Школа в умовах війни: як отримувати українську освіту з-за кордону і що треба знати про новий навчальний рік

Школа в умовах війни: як отримувати українську  освіту з-за кордону і що треба знати про новий навчальний рік

У Міністерстві освіти і науки України заявили, що українські школи готові до початку навчального року у змішаному форматі.

Однак форму навчання для дітей мали би обирати батьки.

Найважче доводиться тим дітям і батькам, які змінили місце проживання у зв'язку з війною. Їм доведеться обирати не лише формат навчання, але й школу, у яку піде дитина.

До нового навчального року лишилося вже зовсім мало часу, а питань – багато. "Українська правда. Життя" поспілкувалася з батьками школярів та освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим. Ми також звернулися за коментарями до заступника міністра освіти Андрія Вітренка, однак поспілкуватися з ним не вдалося: після перегляду наших запитань від перестав виходити на зв’язок.

Із тексту ви дізнаєтеся:

ВІДЕО ДНЯ
  • як дітям, які перебувають за кордоном, продовжити навчання в українській школі?
  • чи можна навчатися в двох українських школах одночасно?
  • яким має бути дистанційне навчання у школі?

Чи можливо дітям-переселенцям за кордоном поєднати навчання в зарубіжній і українській школах

Ольга, яка з двома дітьми в перші дні війни виїхала до Польщі, сумнівається, що її донька-восьмикласниця зможе отримати українську освіту.

У київському ліцеї, в який дитина ходила до війни, сказали, що поєднати навчання у двох школах можна лише при умові переходу на сімейну форму освіти.

У Віри, яка з двома онуками мешкає у Німеччині, подібна історія.

Родина через рік планує повертатися у Київ. Не ходити до школи у Німеччині вони не можуть, бо батьків можуть оштрафувати, а київська школа проводить дистанційне навчання у першу зміну.

Діти не мають можливості бути присутніми і там, і там. Сімейне навчання родина забезпечити не може.

Фото:rosipro/Depositphotos

До того ж батьки не знають, чи зможе дитина після повернення в Україну продовжити освіту у класі, якому навчалися до війни.

У Міністерстві освіти і науки пропонують таким дітям три варіанти навчання:

  • навчатись в українській школі онлайн або ж на дистанційній, сімейній формах чи екстерном;
  • піти до школи в країні/місті, де перебуває дитина;
  • комбінувати навчання за кордоном та в Україні.

Також У МОН радять дізнатись про українські школи у новій країні або місті.

"У багатьох містах Європи, Канади, США діють українські школи, де вчаться діти з української спільноти", – кажуть у відомстві.

Батьки, які перебувають з дітьми за кордоном, говорять, що у деяких країнах невідвідування місцевих шкіл загрожує штрафами. Окрім того, часи занять в українських та іноземних школах співпадають.

Сімейну освіту, при якій школа не несе відповідальності за навчальний процес, родини забезпечити не можуть, особливо, коли йдеться про середні та старші класи.

"Про цю проблему ми знаємо ще з березня, я про це постійно нагадую, але до останнього часу мало що реально робилося, щоб узгодити наш освітній процес з освітнім процесом за кордоном.

Тим не менш, є позитивні зрушення: МОН підготувало листи до міністерств освіти країн, де перебувають наші діти, з проханням сприяти тому, щоб українські школярі не втрачали зв’язок з українською освітою.

Зокрема, з Кембріджським університетом МОН уклало угоду про дослідження відмінностей освітніх програм країн перебування з українськими програми, що є надзвичайно важливим для якісного навчання наших дітей", – говорить Сергій Горбачов.

За його словами, ідеальним варіантом було б, якщо б під час навчання у закордонній школі наші діти мали протягом дня 2-3 години, щоб навчатися з українськими вчителями. Однак зробити це можна лише за домовленістю між міністерствами освіти країн.

"Я постійно читаю, що наш міністр освіти спілкується з керівниками міністерств освіти різних країн, але дуже важливо бачити реальний результат цих перемовин.

Наскільки мені відомо, деякі місцеві освітні структури у країнах перебування йдуть назустріч українцям. Але це, на жаль, не система. А треба, щоб була система, інакше ми ризикуємо, що наші діти будуть відірвані від української освіти через те, що немає якісних механізмів, як з ними працювати", – каже освітній омбудсмен.

