Росіяни хочуть змусити людей себе полюбити. Як Херсон живе кілька місяців під окупацією

Місто Херсон було окуповане росіянами майже з перших днів війни.

Людина, яка вистрибнула з українським прапором на російський танк, численні мітинги, на яких люди скандують "Домой!", освистування точок роздачі російської гуманітарки.

Саме такий героїчний образ Херсона склався у багатьох українців.

Однак з часом росіяни стали жорстко розганяти мітинги, призначили свою владу і зняли українські прапори.

Місто почало потроху зникати з українського інформаційного простору, а коли нещодавно в Херсоні пропав інтернет та зв’язок, люди на кілька днів опинилися, немов, відірваними від світу.

Наразі зв'язок частково відновили.

Активна фаза протистояння росіян з херсонцями вже позаду, у місті не було таких жахливих розстрілів та катувань, як під Києвом.

Однах херсонці не довіряють окупантам та не хочуть бачити їх у своєму місті.

Як поводять себе росіяни, та чим зараз живе це місто, "Українській правді. Життя" розповіли місцеві мешканці.

Ми змінили імена цих людей в цілях безпеки.

"Місто не здали без жодного пострілу"

Війну херсонці відчули вже у день нападу, 24 лютого.

"У місті відразу почалася паніка. Першу ніч увесь Херсон провів у підвалах. Бої на Антонівському мосту було добре чутно. Особливо вибух на заправці, куди поцілив російський винищувач", – розповідає викладачка Аліна, якій вдалося покинути місто, однак там залишилися її рідні.

Місцеві розповідають, що в перші дні війни місто покинула обласна влада та правоохоронці, а більшість мешканців не розуміли, що відбувається.

"Мій друг повертався з Одеси. На в’їзді у Херсон на КПП було пусто, двері були відкриті, а на столах лежали кинуті ноутбуки", – каже Аліна.

Херсон до війни. 2021 рік. Фото: arevv/Depositphotos

Місцевий журналіст та волонтер Віктор згадує, як перед приходом росіян пішов в обласну адміністрацію, але там нікого не було.

Він зустрів якогось "представника Верховної Ради", який виглядав досить розгубленим і намагався знайти хоч когось з чиновників.

Багато питань у людей і до міського військкомату, який не зміг організувати територіальну оборону.

"Військкомат повів себе дивно. Роздали зброю, а коли прийшло багато людей, там не знали що робити", – каже копірайтер Сергій.

Врешті-решт, це все призвело до трагедії в Бузковому парку, де росіяни з важкої техніки розстріляли теробронівців з коктейлями Молотова.

Місцеві стверджують, що там насправді загинуло більше людей, ніж повідомляють офіційно.

"У парку було щонайменше 29 людей. Вони з коктейлями Молотова проти військових пішли. Можливо їх здали, або росіяни їх побачили в тепловізори.

Розстріляли з БТРів та крупнокаліберних кулеметів. Тіла пролежали кілька днів, згодом їх почали розтягувати собаки", – пригадує Сергій.

Віктор розповідає, що напередодні трагедії був у парку та намагався пояснити тероборонівцям, що їм краще повернутися, бо сили були нерівними.

"З калашом і двома коктейлями проти БТРів… Я не знаю, навіщо їх розстріляли. Їм можна було запропонувати здатися.

Я благав їх піти. Обласна влада через свої офіційні канали закликала їх розійтися, але хто ж їх читає?

Людей розстріляли з кулеметів, кулі були розміром з фалангу пальця. Такі що людину на двоє розривають", – розповідає Віктор.

Сергій не погоджується з думкою, що місто здали без жодного пострілу:

"Жертви були як з нашою сторони, так і з їхньої.

Зокрема, на виїзді з міста довго стояв розбитий КАМАЗ, в ньому був щонайменше один дохлий орк, який там довго лежав і смердів".

Прийшли і почали мародерити

Коли росіяни зайшли в місто, почали мародерити.

Сергій розповідає, як окупанти "почистили" магазин "Фокстрот".

"Винесли смартфони, ноутбуки та телевізори. Все інше залишили", – каже він.

Віктор згадує відоме відео, відзняте в перші дні окупації міста, як росіянин "воює" з дверима магазину побутової техніки.

Однак, чоловік розповідає, що таке було лише спочатку, потім окупанти мародерити припинили.

Аліна пригадує, що росіяни також вибірково грабували офіси.

Російських блокпостів в Херсоні стає все більше. Фото з проросійського ТГ-каналу

"У одного товариша винесли все з приміщення, де він працював, а другому пощастило. Я поїхала з Херсону, коли біля вікон мого офісу проходили окупанти і з цікавістю дивилися у вікна", – говорить вона.

