10-11 класи закривають? Що про це каже МОН, реформа старшої профільної школи та реальність

73474
15 лютого 2021

Зараховувати учнів до старшої школи у 2021-му будуть так само, як і минулого року, і закриття 10-11 класів найближчим часом не буде.

Принаймні так запевняють у Міністерстві освіти і науки.

У соцмережах ширяться чутки, що з 2021 року в деяких школах закриють 10-11 класи. Відповідно, невідомо, що робити дітям, які у цих закладах закінчують 9 клас.

Чутки виникли не безпідставно – незабаром в Україні має стартувати реформа, яка справді передбачає реорганізацію шкіл та ліквідацію старших класів у деяких школах.

То що ж насправді відбувається?

"Українська правда. Життя" спробувала розібратися:

  • чи справді закриття 10-11 класів – це чутки;
  • коли і чому ліквідовуватимуть старші класи у школах, і що в цьому випадку робити дітям і батькам;
  • як невдовзі виглядатиме старша школа в Україні;
  • та що досі не відомо про зміни, які чекають учнів та їхніх батьків.

З цими питаннями ми звернулися до:

  • ексміністерки освіти і науки Ганни Новосад; 
  • чинного очільника Міносвіти Сергія Шкарлета і, зокрема, до МОН; 
  • Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації;
  • директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олега Фасолі.
Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Що це за реформа та у чому її суть?

З 2027 року шкільна освіта має поділятися на три рівні: 

  • початкову (1-4 роки навчання), 
  • базову (5-9 роки навчання),
  • старшу профільну школу (10-12 роки навчання).

Це передбачає реформа Нової української школи, яка законодавчо закріплена законом "Про освіту" 2017 року та деталізована законом "Про повну загальну середню освіту" 2020 року.

Базова школа буде називатися гімназією, а старша профільна – ліцеєм.  

"Тепер гімназія та ліцей – це рівні освіти, а не назви чи статуси окремих шкіл, як це в нас було раніше. 

Закон "Про освіту" навів порядок і наблизив нашу термінологію шкільної освіти до кращих світових практик", розповідає ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад.

У кожного виду школи має бути своє приміщення – тобто початкова, гімназія і ліцей мають бути в окремих будівлях.

"В окремих випадках початкова школа може входити в склад гімназії. 

Так само ліцей може містити в собі гімназію, але не початкову школу", – пояснює Новосад.

Водночас три рівні освіти можуть бути лише у приватних та корпоративних школах, а також в закладах освіти, діяльність яких визначена міжнародними договорами України.

Профільна школа має дати школярам можливість вибрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Умовно це може бути фізико-математичний, філологічний чи географічний напрям.

До 1 вересня 2024 року обласні та міські ради мають визначитися, які школи стануть початковими, а які – гімназіями та ліцеями.

Трирічна старша профільна школа має стартувати з 2027 року, коли до 10 класу підуть учні, які від першого класу вчаться за програмою НУШ.

Якими мають бути ліцеї?

Профілі в ліцеях

Наразі немає конкретного переліку профілів у ліцеях. Його має визначити державний стандарт, розробка якого тільки стартувала.

Утім, в МОН зазначили орієнтовні напрями профілізації:

  • гуманітарний,
  • технологічний,
  • природничо-математичний,
  • художньо-естетичний,
  • спортивний тощо.

Ліцеї можуть бути одно- або багатопрофільні – але це також має бути прописано в нормативних актах.

"Важливо не перегнути палку з кількістю напрямків в ліцеї. Інакше це залишиться та сама школа з універсальним профілем. 

Школа не може бути сильною у всьому", – зазначає ексміністерка Новосад.

Водночас директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Фасоля вважає, що однопрофільні ліцеї можливі тільки у містах-мільйонниках.

"Поки що ми не бачимо потреби в однопрофільних ліцеях. Навіть в 300 тисячному Хмельницькому ми не наберемо дітей на фізико-математичний ліцей, а робити його із двома класами – неефективно.

Ми не забезпечимо педагогів відповідним навантаженням і не зможемо залучити висококваліфікованих працівників", – пояснює Фасоля.

