Опанувати Tik Tok, проводити опитування в Instagram, вести блог: три вчительки про те, як навчатись, навчаючи

Вчитель – одна з тих професій, опановувати які потрібно протягом усієї кар’єри.

З розвитком сучасних технологій стрімко змінюються особливості поведінки та світосприйняття нових поколінь. Вчителі повинні відчувати ці метаморфози та відповідним чином адаптувати свій стиль навчання.

Історії Алли Євтушенко, Ольги Букрєєвої та Ірини Сосніної – дуже переконливий приклад того, що тяга до постійного розвитку та самовдосконалення – це те, що відрізняє справжнього педагога від інструктора чи лектора.

АЛЛА ЄВТУШЕНКО

вчителька географії в ліцеї "Наукова зміна" у Києві, лауреатка премії "Вчитель року-2019"

Алла Євтушенко, вчителька географії в ліцеї "Наукова зміна" у Києві

Навчає учнів 6-11-их класів з 2012 року – з п’ятого курсу університету. Проводила телеуроки на каналі "Київ" під час карантину.

– Мій досвід роботи в школі складає менше 10 років, але навіть за цей час я помітила чітку зміну освітнього простору, особливо за останні 3-4 роки.

Вчителів давно перестали сприймати як основне джерело знань, адже, як кажуть учні: "Для чого мені це вчити, якщо є Google?"

З ними можна частково погодитись: запит суспільства та корпорацій до освіти змінився, а науково-технологічний прогрес сприяє автоматизації багатьох процесів та роботизації робочих місць.

Нещодавно я провела опитування в Instagram, щоб дізнатись, яким учні бачать ідеального вчителя.

Багато відповідей повторювались, – найчастіше виділяли такі риси, як активність, харизма, сучасність, креативність, мотивація, творчість, розуміння, любов до своєї справи та дітей.

З цього я зробила висновок, що сучасним учням потрібен учитель, який може бути з ними на одній хвилі.

Вчителям необхідно слідкувати за трендами та змінювати підхід до викладання. Вони мають навчати не лише предмету, а й самій концепції навчання протягом усього життя. "Прийшов-розповів-перевірив-оцінив" – це застаріла модель, від якої давно слід відмовитись.

Зміна компетентностей вчителя є частиною реформи НУШ. Діти, які зараз йдуть до школи, можуть не вміти читати, але впевнено користуються гаджетами. Тому методи навчання повинні відповідати їхнім вимогам.

Учні мають бути озброєні не лише знаннями, а й відповідними навичками. Для того, щоб навчати цим навичкам, вчителі самі повинні ними володіти.

Я б виділила три ключові компетенції, які є основними: креативність, критичне мислення та вміння працювати в команді.

Цілком ймовірно, що через кілька років роботизація поглине нас ще більше, але учні, яких ми зараз навчимо бути лідерами – однозначно стануть успішними.

Крім того, важливо навчити дітей емпатії, – тоді конкуренція з роботами їм точно не загрожуватиме. Але це все можливо лише за умови, що кожен вчитель також буде креативним, компетентним та гнучким.

Робота з дітьми – це завжди творчість, адже ти постійно перебуваєш в пошуку чогось цікавого та актуального.

Тему "Харчова промисловість світу" можна вивчати в класі, читаючи підручник, а можна піти в супермаркет та подивитись на етикетки продукції, проаналізувати, чому той чи інший продукт походить саме з даної країни, порівняти обсяги виробництва тощо.

В межах теми "Транспорт" ми розробляємо маршрут майбутньої подорожі з прорахунком витрат. Головна задача – максимально пов’язувати навчання з реальним життям, тоді з’являються нові цікаві ідеї.

Сучасний світ так стрімко змінюється та кидає нові виклики, що неможливо навіть уявити, як можна просто сидіти на місці. Зараз існує величезна кількість платформ та курсів на будь-який смак, тому я слідкую за багатьма з них та обираю найбільш актуальні.

Це можуть бути як методичні поради, так і спорт, кулінарія, фотографія тощо. Таким чином я отримую ще більше тем для розмов з учнями та ідей для уроків.

Використовуємо інтерактивні платформи та ігри – Kahoot, Quizizz, Mozabook, Learningapps, Seterra та багато інших сервісів. Граємо в географічну версію Alias, збираємо пазли з географічними картами на швидкість.

У гри Alias є географічна версія. Фото uk.wikipedia.org

У якості домашнього завдання пропоную дітям перегляд цікавих фільмів та мультфільмів, які описують географічні явища.