За словами містян, по місту окупанти їздять не тільки в автівках з буквами Z, але й у машинах, які поцупили в місцевих автосалонах.

У перші дні мародерством займалися й деякі місцеві мешканці.

"Коли йшли бої, снаряд попав у торгівельний центр, він горів, а коли потушили пожежу, місцеві розікрали магазини. Ювелірні вироби, техніку, продукти виносили.

Згодом наші сусіди створили муніципальну варту, і лише це врятувало нас від мародерів", – згадує Аліна.

Березень 2022 року. Проукраїнський мітинг

"Кожен херсонець перед виходом з дому обов’язково чистить телефон"

Загалом спостерігалося кілька хвиль виїзду людей з Херсону: в перші дні війни, після окупації і коли пішли чутки, що місто будуть обстрілювати, а чоловіків примусово мобілізувати в російську армію.

Аліна каже, що багато людей ще виїхали після того, як росіяни покинули Київщину і світ дізнався про їхні злочини в Бучі, Ірпені та Гостомелі.

Люди протестують проти окупації міста. Фото: медіаплатформа "Вгору"

Втім, херсонці розповідають, що у їхньому місті окупанти ведуть себе по-іншому.

"До нашого регіону у них не таке ставлення, як до інших. Херсон вважався проросійським. І вони хочуть примусити себе полюбити.

Мовляв, ми добрі, але суворі", – говорить Віктор.

Поранений після обстрілу росіянами мирного мітингу

Сергій також вважає, що росіяни діють в Херсоні не за таким сценарієм, як на Київщині.

"На Київщині були важкі бої, там стільки розбитої техніки стояло. У них зірвало дах та спрацювала чорна заздрість, бо в Київській області люди непогано живуть, а в 100 км від Москви починаються Мухосранськи.

Мабуть Херсон нагадує їм бідне російське місто", – розмірковує Сергій.

Росіяни зробили це фото, щоб показати "мирний Херсон", але воно лякає по суті порожніми вулицями

Однак він каже, що окупант є окупант, і люди в місті постійно це відчувають.

"Був такий випадок. Росіяни встановили блокпост біля Дніпровського ринку. Один хлопець різко розвернувся, вони почали його кликати, він не зреагував, відкрили вогонь.

Хлопець отримав поранення, втратив багато крові та помер в лікарні", – розповідає Сергій.

Ще одне фото безлюдного Херсону

Аліна каже, що кожен херсонець перед тим, як вийти на вулицю обов’язково видаляє з телефону те, що може не сподобатися окупантам.

Також важливо зробити всі свої справи до 15 години, після якої місто завмирає.

Російських блокпостів в Херсоні стає все більше.

"За тиждень-два після окупації почали ставити блокпости, перевіряти телефони. З’явилися дані, що вони ходять по квартирах колишніх військових, правоохоронців, суддів.

Було таке, що підривали двері аби увійти", – говорить Аліна.

На блокпостах росіяни перевіряють документи, звіряють прізвища зі своїми списками, чоловіків просять роздягатися, шукають мозолі від зброї та татуювання.

На початку окупації проукраїнські мітинги в Херсоні були щонеділі. Люди в ті часи були сміливішими, а росіяни їх не чіпали.

Орк звичайний. Фото з проросійського ТГ-каналу

"Пам’ятаю одного разу був випадок в черзі. Підходить російський військовий і питає, чи продаються тут сигарети. Вся черга дружно проскандувала: "Русский военный корабль, иди нах*й". Він мовчки пішов, сів в машину та поїхав", – розповідає Сергій.

Чому люди стали рідше виходити на мітинги

Після кожного мітингу росіяни проводили "індивідуальну роботу" з активістами.

І врешті-решт, мітингів ставало все менше, а відкрито висловлювати проукраїнську позицію – все небезпечніше.

"Коли на мітинги виходило багато людей, активістів, волонтерів, які розвозили гуманітарку, та журналістів почали затримувати.

Забирали на 1-2 дні, допитували, людина виходила і більше нічого не говорила", – каже Аліна.

Віктор розповідає, що після кожного проукраїнського мітингу росіяни затримували близько 20 людей.

"Їх потім випускали побитих, зі заламаними ребрами. Чоловікам погрожували, що зґвалтують палицею.

Про тортури росіян розповідали місцевий священник Сергій Чудинович та журналіст з Каховки Олег Батурін.

За 2 місяці всіх учасників мітингу вирахували, залякали, побили, і на мітинги вже майже ніхто не виходить.

