Що робити, якщо підліток сумує за подкастами Спартака Субботи – пояснюють психологи

Підлітки та молодь висловлюють незадоволення щодо розслідування діяльності блогера Спартаки Субботи та закриття його подкастів.

Після публікації психолога, у якій йшлося, що Спартак Суббота не має фахової освіти, а також вступав у сексуальні стосунки з клієнткою, партнер блогера Євген Янович оголосив про закриття спільного YouTube-проєкту "Подкаст терапія".

Журналістка Олена Пшенична повідомила, що отримала повідомлення від мами 15-річної дівчини, яка важко переживає закриття проєкта за участю Спартака.

"Я не знаю, можливо, це все правда про Спартака і це брехня.... погано. Але моя донька сьогодні цілий день плаче. Я ніколи її такою не бачила (вона в мене лідер, дуже сильна). Коли вона захопилася подкаст-терапією, то почала багато читати, ходила до них на зустрічі. І я не вбачаю в цьому щось погано. А тепер такі підлітки як вона плачуть", – цитує журналістка маму дівчинки-підлітка.

Реакція на новину про закриття подкастів

Подкасти Спартака: єдине, що радує у житті

Дівчина порівнює вбивство українського бійця і закриття подкастів Спартака Субботи

Автор коментаря вважає, що диплом для психолога неважливий

"Я померла",- пише фанатка блогера

На сторінках Спартака Субботи у соціальних мережах – купа обурених коментарів від його аудиторії.

"Переважна більшість з них з нотками на кшталт "нащо тепер жити, якщо без Спартака" (так, я знаю, що підлітки таке люблять для красного слівця, та все ж тригернуло). Я гортала ці повідомлення, потім переглядала профілі. Так, це реально діти. Відсотків 90% – дівчатка віком 10-15 років", – пише журналістка.

Олена Пшенична зазначає, що у своїх підкастах Спартак Суббота підіймав тригерні для сучасних підлітків теми, а саме: стосунки з батьками, школу, захоплення комп’ютерними іграми та аніме, секс.

До того ж блогер часто вів стріми, на яких сам грав в онлайн-ігри і спілкувався з аудиторією.

"Сидить психолог-психотерапевт, грає в гру, в чатік летить купа коментарів, питань, смайликів-сердечок. Голос типу сірі йому час від часу ці питання озвучує. Він на них відповідає або ні. А на компліменти на кшталт "цьом/ кусь/ я кохаю тебе, Спартачок/ у мене від твоїх слів привстав (це все цитати)" Спартак посміхається, дякує або просто мурчить", – так описує один зі стрімів Олена Пшенична.

Утім, найбільше журналістку засмучує те, що Спартак позиціював себе не як блогер, а як психотерапевт і психіатр.

Чим же так приваблює підлітків скандальний блогер і що робити, якщо дитина сумує за його "подкаст-терапією".

Психолог Артем Осипян вважає захоплення деяких підлітків цим блогером цілком зрозумілим.

"Все дуже просто. Підлітковий вік – це період максималізму і пошуку альтернативних батькам авторитетів. А тут з'являється Спартак, який дуже ретельно підбирає собі фігуру, образ, який є "ідеальним". Накачаний, типу розумний, ще й говорить про емоції, психіку, тобто актуальні питання особливо для підлітків", – каже психолог.

За словами Осипяна, Спартак Суббота цілеспрямовано робив все так, щоб його любили. Однак найбільш вразливими стали підлітки, тобто "психічно незріла аудиторія".

"Це лише підкреслює те, що маркетинг-стратегія Спартака була токсичною. Бо дестабілізувала ту аудиторію, яка нездатна раціонально оцінити свого "лідера", натомість має ірраціональну, емоційну прив'язаність до образу", – говорить Артем Осипян.

Фахівець вважає, що підлітки часто не хочуть розлучатися зі своїми фантазіями, бо знаходяться на зламі двох етапів життя - дитячого і дорослого. Їм важко адаптуватися до реального життя, зі своїми розчаруваннями і правдою, яка не завжди романтична.

"Історія зі Спартаком – це просто інтенсивний тригер, який свідчить про те, що в житті не варто робити постійні ставки, тим паче емоційно. Натомість треба постійно аналізувати і бути критичним", – каже Артем Осипян.

Підліткова психологиня Лілія Милиневська також закликає виховувати у дітей критичне мислення.

Підліткам, які "підсіли" на Спартака, вона радить дати почитати результати розслідування. А також батькам слід обговорити з дітьми складні і неоднозначні теми. Головне – пояснити, що формулювати власну думку варто на підставі фактів, кожен з яких має кілька інтерпретацій.

Психологиня також каже, що не варто критикувати дітей. Адже "ошуканими" стали і дорослі, в яких мозок має здатність до критичного мислення.

"Шукати разом аргументи і контраргументи. Це може відбутися, якщо з підлітком є контакт. Ви будете здивовані, але багато підлітків розуміють всі плюси і мінуси і ігор і школи.

Але є завдання віку, особливості розвитку мозку, зокрема, формування здатності передбачати, активність лімбічної системи і тієї зони мозку, яка відповідає за задоволення. Тому потрібен дорослий, який встановлює межі і правила щодо ігор і відвідування школи і слідкує за виконанням цих правил", – каже Лілія Милиневська.

Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що підлітків, які ридають за Спартаком, треба втішити, "як втішають людей, які зазнали втрату кумира, втрату першої любові, які зазнали розчарування".

"Це непогані сльози. Сльози дорослішання. Сльози безпорадності та прийняття незворотного. Це важливо пережити саме в підлітковому віці, щоб навчитися втішатися самостійно і знати, що робити з такими розчаруванням потім. Щоб не впадати в дитячу істерику в дорослому віці. Щоб розрізняти "поганих хлопців" і не вестися на їх харизму, за якою може стояти навіть соціопат (зараз не про цього героя)", – говорить психологиня.

Також, на її думку, підліткам треба пояснити, чому таке сталося з блогером.

"Чому те, що вони бачать, може відрізнятися від реальності. І це чудова тема для початку розмови з батьками. І цього достатньо. Повертати кумира необов'язково. Це можна пережити, якщо поряд з підлітком будуть розумні терплячі і помірковані дорослі", – каже Катерина Гольцберг.

Читайте також: Спартак Суббота обіцяє викласти спростування гучного розслідування