Коли довголіття – це не лише генетика, але й державна програма. Що важливо знати про досвід Японії

Західне суспільство старішає.

За прогнозами Євростату, до 2050 року в країнах Європейського Союзу буде майже пів мільйона людей, які досягли столітнього віку.

"Демографічне старіння означає, що частка людей працездатного віку в ЄС зменшується, тоді як кількість літніх людей зростає; ця тенденція триватиме впродовж наступних десятиліть, коли покоління повоєнного демографічного вибуху повністю досягне пенсійного віку", – йдеться на сайті Євростату.

Населення України також старішає. За даними Міністерства соціальної політики, до 2035 року кожен п'ятий українець буде людиною у віці понад 65 років.

Серед основних факторів старіння населення Європи можна виділити два:

1. Люди народжують менше дітей;
2. Люди живуть довше.

Такі вікові зміни в суспільстві будуть впливати на все: бізнес, систему громадського здоров'я, соціальні послуги тощо.

І світу важливо до таких змін адаптуватися.

Що може бути корисним з досвіду Японії?

Що особливого в Японії

Японія має інші підходи та традиції в тому, що стосується ставлення до людей старшого віку.

Коріння цих традицій і відмінностей дуже глибоке.

Як пояснюється на сайті Центру здорового старіння університету Колорадо, ідея, що східні культури ставляться до літніх людей з більшою повагою, походить із конфуціанських цінностей. Вони сприяють позитивному сприйняттю старіння, що заохочує молодші покоління виявляти повагу, слухняність і турботу щодо літніх людей.

Західні культури переважно більше орієнтовані на молодь і надають перевагу цінності молодих людей, а не літніх. Витоки такого підходу лежать у протестантських цінностях, які пов'язують значущість особистості з її здатністю працювати та бути активним членом суспільства.

Та чи збереглися такі підходи в сучасних суспільствах як західної, так і східної культури – питання насправді суперечливе.

Також існує думка, що Японія – це країна довгожителів винятково через генетику.

Цей стереотип розповсюджений завдяки острову Окінава, який разом із італійським островом Сардинія входить до так званої "Блакитної Зони". Там буцімто проживає велика (якщо порівнювати з іншими регіонами) кількість людей, які відсвяткували свій сотий день народження.

Зараз це ставлять під сумнів.

Відносно нове дослідження (яке ще не пройшло рецензування) доктора Сола Ньюмана, дослідника з Австралійського національного університету, свідчить, що на цих островах люди можуть підбріхувати про свій вік.

В коментарі для медіа науковець додає, що Окінава відома всьому світі своєю надзвичайною довговічністю. Але якщо подивитися на статистику в межах Японії, там найкоротша середня тривалість життя серед усіх префектур країни, найвищий рівень вбивств. Окінава також має одну з найгірших економік. І, звісно, це один із найбільш бомбардованих регіонів під час війни.

"Тож виникає низка проблем з ідеєю, що це населення з найдовшою тривалістю життя. Чому, наприклад, не Токіо, де люди ще заможніші й ведуться кращі записи?" – запитує він.

Якщо подивитись статистику тривалості життя в Японії, то так, ця країна буде на верхівках рейтингу, проте там буде не лише Японія, але й інші країни.

Наприклад, станом на 2024 рік найдовше люди живуть у Гонконгу (середня тривалість життя 85,63 роки для обох статей).

Далі йде Японія, Південна Корея, Французька Полінезія та Швейцарія.

Річ не в таємних східних традиціях та не лише в генетиці, але й у підходах до старішання людини.

Японія є однією з країн-лідерів щодо підтримки працевлаштування людей старшого віку та людей з інвалідністю.

У них розвинена система стимулювання роботодавців. Японія має стратегію "активного довголіття".

В рамках цієї стратегії намагаються впровадити підходи, які дозволять поліпшити якість життя людей старшого віку та створити умови для їхнього тривалого працевлаштування.

Про що йдеться?

Збільшення віку виходу на пенсію.

В середньому вік виходу на пенсію в Японії становить 60 років. Але оскільки країна стикається з браком робочої сили, то законодавство країни почало зобов'язувати компанії приймати на роботу людей віком до 65 років. Це дозволяє багатьом літнім людям продовжувати працювати з частковою зайнятістю або скороченим графіком, що допомагає їм залишатися економічно активними та підтримувати соціальні зв'язки.

Державна мережа Silver Jinzai.

