Українська правда

Інтернет у школі: не відібрати гаджет, а розповісти про безпеку

11 лютого 2020, 07:00

Аби добре розуміти сучасного школяра, треба визнати, що його світ вже зовсім не такий, яким був у школі вашого дитинства.

Тепер, аби сказати однокласниці, що в неї гарні очі, не обов’язково передавати через весь клас зігнуту в кілька разів записку. Секунда, і SMSка або повідомлення в месенджері відправлені.

Проте, поява мобільних та інтернет-технологій не тільки спростила комунікацію, але й породила нові загрози.

Покажіть це дітям і гляньте самі: три мультики про кібербулінг

Написана крейдою на шкільній стіні фраза "Вітя – дурень!" трансформується в анонімні хейтерські коментарі під фотографіями, а можливість вмить відправити повідомлення означає, серед іншого, моментальне розповсюдження будь-якої, навіть неправдивої інформації. 

Яку, до того ж, не так просто буде "стерти" з віртуального простору.

Без батьківського нагляду навіть невинна мережева гра в телефоні може перетворитись для дитини на пекло.

Ми вчимо дітей як правильно поводитись на дорозі, як користуватися кухонним приладдям та що робити у випадку пожежі. Так само важливо не залишати дітей наодинці з потоком інтернет-інформації, не попереджаючи про можливі загрози.

Автор ілюстрації Карина Строкань. Для збільшення натисніть на малюнок

11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного інтернету (Safer Internet Day) під гаслом "Разом для найкращого інтернету".

За даними UNICEF, кожен третій користувач всесвітньої мережі – молодше 18 років. Тож про кібербезпеку вашої дитини варто замислитись із моменту, коли ви вперше даєте їй планшет, телефон чи дозволяєте користуватись комп’ютером.

Інтернет-гігієна з перших класів

Говорити з дитиною про загальні правила поводження в інтернеті необхідно ще в початковій школі.

Відповідно до Державного стандарту початкової школи, однією з ключових навичок, яку має опанувати учень НУШ є інформаційно-комунікаційна компетентність.

Через інтегрований курс "Я досліджую світ", учень вчиться усвідомлено використовувати інформаційні та комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації.

Опанувавши ці навички, дитина відповідально використовує комп’ютер чи мобільний телефон у повсякденному житті, вміє захищати себе та свій інформаційний простір, дотримується правил безпечної роботи.

[BANNER1]

"Більшість вчителів Нової української школи налаштовані на те, щоб вже з першого класу вчити учнів користуватися мобільним пристроями в освітньому процесі, – розповідає Лія Олійник, к. пед. н., тренерка-педагогиня НУШ, експертка з сертифікації вчителів початкової школи.

Замість того, щоб категорично забороняти девайси, вчителі пропонують школярам шукати з їхньою допомогою цікаву інформацію про предмет".

З другого класу учні НУШ знайомляться з цифровими пристроями та організацією інформаційного середовища вдома, у школі та на вулиці.

"Попередження кібербулінгу не має обмежуватися лише навчанням молодших школярів норм і правил поведінки в інтернеті, – пояснює експертка.

Необхідно також навчати учнів обачності, умінню орієнтуватися та швидко реагувати в різноманітних комунікативних ситуаціях".

Лія Олійник підкреслює, що важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та готовність до практичних дій у ситуаціях екстремальної комунікації в інтернеті, що можуть бути спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей молодшого шкільного віку.

"Вчителі і батьки мають виховувати розумну обережність, обачливість у дітей, розповідаючи про кібербулінг, а не лякати їх можливою небезпекою, – уточнює спеціаліст.

Перевагу слід надавати цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм, самостійному пошуку виходів з непростих ситуацій комунікування, навчати приймати виважені, продумані рішення.

Адже все, чого навчають молодших школярів у Новій українській школі, вони мають вміти застосовувати в реальному житті, на практиці".

Батьки молодших дітей можуть подумати, що їхніх малюків ці проблеми не стосуються.
Але це не зовсім так. Фото voronin-76/Depositphotos

Одним із найпотужніших напрямів освітніх інновацій, в межах яких створено інструменти розв’язання проблеми кібербулінгу, є медіаосвіта.

У програмі мовно-літературної галузі Нової української школи  є змістова лінія "Досліджуємо медіа".

Вона передбачає роботу з доступними медіа- продуктами, а саме: аналіз, інтерпретацію, критичне оцінювання інформації у медіа-текстах та її використання, створення простих медіа-продуктів.

Молодших школярів вчать:

  • сприймати прості медіа-повідомлення, колективно обговорювати їх зміст і форму;
  • визначати кому і для чого призначений медіа-продукт, пояснювати зміст вербальної і невербальної інформації в медіа-продуктах;
  • висловлювати свої думки з приводу прослуханих чи переглянутих медіа-продуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);
  • створювати прості медіа-продукти (листівки, смс-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб.

Батьківський контроль

Якщо від булінгу можна сховатись хоча б у стінах дому чи на канікулах, то його кіберверсія може продовжувати травмувати учня 24 години на добу.

Тим більше, що діти, особливо молодшого віку, найчастіше користуються інтернетом саме з домашніх девайсів.  

Найчастіше інтернет-цькування відбувається через соціальні мережі, зокрема Instagram та Facebook.

Не завжди безпечний для дітей контент можна знайти і на новому тренді, застосунку для відео Tik Tok.

Вікові обмеження для цих платформ передбачають, що діти до 13 років не можуть користуватися сервісами, що може ввести в оману батьків найменших учнів. 

Частіше булінг у мережі практикується серед підлітків. Згідно з дослідженням, проведеним у вересні 2019 року UNICEF в Україні, 29% опитаних підлітків стали жертвами онлайн-булінгу, а 16% пропускали через це школу.

Батьки молодших дітей можуть подумати, що їхніх малюків ці проблеми, принаймні найближчі кілька років, не стосуються. Але це не зовсім так.

Адже по-перше в реальності діти реєструють профілі раніше дозволеного віку.

А по-друге, саме в молодшому віці закладаються основи сприйняття світу, встановлюються рамки та правила.

Тож, якщо в цьому віці не навчити спілкуванню в інтернеті, ризик, що в житті дитини з’явиться кібербулінг значно збільшується.

Якщо вам одразу спадає на думку забрати телефон чи поставити пароль на комп’ютері – цього робити не варто. Не можна забороняти дитині користуватись інтернетом, ним користуються всі її однолітки.

"Відлучення" від інтернету створить ізоляцію, що може негативно вплинути на її емоційний стан.

Відеоблоги чи форуми дають дітям відчуття спільноти, у наш час вони частково заміняють клуби за інтересами.

А вміння користуватися навчальними платформами та онлайн-бібліотеками піде лише на користь розвитку дитини.

В інтернеті що 5 хв відбувається сексуальне насильство над дитиною. Як це зупинити

"Вчити дітей правилам користування інтернетом потрібно ще до того, як вони почнуть виходити в мережу, – пояснює Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380.  

При чому, якщо у випадку підлітків має бути відкритий доступ до всього інтернету, але батьки мають контролювати сайти, на які не можна заходити, то батькам дітей молодшого віку потрібно відкрити доступ лише до конкретних сторінок (у чому допоможе "батьківський контроль")".

Експерт зазначає, що іноді самі батьки ставлять безпеку дітей під загрозу, роблячи загальнодоступною персональну інформацію, яка допоможе зловмиснику ідентифікувати місце перебування дитини. 

Номер школи, адреса, фотографії із зазначенням геолокації – усього цього не має бути у відкритому доступі.

"Дитина повинна розуміти, з ким можна спілкуватися онлайн, а з ким ні, – підкреслює Павло Бєлоусов.

Дорослі мають пояснити, що люди в інтернеті можуть представлятися не тими, ким вони є насправді, чому не варто довіряти чужинцям з мережі.

У цьому віці батьки повинні контролювати коло спілкування дитини, додавати лише родичів чи друзів, яких вони знають особисто".

Діти часто воліють не розповідати про кіберцькування своїм батькам, адже бояться, що вони просто заберуть в них можливість виходити в мережу.

Запитайте дітей, чому їм подобається ця гра чи блогер, нехай вони самі вам покажуть як працює додаток, яким вони люблять користуватись. 

Впевніться, що вони можуть вам довіряти і розказувати про те, що їх засмучує, зокрема, в інтернеті.

У надто малому віці батьки повинні контролювати коло спілкування дитини. 
Фото olly18/Depositphotos

А ось встановити батьківський контроль, який розумно обмежить доступ дитини до певних сайтів – ідея хороша, особливо у молодшому віці, коли діти не зовсім розуміють на яку сторінку переходять.

Наприклад, існує безкоштовний додаток Youtube Kids, який створений саме для дитячого контенту та має інструменти батьківського контролю.

Це допоможе вам слідкувати за тим що дивиться дитина, аби замість наступної серії Свинки Пеппи не ввімкнувся новий реп-альбом зі словами, які у віці восьми років чути зарано.

Дорослі й самі не завжди замислюються над тим, що все, що потрапляє в інтернет залишається там назажди. То що вже казати про наймолодших юзерів.

"Коли ви постите онлайн — ви постите світу" (When you post online, you post to the world) – звучить гасло Кампанії проти кібербулінгу від UNICEF.

Розкажіть дитині про цифровий слід, який залишає кожен із користувачів інтернету. Поясніть яку особисту інформацію в жодному разі не можна розголошувати в мережі, а також чого не можна писати людям, навіть якщо вони їй не подобаються.

Фахівці з кібербезпеки перед тим як публікувати, або висилати у приватних повідомлення будь-які фото, радять використати тест "білборд" – чи готовий ти побачити це фото на величезному білборді навпроти твоєї школи? Ні? Тоді краще відмовитись від цієї ідеї.

Дуже важливим у молодшому віці є обмеження часу на користування комп’ютером чи іншими девайсами.

До того ж, фахівці радять дозволяти дитині користуватися інтернетом лише у присутності дорослих.

Зверніть увагу і на власний час користування інформаційних носіїв. Адже діти, особливо у віці 7-10 років, беруть їх за приклад для наслідування.

Дивно розказувати про інтернет-безпеку та обмежувати час в інтернеті, якщо ви самі там проводити більшість часу чи постите особисті сімейні фотографії назагал.

Знання кіберетикету є так само важливим, як вміння поводитись у громадському транспорті.

Те, що дорослим здається очевидним (наприклад, не натискати на підозрілі банери, не відкривати листи від невідомих відправників, не скачувати файли з неперевірених сайтів чи відправляти гроші невизнаному принцу Зімбабве), для дітей – нова інформація, яку обов’язково треба проговорити.

Корисні ресурси та тематична література

Олександра Дмитренко, для проєкту "Дружня школа"

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Титульна світлина alebloshka/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Онлайн-етикет: 5 правил поведінки в інтернеті, яким вам варто навчити своїх дітей

Як не налажати в інтернеті: поради експерта з цифрової безпеки

11 правил безпеки в інтернеті, яких батьки мають навчити дітей

Адаптація до Нової української школи: як батькам і вчителям допомогти дитині

Моя дитина інтроверт, як зробити її перебування у школі комфортним?

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.