Кількість дітей

У складі ліцею має бути не менше чотирьох 10-х класів від 5 до 30 учнів в кожному.

Територіальна доступність

Початкова школа має бути обов’язково поряд з місцем проживання дитини.

З ліцеями ситуація інша. Великі міста і обласні адміністрації мають самі визначити, де розташовуватимуться ліцеї.

"Щоб сформувати ліцеї з різними профілями, треба дуже ретельно підходити до формування мережі. 

І, на жаль, може справді виявитися так, що умовно фізико-математичний ліцей від дому дитини буде далі, ніж гуманітарний", – розповідає Новосад.

У зв’язку з цим органи місцевого самоврядування мають забезпечити довезення дітей.

Також закон дає можливість мати в ліцеях пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання.

Попередньо за утримання дитини у пансіоні батьки мають щомісяця платити суму, не більшу за 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї.

Фото: tonodiaz/Depositphotos

 

Як діти мають вступати до ліцеїв?

Є два варіанти розвитку подій: конкурсний відбір і звичайне зарахування. 

Усе залежить від того, чи кількість охочих вчитися в конкретній школі перевищуватиме кількість передбачених місць.

У будь-якому випадку 9-класники складатимуть державну підсумкову атестацію. І вже їхні результати при потребі використовуватимуть для створення рейтингу для вступу в 10 клас.

Точний формат іспитів наразі невідомий.

Визначити остаточну формулу вступу до старшої школи має МОН. Але документу, який визначає порядок проведення іспитів після 9 класу в рамках реформи, наразі немає.

Утім, Український центр оцінювання якості освіти ще навесні 2019 розробив "Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року".

Цим документом передбачено два можливих формати підсумкової атестації для випускників 9 класу.

Перший – іспити у школі, тобто Державна підсумкова атестація (ДПА). 

Другий – Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), аналогічне за підходом до того, що проводять в 11 класі.

Як формуватимуть мережу ліцеїв?

"Що означає спланувати мережу? Це розподілити профілі по ліцеях, аби вони не дублювалися.

Аби в нас по всій області не було купи ліцеїв з поглибленим вивченням української мови і, наприклад, нуль математичних ліцеїв. 

Або 10 фізико-хімічних ліцеїв, в яких немає пробірок, тому що їх 10", – пояснює Ганна Новосад.

Формування мережі ліцеїв залежить від низки факторів.

У МОН зазначили, що під час формування мережі треба звертати увагу на:

  • розташування закладів з урахуванням місця проживання учнів,
  • можливості транспортної системи та підвезення до закладів освіти,
  • прогноз демографічної ситуації на найближчі 5 років,
  • рівень забезпеченості вчителями,
  • відповідність ресурсного забезпечення закладів освіти сучасним вимогам,
  • результативність та ефективність їхньої діяльності тощо.

"Надзвичайно важливо враховувати демографічні показники. Є містечка і селища, які вимирають.

Департаменти освіти з цим нічого зробити не можуть. І немає жодного сенсу в селі, в якому останні 5 років спад кількості учнів і загалом населення, робити ліцей", – додає Ганна Новосад.

До обговорення та формування освітньої мережі мають залучатися освітяни, батьки та громадськість.

Водночас остаточне рішення мають приймати обласні ради та міські, якщо в населеному пункті проживає понад 50 тис. людей. Це передбачено законом "Про повну загальну середню освіту".

Це НЕ означає, що ліцеї будуть лише в містах з кількістю населення 50+ тис. населення.

Це означає, що організацією мережі ліцеїв займатимуться обласні ради та міські з 50+ тис. мешканців.

"Цю норму прописали через те, що органам місцевого самоврядування в містах більше 50 тисяч мешканців простіше трансформувати свої школи.

Ми орієнтувалися на більш-менш велике місто, яке зможе саме утримувати і розвивати мережу ліцеїв, і це унеможливлює ситуацію, коли в нас забагато ліцеїв і замало учнів.

Чим більше потенційних засновників, тим більше потенційних ліцеїв, тим менше потенційної якості навчання через розпорошення ресурсів і неправильне планування", – пояснює Новосад.