Це організація, що забезпечує зайнятість людей старшого віку за гнучким графіком: загалом кандидати на роботу від цієї мережі працюють 20 годин на тиждень. Silver Jinzai пропонує роботу в таких сферах, як робота в магазинах, клінінг, садівництво та допомога в догляді за дітьми та літніми людьми. Також активно шукають фахівців із комп'ютерного дизайну, іноземних мов та інших спеціалізованих навичок.

Інклюзивні умови праці.

Японські компанії все більше адаптують умови праці до фізичних можливостей літніх працівників, наприклад, через зменшення обсягу робіт і перерозподіл завдань. Це дозволяє літнім працівникам залишатися в складі робочої сили й водночас передавати свої знання молодшим колегам.

Такі заходи забезпечують старшим працівникам можливість працювати в гнучких умовах і на пів робочого дня, підтримуючи їхнє фізичне та психічне здоров'я. Також це допомагає передавати знання між поколіннями.

А ще це не лише компенсує дефіцит робочої сили, а й сприяє покращенню якості життя літніх людей Японії.

Україна та демографічна ситуація

Чи можемо ми щось почерпнути з досвіду Японії? Чи релевантний він для нас?

Війна погіршує все. Проблема демографічної кризи з нами на роки, незалежно від того, коли та чим завершиться війна.

За даними Міністерства соціальної політики України, основними демографічними викликами є швидке скорочення чисельності населення через те, що більше людей помирає, ніж народжується, та масштабна трудова міграція.

Інший фактор – це скорочення народжуваності.

Наприклад, у 2020 році (до початку поширення COVID-19 в Україні) сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,2 на одну жінку проти 1,5 у 2012 році.

Водночас показник, який забезпечує просте відтворення населення становить 2,2. За період повномасштабної війни РФ проти України він знизився до 1,0 через безпекові ризики, високий рівень невизначеності щодо майбутнього, розділення сімей тощо.

Щоб вирішити демографічну ситуацію, Україні важливо не лише працювати над шляхами повернення людей з-за кордону, підвищенням народжуваності та залученням мігрантів, але й зрозуміти, а як утримувати людей старшого віку на ринку праці.

Які умови створити, щоби ті, хто досяг пенсійного віку, і надалі лишалися активними членами суспільства?

Багатьом роботодавцям важливо зрозуміти, що Україна лише виграє від працевлаштування людей старшого віку.

І мова йде, звичайно, не про осіб 45 чи 55 років, а про старший сегмент населення.

Що визначає людську активність у старшому віці

Зосередимось зараз не на філософських, а суто на біологічних причинах.

Коли люди чують фразу "сповільнення старіння" чи "антиейдж", часто думають саме про естетичну сторону питання.

Проте, як пояснює біологиня Дарка Озерна, людей із різницею у віці 30+ років будуть відрізняти такі показники:

• відсоток м'язової маси (lean body mass);
• ефективність щойно проведеної вакцинації (це показник того, як працює ваш імунітет);
• артеріальний тиск;
• гострота зору;
• відсоток незіпсованих критичними мутаціями гамет (яйцеклітин чи сперматозоїдів);
• щільність кісток;
• рівень глюкози натщесерце та ліпідограма.

Звичайно, як додає експертка, це усереднені показники, бо завжди можна зустріти здорову та активну людину 60+ та 25-річну людину з предіабетом та серцево-судинними хворобами.

Це абсолютно нормально, що молодий вік асоціюється у нас з красою та естетикою. Проте, щоб отримати відчуття молодості та якомога активнішого життя, важливо звертати увагу саме на його стиль.

"Якщо спробувати знайти спільний знаменник для цих критеріїв, щось, що могло б тримати щільність кісток, відсоток м'язів, рівень глюкози й жирів в крові, навіть почасти гостроту зору, то це будуть регулярні кардіо- та силові тренування.

Щоб якісно тренуватися і відновлюватися, насамперед потрібен повноцінний сон, відмова від куріння, якщо ви курили. І, в ідеалі, від алкоголю (якщо не відмова, то споживання на рівні "інколи трохи")", – пояснює біологиня.

Отже, щоб якісно жити, треба рухатись.

І, хай як банально це звучить, важливо також збалансовано харчуватися.

"Бо на каві з молоком чи виключно салатах без солі та олії залізо не потягаєш. В людини зі здоровим сном та раціоном і нормальною масою тіла й чутливістю до інсуліну імунна система має хороші шанси працювати адекватно", – каже Озерна.

Вкладатись у профілактику старіння, з погляду відтермінування тих процесів організму, які погіршують якість життя, це вигідно.

