Вчені виявили, що предки людей з Африки жили на 1 млн років раніше, ніж вважалося

15551
29 червня 2022

Вчені дійшли висновку, що скам'янілості найдавніших предків людини в Південній Африці на мільйон років старші, ніж вважалось раніше.

Згідно з новим дослідження, останкам із печер Стеркфонтейн приблизно 4 мільйони років, повідомляє Science Alert.

Нове датування робить їх старшими за знамениту "Люсі" – залишки скелета австралопітека зі Східної Африки віком в 3 мільйони років.

Печери Стеркфонтейн є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, їх часто називають "колискою людства", бо там більше скам’янілостей австралопітеків, ніж будь-де у світі.

 "Місіс Плес". Фото: Вікіпедія

Серед цих залишків була "місіс Плес" – найповніший череп африканського австралопітека, знайдений в Південній Африці в 1947 році.

Читайте також: У Канаді знайшли заморожене вціліле дитинча мамонта

На основі попередніх вимірювань"місіс Плес" та інших скам’янілостей, знайдених на такій же глибині печери, їхній вік оцінювали в 2,1-2,6 мільйонів років.

"Але хронологічно це не було правильно, оскільки австралопітеки не мали б жити так довго", – сказав один з авторів дослідження Лоран Брюссель.

Вчений пояснює, що вже 2,2 мільйона років тому Homo habilis – найдавніший вид роду Homo, який включає Homo sapiens, вже кочував регіоном.

Оскільки скам’янілості надто старі та крихкі для перевірки, вчені аналізують осад поблизу місця, де вони були знайдені.

У дослідженні йдеться, що вчені недооцінили попередній вік скам’янілостей, оскільки вони вимірювали відкладення мінералів кальциту, які були молодшими, ніж решта частина печери.

Для останнього дослідження дослідники використали техніку, яка називається космогенним нуклідним датуванням, яка розглядала рівні рідкісних ізотопів.

Читайте також: У Британії знайшли античний камінь, на якому намалювали пеніс та назвали людину "гівнюком"

Дослідники виявили, що "місіс Плес" та іншим скам’янілостям поблизу неї було від 3,4 до 3,7 мільйонів років.

Раніше на думку вчених південноафриканський австралопітек вважався "занадто молодим", щоб бути предком роду Homo.

Це означало, що домівка "Люсі" у Східній Африці вважалася найбільш вірогідним місцем розвитку майбутньої людини.

Але нове дослідження показує, що у південноафриканського австралопітека було майже мільйон років, щоб перетворитися на нашого предка.

"Протягом мільйонів років, на відстані всього 4000 км ці види мали достатньо часу, щоб подорожувати, розмножуватися один з одним… тож ми можемо уявити загальну еволюцію по всій Африці", – сказав Лоран Брюссель.

Читайте також: В Одесі бійці тероборони знайшли стародавні амфори