Хочеться висловити якусь проукраїнську позицію, але всі розуміють, що це небезпечно для життя.

Навіть якщо людина в мережі щось пише, вони його вираховують: хто він та де знаходиться", – каже Віктор.

За його словами, росіяни в Херсоні поділяються на три групи: військові, ФСБ, СОБР і Росгвардія.

Херсонці скандують росіянам: "Домой!"

Військові стоять на блокпостах, обшукують машини і намагаються поводитися доброзичливо.

"Посміхаються, махають, можуть привітатися з дитиною, навіть цукерку дати", – говорить волонтер.

ФСБшники одягнені в цивільне, вони заїхали і розсіялися серед людей. Їх важко помітити, але українським силовикам, які залишилися в місті, вдається. Кажуть, що їх дуже багато, а головна функція – відчути населення, розібратися, чим живе місто.

СОБР та Росгвардія – карательні органи. Це вони б’ють людей на мітингах та використовують проти них сльозогінний газ. Їхня діяльність в Херсоні мало відрізняється від того, чим вони займаються в РФ.

Росіяни в Херсоні завжди тримають зброю напоготові. Фото з проросійського ТГ-каналу

Херсонці кажуть, що тепер висловлюватися проти росіян в черзі може бути небезпечним, адже ти не знаєш, хто стоїть поруч з тобою.

Сергій перед тим, як дати нам коментар перейшов в кімнату з товстими стінами, щоб розмову не підслухали сусіди.

Якщо людина викликає телефоном поліцію або рятувальників, приїздять росіяни.

Окупанти залякали містян, однак народної любові не добилися.

Окупанти залякали містян, однак народної любові не добилися

"Вони тут чужі. І це відчутно. Їх ніхто не підпускає ближче, ніж на відстань протягнутої руки", – каже Віктор.

Сергій говорить, що і росіяни почувають себе в місті не комфортно. Пішки містом ходять нечасто, а якщо йдуть, то тримають зброю напоготові.

Люди говорять, що колаборантів в місті не дуже багато. Мовляв, з росіянами пішли співпрацювати лише ті, кого вони останні роки фінансували, а це здебільшого місцеві маргінали.

"Ось, наприклад, колаборант Стремоусов – божевільний з вавкою в голові, колись організовував руські пробіжки", – каже Сергій.

Тим більше, що останнім часом співпрацювати з росіянами – також небезпечно. Нещодавно два колаборанта було вбито. Точної інформації про те, чиїх рук це діло, немає.

Такі плакати розклеїли в місті. Посилання веде на сайт, де росіянам пропонують негайно забиратися

Однак в місті впевнені: це зробили українські партизани.

Освітній процес та боротьба з пам'ятниками

Сергій не помітив жодних змін в шкільній програмі свого сина, який вчиться дистанційно.

Викладання, як і раніше, ведеться українською мовою, і росіяни в освітній процес не втручаються.

Аліна також викладає предмети студентам як і раніше. і Спершу в них був вільний графік занять, але останнім часом все проходить за розкладом.

"Знову ж таки, все вибірково. Моїй колезі з іншого вишу сказали писати заяву на звільнення, або їх переведуть на роботу до з Санкт-Петербургу", – говорить Аліна.

А ось боротися з пам’ятниками росіяни почали з перших днів окупації.

Спершу зіпсували меморіал воїнам, загиблим на Донбасі, написали на ньому "Убийцы детей Донбасса", а потім прибрали звідти фото загиблих воїнів і український прапор. Лишився постамент, на якому до 2014 року стояв Ленін.

"Зараз орки відновлюють по області пам’ятники Леніну. Зробили це в Генічеську і Новій Каховці. Але в Херсоні їм навряд чи вдасться..

В лютому 2014 року на власні очі бачив, як активісти Майдану повалили цього ідола. Його так гепнули, що щось навіть відкололося.

Напевно, пам’ятник й до сьогодні десь зберігається. Але після народної декомунізації його стан, скоріше за все, не дозволить повернути істукана на постамент", – каже Сергій.

Також військові поздирали фото з меморіалу "Слава Україні", зруйнували пам’ятний знак учасникам АТО та розбили пам’ятний знак на площі Чорновола.

Росіяни нищать меморіал "Слава Україні"

"Місцеві хлопці побачили, як росіяни здирають фотографії воїнів АТО. Зупинилися та стали знімати це на камеру. Військові до них підійшли та примусили допомагати.

Так в російських пабліках з’явилася новина про те, як "місцеві мешканці беруть участь в демонтажі пам’ятного знаку фашистам", – розповідає Сергій.