Але цю норму та деякі інші можуть скасувати чи змінити.

У Верховній раді зареєстрували два схожих законопроєкти №4629 та №4629-1, які пропонують наступні ключові зміни.

Громада матиме право створювати і утримувати ліцеї на базі опорних шкіл.

Головне – бути спроможним це зробити і дотримуватись вимог законодавства

Прибирається норма про "50 тисяч"

Будь-яка громада, яка буде здатна заснувати і утримувати ліцей, при цьому надаючи якісні освітні послуги – буде мати таку можливість.

Цією зміною МОН хоче "зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях".

Проте і Ганна Новосад, і Олег Фасоля скептично ставляться до такої зміни, оскільки нинішня мережа шкіл, на їхню думку є неефективною.

На думку директора департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, компроміси щодо збереження деяких малокомплектних шкіл на територіях з низькою густотою і великою розпорошеністю населення можливі. Але це має бути виняток, а не правило.

У певних випадках громада може утримувати заклади трьох рівнів середньої освіти із забезпеченням якісного вибору профілів для дітей.

Олег Фасоля вважає, що наявність трьох рівнів освіти в одній школі не сприятиме якості навчання:

"Я не прихильник того, щоб ліцей мав у своєму складі базову школу чи, тим більше, початкову. 

Якщо ми таке залишимо, це спонукатиме дітей залишитися в тому ліцеї чи у тому профілі, який буде створений у цьому закладі".

Відтерміновуються зміни, які мали відбутися до 2022-2024 років до 2027 року.

Це не стане загрозою для реформи, але зробить перехід не таким болісним, вважають автори законопроєкту, серед яких Сергій Колебошин, Сергій Бабак та інші.

За посиланням ви знайдете посібник "Старша профільна школа: кроки до становлення", який допоможе краще зрозуміти принцип формування мережі шкіл.

Фото: maurus/Depositphotos

 

Які зміни можливі з 2021 року?

На запит "Української правди. Життя" щодо реформи старшої профільної школи у МОН відповіли, що з 2021 року в Україні відбуватиметься поступова реорганізація мережі закладів освіти.

Утім, міністр освіти Сергій Шкарлет зазначив, що старші класи закривати в 2021-му не мають:

"Старша профільна школа починає працювати виключно з 2027 року. Тому, якщо повідомили (про закриття 10-11 класів – УП.Життя), то це лише відповідальність керівника цього закладу. Законодавчо ніде таких ініціатив не закріплено. Є певний експеримент стосовно профільності.

Але це не означає, що в 10-11 класи не буде набору. Можливо, буде набір в хімічний чи у фізичний тощо. В цьому аспекті всю відповідальність несуть їх засновники".

У Київській міській державній адміністрації у відповіді на запит "Української правди. Життя" стверджують, що Київська міська рада поки що не приймала жодних рішень щодо реорганізації закладів освіти у ліцеї. У місті нині розробляють відповідні проєкти.

Проте подекуди 10-11 класи у школах справді закривають. Наприклад, у Хмельницькій області.

Область вже майже три роки готується до впровадження реформи старшої профільної школи, що стартує в 2027 році.

"Про розбудову мережі старшої школи ми почали говорити ще до моменту прийняття закону "Про освіту", оскільки наповнюваність учнів в класах старшої школи була значно нижчою, ніж у базовій та початковій школі", – розповідає Олег Фасоля.

Практично всі заклади в районних центрах Хмельниччини мали старшу школу.

Аналіз профілів старших класів, за якими навчалися діти, свідчив про те, що вони у багатьох школах повторювалися.

"Це був або філологічний або універсальний профіль – а це, на мою думку, профанація навчання", – розповідає директор Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації.

Тоді по області почали закривати старші класи в одних закладах і збільшувати їхню кількість в інших, але всі процеси реорганізації шкіл, зазначає Фасоля, обговорюються з батьками та громадськістю.

"Ми проводимо консультації і пояснюємо, чому це потрібно.

