Як евакуюватися з домашніми тваринами: тривожна валізка, документи, перебування в бомбосховищі

Що робити, якщо сталася екстремальна ситуація, оголосили евакуацію, розпочався обстріл, закликають йти до укриття, а у вас є домашні улюбленці?

Багато людей вважають тварин членами родини, тому навіть не уявляють, як залишити їх у небезпеці.

"Українська правда. Життя" розбиралася, як діяти людям з тваринами під час бойових дій.

Збираємо тривожну валізку для тварин

Львів’янка Катерина Петрова евакуюватися поки що не збирається, але "тривожні валізки" для своїх 3 котів вона вже зібрала.

"Тримаю наготові дві переноски, в одну помістяться двоє, третя – трохи конфліктна, їй потрібна окрема переноска", –  каже жінка.

У "тривожну валізку для тварин жінка поклала:

• пакет корму вагою 1,5 кг;
• питну воду дві пляшки по 2 л;
• металеві мисочки;
• пакет з невеликою кількістю наповнювача;
• шлейки (амуніція для тварин, яка заміняє ошийник).

"Також треба мати під рукою все, що на якийсь період може знадобитися для тваринок – їжу, воду, повідки, теплі підстилки/ковдрочки", – радить Катерина Петрова.

У групі "Коти та котячі" власники домашні тварин діляться своїми планами, як збираються евакуюватися з улюбленцями.

Якщо кіт важить більше 5 кг, то для його транспортування краще обрати рюкзак-переноску.

"Я візьму 5 переносок. Дві в руки, решту – на ременях на плечі. А чоловік понесе тривожну торбу з ліками, паперами і водою", – розповідає власниця 10 котів Ореста Ткачук.

Галина Матвієнко, переселенка з Луганська, яка зараз живе у Київській області, у 2014 році перевезла собаку з зони бойових дій.

Вона також радить запастися їжею для тварин, а ще обов’язково мати аптечку на випадок поранення або отруєння тварини.

"У екстремальних умовах треба тримати собаку на поводку та мати намордник. Поранена тварина може покусати", – каже вона.

Які документи треба оформити для вивозу тварини за кордон

Якщо ви збираєтесь їхати кудись з тваринами, зробіть їм щеплення та заздалегідь оформіть документи.

Ветеринарна лікарка Аліна Коваленко розповіла, що треба зробити, аби виїхати з твариною за межі країни.

• Ветеринарний паспорт міжнародного зразка, заповнений англійською мовою (отримати можна в державній клініці);
• мікрочип, введений тварині в день вакцинації проти сказу чи пізніше;
• вакцинація проти сказу, у паспорті мають бути всі необхідні відмітки, печатка та підпис ветеринарного лікаря;
• форма #1-ВЕТ – довідка, яку необхідно отримати в державній клініці за 3 доби до виїзду;
• аналіз на поствакцинальний титр антитіл до сказу, який проводиться не менш, ніж за місяць після вакцинації проти сказу і не пізніше, ніж за 3 місяці до виїзду;
• обов’язково з’ясувати можливі додаткові вимоги конкретної країни, до якої планується транспортування тварини.

Також Польща дозволила безперешкодий в’їзд з тваринами без паспорта. 

Що планують робити люди?

У киянки Любові Павлової 2 старенькі вівчарки та 4 кота. Вона каже, що ніколи не залишить своїх улюбленців. Її сусіди, у яких також є тварини, вважають так само.

"Всі говорять, що у разі війни відправлять у евакуацію дітей, а самі залишаться з вдома тваринами. Під час обстрілів сховаюсь з собаками у ванній. Не уявляю, як можна десь поїхати з тваринами, якщо не маєш власного транспорту", – каже вона.

Під опікою Анастасії Тинькової з Борисполя наразі перебувають 13 тварин. Мініпритулок дістався їй у спадок від померлої подруги, яка тримала більше 40 котів в гаражі.

Анастасії вдалося роздати більшість тварин у родини, а тих, що залишилися, вона віддає на платні перетримки.

