Чому люди не пам'ятають подій перших років свого життя? Вчені з’ясували нові факти
Неможливість дорослих згадати події з перших років життя ("дитячу амнезію") вчені пов’язують із розвитком гіпокампу – ділянки мозку, яка відповідає за формування спогадів.
У ході дослідження, результати якого опубліковані в науковому журналі Science, вони довели, що немовлята таки здатні створювати спогади. Щоправда, куди вони з часом зникають – питання досі відкрите, пише Popular Science.
Під час експерименту вчені показували немовлятам серію зображень, а потім перевіряли, чи вони їх запам'ятали. Впізнавання зображення з минулого є прикладом епізодичної пам'яті. У дорослому віці це може проявлятися спогадами про конкретні події, наприклад, про перегляд спортивного матчу або відпустку.
Однак зрозуміти, як працює епізодична пам'ять у немовлят, дуже складно, бо вони не можуть говорити і розповісти про свої спогади.
"Відмінністю (епізодичних спогадів – ред.) є те, що ви можете описати їх іншим, але це не обговорюється, коли ви маєте справу з немовлятами, які не вміють розмовляти", – сказав Нік Терк-Браун, професор психології і старший автор дослідження.
Команда записувала активність гіпокампу під час обох тестових фаз за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Результати показали, що немовля з більшою ймовірністю запам'ятовувало зображення, якщо під час першої фази гіпокамп був активнішим.
"Якщо немовлята бачили щось лише один раз, ми очікували, що вони будуть дивитися на це довше, коли побачать знову.
Тому в цьому завданні, якщо немовля дивилося на знайоме зображення довше, ніж на розташоване поруч нове, то це могло означати, що дитина його впізнає", – розповів Терк-Браун.
Дослідники встановили закономірність: якщо під час першого показу зображення гіпокамп був більш активним, то немовлята довше розглядали його, коли бачили знову.
Також вчені зробили висновок, що за епізодичні спогади у дорослих відповідає задня частина гіпокампу.
Найпереконливіші докази отримали від немовлят, яким виповнився рік або більше. Цей факт свідчить про поступовий розвиток мозку у ранньому віці.
Що стається зі спогадами з раннього дитинства?
Нік Терк-Браун вважає, що існує кілька можливих пояснень. Одна з ймовірних теорій полягає у тому, що ці спогади просто ніколи не потрапляють у довготривалу пам'ять мозку.
Однак старший автор дослідження стверджує, що більш вірогідною є інша причина – ці спогади залишаються закодованими в нашому мозку, але ми просто не можемо отримати до них доступ.
Саме це команда науковців сподівається дослідити в майбутньому.
"Ми працюємо над тим, щоб відстежити стійкість гіпокампальних спогадів протягом усього дитинства, і навіть починаємо розглядати радикальну, майже фантастичну можливість того, що вони можуть зберегтися в тій чи іншій формі в дорослому віці, незважаючи на те, що вони недоступні", – зауважив фахівець.
Раніше ми розповідали, що 30 хвилин помірних чи інтенсивних фізичних навантажень і нічний сон протягом не менш як шести годин сприяють покращенню пам’яті.