Так робить вже згадана Японія.

Наприклад, використовує профілактичні програми для підтримки фізичної форми, включаючи фізичні вправи, регулярні медичні обстеження та програми для виявлення схильності до інвалідності через такі показники, як низька м'язова сила, поганий стан харчування, зниження когнітивної функції та ризик депресії.

Наприклад, "Kihon Checklist" допомагає ідентифікувати потребу в подальшій підтримці та інтервенції ще до виникнення серйозних проблем, а також програми догляду вдома і зміцнення здоров'я в громаді, які організовують місцеві органи влади.

Але є ще один фактор, який може бути визначальним для якісного та повноцінного життя людей старшого віку.

Це соціальні зв'язки.

Людям старшого віку потрібна активність. Які ініціативи є в Україні?

Часто люди, які виходять на пенсію, відчувають себе відірваними від соціуму. Діти виросли, через війну багато хто виїхав за кордон.

За даними британського журналу BMC, орієнтовно 50% людей віком 60+ перебувають у групі ризику опинитися в соціальній ізоляції.

Далі слово – Катерині Сусліч, операційній директорці благодійного фонду Let's help, проєктом якого є університет третього віку "Протон". Цей університет – безбар'єрний доступ до освіти для людей старшого віку.

"Наш університет часто організовує заходи, концерти, походи в театр. На перший погляд, це може виглядати як додаткове благо, на противагу такій необхідній допомозі, як ліки, їжа, милиці тощо. Проте, коли ви бачите, як людина починає пританцьовувати ногою, яка давно не працює, питання, як правило, відпадають", – каже вона.

Університет третього віку "Протон" позиціює себе саме як університет дозвілля.

Де ті, хто вже пропрацював багато років життя, можуть собі на втіху повчитись нового та поспілкуватись з іншими людьми.

"А це мета виходити з квартири, бачити нове, рухатись. Це профілактика хвороби Альцгеймера, депресії тощо", – додає Катерина Сусліч.

Водночас нові знання та спілкування позитивно впливають і на працевлаштування.

Як ми вже зазначали вище, в Японії сприяють тому, щоб люди старшого віку передавали знання молоді. Те, що це дуже продуктивний підхід, підтверджує і досвід українського університету.

"Деякі наші студентки зараз стали викладачками в нашому ж університеті. І це дуже гарні кейси, адже вони розуміють концепцію проєкту та потреби аудиторії", – каже Катерина Сусліч.

З людьми старшого віку співпрацював і проєкт KIDS.UA

Жінок віком 60+ відбирали та навчали для спілкування з дітьми онлайн. Зокрема серед студенток Протона. Зайнятість, разом із навчанням, становила 2–3 години на день. Робота оплачувалась, люди опанували важливі інструменти підтримки ментального здоров'я, а діти, які постраждали від війни, отримали тепле спілкування та психологічну підтримку.

Голова правління ГС "Спілка жінок України" Леокадія Герасименко каже, що потенціал у менторстві жінок старшого віку дуже недооцінений.

Попри те, що світ стрімко змінюється, жінки старшого віку можуть поділитися тим, що дуже важливо для України саме зараз: як встояти в часи турбулентності.

"Ми нарешті маємо зрозуміти, що якщо не пропустити місток історичного досвіду між поколіннями – буде прірва. Традиція минулого відмовляти в роботі людям 45+ має піти в небуття. Те, що іноді не можуть подужати молоді люди, сміливо бере на себе старше покоління", – каже вона.

"Суспільство, яке цінує кожного і кожну, не може полишати уваги людей, що досягнули старшого віку. Насправді зараз дуже потрібні люди з досвідом, зі сформованими цінностями", – каже радниця-уповноважена президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна.

Вона додає, що ми не маємо ігнорувати бар'єри, які заважають активному довголіттю. Послуги охорони здоров'я, соціальні послуги, графіки роботи і умови праці, інфраструктура міст і сіл потребують вдосконалення. Перехід до підтримки активного довголіття людей старшого віку та відкриття для них можливостей на ринку праці є одним із дієвих рішень у складний час, який переживає наша країна.

Люди старшого віку потребують особливого підходу, бо в сучасному світі та з грамотними змінами вони можуть бути ресурсом, а не тягарем для суспільства, як іноді стереотипно вважають.

Матеріал створено у співпраці з радницею-уповноваженою президента України з питань безбар'єрності за підтримки уряду Великої Британії British Embassy Kyiv та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.