Оскільки конкретики поки що немає, проблему намагаються вирішувати на місцях. Зокрема, переводити дітей на сімейне навчання.

"Директори не мають права заганяти батьків у якісь зручні школі форми навчання. Вони забули, що школа для дітей, а не діти для школи. Вся освіта – для дітей, а не діти для освітян, як засіб отримання зарплати", – каже він.

Сергій Горбачов наголошує, що дуже багато залежить від того, який керівник у школі та управлінні освіти.

"Якщо керівники дбають про дітей, і професійно виконують свої обов’язки, то будуть йти назустріч батькам. Якщо просто просиджують крісло, то будуть футболити батьків, щоб не створювати собі проблем, які треба вирішувати.

Професіонал завжди знайде можливість, щоб створити умови для якісної освіти!" – говорить освітній омбудсмен.

Працівники Служби освітнього омбудсмена розробили пропозиції щодо вирішення проблем учасників навчального процесу в умовах воєнного стану для органів влади, управління освітою, шкіл, педагогів та батьків.

Це велика робота, де докладно йдеться, що мають зробити чиновники для того, щоб наші діти, які знаходяться за кордоном, отримували освіту та не втрачали зв’язок з Україною, що дасть їм можливість повернутися на батьківщину.

Як продовжити навчання в українській школі після повернення з-за кордону

Як пояснюють у МОН, після навчання у школі за кордоном важливо отримати у ній документи з інформацією про те, що дитина вивчала, та як оцінили результати її навчання.

"Це дасть змогу перезарахувати частину оцінок зі спільних у програмах української та закордонної школи предметів, а також допоможе українським вчителям швидше інтегрувати дитину в освітній процес", – кажуть у відомстві.

МОН також видало наказ та роз’яснення, де повідомило, що усі учні будуть переведені до наступного класу, незалежно від того, чи підтримували вони зв’язки з українськими вчителями та форми навчання.

Зокрема, якщо батьки не подавали заяву про відрахування, то для повернення до школи в Україні не потрібно вживати додаткових заходів.

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Якщо дитину відраховували з української школи, необхідно буде написати заяву на її зарахування до закладу освіти.

Сергій Горбачов підкреслює, що дитина без заяви батьків не може бути відрахована з закладу освіти. Чинне українське законодавство цього не передбачає.

"Єдиний випадок, коли учня можуть відрахувати зі школи рішенням педради, це якщо випускник профільного 9 класу отримав оцінку 3 і нижче з профільного предмету.

Є лише варіант, коли можуть залишити на повторний курс, але не більше ніж 1 раз протягом навчання", – пояснює освітній омбудсмен.

[L]

З іншого боку, батькам треба знати і пам’ятати, що, якщо дитина протягом 10 днів не відвідує школу без поважних причин і невідомо, де вона перебуває, школа має звернутися до Національної поліції та Служби у справах дітей, щоб з’ясувати причини відсутності на заняттях.

Батькам, які все ж таки хочуть, щоб дитина отримала українську освіту, але у школі не йдуть їм назустріч, Сергій Горбачов пропонує розглянути альтернативні варіанти.

Зокрема, Міжнародну українську школу (МУШ), де раніше переважно навчалися діти українських дипломатів, а зараз й частина біженців.

"Повідомлення про те, що дитина зарахована і навчається у МУШ, у великій кількості випадків слугує підставою для того, щоб дитина не відвідувала школу в країні перебування.

Наразі у цій школі дистанційно навчається понад 3 тисячі учнів, а основних працівників-педагогів – 35 осіб, 37 працює за сумісництвом. За кордоном, за даними МОН, перебуває 600 тисяч учнів. І ми розуміємо, що це дуже мало", – каже омбудсмен.

За його словами, існує багато ініціатив приватних шкіл, які пропонують можливості здобути українську освіту.

"Зараз треба розширювати можливості таких закладів, підтримувати їх, але я поки що не бачу системної роботи у цьому напрямі", – зазначає він.

Чи можна одночасно вчитися у двох українських школах

Марина з дочкою переїхала з Києва у Львів. Школа, в якій вчилася її дитина у Києві, з 1 вересня працюватиме дистанційно, а школа у Львові – очно.

"Чи можу я перевести доньку в київській школі на сімейне навчання, щоб зберегти місце у класі, в той час, коли вона буде відвідувати очні заняття у Львові?

