Миру, обійняти тата і конструктор. Чого просять діти у Святого Миколая та як подарувати їм бажане
За новим календарем День Святого Миколая в Україні відзначатимуть 6 грудня. "Чарівники" по всій країні вже докладають зусиль, аби кожна дитина у цей день знайшла під подушкою омріяний подарунок. Проте деякі з них неможливо купити ні за які гроші.
"Поверни тата з полону", "зроби мене сильним, щоб захистити маму", "молися за нас", "допоможи повернутися додому". Це – заповітні недитячі бажання, які українські діти озвучують у листах до Святого Миколая щороку, відколи почалася війна. За останні два їх стало у десятки разів більше.
Однак "дитячі" бажання та забаганки ніхто не скасовував! Тож кожен може допомогти подарувати дітям свято.
"Українська правда. Життя" зібрала листи українських дітей до волонтерів-миколайчиків, які щороку роблять усе, аби віра в дива продовжувала жити.
"Народний тил – реабілітація"
Благодійний фонд уже восьму зиму поспіль докладає чималих зусиль, аби подарувати свято дітям, чиї батьки загинули або зникли безвісти, захищаючи країну від росіян. "Народний тил – реабілітація" також збирають кошти на подарунки цим дітям на Новий Рік і Різдво.
ЗПочинаючи з 2015 року волонтери подарували свято майже 6 тисячам дітей полеглих або зниклих безвісти військових. Цьогоріч опрацьовують вже майже 1,4 тисячі анкет, утім звернень набагато більше, розповів нам ветеран АТО, письменник і менеджер проєктів ДК "Укроборонпром" Олег Болдирєв, більш відомий як Мартін Брест, який з 2017 року допомагає збирати кошти на подарунки дітям. У фонді його називають "майор С.В. Миколай".
Мартін Брест наголошує, що волонтери не аналізують стан справ у сім'ї загиблого чи військовополоненого і "не розмірковують про те, що їм потрібно, а що ні".
"Єдине, про що ми думаємо – це, що хоче дитина, звертаючись у своєму листі до Святого Миколая.
Ось і все. Наше задання – купувати подарунки для дітей, які б купували їм тато чи мама, якби були живі. Крапка", – резюмував Брест.
 |
| Один із малюнків у листах дітей. Фото надане Світланою Бахваловою |
За його словами, від початку повномасштабної війни кількість звернень зросла в рази. Наприклад, минулого року волонтери отримали понад 10 тисяч листів від дітей по всій країні.
"При цьому ми розуміємо, що не зможемо відпрацювати усю кількість, навіть приблизно. Це неможливо ні фізично, ні матеріально, на жаль. Але я ніколи не думаю про рівень донатів. Ніколи. Треба відганяти від себе такі думки, тому що так можна дуже швидко "закінчитися" як людина.
Вас просто розірве на шматки, коли будете дивитися на маленьких дітей, у яких більш немає тата чи мами", – визнає Мартін.
Як розповідала нам директорка проєкту Світлана Бахвалова, у команді благодійної організації працюють жінки, чиї чоловіки загинули на війні. Вони займаються списками подарунків та обдзвонюють родини.
У команді також працюють психологині, які допомагають знаходити "точки дотику", адже часто жінки, які втратили на війні коханого чоловіка та батька своїх дітей, можуть не мати внутрішнього ресурсу, аби створити свято для дітей.
Читайте також: "А можна мені тата? І щоб згоріла Москва": про що українські діти просять у листах до Святого Миколая
Що просять діти у листах до Миколая?
Матвійко
Святий Миколаю, мене звати Матвій. У мене є дві заповітні мрії: щоб тато був живий і щоб війна закінчилася. Мій тато займався тхеквондо і мав коричневий пояс, тому ми з сестрою теж записалися у спортивну секцію. Нам потрібна форма для джіу-джитсу, але мама сказала, що купить її, коли отримає пенсію.
