Що ви, така розумна, робите в школі? Вчителька Наталія Рудніцька про методику серця

3625
27 вересня 2018

"Українська правда. Життя" публікує спецпроект "Вчителі мрії".

Це історії успіху 10 фіналістів конкурсу Global Teacher Prize Ukraine. 

Переможця оголосять 7 жовтня. 

Вони змагатимуться за звання найкращого педагога країни, а кожен бажаючий може проголосувати за свого фаворита до 6 жовтня за посиланням.

***

Наталія Рудніцька викладає зарубіжну літературу та українську мову в школі Кам’янця-Подільського.

Разом з учнями на уроках малює комікси та карти подорожей героя, створює сюжетні ланцюжки, кольорограми, інфографіку, ліпить із пластиліну тощо.

Мріє про стирання предметних кордонів, адже на матеріалі "П’ятнадцятирічного капітана" можна паралельно вивчати географію, історію, англійську мову та біологію.

Наталія Рудніцька викладає зарубіжну літературу та українську мову в школі Кам’янця-Подільського

***

Завжди любила літературу, тому з дитинства хотіла, щоб моя робота називалася "читати багато книг для власного задоволення".

Так і сталося. Тепер я багато читаю, а ще перевіряю зошити, створюю проекти, малюю ментальні карти, придумую історії – і все це для того, щоб наступного ранку сказати: "У нас сьогодні буде такииий урок!"

Відчула себе вчителькою, коли зрозуміла, що моє слово досягає вух дитини і залишається в її душі.

Відчула успіх, коли побачила результати своєї діяльності: переможців предметних олімпіад, конкурсів по лінії МАН, мистецьких конкурсів.

Бачила, як діти навперебій діляться враженнями від "Тома Сойєра", вболівають за долю Маленького принца, обговорюють вчинок Нори з "Лялькового дому" чи переймаються "Перевтіленням", і починала усвідомлювати – а воно таки працює!

Мене можна любити, можна ненавидіти, але я точно не залишу нікого байдужим. Один третьокласник сказав мені: "От скажіть, як так може бути: ви нібито вже і стара, але ніби така молода-молода! Ви себе поводите, як ніби не справжня вчителька, а прикольна.

А вам скільки років? Десь п’ятдесят-шістдесят? А виглядаєте, буцімто вам двадцять". Мені тоді було 28, але це був такииий комплімент.

На початку своєї кар’єри проводила показовий урок, після якого методистка сказала: "Урок нормальний, але от конспект... Там у тебе всього так багато". Я взяла оте "багато" й надіслала до фахового журналу.

Конспект надрукували, а я отримала такі життєві уроки: своїми напрацюваннями треба ділитися; скільки людей, стільки й думок, тож не всі треба сприймати як образу.

Наталія Рудніцька: "Мене можна любити, можна ненавидіти, але я точно не залишу нікого байдужим"

Я не раз чула від учнів, колег, знайомих: "Що ви, така розумна, робите в школі? Може, треба йти кудись на вищий рівень: викладати в університеті чи в якомусь престижному ліцеї?"

Це, з одного боку, трохи засмучує, а з іншого – стимулює. А хіба ж розумних не треба в простих школах типового промислового мікрорайону?

Не можу не згадати про виклик долі, пов’язаний із війною на сході України. 1 вересня 2015 року до школи, в 10 клас, прийшла нова дівчинка – Аліна Григоришин. Дуже розумна, не по роках доросла.

Я зауважила в її очах якийсь прихований біль. Згодом дізналася, що у неї старший брат в АТО загинув – молодий хлопчина, 24 роки. Запропонувала Аліні створити книгу спогадів про брата.

"Це потрібно насамперед тобі, батькам, близьким, бо життя продовжується в пам’яті живих", – сказала я. І ми виплекали справжню книгу про героя Михайла Григоришина "Він мав у серці те, що не вмирає...".

Знайшли спонсора, надрукували книгу у справжній друкарні, презентували її у міській раді, на міському зльоті волонтерських загонів, у школі.

Коли зрозумію, що вже стала успішною вчителькою, – все, можна йти. А поки я шукаю себе в професії, шукаю способи, як її покращити. Акумулюю кращі здобутки сучасної педагогіки і приміряю на себе. Працюю "за методикою серця".

Десятка фіналістів премії виглядає так:

Загалом цьогоріч організатори конкурсу отримали близько 2000 заявок від вчителів. Конкурс заснувала громадська спілка "Освіторія" у 2017 році.

Текст підготував Михайло Кригель

Світлини Depositphotos та надані героїнею публікації

powered by lun.ua

Головне на сайті