Як реагувати на оцінки дітей та навчити їх цінувати свої досягнення: поради батькам

Хоча всі батьки хочуть, щоб їхні діти отримували високі оцінки, вони спершу повинні запитати себе: що саме означають оцінки в щоденнику? Чи відображають вони зусилля, які дитина доклала до роботи?

Не всі отримують відмінні оцінки. Навіть ті, хто отримує, не обов'язково досягають успіху в житті. Оцінювання часто суб'єктивне та може бути оманливими.

Розповідаємо, як батьки можуть реагувати на оцінки своїх дітей та допомогти їм визначати особисті досягнення, використавши джерела: APA PsycNet, Pew Research Center, Psychology Today, Parents, Springer Link, Sage Journals, The New York Times, The Michigan Daily.

За що учень отримує оцінки в школі

Освіта важлива і має вирішальне значення для когнітивного та соціального розвитку. Цього не можна заперечувати. Проте освіта може стати токсичною, коли процес зміщується від акценту на навчанні до гіперфіксації на цифрах, оцінках і статистиці успішності.

Це призводить до перфекціонізму та недосяжних очікувань ефективності, які можуть руйнувати розум.

Надмірно вимогливе ставлення батьків до дітей може бути передумовою розвитку синдрому відмінника, що часто несе негативні наслідки в дорослому віці, такі як схильність до:

• емоційного вигорання,
• тривожних розладів,
• депресії.

Школяр, який вивчає легкі предмети, може мати кращі результати, ніж учень, який відвідує поглиблені заняття. Деякі вчителі надзвичайно суворі. У різних школах можуть існувати значні відмінності в стандартах і способах оцінювання учнів.

Якщо ваша дитина отримує відмінні оцінки без жодних зусиль, це може бути ознакою того, що навчання дається їй надто легко, а матеріал не новий для неї.

Це не означає, що оцінки неважливі, але вони повинні відображати не лише знання, а й зусилля та наполегливу працю. Інакше – дитина не зможе досягти того успіху в житті, якого батьки очікували від тих відмінних оцінок.

Академічні оцінки рідко оцінюють такі якості як креативність, лідерство та навички роботи в команді. Трапляється, що відмінники вміють "зазубрювати" інформацію та відмінно складати іспити. Та кар'єрний успіх рідко полягає в тому, щоб знайти правильне розв'язання проблеми, а радше в тому, щоб знайти правильну проблему, яку потрібно вирішити.

Оцінки повинні відображати не лише знання, а й зусилля та наполегливу працю. Фото: ArturVerkhovetskiy/Depositphotos

Читайте також: 52 поради від психолога, як батьки школярів можуть впоратися зі стресом

Ділимось порадами як батькам реагувати на різноманітні оцінки їхніх дітей:

• Слухайте свою дитину

Школа та оцінки часто не є першочерговим пріоритетом для значної частини підлітків. Можливо, ваша дитина має справу зі стресом у школі або навіть вдома, про який ви не знаєте, і який може впливати на її здатність навчатись. Поговоріть з дитиною про її оцінки. Запитайте чому у неї виникають труднощі, без припущень чи осуду. Дуже важливо по-справжньому вислухати дитину.

• Навчіться приймати невдачі ваших дітей

На дітей, особливо на підлітків покладається багато очікувань щодо їхньої успішності в усіх аспектах життя, іноді планка встановлена на необґрунтовано високому рівні. Як і всі інші люди, вони будуть помилятися. Часто це болісні невдачі. Однак, невдачі – це складова життя і цеглинка на шляху до майбутнього успіху. Важливо, щоб батьки мирилися з невдачами та уміли пробачати помилки дітей.

Намагайтесь ставитись до поганої оцінки як до тимчасової невдачі з потенційними причинами, а не як до недоліку характеру чи інтелекту дитини.

• Вболівайте за свою дитину

Діти вчаться ставитися до себе так, як ставляться до них їхні батьки.

Усвідомлення того, що батьки підтримають в будь-яку хвилину, заспокоює дитину та сприяє покращенню досягнень у навчанні та житті загалом.

"З психологічної точки зору найважливішим є раптове погіршення успішності підлітка – це може бути червоним прапором для інших проблем, таких як депресія.

Я заохочую батьків проявляти інтерес до того, що відбувається з їхньою дитиною, щоб пояснити появу низької оцінки. Відкритий діалог без осуду чи покарання сприяє спільному розв'язанню проблем, допомагаючи дитині відчути, що її розуміють, підтримують та надихають", – розповідає клінічний психолог Емілі Едлінн.

Діти вчаться ставитися до себе так, як ставляться до них їхні батьки. Фото: PeopleImages.com/Depositphotos

Читайте також: Як розвивати свою дитину і зробити її щасливою: поради для батьків

Кореляція між шкільними оцінками та життєвим успіхом

Досконалість у будь-чому – нерозумна мета, важливо уміти балансувати роботу та життя.

Можливо досягти високих академічних результатів, кидаючи собі виклик, насолоджуючись і розвиваючи себе в соціальному плані. І так само можливо не мати диплому з відзнакою та розвивати власну справу, мати щасливе життя і досягати успіхів в поставлених цілях.

