлопець прилітає на місце. Встає о 6 ранку до 6 вечора тренується.

І так щодня до дня гонок.

– На RotaxGrandFinal ми були 11 днів, і це були реально 11 днів тренувань, – каже мама Оксана. – Йому важливо, щоб я їздила разом з ним, але Саша не любить, коли я на тренуваннях.

Перед кожною гонкою в нього великий мандраж. Каже: "Не поїду, не хочу". Він боїться не самої гонки, а того, як поведуться противники, машина. А коли сідає в машину, працює.

До гонок він ставиться доросло – як до своєї роботи, на яку витрачає багато часу та сил.

Сашко ставиться до гонок як до серйозної роботи. Фото надане батьками хлопчика

Під час тренувань Сашку кріплять на шолом камеру, потім він це передивляється та аналізує, що зробив правильно, а що ні.

Окрім українського, батьки знайшли сину ще одного тренера – з Іспанії. Андрій Гонта живе там 20 років, але родом з України. Допомагає Сашку просуватися в Європу.

"В ІНШИХ ДІТИ ПО-ОДНОМУ ІСТЕРЯТЬ, А НАШ ПОГРОЖУЄ, ЩО ЗАКІНЧИТЬ КАР’ЄРУ У 8 РОКІВ"

Лише за рік хлопцю вдалося потрапити на престижне змагання RotaxGrandFinal і показати найкращий результат України за всі роки незалежності – 6 місце.

Інші учасники з України не потрапили у першу двадцятку.

– Це не вина цих гонщиків, а біда. Якби ми Сашу весь минулий рік не возили на змагання в Європу, він би теж отримав такий результат, – каже його тато. – Було нагородження, всі раділи, що в Саші такий результат, а він ридав. Тому що розумів, що зробив одну помилку. Якби не вона, міг би стояти на п'єдесталі.

Після призових місць на етапах Чемпіонатів Іспанії та Португалії Сашу помітила іспанська команда EKR KartRacing і запросила до себе.

Сашко тепер виступатиме за іспанську команду. Фото Дмитра Ларіна

Мама Оксана пояснює, що найбільші команди в картингу – виробники машин, як у "Формулі".

Перемога – це 50/50: половина успіху залежить від гонщика, половина – від машини і того, як з нею попрацюють техніки.

– Якщо беруть хорошого пілота, сильна машина, тим самим збільшується рівень команди й продаж машин, – каже Оксана.

Наразі хлопець літатиме в Іспанію, поки не завершить рік в українській школі.

Сашко переїжджає до Іспанії, щоб розвиватись професійно. Фото Дмитра Ларіна

Потім переїде туди, щоб розвиватися професійно. Іспанці мають відповідну техніку, обладнання та спеціалістів.

До того ж, "закриють" батькам велику частину витрат: машину, запчастини, багато технічних питань. Адже наразі усі витрати на змагання та тренування – у євро з кількома нулями – батьки оплачують самі.

На одну гонку іде два комплекти шин. Один коштує 150 євро.

Машині потрібні запчастини, обслуговування, перельоти на змагання теж не безкоштовні.

Авто треба довезти до місця гонки, потрібен персонал: механік, телеметрист тощо.

11 березня Сашко починатиме сезон першою гонкою Національного Чемпіонату Іспанії.

– Шлях у "Формулу" – не просто бажання. Хлопчиків, які ганяють, тисячі, а у "Формулу" проходять одиниці. З України ще нікого у "Формулі" не було. Але не буває нічого неможливого, – усміхається тато.

– В інших діти по-одному істерять, а наш погрожує, що закінчить кар’єру у 8 років, – сміється мама.

Ірина Андрейців, УП

Дмитро Ларін, УП, фото