Продовольча криза, "поролонові кури" та гуманітарка

Віктор говорить, що день простого херсонця починається з того, що він виходить на вулицю і стає в довгу чергу за продуктами.

Наразі у місті дефіцит товарів, а ліки можна дістати тільки з допомогою волонтерів.

Всі довоєнні записи місто проїло за 2 тижні. Потім людей врятували фермери, які почали завозити свою продукцію.

Аліна розповідає, що аби провезти продукти у Херсон, треба було поділитися ними з росіянами на блокпостах. Віддаєш 1-2 мішки картоплі, а інше везеш в місто на продаж.

Магазини були пусті, автобуси не їздили.

"В АТБ заходиш, а там – лише вода. Десь ще шоколадки залишалися та "Нутелла" в маленьких банках", – згадує дівчина.

Невдовзі в місті почали з’являтися товари з Криму, "ЛДНР" та РФ.Але ціни були космічні.

"Яйця були по 100 грн за десяток, цукор – 120 грн за 1 кг, кримські лимони – також по 120, ціна за стару картоплю доходила до 50 гривень за кілограм", – розповідає викладачка.

Російські товари херсонці називають несмачними.

Центральний ринок. Гасло "Купуйте кримське!" Фото з проросійського ТГ-каналу

"За смаком відрізняються від українських. Як в анекдоті: чим відрізняються справжні ялинкові кульки від підроблених? З виду такі самі, тільки радості від них ніякої.

Росіяни заморили голодом птахофабрику, і нам стали привозити яйця аж з Саратова, за вдвічі вищою ціною", – каже Віктор.

Сергій говорить, що бачив у Херсоні ковбасу "Черкізово", яйця з Чувашії та Воронезької області.

"Російські кури на вид красиві, але на смак "поролонові", – говорить він.

Аліна не засуджує тих, хто бере російську гуманітарку, адже виживати пенсіонерам і людям, які втратили роботу, було дуже важко.

За словами Віктора, містяни і так трималися довго: намагалися обходитися без російських подачок, створювали волонтерські центри, підприємці роздавали продукти та готували гарячу їжу.

Коли люди в Херсоні масово виходили на мітинги, росіяни ховали свої машини з гуманітаркою у військовій частині, а тих, хто її брав, проукраїнські активісти освистували.

Однак з часом машина з гуманітаркою переселилася на центральну площу, і продуктові набори від росіян беруть тепер чимало людей.

"Херсонці хочуть, щоб російським військовим стало соромно і вони пішли"

Сергій каже, що в Херсоні здебільшого панують песимістичні настрої.

"Настрій поганий через зниження рівня життя. Люди втратили роботу, з ліками – засада. У людей невизначеність. Не до радості", – каже він.

Містян також сильно пригнічує по суті поліцейський режим в місті.

Сергій говорить, що не виходить на вулицю без нагальної потреби.

Окрім того, тут ще досить часто чути постріли.

"Іноді вікна тремтять. Чорнобаївка наша, до речі, сильно настраждалась від війни. Місцеві мешканці сильно ображаються, коли з них роблять мемчики, а у них всі будинки розбиті", – розповідає Аліна.

Віктор впевнений, що херсонці чекають, коли їх звільнить ЗСУ.

"Традиційна психологія херсонців: ми хочемо, щоб ЗСУ звільнили місто, але не хочемо, щоб стріляли.

Загалом херсонці хочуть, щоб російським військовим раптово стало соромно і вони пішли", – жартує він.

Зараз виїхати з міста фактично неможливо. Віктор вважає, що це може бути пов’язано з референдумом про створення так званої "ХНР".

Втім, наразі немає точної інформації про те, готують його росіяни чи ні.

Росіяни накрили своїм прапором нашу пшеницю та соняхи

"Дуже багато вкидів про цей референдум. На мою думку, тут може бути задіяна технологія "хлопчики-вовки".

Люди виходять на мітинги протестувати проти нього, їх б’ють. Вічно під кийками стояти не будеш. А референдум якраз може відбутися, коли ніхто не очікує.

Ясно, що на нього ніхто не піде. Симпатиків росіян тут немає від слова "зовсім", – каже він.

Яна Осадча, "УП. Життя"

Титульна ілюстрація : Марія Лонюк.

Вас також може зацікавити:

Про що мовчить Мелітополь: як місто живе два місяці в окупації

Самопроголошена бутафорія. Як окупанти розбудовують "ДНР" на захоплених територіях Донеччини

Сафарі на людей: 5 історій тих, хто вижив в Ірпені та Бучі

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.