Я дуже люблю збирати лего, грати в комп'ютерні ігри і малювати різні моделі машин, але цього року я можу обійтися без подарунка. Я хочу, щоб ти подарував військовим теплі речі – грілки для рук і ніг. Ми тату такі купували… Щоб вони не мерзли, могли нас захищати і щоб всі повернулися живі.
Родіон
Шановний Святий Миколаю, я пишу Вам цей лист, щоб попросити про допомогу. Мій батько воював на Азовсталі і потрапив у полон до російських окупантів. Я дуже переживаю за нього і хочу, щоб він повернувся додому живим і здоровим.
Я знаю, що ви завжди допомагаєте дітям, які перебувають у біді. Тому я прошу вас, допоможіть моєму батькові. Зробіть так, щоб він зміг повернутися додому, до мене. Я обіцяю, що буду добре вчитися і слухатися батьків. Я буду завжди допомагати іншим і творити добро.
Поліна, 10 років
Я навчаюся у 5 класі, живу в місті Вишгород з мамою та братом Глібом. Мій тато, Магазінов Сергій, служив у ДШВ (десантно-штурмовій бригаді – ред.) і загинув 03.06.2023. у Білогорівці, Луганська область. Мій тато дуже любив Україну, він був справжнім Героєм та патріотом. Ми за ним сумуємо. Він був розумним і завжди допомагав.
Я допомагала мамі приготувати випічку, отримала гарні оцінки з української мови. Моє найбільше бажання – щоб війна закінчилася і настав мир у нашій рідній Україні. Подаруй військовим зброю. Для себе я хочу Lego Friends – це таке дівчаче лего, воно мені дуже подобається.
Ігор, 11 років
Привіт, Святий Миколай! Минулого року ми з мамою залишилися удвох, мій тато загинув на війні. Спочатку я не усвідомлював того, що сталося, а тепер мені дуже важко і сумно від того, що я більше ніколи не зможу поговорити з батьком, обійняти його.
Вже другий рік поспіль я загадую одне бажання, але, на жаль, воно ніколи не здійсниться: мій тато ніколи не повернеться.
Святий Миколай, я займаюся боксом. Для занять мама вже купила мені перчатки, але ще не вистачає боксерської капи. Якщо ти можеш, подаруй мені це. Буду тобі дуже-дуже вдячний. До того ж моя поведінка і старанність у школі увесь рік були на високому рівні, тому мені не соромно просити у тебе подарунок.
Денис, 11 років
Дорогий Святий Миколаю! Я – син загиблого українського захисника Олега. Я люблю читати книги, вчитись у школі, грати в ігри як усі інші хлопці. Однак попри все це, я хочу стати сильним. Не задля когось іншого, ні ні ні, а для себе, своєї мети у житті – стати найкращою версією себе. Для моєї мами і сестри, щоб я міг захистити їх, допомагати фізично.
Тому прошу тебе, допоможи мені стати сильним. Був би дуже радий, якби ви подарували мені набір гантель і штангу. P.S. Я був слухняним хлопчиком.
"Олені Святого Миколая"
"Олені Святого Миколая" – благодійний проєкт, започаткований у 2016 році у Харкові. До 2022 року діти, які проживали на прифронтових територіях Донецької та Луганської областей, щороку отримували подарунки на День Святого Миколая від благодійників.
За словами менеджерки і волонтерки Інни Ачкасової, цього та минулого року географія проєкту дещо розширилася і скоротилася водночас.
"Спочатку ми працювали на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях. І у нас були там свої локації і волонтери, які збирали листи, виставляли їх на сайт, а люди надсилали подарунки. Ми їх сортували по локаціях, їхали, проводили свято, дарували ці подарунки дітям.
Працювали навіть на "нулі", за 5-10 кілометрів від бойових дій. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ці локації були або одразу окуповані росіянами, або повністю зруйновані, як-от Бахмут або Авдіївка. Діти з батьками повиїжджали", – розповідає волонтерка.
 |
| Волонтери приїхали зі святковою програмою до одного із населених пунктів. Фото: Олені Святого Миколая/Facebook |
Цього року команда волонтерів проєкту, як їх називає Інна, планує відвідати 40 міст і сіл зі святковою програмою та подарувати дітям подарунки, про які вони просили у листах. Як зауважує менеджерка проєкту, зміст листів за два роки повномасштабної війни разюче змінився. Діти часто просять у Святого Миколая зброю для захисників, миру, перемоги для України, а ще – речі, які б забезпечили базові потреби.
"Деякі діти просили: "За гроші, які ви могли б витратити мені на подарунок, купіть краще дрон для ЗСУ". І такі запити люди розібрали. Волонтери зібрали гроші і купили дрони.
А в Ізюмі були діти, які попросили дрова, щоб протопити хату. Один хлопець написав: дрова і 10 листів шиферу. В результаті ми зібрали майже 900 тисяч, закупили палети для опалювання, які частково вже доставили до Ізюма. Згодом через нашого волонтера в Ізюмі ми дізналися, що деякі багатодітні родини також цього потребують, і відвезли ще й їм", – розповідає Інна.
 |
| Волонтери створюють свято для українських дітей. Фото: Олені Святого Миколая/Facebook |
Часто діти у листах просять гаджети для навчання – ноутбуки та планшети, адже багато шкіл в Україні зруйновано, тож здобувати освіту доводиться дистанційно.
"Такі запити були у багатьох селах, зокрема деокупованих. Там гаджетів не було у дітей і в кращі часи, а зараз купити їх немає за що в родині. Половина локацій (куди волонтери поїдуть цього року – ред.) – це деокуповані села Харківської області, постраждали села в інших регіонах, навіть якщо вони не були під окупацією.
Також поїдемо у три неокуповані локації у Донецькій області", – говорить волонтерка.
Наразі у базі "Оленів Святого Миколая" нараховується 1300 дитячих листів, однак Інна очікує, що звернень цьогоріч буде ще більше – до 2 тисяч.
Як усе це працює? Волонтери отримують листи, які потім публікують на сайті. Кожен охочий може заповнити анкету і стати "чарівником" для однієї або кількох дітей, і надіслати подарунки волонтерам, які потім розвезуть усе по містах і селах.
 |
| Кожен охочий може стати "чарівником" для дитини у свято. Фото: Олені Святого Миколая/Facebook |
Читайте також: "Персональний Миколай": волонтери запустили проєкт для допомоги дітям-переселенцям
Про що діти просять у листах до "Оленів Святого Миколая"?
Вікторія, 11 років, переїхала з Харкова до Хотімлі у Харківську область
Кожного року напередодні свята пишу листа і сподіваюсь, що він доходить завчасно. З минулого року ми з мамою переїжджали тричі. Зараз живемо у селі. Тут тихо і майже безпечно. Познайомилася з новими друзями. Разом з ними відвідую гуртки. Мені дуже подобається малювати, ліпити та робити орігамі з кольорового паперу. Мрію отримати у подарунок картину за номерами. Дякую за минулорічні смаколики. Бажаю миру нашій країні та усьому світу.
Маріанна, 10 років, переїхала з Мирнограда до селища Очеретина Донецької області
Виїжджали з рідного селища, коли у нас почалася справжня війна. Був зруйнований садок, в який я ходила, та школа. Переїхала разом з мамою до міста Мирноград. Навчаюсь онлайн у 5 класі. Вчуся добре, нещодавно отримала грамоту за перше місце в олімпіаді з математики. Моя мама працює, ми знімаємо квартиру. Виходжу на уроки з телефону, який мені подарувала матуся на день народження.
У цьому році я отримала три книжки, інші читаю в телефоні. Це дуже важко через маленький шрифт, очі швидко втомлюються. Іноді мені читає мама, береже мої оченята. Я хочу тебе попросити, якщо можна, подарувати мені ноутбук. Він мені дуже потрібен для навчання.