На першому етапі це викликає супротив, оскільки, на жаль, наше суспільство не проінформоване про те, що це дасть і яка кінцева мета.

До прикладу, у Славуті міська рада спільно з обласним департаментом освіти рік вела перемовини з батьками про те, щоб залишити старші класи лише у трьох закладах з п’яти. У перспективі в місті має залишитися один ліцей", – розповідає Олег Фасоля.

Наразі в Хмельницькій області планують створити приблизно 40 ліцеїв. Станом на 2018 рік  в області було 680 шкіл, серед яких 408 мали 10-11 класи.

 

Що робити учням та батькам, якщо інформація про закриття старших класів у школі, де навчається дитина – правдива?

Якщо у школі таки повідомляють про закриття 10-11 класів, Шкарлет радить скаржитися до засновника закладу (органів місцевого самоврядування) або писати в МОН – тоді міністерство спрямує до школи Державну службу якості освіти.

Якщо ж закриття 10-11 класів у школі – це частина процесу формування освітньої мережі, яку уже попередньо погодили з громадськістю села/міста/області, тоді варто знати про те, як дитина може потрапити в іншу школу.

Насамперед, відповідно до закону "Про повну загальну середню освіту", якщо школу  реорганізують чи ліквідують, засновник, тобто місцеві органи влади, зобов’язані забезпечити учням можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.

Тому з питанням, як дитина має потрапити в 10 клас, потрібно насамперед звертатися до місцевих рад.

У МОН зазначили, що зараховувати учнів до 10-х класів будуть так само, як і минулого року:

"Зарахування відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до порядку  зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти".

Водночас при вступі до старшої школи може проводитися конкурсний відбір. Це залежить від кількості поданих заяв у заклад. Якщо кількість ліцензованих місць є меншою за кількість заяв, тоді школа може проводити конкурсний відбір.

"Дітей із 9 в 10 клас ніхто не переводить у будь-якій школі. 

В 9 класі дітей випускають і видають їм свідоцтво про базову середню освіту. 

Потім вже учні вступають за заявою батьків чи власною заявою до 10 класів", – пояснює Олег Фасоля.

 

Чого ми досі не знаємо про реформу?

 

Чи зможуть діти переобрати профіль після того, як вступили до 10 класу.

"Наразі ніде не визначено, як відбуватиметься перехід між класами.

Коли я була в міністерстві, була ідея, що 10-й клас буде адаптаційним, і кожен має право на неточний вибір, і потрібно дати можливість його виправити", – розповідає Новосад.

У команді Новосад хотіли надати можливість випускникам 10 класу змінити профіль за потреби. Але після 11 класу – уже ні, тому що потрібно готуватися до ЗНО. Та наразі ця ідея нічим не підкріплена.

За яким принципом добиратимуть вчителів у ліцеї.

МОН поки що не прописало процедуру, як ліцеї мають формувати педагогічний склад.

Один із варіантів – це відбір вчителів на конкурсній основі.

"Якщо МОН пропише, що це обов’язкова процедура, тоді заклади проводитимуть конкурси на посаду обов’язково. 

Але навіть сьогодні ніхто не забороняє керівнику школи на конкурсній основі приймати на роботу педагогічних працівників. Конкурс завжди є позитивом, тому що він дає змогу обрати найуспішніших і найкращих", – зазначив Олег Фасоля.

Що буде з вчителями, які втратять навантаження і роботу.

Олег Фасоля вважає, що навіть якщо такі випадки будуть – їх буде мало, оскільки через збільшення класів в інших школах вчителі просто мігруватимуть між навчальними закладами.

Якщо конкурс таки буде, вчителям вже потрібно думати, як з 2024 року вони можуть конкурувати з іншими. 

Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Якою може бути профільна школа: досвід Європи й перспективи України

Міносвіти про те, що змінює нова концепція профільної освіти

Можливості для учнів, зарплати для вчителів, конкуренція та позапланові перевірки шкіл: інтерв'ю Ганни Новосад

Чи можна дитині піти до школи і садка без щеплень? Правила та винятки пояснює Мін'юст

Дозволили інтернет: що зміниться в школах з 2021 року

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua