42% українських підлітків не знають математики на базовому рівні. Про що свідчать результати PISA-2022

В українських 15-річних підлітків за чотири роки значно погіршилися навички читання та знання з природничо-наукових дисциплін, а 42% учнів не досягли навіть базового рівня грамотності з математики.

Про це свідчать результати міжнародного дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), яке проводили з 3 по 26 жовтня 2022 року. Вперше Україна брала участь у дослідженні у 2018 році.

Цьогоріч учасниками PISA стали 3876 учнів віком 15 років зі 164 закладів освіти 18 регіонів України (Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Сумська, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська області та місто Київ). Це більш ніж удвічі менше, ніж планувалося.

"Повномасштабне вторгнення Росії завадило реалізувати наміри відповідно до попередньо визначених параметрів, оскільки частина відібраних закладів опинилася на час проведення тестування на непідконтрольній уряду території або в зоні бойових дій, а частину – було пошкоджено або й повністю зруйновано", – йдеться у національному звіті дослідження.

При цьому Україна стала першою країною, де в умовах повномасштабної війни та активних обстрілів проводили таке дослідження. Далі розповідаємо, яких результатів з математики, читання та природничих наук досягли учні з України і що на них вплинуло.

Регіони України, 15-річне учнівство яких узяло участь в основному етапі PISA-2022

Про що свідчать результати PISA-2022?

Кожне дослідження PISA має провідну компетентність, яка досліджується глибше за інші. Для PISA-2018 це була читацька грамотність, а у 2022-му провідною стала математична.

В Україні велика кількість учнів не досягла базового рівня грамотності з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, натомість лише незначна кількість 15-річних змогла досягти найвищого рівня грамотності принаймні в одній з галузей PISA.

Лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – базового рівня читацької грамотності та 66% – базового рівня природничо-наукової грамотності.

Проте учні, які досягли високих результатів, в Україні також є. 32% 15-річних досягли рівня 3 або вищого на шкалі PISA з математики. Це рівень, якого досягає найбільша частка 15-річних учнів у країнах ОЕСР. У читанні та природничо-наукових дисциплінах цей показник становить 29% та 36% відповідно.

Лише 13% учнів в Україні досягли рівня 4 з математики, 8% – із читання і 12% – з природничо-наукових дисциплін. Відсоток найуспішніших учнів в Україні (тобто тих, хто досяг рівнів 5 і 6 на шкалі PISA) не є значним – 3% з математики та по 2% із читання й природничо-наукових дисциплін відповідно.

Досягнення українських учнів

Порівняно з Україною, Естонія та Польща мають значно вищі бали з математики, читання та природничо-наукових дисциплін. Словацька Республіка також випереджає Україну за середнім балом в усіх трьох галузях, хоча різниця в балах менша (23 бали з математики, 19 – із читання та 12 – з природничо-наукових дисциплін).

Водночас Грузія, Болгарія та Молдова мають нижчі середні бали з усіх трьох предметних галузей PISA.

Загалом середній бал 15-річних українських підлітків становить:

  • з математики 441 із 1000,
  • із читання428,
  • з природничо-наукових дисциплін450.

Грузія, Болгарія та Молдова мають нижчі середні бали ніж Україна з усіх трьох предметних галузей PISA

Результати українських учнів є нижчими за середні показники для країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – країни ОЕСР) у всіх трьох галузях.

Середній показник в учнів з країн ОЕСР:

  • з математики – 472 бали,
  • із читання – 476 балів,
  • з природничо-наукових дисциплін – 485 балів.

Найбільший розрив у досягненнях учнів з України порівняно із середніми значеннями для країн ОЕСР із читання – 48 балів, з математики – 31 бал, а з природничо-наукових дисциплін – 35.

Найбільший розрив у досягненнях учнів з України порівняно із середніми значеннями для країн ОЕСР із читання – 48 балів

Найкраще знають математику учні з:

  • Сінгапуру – 575 балів,
  • Китаю – 547,
  • Японії – 536,
  • Південної Кореї – 527,
  • Естонії – 510.

Якщо з математики та природничо-наукових дисциплін українські учні відстають у знаннях від своїх однолітків з-за кордону на 1,5 року, (мірою одного року визначено 20 балів), то із читання – майже на 2,5 роки навчання.

Оцінювання читацької грамотності у PISA – це не оцінювання читання як такого, а перевірка здатності учня розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства.

Читайте також: І що, можна буде навіть бігати в коридорах? В Україні з'являться школи нового формату

Гендерні розриви: у чому хлопці успішніші за дівчат і навпаки?

Згідно з результатами дослідження, у читанні хлопці відстають від дівчат на понад рік навчання, але випереджають їх на 10 балів з математики. Попри те, що гендерний розрив із читання дещо скоротився, відбулося це лише тому, що результати дівчат знизилися більше, ніж результати хлопців.

На зображенні нижче можна побачити результати українських хлопців і дівчат за підсумками PISA-2022, а також середні значення по країнах ОЕСР і в країнах, чиї освітні характеристики й результати успішності учнів порівнюють з параметрами України.

В Україні, як і в більшості країн, що взяли участь у PISA-2022, середній результат з математики у хлопців вищий (446 балів), ніж у дівчат (436 балів). В Україні розрив (10 балів) між успішністю хлопців і дівчат майже не відрізняється від середнього для країн ОЕСР (9 балів).

У всіх референтних країнах, крім Грузії та Болгарії, хлопці краще виконали завдання з математики, однак різниця є статистично значущою лише для України та Естонії.

Водночас дівчата випереджають хлопців в оволодінні навичками читання на понад рік навчання (розрив становить 23 бали). У всіх референтних країнах цей розрив є ще більшим – від 27 балів в Естонії до 35 балів у Грузії.

Розриву в успішності з природничо-наукових дисциплін між хлопцями та дівчатами в Україні майже не спостерігається – 0,6 бали на користь дівчат, як і в середньому по ОЕСР (0 балів). Таку ж картину спостерігаємо в Польщі, Естонії та Словаччині. В інших референтних країнах різниця між дівчатами та хлопцями є статистично значущою й становить від 8 балів у Молдові до 16 – у Болгарії.

"Моніторингові дослідження не можуть самі собою підвищити якість освіти, водночас отримані на їхній підставі дані про рівень компетентності учнівства та про чинники, які на це впливають, дають змогу правильно окреслити стратегію трансформування системи, спрямувати зусилля на найважливіші її елементи. Це особливо важить в умовах, коли реформа Нової української школи перейшла на рівень базової ланки освіти", – прокоментував результати дослідження міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Читайте також: 6 українських вишів потрапили у світовий рейтинг Global 2000, та лише два не втратили позиції

Від чого залежить успішність учнів?

Результати PISA свідчать, що успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу. Учні з високим соціально-економічним статусом мають вищі результати з математичної, читацької та природничо-наукової галузей PISA, порівняно з учнями з низьким.

"Учні з нижчим соціально-економічним статусом найчастіше навчаються в Україні у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти й проживають у невеликих містах, селищах або селах, а з вищим – навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах і проживають у великих містах", – йдеться у національному звіті.

Найбільш помітним є розрив у результатах учнів, які мешкають у сільській місцевості та великих містах: різниця в балах з математики цих категорій (місто – 506 балів, селище – 414) українських 15-річних підлітків становить 92 бали. Це означає, що дітям, які проживають у сільській місцевості, згідно з розрахунками PISA-2022, необхідно більш ніж 4,5 року навчання, аби досягти рівня знань учнів, які навчаються у міських школах.

Різниця в успішності у галузі читання та природничо-наукових дисциплін учнів із закладів освіти, що розташовані в різних типах місцевості, подібна до тієї, яку спостерігаємо у випадку з математикою.

Наприклад, учні з сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років (середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості – 392 бали), а з природничо-наукових дисциплін – майже на чотири роки (середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості – 421).

Також існують відмінності в успішності учнів, які навчаються в закладах освіти, що мають різні програми навчання, у розрізі соціально-економічного статусу учнівства. Зокрема, у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах учні мають суттєво вищі середні бали з математики, порівняно з учнями із загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів, а також із технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів.

Учні профтехів приблизно на три роки відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується також і щодо читання та природничо-наукових дисциплін.

При цьому у національному звіті наголошують, що порівнювати результати учнів за 2018-й та 2022-й роки потрібно з обережністю, адже після початку повномасштабної війни велика кількість українців були змушені змінила місце проживання, а відтак структура населення (та відповідно вибірки PISA) змінилася. Учні із сіл переселялися до міст, учні з міст могли мігрувати до сіл і селищ тощо.

"Попри це, дані проведеного порівняння все ж вказують на наявність важливої тенденції, а саме – більш помітне зниження результатів учнів із селищ і містечок, порівняно з учнями з великих міст", – наголошують у звіті.

Рівень задоволеності 15-річних підлітків своїм життям

Загалом 38% українських підлітків повідомили, що вони дуже задоволені життям, а 32% – що задоволені.

18% 15-річних відзначили, що вони більшою або меншою мірою задоволені своїм життям, ще 13% зізналися, що зовсім не задоволені.

Рівень задоволеності життям серед 15-річних українців порівняно з їхніми однолітками з-за кордону

Водночас дослідники зауважують, що ці дані варто інтерпретувати обережно, зважаючи на повномасштабну війну.

"Анкети PISA, які є основним джерелом інформації про добробут учнівства, не розраховані на вивчення спільнот, що перебувають в екстремальних умовах, зокрема й в умовах війни.

А саме в такій ситуації опинилася наша країна через повномасштабне вторгнення Росії. Невідповідність анкет PISA нашому складному контексту особливо очевидна в питаннях, що пов’язані з добробутом учнівства", – наголошують вони.

Очевидно, що рівень задоволеності підлітків життям в Україні змінився за чотири роки, що минули від попереднього циклу PISA.

Навесні 2018 року задоволеними чи дуже задоволеними життям були 82% українських підлітків, а восени 2022 року таких було 70%.

Також майже удвічі збільшилася частка учнів, які дуже незадоволені своїм життям (із 7,3% у 2018 році до 13% у 2022 році).

В Україні, як і в решті референтних країн, дівчата повідомляють про незадоволеність життям частіше, ніж хлопці.

Також відсоток незадоволених є вищим серед учнів з низьким соціально-економічним статусом.

При цьому успішніші учні в Україні значно менше задоволені своїм життям, ніж їхні менш успішні однолітки.

Булінг

У 2022 році в Україні в середньому 14,7% підлітків повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць. 7% учнів часто зазнавали булінгу.

Від булінгу в різних його формах в Україні більше страждають хлопці, аніж дівчата, а також учні з низьким соціально-економічним статусом.

Загалом проблема булінгу в середовищі 15-річних підлітків в Україні менш поширена, ніж у більшості референтних країн

Станом на минулий рік можна говорити про суттєве зниження рівня булінгу, порівняно з 2018 роком.

7% українських учнів повідомили, що часто зазнавали булінгу

"Дослідження доводять, що булінг частіше виникає й поширюється в приміщеннях закладів освіти, а тому можна припустити, що зниження частотності його проявів в Україні пов’язане з тимчасовим закриттям закладів освіти спочатку через пандемію коронавірусу, а згодом через війну", – кажуть дослідники.

Вони також прослідкували цікаву тенденцію: негативний досвід переживання булінгу пов’язують з нижчими результатами з математики.

Учні, які повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, набрали на 35,6 бала менше з математики, ніж їхні однолітки, які зазнавали булінгу рідше.

В Україні переважна більшість учнів (80%) відчуває свою приналежність до закладу освіти. Лише незначна частина 15-річних підлітків повідомила про те, що вони почуваються самотніми у своєму закладі.

Також в Україні більшість учнів погоджується з тим, що вчителі ставляться до них доброзичливо і з повагою, цікавляться їхнім добробутом.

Ці дані подібні до тих, які було отримано в попередньому циклі PISA 2018 року.

Очікування щодо майбутнього

Майже половина українських підлітків повідомила, що вони планують здобути ступінь магістра або кандидата наук.

Водночас 34% учнів задовольнить здобуття середньої, професійно-технічної освіти або ступеня молодшого бакалавра.

Ступінь магістра чи кандидата наук частіше планують здобувати дівчата, ніж хлопці, та учні з вищим соціально-економічним статусом.

Також в Україні, як і в більшості інших країн, учні з високими результатами частіше прагнуть здобути освіту вищих рівнів, ніж учні з нижчими результатами.

34% учнів задовольнить здобуття середньої, професійно-технічної освіти або ступеня молодшого бакалавра

Ресурси, які вкладаються в освіту

Людські ресурси

Керівники закладів освіти вважають, що в Україні помітним є брак педагогічних кадрів (їхня нестача або низька кваліфікація). В Україні на цю проблему скаржились більше, ніж, наприклад, у Болгарії, Польщі та Грузії.

Порівняно з 2018 роком, дослідники помітили тенденцію до більш відчутної нестачі педагогічних кадрів.

Це може бути одним з наслідків війни, через яку частина вчителів змушена була покинути країну або переміститися в інші регіони й з різних причин залишити професію.

Водночас в Україні все більше вчителів, які проходять курси підвищення кваліфікації (на 20% більше, ніж у 2018-му).

При цьому частіше курси проходять вчителі, які працюють у закладах освіти, де навчаються діти з вищим соціально-економічним статусом.

В Україні 15-річні учні, які навчаються в закладах освіти, де не відчувається нестача вчителів і де вчителі підвищують кваліфікацію, отримали вищі бали з математики.

Щоправда, після врахування соціально-економічного статусу учнів і шкіл різниця в балах з математики втрачає значущість, йдеться у звіті.

Людські ресурси в закладах освіти та успішність підлітків в галузі математики

Матеріальні ресурси

У закладах освіти в Україні, за словами керівників, відчувається нестача або низька якість навчальних матеріалів і цифрових ресурсів.

В Україні ця проблема відчувається сильніше, ніж у референтних країнах.

Це може бути пов’язано з тим, що в умовах війни матеріальні ресурси важливі для процесу навчання.

Відсутність необхідної інфраструктури, зокрема облаштованих укриттів, унеможливлює очне навчання.

А брак чи неналежна якість цифрових ресурсів робить неможливим якісне навчання в дистанційному форматі.

Водночас керівники закладів освіти в Україні вище оцінюють готовність своїх закладів до викладання онлайн, ніж у середньому їхні колеги по країнах ОЕСР.

Витрата часу

57% українських 15-річних підлітків в анкетах повідомили, що свого часу вони відвідували дитячий садок три або більше років.

16% – принаймні два роки, але менше ніж три, а 10% – принаймні один рік, але менше ніж два.

Водночас 17% учнів повідомили, що відвідували дитсадок менше ніж рік або й зовсім не ходили туди.

В Україні 8,7% учнів пропускали навчання протягом більш ніж трьох місяців поспіль хоча б один раз.

При цьому в учнів це траплялося частіше у 5-9 класах, ніж на рівні початкової чи старшої (профільної) освіти.

Серед референтних країн саме в Україні учні витрачають на домашнє завдання найбільшу кількість часу.

32% п’ятнадцятирічних підлітків витрачають на виконання домашнього завдання з математики менше 30-ти хвилин на день.

Ще 33% відводять на це не більше однієї години на день.

23% учнів витрачають на домашнє завдання від 1 до 2 годин на день, а 13% – понад 2 години.

57% українських 15-річних підлітків в анкетах повідомили, що свого часу вони відвідували дитячий садок три або більше років

Клімат у закладах освіти

В Україні 15-річні учні вчаться у закладах, керівники яких частіше, ніж у більшості референтних країн, повідомляють про негативний вплив на навчання вчинків учнів.

Наприклад, це прогули, пропуски занять, уживання алкоголю або наркотиків, неуважність на заняттях тощо).

Також у всіх країнах керівники кажуть, що найбільше на освітній процес впливає неуважність учнів на заняттях.

Також часто керівники згадують про пропуски занять або цілого дня навчання без поважних причин.

Чинники, пов’язані з учителями, впливають на освітній процес в Україні також сильніше, ніж у більшості референтних країн.

Наприклад, коли педагоги не зважають на індивідуальні потреби учнів, відсутні на заняттях, занадто суворо ставляться до учнів, погано підготовлені до своїх занять тощо.

Клімат у закладах освіти

Витрати на учня

Зв’язок між доходом країни/економіки на душу населення, рівнем витрат на освіту на одного учня та результатами PISA є досить складним.

Там, де на одного учня протягом його навчання з 6 до 15 років витрачають понад 75 тисяч доларів, зв’язку між витратами та успішністю не спостерігається:

Але Україна входить до групи країн, де витрати на одного учня (з 6 до 15 років) менші – тобто нижчі за 75 тисяч доларів США (з поправкою на паритет купівельної спроможності).

У таких країнах вищі витрати на освіту пов’язані з кращими результатами тестування PISA з математики.

Відповідно, в Україні спостерігається зв’язок між успішністю 15-річних підлітків у галузі математики та тими фінансовими ресурсами, які вкладаються в їхнє навчання.

Витрати на учня протягом навчання з 6 до 15 років

Читайте також: ВР затвердила механізм оцінювання знань, отриманих на тимчасово окупованих територіях

Реклама:

Головне сьогодні