Також ми виконуємо проєкти в Instagram: тренувальні тести публікую прямо в stories, а участь в опитуваннях беруть навіть батьки.

Влітку опанувала Tik Tok, де знімаю відео з поясненнями до тем та про кумедні ситуації з життя вчителів. Важливим є не кількість платформ чи методів навчання, а їх якісне застосування та результат, який демонструють учні.

Я завжди відкрита до пропозицій та дискусій, постійно заохочую командну роботу. Вчитель має дати учням відчуття безпеки, вміти підтримати, мотивувати, надихати до нових звершень. Лише так можна виховати успішну особистість.

Сучасні підлітки – неймовірні! Багато хто з них починає займатися улюбленою справою ще в школі, шукає себе у різних сферах.

Головне, чому вчать діти – це те, що ніколи не пізно починати щось нове. Вони власним прикладом показують, як із легкістю можна змінити рід діяльності.

ОЛЬГА БУКРЄЄВА

вчителька середньої школи №44 у місті Кам’янське Дніпропетровської області

Ольга Букрєєва, вчителька середньої школи №44 у місті Кам’янське Дніпропетровської області

Тренерка НУШ. Має досвід організації дистанційного навчання під час сезонного карантину з власної ініціативи. Веде блог вчителя початкових класів.

– Учень – це мій партнер. Під час навчання я завжди поруч із ним. Мені цікава думка дітей, їхнє ставлення до навчання та успіхи, важливо відчути та зрозуміти їхній внутрішній стан. Впевнена, що навчання можливе лише у спокійній атмосфері та за підтримки педагога.

Діти живуть в цифровому світі, тому варто частіше використовувати сучасні технології в навчанні. Намагаюсь слідкувати за трендами, знати, що їм подобається, чим вони живуть, щоб потім використовувати цю інформацію під час навчання.

Проводжу тематичні дні та тижні, проєктну роботу, читацькі проєкти та марафони тощо.

Наприклад, у нас був "читацький ярмарок", де діти мали змогу обміняти зароблені гроші – "читайлики" – на смаколики.

Ми часто переглядаємо мультфільми, адже за допомогою них можна вивчити майже все. Наприклад, "У пошуках Немо" допомагає вивчати флору та фауну Тихого океану, а "Моана" – традиції корінних народів Нової Зеландії.

Ми ходимо на навчальні екскурсії та театральні вистави. Наприклад, замість розгляду малюнків в підручнику побували на екскурсії в музеї, а потім власноруч в майстерні ліпили посуд з глини.

Слід використовувати будь-яку можливість застосовувати отримані знання на практиці. Замість того, щоб вивчати будову квітки за підручником, можна пересадити квіти в класі. Для закріплення теми "Розв’язання простих задач" – відвідати кінотеатр, розрахувавши перед цим бюджет з урахуванням вартості квитка, попкорну, води та проїзду.

Ми маємо також перевчати батьків. Ми всі – і вчителі, і батьки – звикли до оцінок. Втім, ще з початкової школи діти мають звикнути до настанови: "На цьому етапі я був вчора, а на цьому – зараз. Щоб досягти чогось, я маю зробити наступне". А поставивши собі мету, впевнено крокувати до її втілення.

Цінності вчителя та батьків мають співпадати. Інакше дуже важко побудувати співпрацю на належному рівні: енергія витрачається не на навчання, а на подолання непорозумінь.

Деякі батьки чомусь вороже сприймають школу з перших хвилин перебування там їхньої дитини. З цим треба боротись та давати приклади позитивної співпраці закладів та батьківської громади.

Я створила блог для інформування батьків вихованців групи продовженого дня, хотіла поділитись з ними здобутками дітей, розповісти, як ми проводимо час та чим займаємось.

Згодом блог став у нагоді для дистанційного навчання під час карантину. Його структура дозволяє зручно завантажувати всі необхідні матеріали, рухаючись від початку до кінця. Інколи викладаю туди цікаві статті або корисні посилання для батьків.

Вчитель повинен бути гнучким, вміти аналізувати нові ситуації та спокійно на них реагувати, а також вносити зміни у разі потреби. Він має бути готовим брати на себе відповідальність з власної ініціативи та діяти за потреби, не чекаючи дозволу керівництва.

