Безсоння та надмірне виділення слини: як домашні тварини реагують на війну та як їм допомогти

Безсоння та надмірне виділення слини: як домашні тварини реагують на війну та як їм допомогти

Війна впливає не лише на стан людей, а й на поведінку та самопочуття домашніх улюбленців.

Звуки повітряних тривог, зміна оточення, велика кількість людей чи тварин навколо можуть призводити до стресу та навіть до летальних наслідків.

"Українська правда. Життя" поговорила з ветеринарами Михайлом Білецьким, Оленою Гайворонською та Назаром Стригуном, аби більше дізнатися про те, з чим стикаються домашні тварини під час повномасштабної війни та як їм можна допомогти.

Собаки

Ключовим зовнішнім подразником, який викликає стрес у собаки, є гучний звук. В мирний час ним може бути гроза або запуск феєрверка, зараз – сирена або вибух. Тоді тварина може тікати, ховатися, труситися від негативних емоцій або страху.

Попри те, що анатомічна будова ока собаки пристосована до темряви більше ніж людське око, тварину також здатна налякати відсутність світла. У темряві собака може відчувати себе покинутим.

Подібні реакції на зовнішні подразники виникають не у всіх собак. Це залежить від того, який досвід пес пережив у перші два місяці життя.

Фото: alabn/Depositphotos

У соціалізації собак є три важливі періоди, які їх формують:

  • від 3 тижнів до 2 місяців – імпритинг або період запам’ятовування;
  • з 2 місяців до 5 місяців – час становлення особистості собаки;
  • з 6 до 10 місяців – період статевого дозрівання.

Найбільш вразливим собака є в період імпритингу.

"Якщо ми в цей період налякали собаку, наприклад, гучними звуками - він запам'ятає це і в майбутньому організм реагуватиме на них так само як в цей період: вмикатимуться механізми стресу", – розповідає Олена Гайворонська.

Стрес у тварини може викликати її господар, додає ветеринарка. Лікарка порівнює господаря та собаку з мамою та дитиною – якщо нервує годувальниця, нервує і її дитина.

До того ж собака здатний відчути стрес у людини за запахом.

Фото: Krakenimages.com/Depositphotos

"На нервах людина може цілодобово загладжувати домашнього улюбленця, розмовляти з ним, пестити. Втім, якщо людині це допомагає, то тварина навпаки – переймає цей настрій і сама починає стресувати", – пояснює Олена Гайворонська.

Унаслідок збудження нервової системи в організмі чотирилапого виділяються гормони кортизолу, адреналіну та норадреналіну.

Короткочасний поодинокий стрес, так само як і в людини, може піти на користь – він активує імунітет та покращує когнітивні функції.

Втім, при хронічному стресі, коли продукування гормонів потужне або повторюється понад два рази на рік – це шкодить собаці.

Передусім в нього знижується імунітет, можуть загостритися хронічні захворювання або виникнути нові: запалення підшлункової залози, печінки, проблеми з травленням або сечовиділенням.

Якщо собака зі слабкою серцево-судинною системою – стрес здатний призвести до смерті.

Фото: SergPoznanskiy/Depositphotos

В зоні ризику: чотирилапі з хронічними захворюваннями, літні тварини та тварини, які схильні до слабкої нервової діяльності.

"Стрес може призвести до смерті як маленької собаки з гіпертрофічною кардіоміопатією, так і молодої собаки з вродженими вадами серця", – каже Михайло Білецький.

Як розпізнати стрес у собак

Зрозуміти, що пес нервує, можна по його міміці – у ветеринарній медицині існує таблиця оцінки болю у тварини.

В домашніх умовах розпізнати його можна за характерними ознаками:

  • підтиснутий хвіст;
  • опущена голова;
  • збуджене гавкання;
  • намагання заховатися в темне, спокійне місце;
  • намагання втекти;
  • розлади травлення.

Схожі ознаки можуть свідчити про появу посттравматичного стресового розладу у тварини. Головна відмінність ПТСР від стресу – це зміна поведінки тварини.

При ПТСР собака починає бути агресивним щодо господаря, намагається травмувати себе, в нього різко змінюється настрій – від апатії до збудження.

Фото: liukov/Depositphotos

Найбільше ПТСР притаманний чотирилапим, які працюють в зонах бойових дій (собаки-сапери, наприклад). Втім, нерідко зустрічається і у тварин, яких вивезли з окупації чи з обстрілюваної ворогом території.

Якщо ви помітили зміни в поведінці вашого улюбленця, вирушайте на консультацію до ветеринара.

Для заспокоєння чотирилапого є чимало засобів у різному вигляді: розпилювачі, дифузори, змінні блоки з феромонами, нашийники.

Чимало існує іграшок – підійдуть як канати, так і м’які іграшки, які можна гризти. Головне, каже Назар Стригун, аби це не були пискавки.

"Також можна зменшувати кількість світла в приміщенні або придбати собаці будиночок, який закривається. Хай собі тішиться наодинці, відпочиває", – додає ветеринар.

Коти

Коти, як нічні хижаки, краще долають темряву, втім, є більш чутливими до зовнішніх подразників.

Під час повномасштабної війни найтяжче їм пережити момент транспортування, наявність великого скупчення людей навколо та зміну території.

Також подразником може стати гучний звук. Завдяки своєму надчутливому слухові коти здатні чути ультразвуки та вібрації – котяче вухо сприймає звук до 64 тисяч Гц, тоді як вухо людини лише до 20 тисяч Гц.

Фото: potatushkina.gmail.com/Depositphotos

Саме тому кажуть, що коти раніше за всіх можуть відчути землетрус чи стихійне лихо. І, як результат, першими починають нервувати.

Під час збудження нервової системи в організмі тварини відбувається викид гормонів стресу, втім, на відміну від собак, навіть невеликий стрес котам шкодить.

"Від нервів кішка хворіє. На першому місці стресовий цистит. Він може виникнути навіть від того, що до вас в гості прийшла людина, яка не подобається тварині", – каже Олена Гайворонська.

Ветеринарка звертає увагу на вакцинацію тварин – власники частіше вакцинують собак, аніж котів. Втім, перебуваючи в бомбосховищі з іншими тваринами, кіт може захворіти на вірусне захворювання.

Тому лікарка нагадує про щорічне вакцинування котів, адже не існує щеплення, яке б захистило тварину на все життя.

Це допоможе вберегти від вірусних хвороб, та не убезпечить від інших захворювань, які провокує стрес.

Як розпізнати стрес у кота

Розпізнати нервовий стан в кота можна по характерних сигналах:

  • тремтіння тіла;
  • шипіння;
  • погляд на стіну або в кут;
  • безсоння;
  • розширені зіниці;
  • напади агресії;
  • намагання сховатися в тихе місце;
  • надмірне виділення слини;
  • розлади травлення.

"У разі стресу ваш улюбленець почне менше чи перестане зовсім спілкуватися з людьми. У тварини почне випадати шерсть, якщо вона є", – додає Назар Стригун.

Фото: akoldunov/Depositphotos

В умовах війни в кота можуть виникати асоціації зі стресом – це характерний для цього часу посттравматичний стресовий розлад.

Наприклад, якщо лунає повітряна тривога й господар починає метушитися по квартирі – тригером стає сирена. Почувши її в майбутньому, в тілі тварини з’являтиметься напруга.

Як і в собак, нервове виснаження організму може мати для кота летальні наслідки.

"Йдеться про котів, які схильні до слабкої нервової системи це британці, шотландці, мейн-куни, сфінкси", – каже Михайло Білецький.

Визначити метод лікування тварини від стресу допоможе ветеринар – є засоби, які діють миттєво, інші ж мають накопичувальну дію в організмі.

У випадку, якщо стрес присутній тривалий час – підійдуть краплі, нашийники, пігулки, пасти, корми із заспокійливим ефектом.

"Повітряну тривогу передбачити складно, тому такі препарати не надто ефективні при одноразовому застосуванні. Їх краще давати коту за 5-7 днів до, наприклад, транспортування. Втім, все індивідуально", – каже Назар Стригун.

Не варто недооцінювати й звичайні розмови чи обійми з твариною та базові природні процеси.

"Пошук їжі є стресом – це базовий інстинкт і потреба. Але коли вона задовольняється стрес зменшується: в крові підіймається рівень глюкози, змінюється гормональний фон в організмі", – розповідає Михайло Білецький.

Фото: Amaviael/Depositphotos

Для заспокоєння котів існують спеціальні іграшки: м’ячики з додаванням валеріани, подушки-антистрес, іграшки з котячою м’ятою тощо.

Гризуни

Подразників для гризунів набагато більше, ніж для ссавців, адже в дикій природі ці тварини перебувають на нижніх ланках харчового ланцюга і зазвичай є жертвами.

"З одного боку, стрес та страх для них – це рятівний механізм. З іншого - їм вкрай важко допомогти його подолати, тому можуть виникати різні наслідки", – розповідає Михайло Білецький.

Фото: belchonock/Depositphotos

Уберегти гризуна від стресу в умовах війни майже неможливо, адже для тварини виникає одразу кілька подразників: гучні звуки, метушня навколо, зміна оточення.

Досить важко ці тварини переживають транспортування. Білецький розповідає про головні правила, яких варто дотримуватися для безпечної поїздки:

  • накривати клітку, аби зменшити звукові та світлові подразники;
  • оновлювати сіно, аби тварини могли гризти й відволікатися;
  • періодично гладити тварину, щоб вона відчула рідний запах;
  • виносити клітку на свіже повітря.

У тварини найбільше розвинуті слухові та нюхові рецептори, тому довготривалу темряву вона долає добре. Втім, вдень гризун більш активний.

Як зазначає Білецький, повністю убезпечити гризуна від подразників вкрай важко. Реакція стресу може виникнути на будь-що незвичне для нього.

Фото: PoppyPix/Depositphotos

"В мене є домашній кінотеатр. Коли його вмикаю з моїми морськими свинками відбувається щось неймовірне, їх треба виносити в кімнату якнайдалі, адже вони виглядають наче зомбовані", – описує своє життя з гризунами Михайло Білецький.

Як розпізнати стрес у гризуна

Головними ознаками того, що гризун нервує, можуть стати відмова від їжі, зміна настрою тварини (стосовно господаря, наприклад) чи нетипова поведінки тварини.

"Власник найкраще знає свою тварину – все не характерне для неї може свідчити про наявність нервового стану. Дехто з гризунів почне просто бігати – але якщо до того він був більш спокійним, це вже не типово", – пояснює Назар Стригун.

Для заспокоєння гризунів лікар радить обійми та погладжування – коли тварина відчуває рідний запах, це здатне трохи нормалізувати її стан.

Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos

У разі довготривалої зміни поведінки гризуна – варто звернутися до лікаря.

Птахи

Домашні птахи залежні від світлового дня – вдень тварини більш активні, а вночі люблять поспати.

У кожного виду птахів є свій графік активності. Втім, для того, щоб пернатий почувався добре вдень, йому потрібно близько 10 годин сну в темному й тихому місці вночі.

Порушення цього графіку може призвести до дискомфорту та захворювань.

Погано птахи реагують на гучні різкі звуки.

Ознаками того, що птах почувається погано є:

  • апатія та млявість;
  • некерованість тварини;
  • птах багато треться об жердинку чи годівницю;
  • агресія, якої раніше не було;
  • самотравматизація.

"В нервовому стані дехто з птахів почне викушувати на своєму тілі рани до крові, з птаха може випадати більше пір’я", – каже Назар Стригун.

Лікар радить в момент транспортування накривати клітку. По-перше, це зменшить звукові та світлові подразники, а по-друге, – дасть тварині відчуття безпеки в її особистому "будинку".

Фото: cokacoka/Depositphotos

Для заспокоєння пернатих ветеринар радить:

  • спілкування;
  • забезпечити спокій тварині;
  • зменшити вплив зовнішніх подразників;
  • фізичні активності (випускати птаха з клітки);
  • урізноманітнити раціон;
  • дотримуватися режиму.

Водні тварини

Риби та мешканці акваріума можуть переживати стрес, втім він практично ніяк не відображається на них зовні. До того ж зрозуміти що саме призвело до нервового стану риби майже неможливо.

Варто знати причини, які можуть викликати у мешканців акваріума дискомфорт:

  • нестача кисню в акваріумі;
  • відсутність або неправильний раціон;
  • недотримання температурного режиму води;
  • транспортування;
  • перенаселення акваріума.

Також потрібно пам’ятати про звукоізоляцію акваріума – різкі гучні звуки під водою відчуваються в кілька разів потужніше, ніж у повітрі.

Олена Гайворонська наводить приклад з браконьєрами, які за допомогою вибухових пристроїв глушать рибу в водоймах, після чого вона спливає на поверхню водойми.

На випадок повітряної тривоги лікарка радить зачиняти вікна в приміщенні, де знаходиться акваріум.

Інша справа – вимкнення світла. Якщо в акваріумі перестає працювати компресор, риби починають страждати від нестачі кисню та надлишку вуглекислого газу у воді.

Фото: sinenkiy/Depositphotos

У такому випадку тварини починають масово спливати й триматися у верхніх шарах води.

Якщо менші види риб, такі як гуппі, мечоносці, молінезії, рід повзунових та коридораси можуть тривалий час перебувати без кисню. То для більших видів риб, равликів та креветок наявність кисню у воді критично важлива.

За відсутності електропостачання у фільтрі починають гинути бактерії й утворюватися токсичні речовини.

Варто перестати годувати риб у цей період і ще добу після повернення світла й відновлення роботи фільтра. Практично всі риби здатні пережити голод.

Також фільтрацію води можна зробити штучно – раз на день оновлюйте 15-25% води.

Також через відсутність світла в акваріумі може змінитися температурний режим – на зниження температури різні всі види риб реагують по-різному.

На цей час акваріум можна утеплити зовні пінопластом або час від часу доливати в нього теплу воду.

Пам’ятайте, що чим менше акваріум, тим швидше він охолоджується.

Екзотичні домашні тварини

Для рептилій та членистоногих домашніх улюбленців найважче залишитися без комфортних умов в тераріумі – через це холоднокровні тварини найчастіше відчувають дискомфорт.

Деякі види цих тварин (наприклад, змії) можуть відчувати не лише звуки, а й вібрації землі, тому особливо під час війни здатні часто й різко змінювати свою поведінку.

Фото: NewAfrica/Depositphotos

"Будь-яка тварина реагує на стресові фактори, але сказати що це щось погане для психіки екзотичних тварин, я не можу", – каже Михайло Білецький.

Водночас майже у всіх тварин від стресу знижується імунітет та може з’явитися вірусне, бактеріальне чи паразитарне захворювання.

Аби вчасно розпізнати хворобу, потрібно вміти розпізнати нервові прояви тварини, які проявляються по-різному.

Наприклад:

  • хамелеон під час стресу буде безкінечно змінювати кольори;
  • змії будуть ховати голову під кільцями, атакувати або відповзати;
  • ящірки махатимуть хвостом у боки;
  • черепахи на деякий час завмиратимуть.
Фото: JanPietruszka/Depositphotos

Для хорошого самопочуття такого домашнього улюбленця лікар Білецький радить слідкувати за належним харчуванням тварини та дотриманням правильної атмосфери в тераріумі.

Особливо звернути увагу на правила, каже лікар, варто під час транспортування, адже рептилії та членистоногі, як і більшість тварин, долають це важко.

Анастасія Поя, "Українська правда. Життя"

Читайте також: Як війна вплинула на життя тварин та зоозахист в Україні

Реклама:

Головне сьогодні