Іван, 8 років, переїхав з Нової Каховки до Києва
Мій Чарівник! Я – Іван, мені 8 років. До 24.02.2022 я жив у м. Нова Каховка Херсонської області. Зараз живу у Києві, навчаюсь у 2-Б класі. Займаюсь карате та вчу англійську мову. Мрію про крутий спортивний рюкзак і великий кіндер-сюрприз. Дякую з доброту і увагу.
Юрчик, 6 років, переселенець з Каховки
Мене звати Юрчик, мені 6 років. Приїхав з найкращого міста у світі – Каховки. Дуже сумую за татом, він на небі. Зараз з мамою та братиком живемо у Києві. Ще не ходжу до школи, але їжджу на різні підготовчі курси. Обожнюю гратися іграшками, але тут їх дуже мало. Мрію про машину на керуванні.
Владислав, 10 років
Привіт, Святий Миколай! Мене звати Владислав, мені 10 років. Минулого року я втратив свого улюбленого тата, Героя. Мені його дуже не вистачає, я за ним сумую. Але хочу тобі подякувати, що ти молився за нас і у мене жива мама, що я не один. Хотів у тебе спочатку попросити подарунок – планшет. Але найбільше мені хочеться, щоб ти не переставав за нас молитися, щоб скоріше закінчилась ця війна і настав мир на землі. Я молюсь кожного дня і тебе прошу – допоможи нам своїми молитвами. Дякую, що ти у нас є.
Марта, 14 років, живе у Бучі
Привіт, Святий Миколай! Мій тато Володимир – Герой. Він захищав нас, боронив від ворога, я ним дуже пишаюся. У мене найкраща мама у світі.
Я мрію стати лікарем-хірургом та рятувати життя людей. Вірю, що кожен може творити добро, та все починається з тебе. Я знаю, що у тебе багато дітей, але я хотіла б тебе попросити про мікроскоп, мені цікаво пізнавати цей світ.
А найголовніше моє бажання – щоб був мир, Україна перемогла росію та наші Герої повернулися додому. Дякую, що пам'ятаєш про всіх нас та радуєш своїми подарунками.
Аліна, 11 років, переселенка з Маріуполя
Добрий день, Святий Миколаю! Раніше я проживала у м. Маріуполь, дуже сумую за домівкою та друзями. Зараз ми з мамою змушені жити в різних містах, чекаючи на повернення тата з полону. Вже 17 місяців ми не маємо з ним зв'язку. Мій тато – герой, боронив Маріуполь, був на Азовсталі.
Сподіваюсь, що найближчим часом він повернеться в Україну. Святий Миколаю, прошу тебе виконати моє найбільше бажання – обійняти свого тата.
Найзаповітніші мрії цих дітей, на жаль, здійснити неможливо, однак кожен охочий може допомогти втілити у життя їхні маленькі бажання.
Мальтійська служба допомоги
Мальтійська служба допомоги вже понад 30 років працює в Україні. До початку війни волонтери займалися допомогою людям з інвалідністю, сиротам та дітям в інтернатах, а також людям похилого віку, які на старості залишились одинокими.
Також мальтійська служба проводить навчання з першої домедичної допомоги.
Коли в Україні почалася війна, організація розширила свою діяльність. З 2014 року волонтери надають психологічну допомогу людям, які постраждали від війни.
"У прифронтовій зоні ми створили осередки, які надавали психологічну допомогу. А з початком повномасштабної війни у лютому 2022 року масштабували діяльність і тепер надаємо гуманітарну допомогу ВПО, прихисткам, зокрема розсилаємо зимові набори. У нас також є програма з відбудови, допомагаємо відновлювати вікна, двері, лагодити дахи після вибухів.
У минулому році ми також відкрили майстерню протезування у Львові для того, щоб допомогти з безкоштовними протезами людям, які втратили кінцівки на війні", – розповідає комунікаційниця проєкту Ольга Лех.
Крім того, уже 27-му зиму поспіль благодійники проводять традиційну акцію "Святий Миколай дітям у потребі".
 |
| Благодійники проводять традиційну акцію "Святий Миколай дітям у потребі" уже 27-й рік. Фото: Мальтійська служба допомоги/Facebook |
Зазвичай Мальтійська служба допомоги в рамках цієї акції допомагає дітям з інтернатів, сиротинців, будинків дитячого типу, дітям з інвалідністю і тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Однак впродовж двох останніх років додалась ще одна категорія – діти, які постраждали від війни.
"Цього року ми допомагаємо дітям з інвалідністю і діткам, які постраждали від війни. На ці дві категорії найбільше зосереджена увага", – додає представниця організації.
За словами Ольги, за останні два роки зміст листів, які надсилають діти, кардинально змінився. Якщо раніше побажання стосувалися виключно дитячих захоплень, хобі, вподобань, солодощів та іграшок, то з минулого року "листи дуже важко читати без сліз".
"Діти пишуть, що вони були чемні, і тому просять Миколая подарувати обійми батька,
бо той на фронті, і дитина дуже хвилюється і сумує. Дуже велика кількість дітей, які просять, щоб батьки повернулися живими і здоровими з фронту. Особливо важко читати листи, які починаються зі слів, що "я – син чи донька безвісті зниклого бійця", – зізнається Ольга.
Додає, що надходить чимало листів, у яких діти просять подарувати військовим суперсилу, аби їм було легше захищати Україну від ворога.
"Був хлопчик, який написав дуже щемкого листа – що він був чемним, однак у цьому році нічого не бажає для себе. Натомість попросив, щоб Миколай всі подарунки віддав діткам, батьки яких загинули на війні, перебувають в полоні або зникли безвісти. Ці слова від малесеньких дітей 7 років дуже важко читати, не розчулившись", – говорить Ольга.
 |
| З минулого року "листи дуже важко читати без сліз", каже Ольга Лех. Фото: Мальтійська служба допомоги/Facebook |
При цьому діти залишаються дітьми і щороку, надсилаючи листа Миколаю, чекають на маленьке диво і "типових дитячих подарунків".
За словами Ольги, найчастіше діти просять лего, гаджети, велосипеди, самокати, ляльки тощо. Велика частина дітей просить одяг, особливо зимовий.
"Деякі діти з особливими потребами просять крісло колісне. Це дорогі речі і дітки мають потребу в них", – додає вона.
Цього року організація опрацьовує понад дві тисячі листів.
"Офіс перетворюється на резиденцію Святого Миколая, адже люди приносять вже подарунки для дітей", – говорить Ольга.
Читайте також: Що ви знаєте про Святого Миколая та традиції свята? ТЕСТ
Чого просять діти у листах до Мальтійської служби допомоги?
Анастасія, 13 років, переселенка з Маріуполя
Дорогий Святий Миколаю! Я завжди вчилася на відмінно, тому прийшов час відпочити та помріяти про те, що мені потрібно. По-перше, це закінчення війни і щоб Україна перемогла. Знаю, правда, що не можеш ти таке бажання виконати, але це моє бажання, тому Бог мене вислухає і зробить усе можливе в його силах, щоб це жахіття закінчилось.
По-друге, є погана новина – у мене зламався ноутбук. Тому прошу тебе, Миколаю, щоб ти здійснив мою мрію і у мене з'явився ноутбук для повноцінного навчання. Дуже дякую, що ти даруєш дітям радість та щастя.
Юлія, 11 років
Привіт, Святий Миколаю! Я народилася у Херсоні, але наразі перебуваю у Львові через війну. Мені тут подобається, тут добрі люди, гарна архітектура, особливо у центрі міста. У Херсоні у мене не було друзів зі школи, а тут я дружу майже з усім класом. У Львові я почала ставати краще і рухатись у правильному напрямку.