Без внутрішнього сприйняття змін нічого не відбудеться. Авторитарний стиль викладання вже не працює: учні та вчителі мають стати рівноправними партнерами та поважати одне одного. Тоді у дітей в самих з’явиться бажання ходити до школи.

ІРИНА СОСНІНА

вчителька початкових класів середньої загальноосвітньої школи в селі Бабин Кельменецького району Чернівецької області

Ірина Сосніна, вчителька початкових класів середньої загальноосвітньої школи
в селі Бабин Кельменецького району Чернівецької області

Працює з дітьми 17 років. Практикує змішане навчання, щоб створити активне та комфортне середовище для розвитку дитини.

Запускала краундфандингові кампанії для проєктів, метою яких було забезпечити клас необхідним обладнанням.

Використовує модель уроку "Ротація за станціями", яка допомагає вчителю приділяти кожному учню більше часу.

– Реформа НУШ – це забіг на довгу дистанцію. Результати побачимо тоді, коли отримаємо перших випускників. І залежатимуть ці результати саме від учителів – тих, хто постійно вчиться, навчаючи інших.

Сучасні діти чи не з самого народження користуються комп’ютерами, ноутбуками, смартфонами та планшетами. Вже з першого класу вчитель конкурує з технологіями за увагу учнів і шукає різноманітні інноваційні шляхи цю конкуренцію виграти.

Питання полягає в тому, чи потрібно це робити взагалі? Чи не краще перетворити конкурента на союзника?

Адже серед важливих завдань, які стоять перед сучасною школою, є використання альтернативних форм організації навчання, розроблення нових педагогічних ідей та підходів до освітнього процесу, в центрі яких – особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами.

Вчитель, який продовжує вчити дітей так, як навчав учора, позбавляє їх майбутнього. У сучасному інформаційному світі школа має крокувати у ногу з часом і відповідати його вимогам. Вона не просто готує дитину до життя, а стає його частиною.

Лише діти можуть щиро мріяти та вірити у дива. Сучасний вчитель – це проактивний лідер, який перетворює ці мрії на реальність, займається громадською діяльністю, надихає своїм позитивним прикладом інших та маленькими кроками йде до великих змін.

Діти ніколи не будуть робити так, як ми їм кажемо. Вони будуть нас наслідувати. Щоб навчити вчитись, педагог має вміти робити це сам.

Діти дуже люблять подорожувати. А ще більше – подорожувати під час уроку.

Я об'єдную учнів у групи таким чином, щоб з однією вивчати певну тему, в той час як друга самостійно виконує завдання на планшетах в режимі онлайн, а третя – взаємодіє в команді та разом вирішує поставлені завдання.

Такий підхід враховує особисті потреби та рівень знань кожного учня. Діти переміщуються між різними навчальними "станціями" за певний проміжок часу; щонайменше одна з груп повинна виконувати завдання онлайн, інші – працювати над проєктом, використовуючи папір чи олівці. Учні мають пройти усі "станції" під час уроку.

Змішане навчання дозволяє виховати успішну творчу особистість, не перетворюючи її на біологічну флешку. На уроках учні засвоюють одну частину матеріалу онлайн, а іншу частину вивчають у класі.

Усі активності пов’язані між собою, що допомагає отримати цілісний навчальний досвід: теорія, яку учень опрацював онлайн, знаходить своє застосування на практиці.

Офлайн-навчання відбувається з використанням технологій інтегрованого та проєктного навчання, критичного мислення, тематичного та діяльнісного підходів. Командна робота є основою та невід’ємною частиною всіх елементів навчання.

"Знаєте, що зміниться завтра? Те, що зміните ви!". Для мене ці слова є рушійною силою, яка змушує розвиватись, самовдосконалюватись, рухатись вперед і змінювати світ навколо, починаючи зі свого класу.

Можна довго чекати змін згори. А можна самій стати такою "зміною" і почати привносити інновації в українську школу, починаючи зі свого класу, школи, району, області.

Адже, якщо не я, то хто? І якщо не зараз, то коли?

Фелікс Літвін, проєкт "Нове покоління вчителів", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина pressmaster/Depositphotos, колаж Андрій Калістратенко

Вас також може зацікавити:

Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися

Їм вдалося: учитель-ютубер Павло Віктор та вчителька ліцею Оксана Пасічник про засоби та переваги дистанційної освіти

Дистанційне спілкування з батьками, гігієна та екстернат для окремих учнів – рекомендації МОН школам

Дитсадок дистанційно: що робити батькам, якщо вихователі зникли з радарів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні