Окупанти поранили і вивезли у Білорусь: як 14-річного хлопця з Ягідного повернули додому

14990
18 травня 2022

Російські окупанти тероризували українців на Чернігівщині – зокрема, вони зігнали 350 мешканців села Ягідне у тісний підвал школи.

Одним із бранців був 14-річний Сергій, однак він провів у підвалі менше часу, ніж односельці.

Підліток отримав поранення, тож окупанти вивезли хлопця на лікування у Білорусь.

А як підлітка вдалося повернути додому, розповіла поліція Чернігівської області.

 14-річний Сергій з села Ягідного на Чернігівщині

Перші кілька днів від початку повномасштабної війни село Ягідне жило по інерції – ніби нормально, але з тривогою. 

Люди чули гуркіт вибухів, стрілянину, розповідає старша сестра Сергія Аліна. 

Згодом сім’я 14-річного Сергія Сорокопуда відчула на собі жахи російської окупації.

На початку березня російський снаряд прилетів у будинок Сергія, де він жив з мамою, татом, братом, сестрою і племінником.

"Ми усі вціліли дивом, бо ховалися від обстрілу у найміцнішій ділянці квартири – в коридорі. На ранок перейшли у підвал, а вже увечері село зайняли росіяни. 

Всім наказали вантажити речі в автівку, "везтимуть в евакуацію". Та евакуювали аж на 300 метрів, до шкільного підвалу", – пригадує пані Аліна.

Читайте також: 200 грам юшки для двох на добу: мешканці Чернігівщини розповіли подробиці окупації. ВІДЕО

 

Коли росіяни окупували Ягідне, то самі жили у будинках, а техніку ставили впритул до житла і по городах.

При цьому сотні людей, переважно місцевих мешканців, були запроторені у тісний підвал школи. 

Читайте також: 350 людей у тісному підвалі: спогади волонтерки про 27 днів окупації на Чернігівщині

Окупанти випускали людей з підвалу "під настрій", коли не стріляли, але інколи дозволяли розвести багаття поряд зі школою і варити на ньому їжу. 

Саме під час такої рідкісної "прогулянки" на свіжому повітрі Сергій дістав поранення.

 На початку березня російський снаряд прилетів у будинок Сергія

"Був доволі теплий день, сонце пригріло. Люди займалися приготуванням їжі, інші просто стояли та грілися поряд з імпровізованою "кухнею". І Сергійко був там же. 

Раптом ми почули свист снаряду, і відразу – вибух. Брат упав, я підбігла до нього – з рота вже кров пішла, паморочиться у голові, нічого не розуміє, але рухатись може", – розповідає старша сестра хлопця.

Сусідка допомогла відвести підлітка до медпункту, який росіяни облаштували у школі. 

Там уже побачили, що Сергія поранили у спину, а осколок пішов у легеню.

Окупанти надали хлопцю першу допомогу, а після уколу та крапельниці знову відправили до підвалу – ночувати у нелюдських умовах.

"Вранці росіяни мене відвезли машиною в інше село. Казали, відвезуть в Росію. Потім виявилося, що в Гомель. Але я не знав, де це. 

Як прибули, спочатку мене поклали в лікарню разом з іншими, робили перев’язки і все. Тижнів за три перевели в дитячу лікарню", – каже Сергій.

Там хлопчику зробили дві операції – у нього були зламані два ребра і травмована легеня.

Читайте також: "У будь-який момент їх можуть "списати": як виживають полонені чоловіки у фільтраційному таборі

 

Спочатку Сергій не мав зв’язку з рідними – окупанти відбирали у всіх телефони. 

Лише коли українські військові звільнили Чернігівщину, дитину вдалося з’єднати з батьками. 

Білоруські медики розмістили у Facebook повідомлення про Сергія: мовляв, хлопчик шукає рідних. 

Тож коли у сім’ї з’явився телефон, вони відразу набрали вказаний у Facebook білоруський номер. 

Через медсестру, яка доглядала Сергія, рідні хлопця підтримували з ним контакт. 

Залишалося найголовніше – повернути його додому. З цим завданням впоралися поліціянти і волонтери.

Читайте також: Росіяни хочуть змусити людей себе полюбити. Як Херсон живе кілька місяців під окупацією

 

Спершу білоруські медики не погоджувалися віддати хлопчика сестрі – тільки батькам.

Однак мама хлопчика не могла поїхати через хворобу, а батько не мав права перетнути кордон. 

Зрештою, правоохоронцям вдалося добитися повернення Сергія.

Сестра Аліна вирушила за братом – через Польщу до Бреста, потім до Мінська і в Гомель.

"Я особисто постійно спілкувалася телефоном з Аліною та скеровувала її дії. 

Також ми тримали зв’язок з прикордонниками, і вони інформували, де перетнути кордон буде реально та безпечно", – розповідає начальниця відділу ювенальної превенції поліції Чернігівщини Оксана Огненко.

 

До порятунку підлітка також долучилися волинські правоохоронці – вони зустріли Сергія з сестрою, щойно ті в’їхали в Україну, нагодували і посадили на потяг до Києва.

У столиці хлопчика зустріли рідні й доправили додому. Тоді сім'я возз'єдналася.

"Лише в гостях у Ягідному ми дізналися про спортивні захоплення та досягнення Сергія. Хлопчик має за плечима перші місця на обласних змаганнях з боксу. 

Хтозна, можливо, ця війна ледь не забрала життя майбутнього олімпійського чемпіона! Він відновився після поранення і горить бажанням повернутися до тренувань і перемог на рингу", – розповідає поліціянтка.

Усі фото: Національна поліція/Facebook.