Як не лише захищати, але й розвивати самостійність дітей. Поради експертів
Спробуйте згадати, коли ви вперше самостійно приготували собі їжу на обід?
Коли вперше витратили самостійно зароблені гроші? Коли визначились з тим, ким саме хотіли б стати в дорослому житті?
Чимало вмінь та навиків, які для дорослих здаються цілком очевидними, насправді, такими не є для дітей та підлітків.
Сучасні діти дорослішають швидше, так зараз прийнято вважати – більше можливостей, більше інформації змушують дітей ставити самостійними швидше. Однак, може це лише ілюзія?
Експерти кажуть, що стрімкий технічний розвиток без сумніву пришвидшує чимало процесів, зокрема пізнання світу, однак є і "зворотна сторона медалі". Часто через значну зайнятість батьків діти залишаються сам на сам з собою, своїми проблемами, і хоча проводять багато часу на самоті, їм бракує справжньої самостійності, зокрема в аспекті прийняття рішень, відповідального ставлення до самого себе.
 |
| Часто через значну зайнятість батьків діти залишаються сам на сам з собою та зі своїми проблемами. Фото sabphoto/Depositphotos |
"Всі ми, потребуємо спілкування, а для підлітків воно особливо важливе, – гаджети, соцмережі, онлайн-ігри частково замінили це спілкування, але потреба в ньому не зникла.
Тому діти стикають з нерозумінням, неприйняттям", – пояснює соціальний педагог Карітасу Тернопіль Ольга Аркуша.
"Мене не чують, не розуміють, зі мною не рахуються, я не цікавий однокласникам чи власним батькам", – це те що доводиться Ользі Аркуші чути від дітей, які приходять Карітасу, і саме тут вони отримують таку потрібну підтримку і розуміння.
"Дітям справді важливо чути "я в тебе вірю, ти маєш талант, ти маєш сильні сторони, їх просто потрібно правильно знайти та розкрити", – додає фахівчиня.
 |
| Ольга Аркуша, соціальний педагог Карітасу Тернопіль |
Серед основних проблем в розвитку самостійності експерти називають брак якісної комунікації, діти часто не вміють себе презентувати, якісно висловити та аргументувати власну позицію і стають такими собі "заручниками системи", де рішення приймають за них.
Так для прикладу сучасна система освіти, на жаль, просто не передбачає комплексної профорієнтації, цей вибір – відповідальність дітей та їх батьків.
За словами фахівців, діти часто відчувають значний тиск з боку батьків, вчителів, суспільства в цілому. Зокрема, у питаннях, що стосуються вибору майбутньої професії.
Однак для того, щоб зрозуміти "ким ти хочеш стати?" потрібно спочатку дізнатися, ким ти є, що ти можеш, що вдається найкраще, і лише потім розглядати "пропозиції", а тоді зіставляти власні можливості і потреби ринку праці.
[BANNER1]
Саме такий підхід до профорієнтації практикують в Карітасі й він дає можливість свідомо прийняти рішення, без зайвого тиску з боку батьків, які намагаються реалізувати себе через дітей або, навпаки, вважають ту чи іншу професію неприбутковою або не престижною.
Лише вибір ґрунтований на розумінні власних бажань та вмінь допоможе в майбутньому уникнути даремної втрати часу та ресурсів.
"Значні прогалини є і в питаннях побутової самостійності, – розповідає Сергій Майоров, соціальний працівник, координатор програм для дітей і молоді Карітасу Львів.
На жаль, не поодинокі випадки, що дітей, через гіперопіку батьків, не допускають до кухні, бо там ножі, побутова техніка і це може бути небезпечно, дитина банально може не знати техніки безпеки пов’язаної з користуванням ножами, блендером чи кухонною плитою.
Спочатку батьки переживають, що дитина мала і може поранитись, потім, що це довго і складно довірити їй самостійно порізати овочі на салат, а потім дитина звикає, що все зроблять за неї".
 |
| Сергій Майоров, координатор програм для дітей і молоді Карітасу Львів |
В свою чергу Ольга Аркуша закликає батьків оберігати дитину лише від речей, які можуть загрожувати здоров’ю або життю, а помилки, які можна виправити в той чи інший спосіб – попри все дозволяти робити.
Позиція "не роби того чи цього, бо я з висоти свого віку чи досвіду знаю як краще", ні до чого доброго не веде.
"Дозволити помилися – це дозволити навчитись на цій помилці, зробити власний вибір і понести за нього відповідальність", – додає соціальний педагог.
За її словами, підлітковий вік це бунт, від цього нікуди не подітись, не може підліток бути лагідним і розуміючим, але з часом життєвий довід все розставить на свої місця.
А до того потрібно пережити цей період з мінімальними втратами для обох сторін. Це період коли розвиваються і діти і батьки, це потрібно розуміти і прийняти.
Серед інших важливих вмінь, які важливо здобути вчасно є і фінансова грамотність.
На жаль, підлітки банально не вміють розпоряджатись грошима, не завжди розуміють звідки гроші беруться і яким чином вони могли б їх заробити, розповідає Сергій Майоров.
"В підлітковому віці дітям справді потрібно здобувати незалежність, особливо від батьків.
Однак часто це веде до захоплення, для прикладу, ставками, азартними іграми, які обіцяють миттєві виграші, а на практиці можуть нести значну небезпеку, діти ж просто не розуміють загрози і ризиків", – зазначає експерт.
БІЛЬШЕ ПРО ФІНАНСОВУ ГРАМОТНІСТЬ: 5 книжок, щоб навчити дітей розумно витрачати і заощаджувати гроші
Для формування уявлення про бюджет у Карітасі Львова пропонують організувати вечірку, коли потрібно розрахувати можливості, зіставити їх з потребами і прорахувати видатки.
Також на практиці розглядають концепцію планування власних фінансів, заощаджень для певної мети.
Діти дуже люблять тематичні квести, коли, маючи певну суму коштів, потрібно придбати продукти для приготування вечері на певну кількість осіб.
За словами Сергія Майорова, цікаво спостерігати як хтось купляє хліб, сосиски та майонез, а хтось, навпаки – овочі, шматок сиру та макарони.
До роботи залучають фахівців, які розповідають про маркетингові тригери та секрети, які мають на меті мотивувати імпульсивні, необдумані покупки.
"Наші підопічні самостійно складають бюджети кулінарних майстер-класів, закупівлі пов’язані з поїздками в табори теж на відповідальності дітей, для них це можливість проявити себе, довіряючи їм, ми тим самим мотивуємо їх, а потім аналізуємо покупки, – зазначає соціальний працівник.
Фінансова грамотність, – це не те про що пора почати говорити з дітьми в 12 чи 14 років, в такому віці підліток отримавши гроші хоче купити все і зразу, він просто не розуміє їх цінності.
Буквально з наймолодшого віку, як тільки це можливо, дитину потрібно залучати до роз’яснення як все працює.
Обговорення, аналіз витрат і надходжень, встановлення пріоритетів на покупки дозволить дитині дійсно здобути фінансову грамотність, котра допоможе уникнути фінансових проблем в дорослому віці".
 |
| Буквально з наймолодшого віку дитину потрібно залучати до роз’яснення, що таке гроші. Фото AndrewLozovyi/Depositphotos |
Вміння структурувати власні бажання та можливості, зіставити надходження і видатки, а також готовність нести відповідальність за свої дії – це і є дорослішання в найкращому сенсі.
На думку Ольги Аркуші, те що легко дається, не може бути належно оцінено, лише коли ти за щось заплатив, ти розумієш цінність.
Як приклад, експертка наводить спільне планування відпустки: "Для того, щоб ми могли поїхати в подорож, я маю працювати, ти маєш ходити в школу, це частина нашої домовленості, яка дасть нам можливість відпочити".
За її словами, принцип "сусідські діти мають все, чим моя дитина гірша", на жаль, абсолютно деструктивний, бо веде до банального знецінення.
Розподіл обов’язків навіть на найпримітивнішому рівні працює, він дозволяє дитині відчути себе співучасником сімейного бюджету та планів. Саме вони навчають самостійності та сприяють гармонійному дорослішанню.
Без сумніву для батьків це значний виклик, суспільний тиск, "інші діти мають, то невже мої не заслужили", але тут це теж відповідальність батьків.
ПРО ПОДАРУНКИ Що робить наших дітей щасливими: матеріальні подарунки чи досвід?
Крім того, на сьогодні матеріальні блага часто стають способом "відкупитись" – і замість того, щоб справді якісно провести з дитиною час, батьки відправляють її в ігрову кімнату, кіно, чи на змагання з комп’ютерних ігор. Бо ж ніби і "вклав" в дитину, але це не те, що їй насправді потрібно і довготривалі наслідки теж будуть відповідні.
"Я не пропагую аскетизм чи систему виховання, в якій дитина сама повинна сама все здобувати самостійно, – застерігає Ольга Аркуша.
Матеріальні речі теж важливі, але це має бути дозовано, не все дозволено, і не все заборонено. Дійсно потрібно чути дитину, спілкуватись і розуміти, що саме зараз найбільш важливо і потрібно".
Дорослішання та становлення самостійності, без сумніву, природній процес, проте для того, щоб він був максимально гармонійним експерти радять батькам максимально спілкуватись з дітьми, делегувати їм відповідальність та довіряти в питаннях, які звикли "брати на себе".
Якщо, попри все, слухати дітей про речі, які їм дійсно цікаві, дозволяти аргументувати свою позицію, залучати дітей до планування сімейного бюджету та планів на майбутнє,пропонувати принаймні інколи, самостійно робити покупки, готувати їжу та вирішувати яким чином має виглядати спільний відпочинок, нагадувати, що вони талановиті, і завжди отримають необхідну любов та підтримку, то така комунікація дасть чудові результати.
Одарка Бордун, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина SIphotography/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Підліткам про головне: все, що цікавить хлопців та дівчат
Коли батьки перестають бути супергероями. Психолог про 7 завдань підліткового віку
Цифрові права та онлайн безпека: як захистити дітей в інтернеті
Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Також ми ведемо корисний телеграм-канал "Мамо, я у шапці!".