День козацтва: як з’явився та чому важливий для українців

Людмила Панасюк — 1 жовтня, 10:00
День козацтва: як з’явився та чому важливий для українців
Цей монумент українським козакам встановлений у Відні на знак шани та подяки за порятунок міста від турецької облоги у 1683 році. Автори: українські скульптори Володимир та Олексій Чепелики.
azoth/Depositphotos

День українського козацтва припадає на 1 жовтня. Це свято в Україні відзначають ось уже 27 років, і воно пов'язане з давніми християнськими традиціями та звичаями самих козаків.

Раніше козаків вшановували 14 жовтня: дату свята змінили після переходу української Церкви на новоюліанський календар.

Розповідаємо, коли почали відзначати це свято та чому воно важливе для українців.

Як з'явився День козацтва

Свято започаткував у 1999 році президент Леонід Кучма. В Указі визнається "історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення".

У липні 2023 року в указ були внесені зміни. Зокрема дату 14 жовтня у документі замінили на 1 жовтня. Це сталося після того, як Українська греко-католицька церква та Православна церква України почали відзначати всі нерухомі свята за новим церковним стилем. Звичні раніше дати релігійних свят змістилися на 13 днів назад.

РЕКЛАМА:

Оскільки в Указі президента вказано, що День козацтва відзначається щорічно в день свята Покрови Пречистої Богородиці, тож і його дата змістилася.

Чому День козацтва важливий для українців

Нині день козацтва відзначають разом із Днем захисника України, але хоча ці свята і логічно пов'язані, так було не одразу. День захисника Вітчизни в Україні почали відзначати також з 1999 року – тільки тоді він припадав на 23 лютого, за "совєтською" традицією. Змінити акценти і зробити святом захисників День української армії намагався Віктор Ющенко, але 6 грудня не стало справді народним святом. Об'єднав вшанування козацької спадщини та обов'язку захищати свою землю президент Петро Порошенко, після початку російсько-української війни у 2014 році. Покрова та День козацтва перетягнули увагу суспільства з радянського свята на себе і цьому є кілька пояснень.

Козацтво стало підґрунтям Війська Запорозького, а згодом Гетьманщини. Це була політична організація з виборною владою, окремою структурою зі своїм реєстром, територією й управлінням. На основі війська постала питомо наша національна держава.

"Конституція прав і вольностей Війська Запорозького" Пилипа Орлика, яка була ухвалена у 1710 році закріплювала поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, підзвітність гетьмана раді та захист прав підданих. Це один із ранніх європейських конституційних текстів, і він виріс із козацької політичної культури.

Французький інженер та військовий Гійом де Боплан в "Описі України", опублікованому в 1651 році, писав, що козаки обороняли українські землі від татарських набігів. Він відзначає військову майстерність і витривалість козаків, а також їхню волелюбність. Саме ця роль пояснює, чому козак закріпився в українській пам'яті як образ захисника.

Що ж до Покрови – це ключовий образ козацької культури. Покрова була престольним (храмовим) святом на Запорізькій Січі, Діву Марію козаки вважали своєю покровителькою та молилися до неї про захист. З цією традицією пов'язаний окремий іконографічний тип — так звана "Козацька Покрова". На таких іконах Богородиця зображена з покровом над зібранням козацької старшини та війська.

Реклама:

Головне сьогодні