Чи треба відраховуватися з київської і влаштовуватися у львівську, а коли повернеться у столицю – забирати документи з львівської і знову записуватися у київську?" – питає вона.

За словами Сергія Горбачова, чинне законодавство не передбачає такої форми, як тимчасове зарахування дитини до школи.

Фото:Syda_Productions/Depositphotos

"Я пропонував ввести такий формат в містах тимчасового перебування ВПО. Тобто дитина навчається у якійсь школі, але після повернення має повернутися у свій клас.

Наразі діє наказ МОН № 367 від 2018 року, який впорядковує ці процедури. За порядком мирного часу все має відбуватися саме так: відраховуватися зі школи, де вчилися раніше і влаштовуватися до закладу освіти за місцем проживання", – каже він. За процедурою, батьки мають забрати документи з одного закладу освіти і надати їх до іншого.

Освітній омбудсмен зазначає, що якщо дитина вчиться у двох школах, то на неї йде подвійне фінансування.

"Тобто це – нецільове використання бюджетних коштів, що може стати підставою для серйозних неприємностей для керівника закладу освіти, пояснює Горбачов.

Яким має бути дистанційне навчання у школах

За останніми даними, лише 41% шкіл України можуть розпочати навчання офлайн. В інших закладах освіти або немає укриттів, або вони не відповідають нормам.

Зокрема, київська школа № 225 з 1 вересня не зможе працювати офлайн. Укриття в школі є, однак там немає другого виходу, комунікацій, також воно потребує ремонту.

У школі № 2 у місті Мукачево Закарпатської області наразі тривають роботи з будівництва сховища, однак до початку навчального року закінчити та обладнати його навряд чи вдасться.

Тобто чимало дітей будуть навчатися саме дистанційно, як це було в період пандемії і в перші місяці війни.

Фото:acheev/Depositphotos

То ж яким має бути дистанційне навчання у школах?

"Варто зауважити, що дистанційна форма навчання може бути синхронною та асинхронною", – говорить Сергій Горбачов

Синхронне – це коли вчитель і учні одночасно перебувають онлайн, комунікують у реальному часі.

Асинхронне – коли вчитель пропонує до перегляду коротку лекцію, огляд теми, пояснення, а потім дає завдання. Зокрема, за цим принципом працює Всеукраїнська школа онлайн. Таким чином також працюють розповсюджені онлайн-платформи

Часто буває змішана дистанційна форма, коли комбінуються синхронні та асинхронні заняття. Вчитель пропонує послухати пояснення, дає завдання, а потім в режимі реального часу всі підключаються і обговорюють.

"Але є третя форма дистанційки – безвідповідальна. Це коли на аркуші написали кілька параграфів і кинули у Viber. Це – профанація", – наголошує освітній омбудсмен.

Сергій Горбачов каже, що метод, коли у класі, який займається очно, вмикають камеру і ведуть онлайн-трансляцію для тих, хто не може бути присутнім на заняття, також не дуже ефективний.

"Я сам був у ситуації учня, коли не зміг вчасно приїхати на заняття і спробував приєднатися онлайн. Це – геть неефективно", – каже він.

За його словами, щоб людина по той бік камери повноцінно спостерігала за уроком, потрібні надзвичайно якісні техніка, звук й інтернет. Інакше не зрозуміло, хто що сказав, яке завдання виконувати тощо. Тобто людина, яка приєднується онлайн, відчуває себе відірваною від того, що відбувається у класі.

Сергій Горбачов впевнений, що у ситуації, яка склалася, вчителям доведеться шукати цікаві форми роботи з дітьми у дистанційному форматі.

"Я бачу героїчну роботу деяких вчителів і директорів, які знаходять ці форми спілкування, комунікації і перевірки завдань.

Саме робота таких фахівців пом’якшує дуже сильний удар по якості освіти, який завдав спочатку COVID-19, а тепер війна", – говорить освітній омбудсмен.

Таким чином українським дітям доведеться звикати отримувати освіту в умовах війни: комусь перебувати на дистанційці, комусь – бігати посеред уроків в укриття, а комусь – намагатися тягти навчання у двох школах одночасно.

Читайте також: Як діти з окупованих територій навчатимуться в школах? Відповідь МОН

Яна Осадча, "УП. Життя"

Реклама:

Головне сьогодні