Згідно з дослідженнями, роботодавці та науковці мають різні погляди на цінність оцінок для прогнозування ефективності роботи. Роботодавці часто вважають, що оцінки є корисними предикторами та приймають рішення про наймання на роботу, спираючись на них. Багато науковців вважають, що оцінки мають низьку прогностичну валідність. Дослідження показало, що спостережувана кореляція між оцінками та ефективністю роботи становила 0,16.

Попри високу значущість, академічні показники (такі як оцінки та результати тестів) в середньому складають лише 2,4% критеріїв професійної успішності: зарплатні, задоволеності роботою та рейтингу ефективності.

Відповідно до даних досліджень, взаємозв'язок між показниками академічних здібностей, оцінками та високим рівнем досягнень вивчався шляхом аналізу широкого кола людей: науковців і техніків, лікарів, менеджерів, митців, а також учнів старших класів і студентів коледжів. Результати продемонстрували низький позитивний зв'язок між академічними здібностями, оцінками та досягненнями.

Проте, чим ближче академічні здібності до вимог галузі – тим сильніший зв'язок.

Результати досліджень продемонстрували низький позитивний зв'язок між академічними здібностями, оцінками та досягненнями. Фото: Jcomp/Depositphotos

Читайте також: Стрес у школярів і що з ним робити: поради для батьків та педагогів

Ось кілька порад про те, як батьки можуть допомогти дітям збалансувати та визначити особисті досягнення:

• Зважайте на інтереси дитини.

Один зі способів навчити наших дітей емпатії – це плекати їх такими, якими вони є. Потрібно розуміти, що не кожна дитина здатна бути круглим відмінником або зіркою гімнастики.

Кожна людина є унікальною – не такою, як її старші брати та сестри, не такою, якою ви були в дитинстві або якою ви хотіли б бути.

• Знайдіть ідеальний спосіб мотивувати дитину.

Особливо, якщо йдеться про дітей, які не докладають багато зусиль до шкільних занять, ви можете знайти зв'язок з тим, що їх найбільше цікавить. Поясніть дитину, що навіть ті шкільні предмети, які їй не подобаються, є потрібними для досягнення цілей в улюбленій справі.

Наприклад, дитині, яка хоче стати шеф-кухарем або просто любить готувати, потрібно розуміти математику і природничі науки для набуття інших більш специфічних кухонних навичок. Поясніть дитині, що іноді ми повинні робити те, що не хочемо робити, щоб досягти наших вищих цілей.

Звичайно, більшість дітей ще не знають, ким вони хочуть стати, коли виростуть. Варто запитати дитину про те, які предмети викликають у неї захоплення.

• Не прагніть до досконалості.

Батьки завжди кажуть дітям: "Зроби все можливе!". Але діти часто чують: "Зроби найкраще, що ти можеш собі уявити". Надалі у дітей розвивається перфекціонізм, який пов’язують з тривожністю, депресією та розладами харчової поведінки.

Кращий підхід – заохочувати дитину докладати розумних зусиль залежно від важливості завдання, її самопочуття та інших справ. Також варто заохочувати дитину до вдосконалення та особистих досягнень.

• Шануйте докладені зусилля та боротьбу заради успіху.

Чим більший ви кидаєте собі виклик, тим більше ваш мозок адаптується. Це корисно пояснювати нашим дітям, особливо коли ми заохочуємо їх продовжувати долати труднощі в школі та інших місцях.

Переконайте дитину, що для засвоєння більшості навичок потрібен час, а боротьба – це ознака того, що її мозок розвивається.

Ви також можете звертати увагу те, як далеко вони просунулися у виконанні певного завдання. А також ділитися власними історіями та труднощі, з якими ви зіштовхнулися.

• Цінуйте таланти вашої дитини.

Що ваша дитина вміє або чим захоплюється? Які риси характеру у неї помітні? Хоробрість, гумор, вдячність, допитливість, наполегливість, доброта?

Можливо, вона чудовий волонтер, учасник музичної групи в школі або фантастичний співрозмовник. Дитина повинна знати свої сильні сторони та опиратись на них.

• Цінуйте стосунки.

Важливим обов’язком батьків є навчити дітей спілкуватися з іншими людьми та ладнати з ними.

Допоможіть дитині засвоїти фундаментальні соціальні та емоційні навички: як поважати інших людей, як сперечатися і миритися, як насолоджуватися компанією близьких.

Один зі способів навчити наших дітей емпатії – це плекати їх такими, якими вони є. Фото: deagreez1/Depositphotos

Читайте також: Токсичні батьки: хто вони такі, як поводяться і що з цим робити. Поради психологів

Кожен учень та студент особливий, майбутній успіх одного полягатиме в хороших оцінках сьогодні, другого – в інших життєвих пріоритетах. Ми повинні докорінно переосмислити оцінювання в шкільній системі, щоб "добре вчитися" прирівнювалося до більш цілісних факторів успіху, які справді готують учнів до процвітання сьогодні та до розвитку завтра.

Помилка відмінників – це не прагнення до успіху. Це нездатність впоратися з невдачами. Справжній тест на характер студента – вміння справлятись з тим, що він не досяг поставленої цілі. Випробування полягає в тому, чи може людина, прагнучи до відмінної оцінки, отримати низьку чи середню та продовжувати рухатися до складної мети.

Читайте також: Чи потрібно у школі заучувати дати, назви, імена, орфографічні та інші правила? Думки 5 експертів