Анастасія Тинькова каже, що незабаром роботи у зооволонтерів стане більше, бо люди вже почали позбуватися тварин.

"Люди в Києві вже почали викидати тварин. Я вже підібрала двох породистих кішок", –  говорить вона.

Анастасія каже, що за будь-яких обставин не покине своїх підопічних.

"Загроза бойових дій – для мене дуже болюча тема. Буду діяти за ситуацією. Тварини будуть зі мною, поки це буде можливо фізично", - каже волонтерка.

Інші волонтери публікують в соцмеражах звернення до власників домашніх тварин, які збираються виїжджати. 

Вони повідомляють, що готові опікуватися тваринами, поки господарі не повернуться. А якщо цього не станеться, будуть шукати котам та собакам нові родини. Просять також залишити по можливості корм.

Керівниця громадської організації URSA Ярослава Коба закликає не залишати улюбленців, а також закликає звертатися в її організацію, якщо тварина опинилася в біді. 

Як повідомляють в соцмережах, 24 січня, в день нападу Росії на Україну, люди вишикувалися в черги не лише в аптеки та до банкоматів, але й зоомагазини, що свідчить про те, що більшість не збирається покидати своїх тварин. 

Як переживали обстріли власники тварин на Донбасі 

В 2014-му році в Луганську та Донецьку люди, тікаючи від війни, часто залишали тварин.

Люди їхали на кілька тижнів перечекати війну, просили сусідів піклуватися про своїх тварин. Та на той час зникло світло, вода та зв'язок. Повернувшись додому господарі знаходили мертві тіла тварин по всьому будинку. 

Луганчанка Юлія, яка не покинула своє місто, розповідає, що в 2014 році під час обстрілів її вівчарка сама ловила кішку за шкірку та йшла за господарями у підвал.

Зараз у Юлії інший собака, їй здавалося, що він вже звик до звуків війни.

Однак останній обстріл Щастя дався йому важко. Пес, який чітко виконував команди хазяйки, почав під час прогулянки рватися з поводку. А коли прийшли додому, заліз під ліжко.

Окрім собаки у Юлії є ще кішка, вона каже, що характер у тварини нелегкий, тому посадити її у переноску буде непросто.

У разі сильних обстрілів родина збирається разом з тваринами ховатися у підвалі.

"У бомбосховища з тваринами можуть не пустити. Та й не працює воно у нас на кварталі, все залите нечистотами та брудом. За стільки років ніхто з ним нічого так і не зробив", - каже вона.

Чи можна з тваринами у бомбосховища?

Згідно з Порядком заповнення та перебування в спорудах фонду споруд цивільного захисту, у бомбосховища не можна приводити тварин.

Ця норма викликає обурення власників котів та собак. Зоозахисна організація UAnimals наразі намагається добитися внесення змін в правила, щоб не допустити загибелі тварин.

Ми звернулися за коментарем до Державної служби надзвичайних ситуацій, але відповідь не отримали. 

Однак у Департаменті муніципальної безпеки Київської міської адміністрації нам повідомили, що у чинному законодавстві не прописані дії із домашніми тваринами в разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

За словами начальника з питань цивільного захисту Деснянського району міста Києва Миколи Бойка, офіційної заборони приводити собак чи приносити кота у сховища немає.

"Ми будемо розміщати людей у підземних переходах, в метро, підвалах будинків. Якщо собака буде в наморднику, а кішка у переносці, то ніяких проблем не буде",  –  каже він.

Під час війни укриттям можуть бути не тільки споруди цивільного захисту, а й інші об'єкти (підвали, підземки, метро), де можна сховатися з улюбленцями, звісно, якщо більшість людей буде не проти. 

Зоозахисна організація  UAnimals закликає всіх зберігати спокій, і нагадує, що прямої заборони брати в бомбосховища тварин не існує.

Також по фото, які публікують з київського метрополітену, видно, що тварин всередину впускають.

UAnimals радять не залишати їх закритими у квартирах та на прив’язі.

Також дуже важливо за будь-яких умов забезпечити тваринам доступ до їжі та води.

За можливості заздалегідь домовтеся із друзями чи членами родини, що живуть у безпечному місці, про передачу їм тварини, радять на dovidka.info. 

Ми писали, що собаки дуже вразливі до гучних звуків, зокрема, салютів. Бойові дії можуть мати для тварини важкі наслідки: вона може злякатися, побігти та потрапити під транспорт, вхопити гранату чи снаряд, тощо. 

Бажано зробити жетон, на якому будуть вказані  ім’я тварини та контакти хоча б двох осіб. 

Микола Бойко наголошує: взяти у сховище можна будь-яку тварину, зокрема, папугу чи гризуна, але головне, щоб вона була клітці.

"Принцип такий: щоб тварина не нанесла шкоди людині, чи іншій тварині, а також, щоб не травмувалася сама", – розповідає Бойко.

А ось що робити з акваріумними рибками, Микола Бойко не сказав. 

Якщо ви вирішили виїхати з дому, найкращим варіантом буде попросити доглядати за акваріумом сусідів або друзів, які залишаються. 

Також можна встанвити автогодівниці та заповнити їх кормом, який повільніше розчиняється. 

Під час бойових дій може зникнути електрика, а без фільтрації повітря багато видів риб не виживуть. Тому краще встановити джерела безперебійного живлення. 

Водночас Микола Бойко каже, що у випадку обстрілу собаку було б доцільніше залишити вдома, забезпечивши їжею та водою, бо на вулиці тварина через переляк може вести себе неадекватно. 

"Обстріли не можуть бути цілими днями. 2-3 години, і люди далі продовжують жити",  –  говорить він.

Утім, деякі власники тварин з такою думкою не погоджуються. 

"В квартирі або залишаться під руїнами, або помруть з голоду, якщо не повернусь",  –  пише Леся Краіківська.

[BANNER2]

Як надати тварині невідкладну допомогу у випадку поранення?

Аліна Коваленко каже, що неглибокі рани можна промити перекисом або хлоргексидином.

Після цього можна нанести антибактеріальні та антисептичні мазі та перев’язати.

Якщо тварина отримала серйозні поранення у грудну клітину чи черевну порожнину, треба розшукати лікаря, щоб він надав їй допомогу.

"Треба закрити чимось глибоку рану, зробити тугу повязку, та швидко шукати лікаря", – каже Аліна Коваленко. 

Щоб надати собаці першу допомогу, необхідно мати ветеринарну аптечку. 

UAnimals рекомендує базовий набір аптечки, яка допоможе надати першу допомогу домашньому улюбленцю:

• електронний термометр;
• пінцет;
• шприци;
• ножиці;
• марлевий бинт;
• самофіксуючий бинт (Copoly);
• захисний черевик (захистить лапи у разі порізу);
• оксид цинку у вигляді пудри (зупиняє кров при невеликих пораненнях);
• дезінфікуючі засоби: хлоргексидин, перекис водню, мірамістин;
• мазь "Левомеколь";
• "Ентеросгель" (дитяча доза, вказана на упаковці);
• антигістамінні препарати: "Супрастин", "Димедрол" (внутрішньом'язово);
• спазмолітик  "Папаверин" ( внутрішньом'язово), "Но-шпа";
• знеболюючі препарати: анальгін (внутрішньом'язово або перорально), мелоксивет/мелоксикам (підшкірно);
• антидоти при отруєнні отрутою;
• Вітамін В6 (Піридоксин) (внутрішньовенно або внутрішньом'язово);
• Вітамін К1 (Канавіт).

Яна Осадча, УП. Життя

Вас також може зацікавити:

Що робити, коли почули гудки тривожних сирен

Як зібрати "тривожну валізу": якщо ви самі, з дітьми, на машині чи пішки

Зібрали "тривожну валізку", що далі? Куди евакуюватися, що робити з тваринами і зброєю

Stop panic! Як подолати тривожність та зберігати спокій у непевні часи

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.