Від агукання до фраз: коли діти починають говорити і що на це впливає

Перші слова дитини – одна з найбільш очікуваних і водночас хвилюючих подій для батьків. Вони часто запитують у педіатрів, коли ж малюки нарешті почнуть говорити, і хвилюються, якщо в їхніх чад це відбувається пізніше, ніж у ровесників.

Педіатри наголошують: розвиток мовлення має широкий діапазон норми, а кожна дитина проходить цей шлях у власному темпі.

Дитяча логопединя Меган Мінгі та педіатриня Кімберлі Чурбок розповіли Cleveland Clinic усе, що варто знати про формування мовленнєвих навичок у дітей.

Етапи розвитку мовлення

"Розвиток мовлення та мови – це величезний спектр процесів. На цьому шляху діти зазвичай проходять передбачувану послідовність навичок, але персональні темпи можуть сильно відрізнятися", – каже докторка Чурбок.

Домовленнєва комунікація (від народження до 6 місяців)

Новонароджені не ще вміють говорити, але вже комунікують з дорослими.

Плач – це перша "мова" дитини. З часом вона розуміє, що на ці звуки батьки реагують – їжею або заспокоєнням.

"Таким чином новонароджені починають пов'язувати плач із дією. Якщо я плачу – хтось приходить", – пояснює Кімберлі Чурбок.

Агукання. Приблизно у 2 місяці діти починають видавати м'які звуки. У 3-4 місяці з'являються голосні типу "о-о-о" і "а-а-а". Це важливі "цеглинки" мовлення.

Лепетання. Приблизно у 6 місяців з'являються повторювані склади – "ба-ба-ба", "да-да-да". Це тренування мовленнєвих рухів.

У 4-6 місяців діти також починають реагувати на звуки й музику.

Якщо дитина не лепече приблизно до 6 місяців, варто звернутися до лікаря.

Читайте також :

Усе розуміють? Вчені з'ясували, що собаки можуть вивчати нові слова, підслуховуючи розмови людей

Більш різноманітне лепетання (6-12 місяців)

До року більшість дітей вимовляють перші усвідомлені слова ("мама", "тато"). Зазвичай це відбувається у 10-11 місяців, але може також бути раніше або пізніше.

Перед першими словами з'являється різноманітніше белькотіння – дитина починає комбінувати звуки.

"Спочатку це просте повторення "ма-ма-ма", "ба-бa-бa" без значення. А приблизно у 9-10 місяців воно стає більш схожим на мовлення", – каже Мінгі.

На цьому етапі діти також:

• реагують на звуки та ім'я (6-9 місяців);
• цікавляться голосами та зображеннями (9-10 місяців);
• дивляться на предмети, коли їх називають (9-10 місяців).

Якщо дитина не реагує на звуки або ім'я, це може бути ознакою проблем зі слухом.

Читайте також :

Балакучі кашалоти: вчені знайшли нові подібності між звуками китів та мовленням людей

Перші слова і розширення словникового запасу (12-18 місяців)

Близько року діти починають говорити усвідомлено, пов'язуючи слова зі значенням. До 18 місяців багато дітей вже знають 10 і більше слів.

"У цьому віці нові слова мають з'являтися щотижня", – каже Меган Мінгі.

Важливим є і розуміння мови (пасивний словник). Діти мають розуміти прості інструкції типу "візьми м'яч".

"Навіть якщо дитина знає небагато слів, але добре розуміє звернення – це хороший знак", – зазначає докторка Чурбок.

Якщо до 18 місяців малюк не вимовляє близько 10 слів або взагалі не робить спроб говорити, варто звернутися до лікаря.

Читайте також :

Вчені з’ясували, що діти можуть розуміти нові слова навіть без візуальних підказок

Поєднання слів (18-24 місяці)

У цей період часто відбувається "мовний стрибок".

"Здається, ніби у дітей різко збільшується словниковий запас", – каже Чурбок.

До 2 років більшість дітей починають складати короткі фрази:

• "мама дай";
• "собака йде";
• "ще молоко".

При цьому граматика не має значення – важливе поєднання ідей.

Трислівні фрази можуть з'являтися ближче до 2,5 року.

Якщо у 2 роки дитина не поєднує слова у фрази, слід звернутися до спеціалістів.

Читайте також :

Науковці виявили, що малюки вчаться обманювати ще до того, як починають говорити

Що впливає на розвиток мовлення

Цей процес залежить від багатьох факторів:

• cлух (проблеми зі слухом можуть уповільнювати мовлення);
• інші навички (дитина може тимчасово "зосередитися" на ходьбі чи іншому етапі розвитку);
• середовище (що більше мови навколо дитини, то краще).

Як допомогти дитині заговорити

Для цього не потрібні спеціальні методики – достатньо щоденного спілкування з малюком. Для цього:

• коментуйте свої дії;
• називайте предмети;
• читайте разом;
• використовуйте "батьківську мову" (повільніше, виразніше, з інтонацією);
• співайте пісеньки;
• робіть паузи, щоб дитина могла відповісти;
• використовуйте жести або прості знаки.

"Головне – щоб спілкування було приємним", – кажуть фахівці.

Раніше ми розповідали про те, коли малюки починають ходити.

Читайте також :

Що допомогло заговорити сучасним людям? Вчені, ймовірно, знайшли відповідь у генах