Коронавірус і освіта: як українці вступають в закордонні університети під час кризи

6703
13 липня 2020

Вступна кампанія ускладнилася для українців, які хочуть вчитися в європейських університетах. 

Для абітурієнтів та їхніх батьків вступ супроводжується невизначеністю, нервами і постійною потребою приймати швидкі рішення. 

Через відкладену на місяць екзаменаційну сесію в українських школах, деякі вступники не змогли вчасно подати документи, а декому пощастило і університети дозволили додати їх пізніше. 

Поїздки студентів, які прямують до своїх університетів, у ЄС прирівняли до обов'язкових, але для першокурсників, які поїдуть на навчання наприкінці літа, ще треба встигнути отримати візи. А з цим також у декого можуть виникнути проблеми. 

"Українська правда. Життя" спілкувалася з вступниками, їхніми батьками, експертами з сфері міжнародного студентства, а також агенціями, які допомагають українцям зі вступом.

Зокрема, поговорили про те, як пандемія ускладнила і без того нелегкий шлях для українців до міжнародної освіти і чи вплине це на кількість людей, які обиратимуть міграцію з метою навчання. 

Навчання в німецьких університетах для іноземців безкоштовне, треба лише підтвердити високе знання мов сертифікатом Test DaF. 

Його можна отримати після платного тестування, яке проводиться кілька разів на рік в спеціальних центрах по всьому світу. 

Test DaF платний екзамен: одна спроба вартує 3500 гривень (145 євро)

"Ми записалися на два тестування, – розповідає Маргарита Ярова з Києва, мама одинадцятикласниці Юлі, яка після навчання в українській школі захотіла вступити в Технічний університет міста Дортмунд (Німеччина). 

Одне, в лютому, здали як пробне, але основну оцінку хотіли отримати в квітні. 

Через карантин те тестування спочатку відмінили, потім перенесли на червень, але на той самий день, коли ми мали здавати ЗНО з української мови"

Через співпадіння днів тестування Юлія опинилася перед вибором або відмовитися від ЗНО і таким чином закрити для себе двері українських університетів, або відмовитися від екзамену з німецької мови, але тоді залишитися без гарантії вступу в німецький університет. 

"Ніяких особливих поступок в термінах подачі документів не було, хіба що деякі університети дозволили пізніше надіслати якісь окремі документи, які абітурієнти ще не могли отримати фізично", пояснює Маргарита. 

Через карантинні обмеження робота приймальних комісій перейшла в онлайн формат. 

Для більшості з них це не нова практика, оскільки приймати документи через інтернет університети почали давно, а деякі навіть централізовано через урядові платформи. 

"Довелося скасувати або перенести в онлайн інфо-сесії, огляди кампусів, тобто такі собі дні відкритих дверей, а також вступні екзамени чи інтерв'ю, пояснює аналітикиня в сфері міграції та освіти центру CEDOS Ліліана Філіпчук

Щодо відсутності сертифікату тесту на знання іноземної університети обрали різні шляхи або перевірка знання мови на загальній онлайн-співбесіді або ж розширення списку організацій, що можуть такі сертифікати надавати". 

Ліліана Філіпчук, аналітикиня в сфері міграції та освіти центру CEDOS

Дмитро Виговський, директор агенції "Дивись ширше", яка допомагає з логістикою для українських вступників в Австрію та Німеччину не вважає, що університети якось особливо йшли на поступки вступникам, а навпаки абітурієнтам довелося самим викручуватися в створених для них умовах і вирішувати кожну окрему проблему вручну. 

Він називає три найголовніші зміни, які відрізняють цьогорічну вступну кампанію від попередніх років: 

Змінились дати здачі мовних екзаменів, деякі сертифікаційні центри навіть відмінили тестування. Без мовного сертифікату не можливо подати документи. 

Атестати школярі отримали в кінці липня. 

В європейських університетах були змінені форми здачі іспитів, їх замінили на есе. Для декого це може бути складніше, ніж написання письмового іспиту. 

"Найважче було тоді, коли на початку карантину весь світ закривав кордони, тож була велика паніка, що вони більше ніколи не відкриються. 

Було страшно, що вступна кампанія не відбудеться взагалі і Європа більше ніколи не прийматиме закордонних студентів", розповідає Юлія Лаврик, випускниця гімназії в Буську на Львівщині, яка хоче стати студенткою Варшавського університету. 

Вступати в Польщу тут дуже популярно через близькість до кордону, відносну легкість вивчення польської мови, а також ціну за навчання, яка не є значно вищою від тарифів українських університетів. 

Українці стратегічно важливі для Польщі це 55% від усіх іноземних студентів. 

За даними аналітичного центру CEDOS, в 2016-2017 навчальному році кількість українських студентів в Польщі складала понад 33 тисячі наших громадян. 

За внутрішніми підрахунками агенції із допомоги при вступі "Дивись ширше", коронавірус не зменшив охочих вчитися закордоном вже цього року, але може суттєво змінити плани тих, хто думав про наступний рік. 

"Карантин застав українських вступників уже на завершальному етапі підготовки здачі екзаменів чи надсилання документів, але готуватися вони почали ще минулої осені, а дехто ще раніше. 

Тому було би неправильно не дотиснути до кінця, навіть якщо цей час припав на пандемію. 

Але це може виглядати по-іншому для тих, кого пандемія застала на початку їхнього шляху в закордонні університети", зазначає Дмитро Виговський. 

Дмитро Виговський, директор агенції "Дивись ширше"

Аналітики з центру CEDOS також вважають, що мобільність студентів і дослідників у наступні декілька років буде дещо нижчою. 

Через непевну епідеміологічну та економічну ситуацію люди змінюють свої плани щодо навчання у європейських закладах вищої освіти. 

Вплинути на кількість охочих вчитися за кордоном може також те, що через пандемію навчання в деяких університетах відбудеться онлайн.  

Експертка з міграційних питань центру CEDOS Олександра Слободян зауважує: "Наші попередні дослідження показують, що серед основних мотивів студентів не тільки отримати диплом європейського зразка та знання для працевлаштування за кордоном, але й отримання нового культурного досвіду. 

Якщо університети переведуть навчання на дистанційну форму, тоді можливість такого культурного досвіду зменшується. 

Додаткові проблеми можуть виникнути через те, що не всі абітурієнти на момент вступу є повнолітніми".

Олександра Слободян, експертка з міграційних питань центру CEDOS

Киянка Юлія, яка в лютому здала тестування для вступу в Німеччину отримала лист-підтвердження, що її балів достатньо для зарахування в університет. 

Але тепер почалася епопея з отриманням візи, без якої їй не вдастся навіть перетнути кордон. 

"По-перше, для отримання візи потрібен атестат, а терміни його отримання змістилися. 

По-друге, в чергу за візою зазвичай треба записуватися за місяць, тому що багато охочих, але наразі консульство запрошує лише тих, хто записався ще до карантину. Нових віконців для запису немає. 

По-третє, навіть якщо ми будемо серед перших, кому вийде подати документи термін опрацювання документів до двох місяців", побоюється Маргарита Ярова, мама Юлії, тепер уже студентки Дортмундського технічного університету. 

Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Faithie/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Севгиль Мусаева: "Преподаватели в Гарварде учат думать"

Ступінь Phd у Принстоні відкриває багато можливостей. Чому я повернувся до України

Як вступити до американського вишу і вчитися безкоштовно 

Українець вступив у 10 вишів США, обрав Гарвард і вчиться на курсі з дочкою Обами 

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua