Свято одне, а сенси різні: чим українська Масниця відрізняється від радянської
Протягом 24 лютого – 2 березня в Україні тривала Масниця. Серед користувачів соцмереж точилися суперечки про походження свята – воно лише російське чи пращури українців також вшановували цей період?
Із цим питанням "УП. Життя" розбиралася спільно з фольклористкою, антропологинею та кандидаткою філологічних наук Дар’єю Анцибор.
Що відомо про Масницю та назву свята
В Україні свято називали по-різному. Наприклад, на Гуцульщині це було Пущення, на Львівщині – Запусти, а в центрі України – Колодій. В інших регіонах його знають також як Сиропусний або Кривавий тиждень. Масляною свято називали лише на прикордонних із Росією територіях.
Здебільшого по Україні назва Масляна поширилася у часи активної русифікації. Тепер же щораз частіше вживається питоме українське Масниця чи Сиропуст.
Слово Масниця має язичницьке походження, а саме свято під впливом церкви дуже змінилося. Фахівчиня зауважила, що церква пробувала відтворити його, щоби змістити розуміння святкування Нового року, який раніше припадав на весняне рівнодення.
"Масляна зазвичай випадає на кінець лютого – початок березня і триває тиждень. Тобто це певний фестиваль. Дуже багато ритуалів схожі на різдвяні та новорічні, оскільки раніше у нас Новий рік припадав на цю дату", – зазначила дослідниця.
У перемішку із церковними канонами значення свята змінилося. Тепер Масниця символізує наближення Великого посту.
Проте в Радянському Союзі забороняли будь-яку релігію, а тому традиції видозмінювали, пояснює дослідниця.
"Їм треба було знайти свята, які були б арелігійними. Відповідно, Масниця стала офіційними проводами зими. Тоді з’явився уніфікований сценарій, який широко розповсюджували: по будинках культури, музеях тощо. Усі робили свято "під копірку", – додає Дар’я.
Так у нас з’явилися проводи зими, для яких готували млинці та ставили в центрах міст опудала, щоб водити довкола них хороводи.
Які традиції святкування були нав’язані радянщиною
У часи Радянського Союзу у Масниці прибрали релігійний підтекст, зробивши її святом проводів зими та зустрічі весни.
Хоча пишне відзначення Масниці не було притаманним для України, комуністична влада нав’язала святу особливу помпезність, додавши обов'язкові атрибути: солом’яні опудала в центрі міст, хороводи, масничні пісні та млинці.
"Масляна має дуже давнє коріння, яке переплелося з язичницьким і християнським. Усі розуміли, що після масляної розпочинається Великий Піст, а саме свято означає, що ми входимо в очікування Великодня.
Звичайно, радянській владі не подобалося, що люди продовжують святкувати щось, маючи релігійні уявлення. Тому замінили це на нейтральні проводи зими та зустріч весни", – пояснює Дар’я.
Дослідниця зазначає, що за давніми українськими традиціями Масниця була святом для дорослих, здебільшого одружених пар, а масничні пісні мали еротичний характер. Проте в Союзі цей контекст приховали, зробивши Масницю святом для всіх.
Так створювалася нова радянська ідентичність та почали зникати релігійний контекст і локальні особливості святкування.
"Однаковий сценарій відзначення свята мав створити відчуття єдності. Мовляв, чим ми відрізняємося від наших сусідів, якщо святкуємо все однаково? Ми всі – один народ, радянські люди", – додала Анцибор.
За словами Дар’ї Анцибор, за основу бралися російські сценарії святкування. Зокрема це стосується помпезності, яка була характерна для царських гулянь, а також використання ведмедів як символу імперії.
"Тому коли ми говоримо про святкування "як у росіян", треба розуміти, що це традиції не так російські, як уніфіковані радянські", – зазначає фахівчиня.
Що готували на Масницю в Україні
Традиційно Масниця починалася в понеділок і закінчувалася в неділю. Сьогодні для переважної більшості українців це свято асоціюється зі млинцями, проте так було не завжди.
Шеф-кухар та популяризатор української кухні Юрій Ковриженко розповів "УП. Життя", що колись у цей тиждень найпопулярнішою стравою були вареники.
"Млинці є частиною української гастрономічної культури, зокрема у вигляді бендериків або налисників. Однак вони не є для нас символом Масниці. У нас у розповсюдженні вареники. Вони уособлювали ситість у сім’ї. У тиждень перед Великим постом їх їли досхочу", – розповідає Юрій Ковриженко.
За християнським віруванням, їсти м’ясо впродовж тижня перед початком посту вже не можна, однак кисломолочні продукти – не заборонені.
"Тому наші предки готували налисники, різноманітні страви з кисломолочними продуктами, зокрема сирники, рибу в молоці могли запекти", – додала Дар’я Анцибор.
Раніше ми писали, які страви можна приготувати на Масницю.
Що ще робили українці в тиждень Масниці?
Те, що добре збереглося з давніх українських традицій, – це Колодка або Колодій. За традицією колодку вішають неодруженим хлопцям та дівчатам або їхнім батькам за те, що вони вчасно не поженили чи не видали заміж.
У деяких регіонах загалом із колодкою був пов’язаний кожен день. Люди вірили, що якщо вони виконають звичні обряди, всяка біда омине їх у році. Цей обряд був поширений не лише в Україні, а й у західних слов’ян – словаків та поляків.
Так само в Україні традиційними були кулачні бої, які символізували прощання із зимою.
"Вони добре збереглися на Слобожанщині, натомість в інших регіонах про них менше пам’ятають. Були ще ритуали, коли жінки мали високо стрибати, задираючи спідницю, щоб гарно ріс льон і коноплі, з яких робили одяг. Або жінки мали покататися на санях обов’язково. Це теж, щоб стимулювати вегетацію, і був гарний врожай льону. Тобто ці ритуальні жести, рухи, дії для того, щоби підказати природі, що саме їй робити", – пояснила Дар’я.
Такими ритуалами люди символічно вказували природі на кінець зими й також вони вірили, що всі ці ритуали допоможуть краще зустріти весну та отримати хороші врожаї.
"У нас були водіння козла, наприклад, воно перегукується з ведінням кози на Різдво по-своєму. Це саме Слобожанський звичай, тобто це Харківщина, Донеччина й там, де жили українці, Білгородщина, Воронежчина. Однак треба розуміти, що Слобожанщина заселялася людьми з Полтавщини. Тож там теж є збереження цих традицій", – наголосила дослідниця.
За традицією парубок перевдягається в козла, а дівчина чи то хлопці ходять вервечкою та водять танки. Вони роблять суцільну стінку міцно тримаючись за руки й так йдуть на козла. Є багато тематичних пісень до цього ритуалу. Найбільше їх збереглося в районах Старобільщини, Дворічної тощо, додала Анцибор.
У неділю, коли закінчувалася Масляна, козла мали вигнати за межі села. Інший варіант – робили солом’яне опудало або козу та спалювали за селом, або просто закапували колоду в снігу. Усе це було прощанням із зимою.
Традиції святкування в інших країнах
Дар’я додає, що в українців сам по собі масляничний цикл не такий яскравий, як у сусідів. Проте багато цікавих моментів збереглося в словенців, чехів, поляків, де проходять карнавали та інші звичаї.
Загалом схожі на Масницю свята є в інших західноєвропейських країнах, зокрема, у Франції.
В деяких штатах США проходить Жирний вівторок – у цей день проходять ярмарки з їжею.
У Польщі існує Масний або Жирний четвер. У цей день, який вважається останнім перед Великим постом, в поляків є традиція наїстися пончиків.
У деяких регіонах Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну та Швейцарії влаштовують карнавал Фастнахт.
У Великій Британії та Ірландії є Покаяний день. У цей день заведено готувати панкейки.