Знайшла нові хобі, почала краще вчитися, цікавитися вивченням англійської мови. Пішла навчатися в художню школу, де повністю відкривається моя творча натура, це місце, де я відпочиваю.
У свій вільний час я полюбляю займатися англійською мовою, читанням англійської літератури і дивитися англомовні відео.
Святий Миколаю, я дуже мрію про мир для нашої країни і всього світу, про повернення наших солдатів додому до своїх сімей. Мрію про світле і щасливе майбутнє.
[PHOTOREP]
Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"
Денис, 11 років
Дорогий Святий Миколаю! Я – син загиблого українського захисника Олега. Я люблю читати книги, вчитись у школі, грати в ігри як усі інші хлопці. Однак попри все це, я хочу стати сильним. Не задля когось іншого, ні ні ні, а для себе, своєї мети у житті – стати найкращою версією себе. Для моєї мами і сестри, щоб я міг захистити їх, допомагати фізично.
Тому прошу тебе, допоможи мені стати сильним. Був би дуже радий, якби ви подарували мені набір гантель і штангу. P.S. Я був слухняним хлопчиком.
Ігор, 11 років
Привіт, Святий Миколай! Минулого року ми з мамою залишилися удвох, мій тато загинув на війні. Спочатку я не усвідомлював того, що сталося, а тепер мені дуже важко і сумно від того, що я більше ніколи не зможу поговорити з батьком, обійняти його.
Вже другий рік поспіль я загадую одне бажання, але, на жаль, воно ніколи не здійсниться: мій тато ніколи не повернеться.
Святий Миколай, я займаюся боксом. Для занять мама вже купила мені перчатки, але ще не вистачає боксерської капи. Якщо ти можеш, подаруй мені це. Буду тобі дуже-дуже вдячний. До того ж моя поведінка і старанність у школі увесь рік були на високому рівні, тому мені не соромно просити у тебе подарунок.
Поліна, 10 років
Я навчаюся у 5 класі, живу в місті Вишгород з мамою та братом Глібом. Мій тато, Магазінов Сергій, служив у ДШВ (десантно-штурмовій бригаді – ред.) і загинув 03.06.2023. у Білогорівці, Луганська область. Мій тато дуже любив Україну, він був справжнім Героєм та патріотом. Ми за ним сумуємо. Він був розумним і завжди допомагав.
Я допомагала мамі приготувати випічку, отримала гарні оцінки з української мови. Моє найбільше бажання – щоб війна закінчилася і настав мир у нашій рідній Україні. Подаруй військовим зброю. Для себе я хочу Lego Friends – це таке дівчаче лего, воно мені дуже подобається.
Родіон
Шановний Святий Миколаю, я пишу Вам цей лист, щоб попросити про допомогу. Мій батько воював на Азовсталі і потрапив у полон до російських окупантів. Я дуже переживаю за нього і хочу, щоб він повернувся додому живим і здоровим.
Я знаю, що ви завжди допомагаєте дітям, які перебувають у біді. Тому я прошу вас, допоможіть моєму батькові. Зробіть так, щоб він зміг повернутися додому, до мене. Я обіцяю, що буду добре вчитися і слухатися батьків. Я буду завжди допомагати іншим і творити добро.
Матвійко
Святий Миколаю, мене звати Матвій. У мене є дві заповітні мрії: щоб тато був живий і щоб війна закінчилася. Мій тато займався тхеквондо і мав коричневий пояс, тому ми з сестрою теж записалися у спортивну секцію. Нам потрібна форма для джіу-джитсу, але мама сказала, що купить її, коли отримає пенсію.
Я дуже люблю збирати лего, грати в комп'ютерні ігри і малювати різні моделі машин, але цього року я можу обійтися без подарунка. Я хочу, щоб ти подарував військовим теплі речі – грілки для рук і ніг. Ми тату такі купували… Щоб вони не мерзли, могли нас захищати і щоб всі повернулися живі.